Ухвала від 04.04.2025 по справі 916/5177/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"04" квітня 2025 р. Справа № 916/5177/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Марченко Вікторії Вікторівни про забезпечення позову вх.№2-478/24 від 2.04.2025 по справі №916/5177/24

за позовом: Фізичної особи-підприємця Марченко Вікторії Вікторівни ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Приватного підприємства "Ліра" (65086, Одеська обл., м. Одеса, вулиця Семена Палія, буд. 70)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: 1. Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1); 2. Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1)

про стягнення 1 232 662, 32 грн, розірвання договору та виселення

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Марченко Вікторія Вікторівна звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Ліра", в якій, з урахуванням уточнень, просить суд:

- стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 493 862, 96 грн, яка складається з суми заборгованості за оренду нежитлового приміщення у розмірі 435 064,53 грн, пені у сумі 40 427,54 грн, 3% річних у сумі 4651,54, грн та інфляційних витрат у сумі 13 719, 35 грн;

- розірвати договір оренди №7/004 нежилого приміщення (нова редакція) від 07.03.2019 року, викладений у новій редакції 26.01.2024, укладений між орендарем - Приватним підприємством "Ліра" та попереднім орендодавцем - Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, правонаступником якого є Новий орендодвець - Фізична особа-підприємець Марченко Вікторія Вікторівна з 01.05.2024;

- виселити Приватне підприємство "Ліра" з нежилих приміщень першого поверху, загальною площею 353,6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Палія Семена, будинок 70, приміщення 501а, на користь Фізичної особи-підприємця Марченко Вікторії Вікторівни, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 16.12.2024 відкрито провадження у справі №916/5177/24 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Вказаною ухвалою було залучено Департамент комунальної власності Одеської міської ради та Одеську міську раду до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

26.03.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій остання просить суд стягнути з Приватного підприємства "Ліра" на користь Фізичної особи-підприємця Марченко Вікторії Вікторівни заборгованість у розмірі: 1 232 662, 32 грн, яка складається з суми заборгованості за оренду нежитлового приміщення, за адресою: вул. Семена Палія, буд. 70, м. Одеса, у розмірі: 1 069 445,13 грн, пені у сумі 105 855,20 грн, 3% річних у сумі 12 408,94 грн та інфляційних витрат у сумі 44 953,05 грн.

Ухвалою суду від 26.03.2025, враховуючи подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, а також залишення на розгляді клопотання про долучення доказів та зупинення провадження у справи, суд відклав підготовче засідання при розгляді справи №916/5177/24 на "02" квітня 2025 р. об 11:30.

02.04.2025 до суду від Фізичної особи-підприємця Марченко Вікторії Вікторівни надійшла заява про забезпечення позову, у якій остання просить суд вжити заходів щодо забезпечення позову Фізичної особи-підприємця Марченко Вікторії Вікторівни до Приватного підприємства "Ліра" про стягнення, розірвання договору та виселення у вигляді накладення арешту на торговий павільйон, розташований за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Семена Палія (Дніпропетровська дорога), будинок 70, загальною площею (кв.м): 23,6, що належить на праві приватної власності Приватному підприємству "Ліра" (код ЄДРПОУ: 13889920; місцезнаходження: 65086, Одеська область, Одеський район, місто Одеса, Пересипський район, вулиця Семена Палія, будинок 70), реєстраційний номер майна: 28407840.

Обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначає, що оскільки відповідач останні 4 місяці не виконує умови договору №7/004 оренди нерухомого майна від 26.01.2024, невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим надалі виконання рішення суду.

Позивач вважає, що існує безпосередній зв`язок між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист порушеного її права.

Невжиття заходу забезпечення позову може призвести до того, що, ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідач зможе відчужити належне йому нерухоме майно на користь інших осіб, що зробить неможливим ефективний судовий захист прав позивача.

Відтак, позивач просить суд накласти арешт на належне відповідачу нерухоме майно до вирішення спору по суті, що, у свою чергу, не призведе до суттєвого обмеження прав власника на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав Позивача. Тобто, основна мета арешту не допустити відчуження належного Відповідачу нерухомого майна третій особі та у разі задоволення судом вимог Позивача забезпечити реальність виконання рішення суду.

При цьому, позивач зазначає, що вжиті заходи ніяким чином не будуть перешкоджати господарській діяльності відповідача та є співмірними з позовними вимогами.

До вказаної заяви позивачем долучено заключну виписку за банківським рахунком позивача за період з 01.12.2024 по 01.04.2025 та Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12.03.2025 за №417427489, з якої вбачається, що торговий павільйон, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Дніпропетровська дорога, будинок 70, загальною площею (кв.м): 23,6 належить на праві приватної власності Приватному підприємству "Ліра" з 30.09.2009.

Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Марченко Вікторії Вікторівни, суд вказує наступне.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Дійсно, можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною та не потребує додаткового доведення. Подібні висновки викладені у постанові ОП КГС від 03.03.2023 по справі №905/448/22.

Водночас, у вирішенні питання про забезпечення позову, за думкою суду, слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

При цьому, суд зауважує, що при розгляді справ про стягнення коштів адекватним та співмірним заходом забезпечення позову є накладення арешту у межах суми позову саме на грошові кошти, а також на майно у випадку недостатності відповідних грошових коштів. Тобто, накладення арешту саме на майно є додатковим заходом забезпечення позову, в межах його суми, у випадку недостатності грошових коштів боржника. Судова практика з цього питання є сталою та послідовною.

Як встановлено судом, доводячи необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту торгового павільйону, позивач посилається на те, що відповідач останні 4 місяці не виконує умови договору №7/004 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси від 26.01.2024, при цьому, невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим надалі виконання рішення суду.

При цьому, як було встановлено судом з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12.03.2025 за №417427489, торговий павільйон, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Дніпропетровська дорога, будинок 70, загальною площею (кв.м): 23,6 належить на праві приватної власності Приватному підприємству "Ліра" з 30.09.2009.

Відповідно до п.4.1 договору оренди №7/004, на підставі якого позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість, орендодавцем передаються орендарю (відповідачу) приміщення для розміщення та для надання побутових послуг населенню та розміщення магазинів непродовольчої групи товарів.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що відповідач - Приватне підприємство "Ліра" є зареєстрованим, працюючим підприємством, що провадить господарську (торговельну) діяльність.

Натомість, заявником не підтверджено факт відсутності коштів на рахунках боржника та вимоги про накладення арешту на грошові кошти позивачем не заявлена.

При цьому, суд зауважує, що заявником також не доведено наявність обставин щодо укладання відповідачем правочинів щодо вказаного майна, відчуження відповідного майна або ж вчинення будь-яких дій, які б свідчили про намір останнього передати спірне майно у володіння та\або користуванням третім особам.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відтак, суд доходить висновку про те, що жодних інших обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі їх невжиття заява про забезпечення позову не містить.

Крім того, оцінюючи обраний позивачем захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суд враховує висновки ОП КГС ВС, наведені у постанові від 03.03.2023 по справі №905/448/22, щодо необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а також висновки ВС, викладені у постанові від 18.02.2022 у справі №910/12404/21, стосовно того, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Предметом позову у цій справі є як вимога майнового характеру про стягнення грошових коштів у розмірі 1 232 662, 32 грн, так й вимоги немайнового характеру про розірвання договору та виселення відповідача з нежитлових приміщень.

В той же час заявником не конкретизовано, яку саме вимогу має забезпечити запропонований захід забезпечення позову, а також суми, в межах яких необхідно накласти арешт на майно.

При цьому, суд зауважує, що у разі, якщо запропонований захід забезпечення позову має застосовуватися в частині позовної вимоги про стягнення коштів, адекватним та співмірним заходом забезпечення позову мав бути арешт грошових коштів боржника, втім відповідні вимоги щодо вжиття вказаного заходу позивачем не заявлені, натомість, як вже було зазначено судом, арешт майна є саме додатковим заходом забезпечення позову у разі відсутності (недостатності) коштів, на які можна було б накласти арешт в межах суми позову.

З огляду на вищевикладене у сукупності, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Марченко Вікторії Вікторівни.

Керуючись ч.6 ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Марченко Вікторії Вікторівни про забезпечення позову за вх.№2-478/24 від 2.04.2025 по справі №916/5177/24.

Ухвала суду набирає законної сили 04.04.2025 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.

Суддя Ю.М. Щавинська