Рішення від 08.04.2025 по справі 910/1269/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.04.2025Справа № 910/1269/25

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Дочірнього підприємства «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04112, м. Київ, вул. Гонти Івана, буд. 3А, корпус 2; ідентифікаційний код: 30167066)

до Приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Комплект» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25/1; ідентифікаційний код: 32041928)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про зняття арешту з нерухомого майна та скасування запису про його обтяження

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Комплект», в якій позивач просить суд:

1) зняти арешт з нерухомого майна (невизначене майно, все нерухоме майно) Дочірнього підприємства «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код юридичної особи 30167066), який накладено на підставі постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби АА№871009 від 05.10.2006, реєстраційний номер обтяження: 3838656;

2) скасувати (вилучити) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (розділ: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна) запис про обтяження нерухомого майна Дочірнього підприємства «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код юридичної особи 30167066), реєстраційний номер обтяження: 3838656; тип обтяження: арешт нерухомого майна; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; підстава обтяження: постанова, АА №871009, 05.10.2006, Відділ примусового виконання рішень Департаменту держави і виконавчої служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 26.07.2006 у справі №44/537 було накладено арешт на нерухоме майно позивача, борг за вказаним виконавчим документом був погашений, у зв`язку з чим відповідач (стягувач за наказом 26.07.2006 у справі №44/537) направив до відділу ДВС заяву про відмову від примусового виконання вказаного наказу, проте у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (розділ: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна) міститься запис про обтяження нерухомого майна, а тому позивач не може реалізувати своє право на вільне здійснення користування та розпорядження своїм майном.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2025 відкрито провадження у справі №910/1269/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

10.03.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову, які суд долучив до матеріалів справи.

17.03.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмова відповідь на пояснення третьої особи, які суд долучив до матеріалів справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/1269/25 відповідач повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду на адресу відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25/1).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Комплект» (з урахуванням змін, доповнень та уточнень позовних вимог) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної Акціонерної Компанії «Нафтогаз України» про визнання недійсним Договору від 19.08.02 №208-02 (в редакції Додаткової угоди від 30.12.03 №3) в частині п. 3.5 договору, а саме: «з дня надходження коштів від споживача продукції (ДК «Укргазвидобування», ДК «Укртрансгаз», ВАТ «Укртранснафта»)», як такої, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме ст.ст. 511, 530 Цивільного кодексу України, з моменту укладення договору від 19.08.02 №208-02; стягнення з відповідача 22521679,68 грн. заборгованості за договором від 19.08.02 №208-02 та додатковими угодами до нього (справа №44/537).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2006 у справі №44/537 (суддя Катрич В. С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2006 (головуючий суддя Григорович О. М., судді Гольцова Л. А., Рябуха В. І.), позовні вимоги задоволені частково; Договір №208-02 від 19.08.2002, в редакції додаткової угоди №3 від 30.12.2003 до договору №208-02 від 19.08.2002, укладеної між Дочірнім підприємством «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Закритим акціонерним товариством «Торговий дім «Комплект», в частині п. 3.5 договору, а саме: «з дня надходження коштів від споживача продукції (ДК «Укргазвидобування», ДК «Укртрансгаз», ВАТ «Укртранснафта»)» з моменту укладення договору №208-02 від 19.08.2002 року визнано недійсним; стягнуто з Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Комплект» 22521679,68 грн. основного боргу, 25585 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні іншої частини позовних вимог позивачу відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2006 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2006 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2006 у справі №44/537 залишено без змін.

На виконанні у відділі Примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби знаходився наказ Господарського суду міста Києва у справі №44/537 від 26 липня 2006 року про стягнення із Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь Закритого акціонерного товариства «Торговий Дім «Комплект» 22521679,68 грн. основного боргу, 25585 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5 жовтня 2006 року постановою цього відділу серія АА№871009 було накладено арешт та оголошено заборону на відчуження належного Дочірньому підприємству «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» майна.

17 жовтня 2006 року постановою цього ж органу Державної виконавчої служби виконавчий документ - наказ Господарського суду міста Києва у справі №44/537 від 26 липня 2006 року був повернутий стягувачеві у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, знято арешт з коштів боржника та заборону на відчуження всього майна.

В подальшому постановою Верховного Суду України від 12.12.2006 було скасовано постанову Вищого господарського суду України від 22.09.2006, постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2006 та рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2006; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2007 у справі №44/537-6/60 (суддя Ковтун С.А.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 821250,83 грн. основного боргу, 8212,5 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині (визнанні недійсним пункту 3.5 договору) позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2007 (судді: Смірнова Л.Г. - головуючий, Алданова С.О., Коротун О.М.) рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2007 у справі №44/537-6/60 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2008 у справі №44/537-6/60 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2007 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2007 у справі №44/537-6/60 в частині задоволення позовних вимог на суму 821250,83грн. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №44/537-6/60-42/125 від 13.05.2008, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2008, позов було задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 821250,83 грн. боргу, 614,56 грн. державного мита та 02,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2009 касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2008 у справі №44/537-6/60-42/125 скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 у справі №44/537-6/60-42/125 рішення Господарського суду міста Києва у справі №44/537-6/60-42/125 від 13.05.2008 залишене без змін.

Як вбачається з тексту ухвали Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 у справі №44/537-6/60-42/125 (знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень), на примусовому виконанні у Шевченківському районному відділі Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у зведеному виконавчому провадженні АК№250599 знаходилося чотири накази Господарського суду міста Києва, а саме:

- №14/272 від 29 червня 2006 року про стягнення з Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» боргу в сумі 308,80 грн.;

- №31/204 від 8 лютого 2008 року про стягнення з Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вимірювальна техніка» боргу на загальну суму 92706,50 грн.;

- №42/261 від 14 серпня 2008 року про стягнення з Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія АвтоКрАЗ» боргу на загальну суму 4153159,30 грн.;

- №44/537-6/60-42/125 від 23 червня 2008 року про стягнення з Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Комплект» 821250,83 грн. боргу, 614,56 грн. витрат по оплаті державного мита, 2,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

03.12.2008 постановою державного виконавця АК№250599 було накладено арешт та оголошено заборону на відчуження на належне Дочірньому підприємству «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» майно - автомобілі.

З тексту ухвали Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 у справі №44/537-6/60-42/125 слідує, що Закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Комплект» заявою відмовилося від примусового виконання рішення та просило закінчити виконавче провадження з підстав п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі рішення правління Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 22.11.2017 (Протокол №491), 21.12.2017 проведено державну реєстрацію зміни найменування Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на Дочірнє підприємство «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Як вказує позивач у позовній заяві у даній справі, 24.02.2021 під час здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно шляхом формування державним реєстратором Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав стало відомо про наявну інформацію у розділі Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про арешт нерухомого майна (невизначене майно, все нерухоме майно), зареєстровану 05.10.2006 року за №3838656 реєстратором Першою Київською державною нотаріальною конторою на підставі постанови АА№871009 від 05.10.2006 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби.

Позивач пояснив, що у зв`язку зі значним спливом часу у нього були відсутні відомості та документи, а також постанова Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби АА№871009 від 05.10.2006, з якої вбачається обставини та підстава накладення обтяження (прийняття зазначеної постанови), строк її дії тощо, тому боржник звернувся із листом від 26.02.2021 вих. №97-3 до Першої київської державної нотаріальної контори про надання копії постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 05.10.2006 серії АА№871009.

У відповідь Перша київська державна нотаріальна контора листом від 30.03.2021 №2526/С1-16 надала копію постанови серії АА№871009 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В архіві ДП «Нафтогаз-Енергосервіс» було знайдено постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 17.10.2006 року №223/5 про повернення виконавчого документу, відповідно до якої арешт з майна боржника, накладеного постановою від 05.10.2006 року серії АА№871009, було знято, тому ДП «Нафтогаз-Енергосервіс» листом від 08.06.2021 року за вих. № 291-2 звернулось до Першої київської державної нотаріальної контори про зняття арешту з нерухомого майна та вилучення інформації з розділу Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про арешт нерухомого майна (невизначене майно, все нерухоме майно) на підставі постанови про повернення виконавчого документу стягувану від 17.10.2006 року №223/5.

Листом від 30.06.2021 вих. №7830/01-16 Перша Київська державна нотаріальна контора повідомила, що згідно п. 3 ст.31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться державним реєстраторам, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходження відповідного майна. Для вилучення запису про арешт нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та їх обтяжень рекомендовано було звернутись до Центру надання адміністративних послуг.

20.02.2024 під час звернення до Центру надання адміністративних послуг з вище вказаним питанням державним реєстратором було повідомлено, що ним скасовується запис про обтяження майна лише на підставі рішення суду. Згідно п. 3 ч. 1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час примусового виконання рішень в межах виконавчого провадження у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно держаним реєстратором є державний, приватний виконавець.

Листом від 22.02.2024 вих. № 55-2 ДП «Нафтогаз-Енергосервіс» звернулось до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби із заявою про зобов`язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби здійснити реєстрацію припинення обтяження на нерухоме майно боржника відповідно до постанови №223/5 про повернення виконавчого документа стягувану від 17.10.2006 з підстав, викладених вище.

У відповідь на лист від 22.02.2024 року вих. № 55-2 заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України листом від 18.03.2024 року вих. №41356/40045-33-24/20.1 повідомив, що за результатами перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що наказ Господарського суду міста Києва від 26.07.2006 у справі №44/537 у відділі зареєстрованим не значиться. Відповідно до розділу дев`ятого пункту 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008 року (далі - Порядку), строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Згідно пункту 9.10 Порядку, виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Разом з цим, статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік підстав зняття державним виконавцем арешту з майна боржників. На думку заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, питання про зняття арешту з нерухомого майна ДП «Нафтогаз-Енергосервіс» на цей час може бути вирішено в судовому порядку.

Судом встановлено, що 08.04.2024 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із скаргою на бездіяльність державного виконавця - заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо відмови листом від 18.03.2024 року вих. №41356/40045-33-24/20.1 у здійсненні реєстрації припинення обтяження на нерухоме майно ДП «Нафтогаз-Енергосервіс».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №44/537-6/60-42/125 у задоволені скарги ДП «Нафтогаз-Енергосервіс» на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відмовлено.

Судом в ухвалі від 23.04.2024 у справі №44/537-6/60-42/125 було зазначено, що під час вирішення питання про зняття арешту з належного скаржникові майна, накладеного постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби АА№ 871009 від 5 жовтня 2006 р., державний виконавець діяв з дотриманням вимог ст.ст. 38,40 чинного тоді Закону України «Про виконавче провадження».

Наявність у скаржника копії відповідної постанови від 17 жовтня 2006 року свідчить про виконання державним виконавцем обов`язку з видачі її копії, яку останній був вправі самостійно пред`явити до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

З 13 грудня 2016 року відповідно до вимог ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний, приватний виконавець набули повноважень державного реєстратора у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Положення ч. 4 ст. 40 чинного нині Закону України «Про виконавче провадження» передбачають вчинення виконавцем дій щодо реєстрації припинення обтяження щодо майна у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених ч. 1 ст. 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню.

Оскільки виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби не вирішувалося питання по повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», то підстави для вчинення виконавцем дій щодо реєстрації припинення обтяження щодо майна скаржника були відсутні.

При цьому, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №44/537-6/60-42/125 вказано, що скаржник у зв`язку з наявним обтяженням не позбавлений можливості для захисту своїх прав у спірних правовідносинах звернутися з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження майном, оскільки зміна порядку правового регулювання відносин державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень зумовила виникнення спору про право.

Судом встановлено, що у червні 2024 року до Господарського суду міста Києва звернулось Дочірнє підприємство «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з позовом до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зобов`язання зняти арешт та скасування запису про обтяження нерухомого майна, у якому просив суд:

1) зобов`язати уповноважених посадових осіб Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна (невизначене майно, все нерухоме майно) Дочірнього підприємства «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код 30167066), накладеного на підставі постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби АА №871009 від 05.10.2006;

2) зобов`язати уповноважених посадових осіб Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати (вилучити) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна) запис про обтяження нерухомого майна Дочірнього підприємства «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код 30167066), реєстраційний номер обтяження: 3838656 (справа №910/7143/24).

Позовні вимоги у справі №910/7143/24 обґрунтовані тим, що при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 26.07.2006 у справі №44/537, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2006 №44/537, було накладено арешт на нерухоме майно боржника (Дочірнє підприємство «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»), борг за вказаним виконавчим документом був погашений, у зв`язку з чим стягувач направив до відділу ДВС заяву про відмову від примусового виконання вказаного наказу. З огляду на викладене позивач не може реалізувати своє право на вільне здійснення користування та розпорядження своїм майном, оскільки на нього накладений арешт, який неможливо зняти в позасудовому порядку, так як на даний час виконавче провадження, у межах якого накладено арешт, вже завершено та знищено, що порушує законні права та інтереси позивача як власника майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2024, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 у справі №910/7143/24, відмовлено у задоволенні позову Дочірнього підприємства «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд у справі №910/7143/24 вказав, що враховуючи положення чинного законодавства України та встановлені фактичні обставини справи, позовна вимога позивача про зобов`язання уповноважених посадових осіб Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна (невизначене майно, все нерухоме майно) Дочірнього підприємства «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» накладеного на підставі постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби АА №871009 від 05.10.2006 є неефективним способом захисту, що є підставою для відмови у задоволенні.

Щодо вимог позивача про зобов`язання уповноважених посадових осіб Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати (вилучити) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна) запис про обтяження нерухомого майна Дочірнього підприємства «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» реєстраційний номер обтяження: 3838656, суд зазначив, що оскільки судом було встановлено безпідставність первісної позовної вимоги, а також враховуючи приписи частини 3 статті 26 Закону, вимоги позивача про скасування вищевказаного запису задоволенню також не підлягають.

Наразі, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд:

1) зняти арешт з нерухомого майна (невизначене майно, все нерухоме майно) Дочірньою підприємства «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код юридичної особи 30167066), який накладено на підставі постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби АА№871009 від 05.10.2006, реєстраційний номер обтяження: 3838656;

2) скасувати (вилучити) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (розділ: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна) запис про обтяження нерухомого майна Дочірнього підприємства «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код юридичної особи 30167066), реєстраційний номер обтяження: 3838656; тип обтяження: арешт нерухомого майна; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; підстава обтяження: постанова, АА №871009, 05.10.2006, Відділ примусового виконання рішень Департаменту держави і виконавчої служби.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Зі змісту положень ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України вбачається, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Приписами ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Як вбачається із Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №379517024, 05.10.2006 зареєстроване обтяження за №3838656, обтяжувачем зазначено - Відділ, підставою обтяження - постанову Відділу від 05.10.2006 в межах виконавчого провадження АА№871009, обтяження накладено на невизначене майно, все нерухоме майно, яке належить «Укргазкомпект» Дочірнє підприємство НАК «Нафтогаз України» код 30167066, м. Київ, вул. Нагірна, 27, поштова адреса вул. Гонти Івана, корпус 2.

Положеннями ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2019 у справі №905/386/18 зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому, орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України (аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 11.03.2020 №299/2931/17, від 09.06.2021 № 199/1492/20; від 18.08.2021 №522/7321/18).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до положень ч.2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Відповідно до ч. 3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час примусового виконання рішень в межах виконавчого провадження у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно держаним реєстратором є державний, приватний виконавець.

Частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Частиною 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для державної реєстрації припинення обтяження, є, у тому числі, судове рішення щодо припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Верховний Суд у постанові №2/0301/806/11 від 13.07.2022 наголосив, що наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувана, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

В Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявний запис про арешт нерухомого майна (невизначене майно, все нерухоме майно) Дочірнього підприємства «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код юридичної особи 30167066), який зареєстровано 05.10.2006 року за №3838656 реєстратором: Перша київська державна нотаріальна контора, 01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 11, на підставі постанови АА№871009 від 05.10.2006 року, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби.

Втім, зважаючи на встановлені вище обставини щодо припинення існування підстав для арешту майна позивача у даній справі на підставі постанови АА№871009 від 05.10.2006 року, суд дійшов висновку щодо обгрунтованості позовних вимог Дочірнього підприємства «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зняти арешт з нерухомого майна (невизначене майно, все нерухоме майно) Дочірньою підприємства «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код юридичної особи 30167066), який накладено на підставі постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби АА№871009 від 05.10.2006, реєстраційний номер обтяження: 3838656.

3. Скасувати (вилучити) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (розділ: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна) запис про обтяження нерухомого майна Дочірнього підприємства «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код юридичної особи 30167066), реєстраційний номер обтяження: 3838656; тип обтяження: арешт нерухомого майна; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; підстава обтяження: постанова, АА №871009, 05.10.2006, Відділ примусового виконання рішень Департаменту держави і виконавчої служби.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Комплект» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25/1; ідентифікаційний код: 32041928) на користь Дочірнього підприємства «Нафтогаз-Енергосервіс» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04112, м. Київ, вул. Гонти Івана, буд. 3А, корпус 2; ідентифікаційний код: 30167066) судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак