Ухвала

від 08.04.2025 по справі 914/778/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.04.2025 р. Справа№ 914/778/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І. розглянувши матеріали

За позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Львівській Іподром», м.Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м.Львів

про: зобов`язання укласти договір оренди

встановив:

Ухвалою від 24.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 8 днів з дня вручення ухвали для виправлення встановлених судом недоліків, а саме, надати документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Відповідно до положень ч. 1,2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалу від 24.03.2025 надіслано Приватного акціонерного товариства «Львівській Іподром» в електронному вигляді в кабінет Електронного суду 26.03.2025.

04.04.2025 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що загальновідомим фактом є економічна криза, викликана повномасштабним вторгненням російської федерації, різко знизились доходи спортивних, культурно-видовищних організацій, так як така діяльність не належить до першої необхідності. Зі встановленого 8-денного строку 2 дні були вихідними. Тож, на думку заявника, наявні поважні підстави для поновлення (продовження) пропущеного строку. Також позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до дня ухвалення рішення, а в разі відсутності підстав для відстрочення повторно залишити позов без руху, відмовивши у задоволенні такого клопотання, та поновити і продовжити строк на усунення недоліків.

Стосовно наявності поважних підстав для поновлення (продовження) пропущеного строку господарський суд звертає увагу на правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.12.2018 у справі №904/5995/16, яка виснувала, що відповідно до частини 2 статті 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк. Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви визначено законом й положеннями ГПК України передбачено такий строк як граничний.

Однак згідно наведених положень ч. 2 ст. 174 ГПК України суд може встановити і менший строк для усунення недоліків, у такому випадку цей строк вважатиметься встановленим судом.

Таким чином, Господарський суд Львівської області зазначає, що поновлення (продовження) пропущеного строку для усунення недоліків, відповідно до ч.ч.1,2 ст. 174 ГПК України, призведе до порушення однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та не враховано справедливий баланс між сторонами.

Отже, станом на 08.04.2025 позивач не усунув недоліки, визначені ухвалою від 24.03.2025 та у відведений судом строк вимоги ухвали заявником не виконано, що перешкоджає суду вирішити питання про відкриття провадження, а тому позов підлягає поверненню.

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За вказаних обставин суд прийшов до висновку повернути заявнику позов.

Крім того, щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору слід зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд звертає увагу на те, що статтею 8 вищезазначеного Закону передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов. Водночас приписами цієї статті визначено суб`єктів щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком. При цьому, це право суду закон пов`язує із встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища сторони, яка звертається з відповідним клопотанням.

Водночас, законом не визначено обставин, які беззаперечно свідчать про наявність у суду обов`язку вчинення відповідних дій, а обґрунтування відповідних обставин покладається на заінтересовану сторону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі N 0940/2276/18 зазначений такий правовий висновок.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може...", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Аналогічна норма передбачена ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Предметом позову у цій справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстав для розгляду господарським судом питання про відстрочення юридичної особи від сплати судового збору не має.

При цьому, суд звертає увагу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч. 8 ст. 174 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.У задоволені клопотання про повторне залишення позовної заяви без руху відмовити.

2.У задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

3.Позов Приватного акціонерного товариства «Львівській Іподром» повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Уляна ДІЛАЙ