Рішення
від 07.04.2025 по справі 913/43/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року м. Харків Справа № 913/43/25

Провадження № 17/913/43/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ,

до відповідача Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області, м. Попасна Попаснянського району Луганської області,

про стягнення 46047,66 грн.

Суддя Господарського суду Луганської області Фонова О.С.

Без виклику представників сторін.

Обставини справи: 31.01.2025 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - підсистема «Електронний суд») Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області (далі - Управління ДКС України у Попаснянському районі Луганської області, відповідач) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу від 19.11.2021 № 11-1153/21-БО-Т в сумі 46047,66 грн, з яких: 27988,35 грн - основний борг, 5605,65 грн - пеня, 2309,79 грн - 3% річних, 10143,87 грн - інфляційні втрати.

Також позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.11.2021 між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та Управлінням ДКС України у Попаснянському районі Луганської області було укладено договір постачання природного газу № 11-1153/21-БО-Т (далі - Договір), на виконання якого позивач протягом з листопада 2021 року по лютий 2022 року передав у власність відповідача природний газ в загальному обсязі 3943,73 куб.м. на загальну суму 65284,49 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, листом ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (далі - Оператор ГТСУ) № ТОВВИХ-24-17168 від 08.11.2024 та алокацією обсягів газу по місяцях поставки. Позивач повідомив, що відповідач ухилявся від документального оформлення актів приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022 щодо поставки природного газу і акти не були підписані.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання за Договором виконував неналежним чином, розрахунки здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі, з порушенням строку, передбаченого в п. 5.1 Договору, а саме: за переданий у січні 2022 року природний газ відповідач розрахувався частково та за переданий у лютому 2022 року природний газ відповідач не розрахувався. З огляду на вказані обставини, утворилась заборгованість в сумі 27988,35 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача відповідно до п.7.2 Договору пеню за період з 16.03.2022 по 15.10.2022 в сумі 5605,65 грн, а також згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України - 3% річних за період з 16.03.2022 по 31.12.2024 в сумі 2309,79 грн та інфляційні втрати за період з квітня 2022 року по грудень 2024 року в сумі 10143,87 грн.

Згідно з відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.01.2024 за № 1083772, сформованою засобами підсистеми «Електронний суд» за запитом судді Господарського суду Луганської області Фонової О.С., в реєстрі наявна інформація щодо Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області (код ЄДРПОУ 37928777), зокрема, зареєстрованим місцезнаходженням зазначена адреса: 93300, Луганська область, Попаснянський район, місто Попасна, вулиця Суворова, будинок 3. Інформація для здійснення зв`язку: +38(06474)32525 та +38(06474)33805. Інформація про адресу електронної пошти: відсутня.

Також відповідно до інформації, що міститься в розділі 14 Договору постачання природного газу від 19.11.2021 № 11-1153/21-БО-Т встановлено, що місцезнаходженням Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області (код ЄДРПОУ 37928777) є: 93300, Луганська область, Попаснянський район, місто Попасна, вулиця Суворова, будинок 3. Інформація для здійснення зв`язку: +38(06474)33588. Інформація про адресу електронної пошти: udkpop@ukr.net.

Вся територія Попаснянської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області з 07.05.2022 (UA44120070000073915) перебуває під тимчасовою окупацією військ Російської Федерації, відповідно до Розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному веб-сайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення в м. Попасна Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до м. Попасна Луганської області наразі є неможливим, про що також зазначає позивач у позовній заяві та що судом враховується.

Із даних системи «Діловодства спеціалізованого суду» вбачається, що наразі відповідачем зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Ухвалою від 05.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/43/25. Суд вирішив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч.2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, суд розглядає справу в порядку частини 8 статті 252 ГПК України за наявними в ній матеріалами в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

17.02.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов від 16.02.2025 № б/н, в якому останній не погодився з викладеними в позові доводами та просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю, з огляду на таке.

Щодо отримання акту приймання - передачі газу відповідач зазначив, що:

- між Управлінням ДКС України у Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач) та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» (далі - позивач) було укладено договір постачання природного газу № 11-1153/21-БО-Т від 19.11.2021 (далі - Договір);

- відповідачем фактично спожито природного газу: у листопаді 2021 року, згідно з актом приймання-передачі від 16.12.2021 в кількості 0,28500 тис. куб. м. - сплачено в сумі 4717,88 грн; за грудень 2021 року - січень 2022 року, згідно з рахунком-фактурою № 11-1153/21-БО-Т/12/21 від 28.12.2021 сплачено в сумі 32578,26 грн за 1,968 тис. куб м.;

- між позивачем та відповідачем було підписані акти приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року та грудень 2021 року;

- акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 та від 28.02.2022 для підписання до відповідача у період дії Договору не надавались;

- після отримання акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 за фактичним обсягом 1,406 тис. м. куб. на суму 23274,93 грн, переплата за грудень 2021 року склала 0,562 тис. м. куб. у сумі 9303,33 грн, яку позивач у своїй заяві не врахував;

- відповідачем до позивача було направлено листа від 23.02.2022 № 01-21-06/217 з проханням коригування акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму переплати, яка склалася за грудень 2021 року, але відповідач так і не надав виправлений акт приймання-передачі протягом дії Договору.

02.06.2022 на електронну адресу відповідача від позивача надійшов лист щодо впорядкування розрахунків в зв`язку з переплатою за ресурс природного газу 2021 року. Пропонувалося перенесення коштів на 2022 рік або повернення коштів.

03.06.2022 на електронну адресу позивача була направлена відповідь з проханням щодо зарахування залишку переплати у сумі 9303,33 грн, як оплату за газ поточного споживання 2022 року.

В подальшому від відповідача більше ніяких документів для розрахування не надходило;

- станом на 01.03.2022 за даними бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість за КЕКВ 2274 «Оплата природного газу» за розрахунками з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» відсутня, при цьому були відкриті асигнування по КЕКВ 2274, тобто можливість оплати за наданий товар була, а документи для здійснення оплати не були надані.

Органи Казначейства здійснюють реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань, бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс України), законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству та Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок № 309).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 309 розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до статті 48 Кодексу.

Крім того, відповідно до п. п. 4 пункту 6.4. розділу 6, Постачальник зобов`язаний забезпечити Споживача прозорими та простими способами досудового вирішення спорів, п.п.11.1 розділу 11 - у разі виникнення спорів (розбіжностей) Сторони зобов`язуються розв`язувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій.

Разом з тим, відповідачу було відомо про неможливість за обставин, що виникли, здійснити оплату поставленого бюджетній установі у січні-лютому 2022 року природного газу. А у період з 01.03.2022 по 30.12.2024 не було надано жодного листа чи документа з претензіями про несплату за отриманий товар.

Таким чином, заборгованість у відповідача за поставлений природний газ у розмірі 27988,35 грн виникла внаслідок невиконання позивачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу від 19.11.2021 № 11-1153/21-БО-Т щодо своєчасного надання актів приймання-передачі природного газу за січень-лютий 2022 року для підписання відповідачу та на підставі яких здійснюється оплата.

Щодо форс-мажорних обставин відповідач зазначив, що:

- 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (із змінами), затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»;

- листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні.

У зв`язку з продовженням військової агресії Російської Федерації проти України, робота Управління Державної казначейської служби у Попаснянському районі Луганської області за зареєстрованою юридичною адресою є неможливою, оскільки Луганська область відноситься до територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій та яка перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні);

- з метою збереження життя і здоров`я працівників Управління ДКС України у Попаснянському районі Луганської області, захисту їх законних прав та інтересів відповідно до наказів Державної казначейської служби України від 24.02.2022 № 56 «Про встановлення простою у роботі», Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області від 24.02.2022 № 27 «Про встановлення простою у роботі», УДКСУ у Попаснянському районі Луганської області від 24.02.2022 № 4 «Про встановлення простою у роботі» було дозволено не перебувати за основним місцем роботи до закінчення простою.

З 24.02.2024 було прийнято рішення щодо перекривання газу в приміщенні, тобто 24.02.2022 був останнім днем користування газом. Цей момент також не враховано в позовній заяві позивача;

- всі документи, у зв`язку з форс-мажорними обставинами, залишились на території проведення воєнних (бойових) дій, тимчасової окупації та вважається втраченим, що унеможливлює забезпечення надання будь яких документів;

- відповідно до пункту 10.2. Договору, строк виконання зобов`язань за Договором повинен бути відкладено на строк дії форс-мажорних обставин.

19.02.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання від 19.02.2025 № б/н, в якому позивач просить долучити до матеріалів справи №913/43/25 документи та врахувати при розгляді справи, зокрема:

- акт приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року направлявся на адресу відповідача послугами АТ «Укрпошта» простим листом, у зв`язку з чим відсутні докази такої відправки. Підписаний з боку відповідача акт приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року не був повернутий позивачу, у зв`язку з чим відсутній акт приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року. Підписаного з боку тільки позивача акту приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року не зберіглося, у зв`язку з чим позивач детально розписав в позові вартість спожитого природного газу у листопаді 2021 році;

- відповідач повністю розрахувався за період поставки листопад-грудень 2021 року та цей період не є спірним.

- акти приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року - лютий 2022 року направлялись на електронну пошту відповідача, яка зазначена в Договорі.

До клопотання позивач надав копію акту приймання-передачі природного газу за грудень 2021 та докази надсилання електронною поштою актів приймання-передачі природного газу за період поставки грудень 2021 року - лютий 2022 року.

20.02.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив від 20.01.2025 № б/н, в якій останній зазначив, що вказані аргументи відповідача є безпідставними, необґрунтованими та таким, що не відповідають обставинам справи та доказам, наявним в матеріалах справи, з огляду на таке.

Щодо обізнаності відповідача з обсягами спожитого ним природного газу та його вартістю позивача зазначив, що:

- відповідачем обов`язок згідно пунктами 3.5.-3.5.1 Договору було проігноровано та не надано актів розподілу природного газу позивачу за періоди з листопада 2021 року по лютий 2022 року. У зв`язку з чим, позивачем було здійснено обрахування вартості природного газу виключно на підставі даних Інформаційної платформи щодо обсягів споживання відповідачем;

- відповідач повністю розрахувався за поставлений природний газ у листопаді-грудні 2021 року, тому цей період не є спірним;

- суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як постачальник та споживач природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Таким чином, враховуючи положення пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС та пункт 39 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» та Договору, доступу відповідача до Інформаційної платформи, з урахуванням даних свого комерційного вузла обліку, відповідач був обізнаний про обсяги природного газу, що було ним спожито у січні-лютому 2022 року.

Отже, з урахуванням обізнаності відповідача про спожиті обсяги природного газу та ціни природного газу, що визначена в пункті 4.1Договорі, відповідач знав про вартість природного газу яка мала бути ним сплачена за відповідний період поставки та мав можливість здійснити таку оплату;

- підпунктом 4 пункту 6.2 Договору визначено, що Споживач зобов`язаний прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором. Більш того, відповідно до пункту 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, Споживач самостійно контролює власне газоспоживання;

- переплата у сумі 9303,33 грн врахована в оплату за спожитий природний газ у січні 2022 року, що підтверджується розрахунком суми основного боргу, який надано у додатку 2 до позовної заяви.

Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини, позивач з посиланням на висновки, які викладені в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 та від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 31.08.2022 у справі №610/15264/21 та від 23.08.2023 у справі №910/6234/22, від 13.02.2024 у справі №917/272/23, зазначив, що доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Разом з тим, доказів повідомлення позивача про форс-мажорні обставини відповідачем до суду не надано, також не надано сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини.

Щодо врахування суми передоплати у акті приймання-передачі природного газу за січень 2022 рік позивач зазначив, що у первинних бухгалтерських документах, зокрема Акті, не відображається сума переплат минулих періодів по Договору, а відображаються, виключно відомості про господарську операцію та реквізити які стосуються цієї господарської операції, що і було відображено у акті приймання-передачі природного газу за січень 2022 року.

Щодо посилання відповідача на п. 6.4. та п. 11.1 Договору, позивач з посиланням на ст. 19 ГПК України зазначив, що закон не забороняє одразу звернутися до суду, минаючи стадію досудового врегулювання спору, оскільки вона є додатковим, а не основним способом захисту порушеного права.

З огляду на викладене, враховуючи умови Договору, норми законодавства, якими врегульовано зобов`язальні правовідносини з поставки, Позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Інші доводи Відповідача жодним чином не спростовують обставин та підстав заявлених грошових вимог та не спростовують законність таких вимог.

24.02.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 20.01.2025 № б/н, в яких останній навів аналогічні заперечення проти доводів відповідача, які викладені у відзиві на позов, та просить повністю відмовити у задоволені позовної заяви.

Відповідно до законодавства, Споживач не має і не повинен мати доступу до Інформаційної платформи.

Право доступу до Інформаційної платформи Оператора ГТС має позивач, як суб`єкт ринку природного газу та, відповідно має доступ до даних щодо остаточної алокації відборів Споживача за точками комерційного обліку.

Акт приймання - передачі природного газу за січень 2022 року не було підписано та оплачено, в зв`язку з переплатою за постачання природного газу за грудень 2021 року.

Відповідач звертався до позивача щодо коригування акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму переплати, яка склалася за грудень 2021 року.

Доданий Позивачем акт приймання - передачі природного газу за січень 2022 року, як доказ до відповіді на відзив не відкоригований, без урахування переплати 0,502 тис. м. куб. у сумі 9303,33 грн, який не відповідає дійсності, тому його не можна вважати доказом до справи.

Виправлений акт приймання-передачі за січень 2022 року, а також акт приймання-передачі за лютий 2022 року протягом дії Договору Споживачу на електронну адресу не надходили.

По даним відповідача станом на 01.02.2022 за весь спожитий газ було сплачено частково, тобто питання щодо сплати за січень 2022 року не узгоджене. За лютий 2022 року можливості проконтролювати споживання газу не було у зв`язку з форс-мажорними обставинами. Документи втрачені. Достовірно провести звірку даних було неможливо.

Крім того, отримати чи передати інформацію і інформаційній платформі-електронній платформі в мережі Інтернет було неможливо з тієї ж причини. Доступу відповідача до Інформаційної платформи Оператора ГТС не було.

З 02.05.2022 відповідач функціонує на підконтрольній українській владі території та мало можливість сплатити за спожитий газ ще у 2022 році, що підтверджено кошторисом Управління ДКС України у Попаснянському районі Луганській області.

Представником позивача не надано доказів порушення договірних відносин та не надано підстав для нарахування додаткових нарахувань.

До заперечень на відповідь на відзив відповідач надав копію листа Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області від 23.02.2022 № 01-21-06/217 про коригування акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму переплати, яка склалася за грудень 2021 року.

24.02.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли пояснення від 27.02.2025 № б/н, в яких останній просить приєднати до матеріалів справи його пояснення щодо доводів наведених у запереченні на відповідь на відзив.

У цих поясненнях позивач навів аналогічні доводи, які вже викладав у відповіді на відзив, а також додатково зазначив, що відповідно до п.5.6 Типового договору розподілу природного газу після визначення загального об`єму розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, Оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в - кВт·год, в - Гкал, в - МДж.

Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті Споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором.

Оператор ГРМ зобов`язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для можливості її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником Споживача. Споживач (крім побутового) зобов`язується довести інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику.

Визначені за умовами цього Договору об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між Споживачем та його постачальником.

За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XIІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово.

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

На підставі наведено, позиція відповідача про неможливість проконтролювати споживання газу у зв`язку з форс-мажорними обставинами не знаходить свого підтвердження.

Щодо повідомлення учасників справи.

Позивач, його представник та відповідач отримали ухвалу від 05.02.2025 про відкриття провадження через свої електронні кабінети підсистеми «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в їх електронний кабінет: 06.02.25 00:02, які сформовані у підсистемі «Електронний суд».

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», позивач), як Постачальником за EIC-код 56Х930000010610Х та Управлінням Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач), як Споживачем за ЕІС-код: 56XS00011РSLL009 було укладено Договір.

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що природний газ, що постачається за цим Договором використовується Споживачем для своїх власних потреб.

У п. 1.3. Договору сторони визначили, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

Споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у Споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між Споживачем та Оператором газорозподільної мережі (далі Оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між Споживачем та Оператором газотранспортної системи (далі Оператор ГТС) та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об`єкти Споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе Споживач (п. 1.4 Договору).

У разі якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (п. 1.5. Договору).

За умовами п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з 01.10.2021 по грудень 2022 року (включно), в кількості 10,937 тис. куб. метрів.

Загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору (п.п. 2.1.3 п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 2.3 Договору підписанням цього Договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Відповідно до п. 2.4 Договору перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.

Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору, постачання газу здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Відповідно до п. 3.3 Договору постачання (включення споживача до Реєстру споживачів постачальника) та використання (відбір) природного газу за цим договором здійснюється за умови виконання споживачем вимог пункту 5.1 цього Договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ та відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого Постачальника природного газу.

Згідно з п. 3.5. Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідальному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Підпунктом 3.5.1. пункту 3.5 Договору визначено, що Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ т/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника (п.п. 3.5.2. п. 3.5 Договору).

Згідно з п.п. 3.5.3 п. 3.5 Договору Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (п. 3.5.4. п. 3.5 Договору).

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.

У п. 4.3. Договору зазначена загальна вартість цього Договору на дату укладання, яка становить 150875,92 грн, крім того ПДВ - 30175,18 грн, разом з ПДВ - 181051,10 грн.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

У пункті 5.3. Договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього Договору.

Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові період.

Згідно з п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором.

Відповідно до п. 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п.10.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і сторони не могли передбачити їх.

Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п.10.2 Договору).

Згідно з п.10.3 Договору сторони зобов`язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства.

Настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України (п.10.4 Договору).

У п. 10.5 Договору сторони встановили, що виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати Постачальнику вартості природного газу, поставленого до їх настання.

Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, на виконання умов Договору, протягом жовтня 2021 року - лютого 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 65284,49 грн (а.с. 9). Спірним є обсяг газу поставлений у січні-лютому 2022 року.

В матеріалах справи містяться акти приймання-передачі природного газу, які відповідачем не підписані, а саме:

- від 31.12.2021, обсяг споживання згідно з яким у грудні 2021 року становить 1,40600 тис. куб. м. на загальну суму 23274,93 грн з ПДВ;

- від 31.01.2022, обсяг споживання згідно з яким у січні 2022 року становить 1,32973 тис. куб. м. на загальну суму 22012,34 грн з ПДВ;

- від 28.02.2022, обсяг споживання згідно з яким у лютому 2022 року становить 0,92300 тис. куб. м. на загальну суму 15279,34 грн з ПДВ (а.с. 20, 60).

Позивач надав докази надіслання актів приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, 31.01.2022 та від 28.02.2022, на адресу електронної пошти відповідача, яка міститься в розділі 14 Договору постачання природного газу від 19.11.2021 № 11-1153/21-БО-Т (а.с. 61-63).

Разом з тим, в матеріалах справи міститься Інформація Оператора ГТСУ (лист від 08.11.2024 №ТОВВИХ-24-17168) з Інформаційної платформи щодо об`ємів спожитого природного газу, відповідно до якої, зокрема, Споживач з ЕІС-кодом 56XS00011РSLL009 закріплений в реєстрі споживачів Постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».

Обсяг природного газу, використаний Споживачем з ЕІС-кодом 56XS00011РSLL009 у періоди з 22.11.2021 по 01.03.2022, який внесено в алокацію Постачальника ТОВ «ГП «Нафтогаз Трейдинг» (EIC-код 56Х930000010610Х) становить:

з 22.11.2021 по 30.11.2021 - 285,00 м3;

з 01.12.2021 по 31.12.2022 - 1 406,00 м3;

з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1 329,73 м3;

з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 923,00 м3;

01.03.2022 - 0,00 м3.

Споживач з ЕІС-кодом 56XS00011РSLL009 у період з 01.11.2021 по 23.11.2021 був зареєстрований в Реєстрі споживачів за іншим постачальником.

Інформація щодо обсягу природного газу, використаного вказаним споживачем у період з 02.03.2022 по 31.12.2022 оператором газорозподільної системи АТ «Луганськгаз» до інформаційної платформи не надавалась (а.с. 23-29).

Управління ДКС України у Попаснянському районі Луганської області у листі від 23.02.2022 №01-21-06/217 повідомило, що на підставі Договору було сплачено згідно з рахунком № 11-1153/21-БО-Т/12/21 від 28.12.2021 за грудень 2021 року 1,968 тис м. куб. на суму 32578,26 грн.

Після отримання акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 по фактичним обсягам 1,406 тис. м. куб. на суму 23274,93 грн, переплата за грудень 2021 року склала 0,562 тис м. куб. у сумі 9303,33 грн.

З урахуванням викладеного, Управління просило позивача відкоригувати акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму переплати, яка склалася за грудень 2021 року (а.с. 55).

У листі Управління ДКС України у Попаснянському районі Луганської області від 03.06.2022 №03-24-06/241 просило позивача залишок попередньої оплати, що обліковується станом на 01.01.2022 у сумі 9303,33 грн, зарахувати, відповідно до п. 5.3 Договору, як оплату за газ поточного споживання 2022 року (зворот а.с. 55).

Позивачем в якості доказів часткової оплати відповідачем за спожитий природний газ надано лист АТ «Ощадбанк» № 77/4-11/138146/2024 від 07.11.2024 з Інформацією про надходження коштів на рахунки позивача від відповідача за період з 19.11.2021 по 04.11.2024, де зазначено, що відповідач здійснив оплату спожитого природного газу за листопад-грудень 2021 року та січень 2022 року за Договором на загальну суму 37296,14 (а.с. 30-31).

Станом на 31.01.2025 сума боргу за використаний природний газ у січні-лютому 2022 року становить 27988,35 грн, про що свідчить надана позивачем балансова відомість (а.с. 12).

Оскільки відповідачем обов`язок щодо повної оплати вартості поставленого природного газу не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 27988,35 грн, пені в сумі 5605,65 грн, 3% річних в сумі 2309,79 грн, інфляційних втрат в сумі 10143,87 грн, всього 46047,66 грн.

Відповідач проти позову заперечує повністю з підстав, викладених вище у відзиві, запереченнях на відповідь на відзив та додаткових поясненнях.

Позивач у відповіді на відзив заперечує проти доводів відповідача.

Встановивши фактичні обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», позивач), як Постачальником за EIC-код 56Х930000010610Х та Управлінням Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області (далі - Управління ДКС України у Попаснянському районі Луганської області, відповідач), як Споживачем за ЕІС-код: 56XS00011РSLL009 було укладено договір постачання природного газу № 11-1153/21-БО-Т від 19.11.2021 (далі - Договір).

Згідно з умовами п. 1.1. Договору позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з загальними положеннями про купівлю-продаж (ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України) продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.

На підставі наведеного, відповідач зобов`язаний оплатити повну вартість отриманого газу в установлений Договором строк.

Судом враховується, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496.

Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Пунктом 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов`язку постачати природний газ споживачу.

Споживач надає свою згоду постачальнику на включення його у Реєстр споживачів постачальника виключно шляхом укладення, продовження або поновлення дії договору постачання природного газу, за яким обсяг та ціна є узгодженими на визначений період постачання природного газу. Якщо дію договору постачання було призупинено в частині постачання природного газу відповідно до вимог цих правил, вважається, що споживач за таким договором не надав згоду постачальнику на включення його в Реєстр споживачів постачальника. У випадку включення (наявності) споживача у Реєстр споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем, такий постачальник не має права виставляти рахунок (платіжний документ) споживачу за поставлений природний газ (надані послуги постачання природного газу).

Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача (абз. 2 пункту 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу).

Відповідно до пункту 13 розділу II Правил постачання природного газу, за підсумками розрахункового періоду, споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.

До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Судом встановлено, що відповідачу на інформаційній платформі Оператора ГТС України присвоєно EIC-код 56XS00011РSLL009, постачальником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» EIC-код 56Х930000010610Х (а.с. 23-29).

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» Оператор газотранспортної системи (Оператор ГТС) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму веб-сайті різну інформацію, передбачену цим Кодексом.

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як постачальник та споживач природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС.

Відповідно до пункту 2 глави 3 розділу Кодексу ГТС, інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Таким чином, позивач та відповідач, як суб`єкти ринку природного газу мають право доступу до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Отже, посилання відповідача, що він не має доступу до інформаційної платформи, спростовуються вищевикладеними.

Суд враховує, що відповідно до п.5.6 Типового договору розподілу природного газу після визначення загального об`єму розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, Оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в - кВтгод, в - Гкал, в - МДж.

Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВтгод, Гкал, МДж) розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті Споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором.

Згідно з пунктом 3.5. Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (підпункт 3.5.1 Договору).

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника (підпункт 3.5.2. Договору).

Згідно з підпунктом 3.5.3. Договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Відповідно до підпункту 3.5.4. Договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданих у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Згідно з пунктом 3.6. Договору звірення фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Як встановлено судом, позивачем у періоди з 22.11.2021 по 28.02.2022 поставлено відповідачу природний газ за Договором на загальну суму 65 284,49 грн:

- в листопаді 2021 року - 0,28500 тис. куб. м. на суму 4717,88 грн, про що складено акт приймання-передачі природного газу від 31.11.2021, який в матеріалах справи відсутній;

- в грудні 2021 року - 1,40600 тис. куб. м. на суму 23274,93 грн, про що складено акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, який підписаний тільки позивачем;

- в січні 2022 року - 1,32973 тис. куб. м. на суму 22012,34 грн, акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, який підписаний тільки позивачем;

- в лютому 2022 року - 0,92300 тис. куб. м. на суму 15279,34 грн, про що складено акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, який підписаний тільки позивачем (а.с. 20, 60).

Позивач надав докази надіслання на адресу електронної пошти відповідача актів приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, від 31.01.2022 та від 28.02.2022, яка міститься в розділі 14 Договору постачання природного газу від 19.11.2021 № 11-1153/21-БО-Т (а.с. 61-63).

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем обов`язку з надання постачальнику копії акту надання послуг з розподілу/транспортування газу на підставі даних комерційного вузла обліку, відповідно до якого постачальник складає та направляє споживачеві акт приймання-передачі природного газу відповідно до п.п. 3.5.1 п. 3.5 Договору.

Водночас, відповідач заперечує отримання актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 та від 28.02.2022 для підписання, наполягає, що до нього у період дії Договору вказані акти позивачем не надавались.

Оскільки відповідачем не надано позивачу акти розподілу природного газу, тому позивач визначив обсяг спожитого споживачем природного газу у спірний період відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС на підставі п.п. 3.5.4 п. 3.5 Договору.

В матеріалах справи міститься Інформація Оператора ГТСУ (лист від 08.11.2024 №ТОВВИХ-24-17168) з Інформаційної платформи щодо об`ємів спожитого природного газу, відповідно до якої, зокрема, Споживач з ЕІС-кодом 56XS00011РSLL009 закріплений в реєстрі споживачів Постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».

з 22.11.2021 по 30.11.2021 - 285,00 м3;

з 01.12.2021 по 31.12.2022 - 1 406,00 м3;

з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1 329,73 м3;

з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 923,00 м3;

01.03.2022 - 0,00 м3.

Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача щодо відсутності інформації про точний об`єм спожитого газу, спростовуються викладеним та не приймаються судом.

Згідно з пунктом 5.1. Договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

-70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4, пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Згідно з пунктом 5.3.Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові період.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

З матеріалів справи вбачається, що докази зміни строку оплати відсутні.

Доказів того, що відповідачем отримано природний газ згідно з Договором у січні-лютому 2022 року в іншому обсязі, ніж стверджує позивач, та за іншою вартістю суду не надано, відповідачем не спростовано.

Суд звертає увагу, що умовами Договору та Правилами постачання природного газу обов`язок контролювати власне споживання природного газу покладено саме на споживача. Отже, сама по собі обставина не отримання споживачем актів прийому-передачі не звільняє останнього від оплати спожитого природного газу.

Враховуючи вищевикладені положення укладеного між сторонами Договору, відповідач мав здійснити оплату за фактично поставлений природний газ не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.

Судом встановлено, що відповідач здійснив часткову оплату за переданий газ у листопаді-грудні 2021 року та у січні 2022 року за Договором на загальну суму 37296,14 грн, що підтверджується Інформацією АТ «Ощадбанк» № 77/4-11/138146/2024 від 07.11.2024 про надходження коштів на рахунки позивача від відповідача за період з 19.11.2021 по 04.11.2024 (а.с. 30-31).

Як вбачається з Інформації АТ «Ощадбанк» № 77/4-11/138146/2024 від 07.11.2024, що 28.12.2021 відповідач здійснив оплату за спожитий природний газ у грудні 2021 року на суму 32578,26 грн, замість 23274,93 грн. З розрахунку суми боргу, наданого позивачем, вбачається, що сума переплати склала у грудні 2022 року склала 9303,33 грн, яку позивач зарахував як оплату відповідачем за прожитий природний газ у січні 2022 року, відповідно до наданого ним розрахунку (а.с. 9).

Судом встановлено, що відповідач повної оплати за переданий газ у січні-лютому 2022 року не здійснив, чим порушив строки оплати та умови пункту 5.1 Договору.

Таким чином, станом на 31.01.2025 відповідач не виконав зобов`язання щодо повної оплати за спожитий природний газ в січні 2022 року на суму 12709,01 грн та в лютому 2022 року на суму 15279,34 грн, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем за Договором в сумі 27988,35 грн.

Доказів оплати відповідачем заборгованості за Договором в сумі 27988,35 грн до суду не надано, доводів позивача не спростовано.

Відносно посилань відповідач на відсутність бюджетного фінансування, суд зазначає, що відповідно до уставленої позиції Верховного Суду відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від виконання зобов`язання.

З огляду на вказане, посилання відповідача на те, що станом на сьогодні на його рахунку відсутні бюджетні кошти для оплати спожитого природного газу не приймаються судом до уваги, оскільки згідно норм ЦК України відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення боржника від обов`язку виконати грошове зобов`язання по оплаті спожитого природного газу.

Суд також враховує, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Як передбачено в ст. 617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутність надходжень бюджетних коштів не позбавляє відповідача обов`язку оплатити спожитий природний газ за Договором.

Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини, суд зазначає таке.

Пунктом 10.1. Договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків згідно з цим Договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення Договору, і сторони не могли передбачити їх.

Статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому строк дії воєнного стану в Україні згідно з Указами Президента неодноразово продовжувався. Останній раз строк дії воєнного стану в Україні Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 було продовжено з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 строком на 90 діб, тобто до 09.05.2025.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною 1 цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів звернення до відповідного органу з вимогою про посвідчення обставин непереборної сили, до матеріалів справи не надано сертифіката Торгово-промислової палати України (Регіональної ТПП), яким би засвідчувалася дія обставин непереборної сили щодо невиконання ним своїх обов`язків за договором постачання природного газу від 12.11.2021 №11-1137/21-БО-Т.

Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором, суд відхиляє з огляду на таке.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває до теперішнього часу.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП) оприлюднила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

У постанові від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 Верховний Суд виклав наступні висновки:

- лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання;

- наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

У постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 Верховний Суд зазначив, що :

- ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);

- вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні;

- лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

У постанові від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 Верховний Суд виснував, що:

- лист ТПП України від 28.02.2022, на який посилався скаржник у судах попередніх інстанцій, та яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже лист ТПП України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»;

- сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання;

- той факт, що ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію Російської Федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

Лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії Російської Федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Отже, сама наявність вказаного листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання та необхідності дотримання всієї процедури підтвердження обставин непереборної сили, зокрема, отримання індивідуального сертифікату ТТП.

Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22 наведені наступні висновки:

- сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- в будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Також Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Тобто, існування обставин непереборної сили повинно підтверджуватися також у сукупності з іншими доказами, наданими учасником провадження на підтвердження своїх вимог та заперечень. Навіть у разі наявності сертифікату ТПП України про настання форс-мажорних обставин, суд повинен оцінювати цей доказ лише в сукупності з іншими.

Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від оплати Постачальнику вартості природного газу, поставленого до їх настання (п. 10.5 Договору).

Зобов`язання з оплати за поставлений газ у січні-лютому 2022 року виникли у відповідача ще до 13.05.2022 - дати окупації території Рубіжанської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області військами Російської Федерації (UA44120090000062828), відповідно до Розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

Таким чином, сам лише факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу не звільняє відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання. При цьому стороною договору має бути підтверджено не тільки факт настання форс-мажорних обставин, а також і їхню здатність впливати на реальну можливість виконання конкретних зобов`язань.

Також умовами п. 10.3 Договору встановлено, що сторони зобов`язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства.

Матеріали справи не містять доказів надіслання відповідачем на адресу позивача повідомлення про настання форс-мажорних обставин.

Посилання відповідача стосовно того, що виконання зобов`язань зі сплати боргу має бути відкладено до закінчення дії форс-мажорних обставин, а саме: до закінчення дії воєнного стану, судом вважається безпідставним, з огляду на вищевикладене.

Інші доводи відповідача жодним чином не спростовують обставин та підстав заявлених грошових вимог, не спростовують законність таких вимог.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 5605,65 грн, 3% річних у сумі 2309,79 грн, інфляційні втрати у сумі 10143,87 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за яким нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував та пред`явив до стягнення пеню в сумі 5605,65 грн, з яких:

- за зобов`язаннями січня 2022 року на суму 12709,01 грн за період з 16.03.2022 по 15.09.2022 в сумі 2378,15 грн;

- за зобов`язаннями лютого 2022 року на суму 15279,34 грн за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 в сумі 3227,50 грн (а.с. 10).

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати поставленого позивачем природного газу, наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідача передбаченої пунктом 7.2. Договору пені.

Перевіривши нарахування пені, суд дійшов висновку про його арифметичну правильність та правову відповідність, тому вимога про стягнення пені у сумі 5605,65 грн також підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував та пред`явив до стягнення 3% річних в сумі 2309,79 грн, з яких:

- за зобов`язаннями січня 2022 року на суму 12709,01 грн за період з 16.03.2022 по 31.12.2024 в сумі 1066,51 грн;

- за зобов`язаннями лютого 2022 року на суму 15279,34 грн за період з 16.04.2022 по 31.12.2024 в сумі 1243,28 грн (а.с. 10).

Перевіркою судом розрахунку 3% річних порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено, тому вимога про стягнення 3% річних в сумі 2309,79 грн є обґрунтованою, правильно нарахованою та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував та пред`явив до стягнення інфляційні втрати в сумі 10143,87 грн, з яких:

- за зобов`язаннями січня 2022 року на суму 12709,01 грн за період з 01.04.2022 по 31.12.2024 в сумі 4895,09 грн (а.с. 7);

- за зобов`язаннями лютого 2022 року на суму 15279,34 грн за період з 01.05.2022 по 31.12.2024 в сумі 5348,78 грн (а.с. 10-11).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, тому вимога про стягнення інфляційних втрат в сумі 10143,87 грн є обґрунтованою, правильно нарахованою та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 27988,35 грн, пеню в сумі 5605,65 грн, 3% річних в сумі 2309,79 грн, інфляційні втрати в сумі 10143,87 грн, всього 46047,66 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області (93300, Луганська область, Попаснянський район, місто Попасна, вулиця Суворова, будинок 3, код ЄДРПОУ 37928777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116,код ЄДРПОУ42399676) борг в сумі 27988,35 грн, пеню в сумі 5605,65 грн, 3% річних в сумі 2309,79 грн, інфляційні втрати в сумі 10143,87 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно з положеннями ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.04.2025.

Суддя Олена ФОНОВА

вих. №

07.04.2025

Надр. 1 прим.

1- до справи

2- позивачу ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденко, 1, м. Київ, 04116) до електронного кабінету «Електронний суд»

3- представнику позивача - Трофимчуку Сергію Миколайовичу - до електронного кабінету «Електронний суд»

4- відповідачу Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області (93300, Луганська область, Попаснянський район, місто Попасна, вулиця Суворова, будинок 3) не направляється відповідно до інформації з сайту АТ «Укрпошта»; - до електронного кабінету «Електронний суд»

Внесено до ЄДРСР

07.04.2025

Світлана АВІЛОВА


Суд	Господарський суд Луганської області
Дата ухвалення рішення	07.04.2025
Оприлюднено	09.04.2025
Номер документу	126428921
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі

Судовий реєстр по справі —913/43/25

Ухвала від 12.05.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Россолов Вячеслав Володимирович

Ухвала від 28.04.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Россолов Вячеслав Володимирович

Рішення від 07.04.2025

Господарське

Господарський суд Луганської області

Фонова О.С.

Ухвала від 05.02.2025

Господарське

Господарський суд Луганської області

Фонова О.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 07.04.2025 по справі 913/43/25ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —913/43/25

Ухвала від 12.05.2025

Ухвала від 28.04.2025

Рішення від 07.04.2025

Ухвала від 05.02.2025

Рішення
від 07.04.2025 по справі 913/43/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ