Рішення

від 25.03.2025 по справі 918/1086/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/1086/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Агаєвій Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення 6 899 325,97 грн

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" про розірвання договору та визначення наслідків його розірвання

у судове засідання з`явились представники:

- від ТОВ "Ю.Комодітіз": Тітова Т.С. (в режимі відеоконференції);

- від ПП "Агро-Експрес-Сервіс": Тимошенко О.В. (в залі суду);

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває первісний позов ТОВ "Ю.Комодітіз" до ПП "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення 6 899 325, 97 грн - штрафу (неустойки), нарахованого за серпень 2024 на підставі п.6.11 Договору постачання природного газу №К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024 та зустрічний позов ПП "Агро-Експрес-Сервіс" до ТОВ "Ю.Комодітіз" про розірвання Договору постачання природного газу №К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024 та визначення наслідків його розірвання у вигляді відсутності витрат та збитків сторін, пов`язаних з виконанням цього Договору, для кожної зі сторін.

Стислий виклад позиції сторін по первісному позову про стягнення штрафу.

Первісний позов мотивований тим, що ПП "Агро-Експрес-Сервіс", як споживач, за умовами Договору постачання природного газу №К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024 (далі Договір), з урахуванням Додаткової угоди №1, взяло на себе обов`язок отримати від ТОВ "Ю.Комодітіз", як постачальника, у період з 20.08.2024 по 31.08.2024 (12 діб) природний газ в загальному обсязі 1 469 тис. м3 вартістю 26 535 869,10 грн (у т.ч. 4 422 644,85 грн ПДВ).

Проте ПП "Агро-Експрес-Сервіс" порушило взяті на себе зобов`язання і замовлений газ не прийняло, планові місячні обсяги впродовж газового місяця не відкоригувало, відтак у ТОВ "Ю.Комодітіз" наявне право вимагати від споживача штраф, передбачений п.6.11 Договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості невикористаного обсягу газ за звітний період.

Розмір штрафу, за розрахунком ТОВ "Ю.Комодітіз" складає 6 899 325,97 грн (26 535 869,10*26%), де: 26 535 869,10 грн - вартість невикористаного обсягу газу у серпні 2024 року, а 26% - подвійна облікова ставка НБУ, що ді2024 рокуяла в серпні і складала 13%.

ТОВ "Ю.Комодітіз" вказує на наявність звернень до ПП "Агро-Експрес-Сервіс" з з пропозиціями вирішення спору, проте усі пропозиції останнім проігноровано. Таким чином, вищеописані дії з боку відповідача за первісним позовом вважає грубим порушенням правил здійснення господарської діяльності.

Звертає увагу суду на те, що завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Первісний позивач не вважає заявлений штраф надмірно великим у порівнянні із понесеними збитками, так як:

- замовлений обсяг природного газу був куплений у ТОВ "Д.ТРЕЙДІНГ" на підставі Додаткової угоди №8 від 14.08.2024 до Договору №3-1-2023/361 купівлі продажу природного газу від 26.09.2023;

- з метою виконання своїх зобов`язань, між ТОВ "Ю.Комодітіз" та АТ "Укртрансгаз" укладений Договір №1811000747 від 30.11.2018

- ПП "Агро-Експрес-Сервіс" фактично не почало виконувати свої зобов`язання за Договором;

- ТОВ "Ю.Комодітіз" на час укладення правочину, мало дебіторську заборгованість більше 400 мільйонів гривень, що підтверджується рішеннями господарських судів і доводить нелегке матеріальне становище товариства. Водночас боржник - сільськогосподарський товаровиробник, який спеціалізується на вирощуванні зернових, технічних культур і молочному тваринництві, успішно розвивається, веде господарську діяльність та має у Власності 15 584 земельні ділянки, 103 об`єкти нерухомості, 110 одиниць автотранспорту.

Отож, за переконанням ТОВ "Ю.Комодітіз", застосування господарських санкцій у зазначеному розмірі буде гарантувати захист його прав і законних інтересів, в тому числі відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення, та забезпечить правопорядок у сфері господарювання.

У відзиві на позовну заяву ПП "Агро-Експрес-Сервіс" стверджує, що підстави для стягнення заявленого штрафу відсутні, а тому первісний позов, як безпідставний, задоволенню не підлягає.

Так, посилаючись на умови Договору (п.п. 4.3, 4.4, 5.1.3), вказує, що у постачальника існував обов`язок передати у власність споживача природний газ. Проте, ТОВ "Ю.Комодітіз" не було здійснено поставку природного газу, а для визначення розміру штрафу, товариству необхідно було встановити показник фактичного обсягу споживання газу, склавши відповідний акт прийому-передачі газу.

Отож вважає, що ТОВ "Ю.Комодітіз" не виконало свій обов`язок з поставки природного газу, а ПП "Агро-Експрес-Сервіс" не мало фізичної можливості спожити більше або менше такого природного газу. Таким чином, нарахування штрафу за використання в меншому обсязі товару, який взагалі не був поставлений, виглядає для підприємства нелогічним.

Разом з цим, ПП "Агро-Експрес-Сервіс" не погоджується з розміром заявленого штрафу, вважаючи, що розрахунок мав би проводитися з використанням наступної формули: 26 535 869,10 грн. * 13% / 365 * 2, що б дорівнювало сумі 18 902,26 грн, де подвійна облікова ставка повинна рахуватися у відсотках річних.

ПП "Агро-Експрес-Сервіс" звертає увагу суду на докази, які ТОВ "Ю.Комодітіз" долучає до своєї позовної заяви, доводячи наявність завданих збитків, вважаючи їх такими, що по суті не доводять аргументів і не стосуються даного спору:

- Додаткова угода №8 від 14.08.2024 до Договору купівлі-продажу природного газу №3-1-2023/361 від 26.09.2023, за якою ТОВ "Ю.Комодітіз" придбавало природний газ укладена раніше за Договір; обсяг купленого природного газу складав лише 1 000,000 тис.м3, а згідно комерційного акту №919518 від 30.08.2024, товариство прийняло за увесь серпень лише 500,000 тис.м3;

- Договір №1811000747 від 30.11.2018, укладений між ТОВ "Ю.Комодітіз" та АТ "Укртрансгаз" не виконувався, адже сторонами не підписано Акту наданих послуг №2000406/08.24/1811000747/ПЗдоб від 31.08.2024;

- долучені судові рішення щодо неможливості отримати близько 400 мільйонів гривень ніякого відношення до правовідносин сторін не мають;

Окрім того, за даними фінансових результатів, які опубліковані позивачем за 2023 рік, ТОВ "Ю.Комодітіз" отримало сукупного доходу на більше ніж 32% в порівнянні з 2022 роком (графа сукупний дохід).

У відповіді на відзив, ТОВ "Ю.Комодітіз" висловлює свою позицію щодо фізичної неможливості отримання ПП "Агро-Експрес-Сервіс" природного газу від будь-якого постачальника.

Так, неможливість фізичної доставки товарної продукції, за відсутності підключення об`єкту споживча до системи ГТС/ГРМ при укладенні Договору, додатково підтверджує, що ПП "Агро-Експрес-Сервіс", умисно порушило правила ведення господарської діяльності, а відтак стягнення штрафних санкцій у розмірі 6 899 325,97 грн відповідає висновкам, зокрема, викладеним у постановах Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №905/866/19, від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 26.01.2021 у справі №916/880/20, згідно яких господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки).

При цьому, п.5.3.4 укладеного Договору, відповідач взяв на себе зобов`язання укласти в установленому порядку договір розподілу Газу з оператором газорозподільної/газотранспортної системи, до газових мереж якого підключений об`єкт Споживача для набуття права на правомірний відбір Газу із газорозподільної/газотранспортної системи та фізичну доставку газу до об`єкта споживача. Окрім того, п.1.2. Договору споживач запевнив та підтвердив наявність діючих договорів розподілу/транспортування Газу, а саме: з Волинською філією ТОВ "Газорозподільні мережі України".

Щодо звинувачень у нездійсненні активних дій, направлених на виконання своїх зобов`язань зазначає, що ПП "Агро-Експрес-Сервіс" визнало неможливість фізичного отримання Газу на його об`єкти та не надало доказів на підтвердження вини ТОВ "Ю.Комодітіз" в неотриманні Газу.

Стислий виклад позиції сторін по зустрічному позову про розірвання договору і визначення наслідків його розірвання.

Зустрічнй позов обґрунтований, зокрема, відсутністю будь-яких господарських операцій між ТОВ "Ю.Комодітіз" та ПП "Агро-Експрес-Сервіс" за Договором, зміною істотних умов настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б Договір, фізичною неможливістю виконувати умови Договору кожною зі сторін; не досягненням згоди про розірвання Договору в позасудовому порядку.

З тверджень ПП "Агро-Експрес-Сервіс" вбачається, що на момент укладення Договору, між ПП "Агро-Експрес-Сервіс" та Оператором ГРМ/ГТС існував договір розподілу природного газу. ПП "Агро-Експрес-Сервіс" планувало здійснювати початок сезону цукроваріння 2024 року, з використанням природного газу як основного виду палива на цукровому заводі, який знаходиться у смт. Мар`янівка, Луцького р-ну Волинської обл.

З метою придбання природного газу і було укладено Договір з ТОВ "Ю.Комодітіз".

Однак, Оператор ГРМ не здійснив фізичного приєднання ПП "Агро-Експрес-Сервіс" до газотранспортної системи, що викликало непоставку природного газу зі сторони ТОВ "Ю.Комодітіз".

ПП "Агро-Експрес-Сервіс" 15.08.2024 зверталося з листом до оператора ГРМ/ГТС, яким просило приєднати цукровий завод підприємства, який знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Мар`янівка, вул. Незалежності, 13, до газорозподільчої системи, однак оператор ГРМ/ГТС не здійснив фізичного приєднання підприємства до газотранспортної системи.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі №918/528/24 встановлено, оператор ГРМ припинив надавати ПП "Агро-Експрес-Сервіс" послугу з розподілу природного газу з 02.01.2024, а також, що оператор ГРМ здійснив фізичне від`єднання ПП "Агро-Експрес-Сервіс" від газотранспортної системи та на момент прийняття постанови фізичне приєднання не було здійснено.

Щодо підстав для розірвання Договору відносить наступні:

1. Сторони не могли передбачити, що ПП "Агро-Експрес-Сервіс" не буде приєднано до газотранспортної системи;

2. ПП "Агро-Експрес-Сервіс" жодним чином не може вплинути на ситуацію та не може ні самостійно приєднатися до газотранспортної системи, ні зобов`язати здійснити таке приєднання оператора ГРМ/ГТС, без значних збитків;

3. Жодної фізичної можливості виконувати Договір у сторін немає, а з доказів до позовної заяви в первісному позові вбачається, що природного газу як товару у власності ТОВ "Ю.Комодітіз" не існує та не було замовлено;

4. Оскільки будь-які господарські операції по Договору не здійснювалися, його розірвання не приведе до будь-яких негативних наслідків для сторін.

Дані обставини дають змогу розірвати договір на підставі ч.2 ст. 652 ЦК України, згідно якої, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Оскільки обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає за фізичне неприєднання ПП "Агро-Експрес-Сервіс" до газотранспортної системи Оператором ГРМ/ГТС, що, крім іншого, знаходить своє відображення в п.1.7. Договору, позивач за зустрічним позовом мав переконання у взаємному припиненні зобов`язань сторін Договору.

З огляду ж на звернення ТОВ "Ю.Комодітіз" до суду про стягнення штрафу за Договором, виникла необхідність розірвання Договору в судовому порядку.

У відзиві на зустрічну позовну заяву ТОВ "Ю.Комодітіз" наголошує, що ч.2 ст. 652 ЦК України, на яку посилається позивач за зустрічним позовом, як на підставу розірвання Договору, передбачає можливість зміни чи розірвання договору в разі, якими сторони керувались при укладенні Договору.

В той же час, як підтверджено рішенням суду у справі №918/528/24 обставини з припинення надання послуг розподілу природного газу для ПП "Агро-Експрес-Сервіс" виникли з 02.01.2024. Тобто, на момент укладення Договору, обставини припинення розподілу природного газу та фізичне від`єднання ПП "Агро-Експрес-Сервіс" від газорозподільної системи, вже існували і були відомі. Вони не змінились і на момент укладення Договору від 14.08.2024.

Те, що позивач за зустрічним позовом укладаючи Договір, самовпевнено розраховував на їх усунення, не робить ці обставини такими, що істотно змінились. Більше того, підприємство мало усі можливості для усунення цих обставин, достатньо було оплатити оспорювану суму заборгованості, яка була предметом розгляду в справі №918/528/24.

Щодо листа до Волинської філії ТОВ "Газорозподільчі системи України" про приєднання до газорозподільчої мережі від 15.08.2024 №167, зазначає:

- зазначений лист направлений 16.08.2024, тобто вже після укладення Договору, де в пункті 1.2. ПП "Агро-Експрес-Сервіс" підтвердило, що має діючий договір розподілу/транспортування Газу з Волинською філією ТзОВ "Газорозподільні мережі України";

- не надано відповіді на вказаний лист, що унеможливлює встановлення факту підключення чи непідключення позивача до газорозподільчої системи на підставі наданого листа.

Таким чином, ТОВ "Ю.Комодітіз" вважає, що підстави для розірвання Договору відсутні; просить відмовити у зустрічному позові.

Процесуальні дії у справі.

28.11.2024 первісна позовна заява ТОВ "Ю.Комодітіз" надійшла до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою від 03.12.2024 первісну позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.12.2024.

Ухвалою від 09.12.2024 представнику ТОВ "Ю.Комодітіз" надано можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

23.12.2024 від ПП "Агро-Експрес-Сервіс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою від 24.12.2024 підготовче засідання відкладено на 09.01.2025.

08.01.2025 ПП "Агро-Експрес-Сервіс" звернулось до суду з клопотанням про поновлення строку для надання відзиву, долучивши при цьому відзив на первісну позовну заяву.

Ухвалою від 09.01.2025 судове засідання відкладено на 28.01.2025, задоволено клопотання ПП "Агро-Експрес-Сервіс", відзив долучено до матеріалів справи.

В той же час, 08.01.2024 до Господарського суду Рівненської області надійшов зустрічний позов ПП "Агро-Експрес-Сервіс".

Ухвалою від 09.01.2025 зустрічну позовну заяву ПП "Агро-Експрес-Сервіс" прийнято та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ТОВ "Ю.Комодітіз", підготовче засідання призначено на 28.01.2025.

14.01.2025 від ТОВ "Ю.Комодітіз" надійшла відповідь на відзив ПП "Агро-Експрес-Сервіс" на первісний позов.

24.01.2025 від ТОВ "Ю.Комодітіз" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою від 28.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 03.03.2025, включно, а розгляд справи відкладено на 11.02.2025.

10.02.2025 від ПП "Агро-Експрес-Сервіс" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів: договору на приєднання до газорозподільної системи (для приєднання, що не є стандартним) №061125/104/4-60000-0824 від 09.08.2024 та технічних умов приєднання до газорозподільної системи №VLF-504-П від 09.08.2024.

Ухвалою від 11.02.2025 підготовче засідання відкладено на 18.02.2025.

18.02.2025 від ТОВ "Ю.Комодітіз" надійшли пояснення, згідно яких товариство заперечує проти приєднання доказів, вважаючи, що такі докази ПП "Агро-Експрес-Сервіс" слід було подавати на стадії звернення з зустрічною позовною заявою.

З метою забезпечення повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 18.02.2025 долучив до матеріалів справи докази, подані ПП "Агро-Експрес-Сервіс" 10.02.2025.

Ухвалою від 18.02.2025 було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 04.03.2025.

У судовому засіданні 04.03.2025 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Ухвалою від 04.03.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 18.03.2025.

У судовому засіданні 18.03.2025 суд продовжив до розгляду справи по суті.

17.03.2025 ТОВ "Ю.Комодітіз" звернулось до суду з заявою про стягнення з ПП "Агро-Експрес-Сервіс" 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 18.03.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 25.03.2025.

20.03.2025 від ПП "Агро-Експрес-Сервіс" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 5 000,00 грн.

Ухвалою від 24.03.2024 представнику ТОВ "Ю.Комодітіз" надано можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи і заперечення, викладені у заявах по суті спору.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.08.2024 у справі №918/528/24, залишеним без змін постановою Верховного суду України від 18.02.2025, задоволено позовні вимоги Волинської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" до ПП "Агро-Експрес-Сервіс" і вирішено стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 2 198 000,00 грн, 41 134,40 грн - 3% річних, 393 003,01 грн - пені, 43 516,41 грн - інфляційних втрат. Також, рішенням закрито провадження в частині стягнення 3 539 434, 28 грн - основної заборгованості.

При цьому встановлено, що оператор ГРМ припинив надавати ПП "Агро-Експрес-Сервіс" послугу з розподілу природного газу з 02.01.2024, а також, що оператор ГРМ здійснив фізичне від`єднання ПП "Агро-Експрес-Сервіс" від газотранспортної системи.

09.08.2024 між ПП "Агро-Експрес-Сервіс", як Замовником, та ТОВ "Газорозподільні системи України" в особі керуючого Волинською філією (згідно договору "Виконавець") було укладено договір на приєднання до газорозподільної системи (для приєднання, що не є стандартним) №061125/104/4-60000-0824 та погоджено технічні умови приєднання.

Роботи щодо послуги нестандартного приєднання надавались Виконавцем Замовнику у період 19-30.08.2024, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

14.08.2024 між ТОВ "Ю.Комодітіз" та ПП "Агро-Експрес-Сервіс" укладено Договір постачання природного газу №К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024 (далі - Договір), згідно умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживача, а Споживач прийняти, спожити та оплатити на умовах цього Договору газ природний (надалі Газ), код товару: 2711.

Пунктом 2.3 Договору, сторони дійшли взаємної згоди, що плановий обсяг Газу, який Постачальник зобов`язується передати, а Споживач прийняти, спожити та оплатити, зазначається в Додаткових угодах до даного Договору на кожен розрахунковий період Газовий місяць.

За умовами п.2.5 Договору, обсяги Газу, визначені п.2.3. цього Договору, є плановими та можуть змінюватись Сторонами шляхом коригування, у тому числі впродовж поточного газового місяця виключно за наявності письмового повідомлення Споживача, яку Споживач надає Постачальнику у спосіб, терміни та строки встановлені п.5.3.10. Договору.

В разі, якщо такі коригування обсягу замовленого газу здійснені в межах толерансу, узгодженого сторонами на розрахунковий місяць, штрафні санкції за таку зміну обсягів постачання не застосовуються. Заявки вважаються погодженими Сторонами з моменту їх надсилання Споживачем Постачальникові.

Пунктом 2.6 Договору, сторони визначили, що фактичне постачання Газу здійснюється Постачальником виключно після включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді.

Шляхом надсилання повідомлення передбаченого п.5.3.7. Договору Споживач надає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному Газовому місяці або в зазначеному в такому повідомленні періоді (п. 2.7 Договору).

Пунктом 3.1 Договору, сторони дійшли згоди, що планова ціна за 1000 м3 Газу та планова вартість Газу у відповідному газовому місяці встановлюється Сторонами у відповідній Додатковій угоді до Договору згідно п.2.3 Договору.

Відповідно до п.4.2 Договору, кількість Газу, яка запланована до передачі на Газовий місяць, визначається у додаткових угодах до Договору.

У випадку зміни протягом розрахункового періоду планових місячних обсягів постачання Газу понад допустимий обсяг перебору/недобору, який зазначений у відповідній Додатковій угоді, така зміна кількості Газу, яка запланована до передачі на Газовий місяць, оформляється відповідною укладеною двосторонньою додатковою угодою до Договору.

Пунктом 5.3.1 Договору, Споживач взяв на себе зобов`язання прийняти Газ в обсязі та на умовах, передбачених Договором та Додатковими угодами до даного Договору.

Відповідно до 5.3.2 Договору, Споживач зобов`язаний оплатити Постачальнику у строки, передбачені Договором та відповідною Додатковою угодою до Договору, планову вартість Газу у порядку та остаточну вартість обсягів Газу, переданого згідно актів приймання-передачі Газу.

Відповідно до п.5.3.7 Договору, Споживач зобов`язаний надати Постачальнику заявку з щодобовими обсягами споживання планового місячного обсягу Газу не пізніше трьох робочих днів до початку першого дня споживання Газу. В разі ненадання вказаної у цьому пункті заявки постачання здійснюється з рівномірним щодобовим розподілом планового обсягу газу протягом звітного місяця.

Пунктом 5.3.9 Договору, сторони поклали на Споживача обов`язок дотримуватися дисципліни споживання газу визначеної Договором, а також Правилами постачання природного газу.

Згідно п.5.3.10 Договору, разі якщо обсяг Газу, що споживається у відповідній газовій добі, не відповідає плановому обсягу споживання, споживач зобов`язаний до 22.00 години такої газової доби, надати Постачальнику заявку про збільшення/зменшення обсягу споживання Газу на таку газову добу.

Згідно п.6.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 6.11 Договору, сторони погодили, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості невикористаного обсягу газ за звітний період.

У відповідності п.10.1 Договору, цей Договір складений у формі єдиного документа у двох примірниках, набирає чинності з дати його підписання обома Сторонами та скріплення печатками Сторін (за умови їх наявності) і діє до 31 грудня 2025 включно в частині передачі газу, а в іншій частині зобов`язань до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.

Якщо договір укладено Сторонами з протоколом розбіжностей (не в формі єдиного документа) про це робиться відмітка в кожному з двох примірників Договору. Після укладання Договору всі листи, електронні листи, тощо про пропозиції договірних умов та їх обговорення є недійсними та не можуть використовуватись для регулювання договірних відносин та оцінки змісту умов Договору.

Договір може бути пролонгований на наступний рік лише шляхом укладання додаткової угоди до Договору.

За умовами п.10.2 Договору, зміни та доповнення до цього Договору, зокрема але не виключно щодо розірвання або припинення цього Договору, набирають чинності з дати, вказаної у таких документах, якщо інше не зазначено в цих документах і мають юридичну силу за умов, якщо вони оформлені письмово, зареєстровані та підписані уповноваженими представниками Сторін і скріплені їх печатками (за наявності), або з урахуванням особливостей, передбачених Розділом 11 даного Договору та є його невід`ємними частинами.

Виконуючі взяті на себе за Договором зобов`язання, ПП "Агро-Експрес-Сервіс", 14.08.2024, заявкою №165 про планові обсяги споживання, звернулося до постачальника, якою замовило природний газ на період 20-31.08.2024 в загальному обсязі 1 469 тис. м3 в розрізі газових діб.

Окрім того, 14.08.2024 ПП "Агро-Експрес-Сервіс" також звернулося до ТОВ "Ю.Комодітіз" з заявкою №166, згідно якої визначило планові обсяги постачання природного газу за Договором на вересень 2024 на рівні 3 225 тис. м3.

15.08.2024 ПП "Агро-Експрес-Сервіс" звернулося з листом до оператора ГРМ/ГТС, яким просило приєднати цукровий завод підприємства, який знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Мар`янівка, вул. Незалежності, 13, до газорозподільчої системи.

15.08.2024, на підставі отриманої заявки №165 від 14.08.2024, між ТОВ "Ю.Комодітіз" та ПП "Агро-Експрес-Сервіс" укладено Додаткову угоду №1 до Договору, згідно з якою сторони дійшли згоди, що Споживач зобов`язується прийняти та оплатити, а Постачальник передати природний газ (надалі Газ) у серпні 2024 з 20.08.2024 по 31.08.2024 в обсязі 1 469,000 тис.м3 плановий обсяг Газу, з рівномірними щодобовим споживанням або згідно заявки з щодобовими обсягами споживання через точку EIC код 56XO00000U3OL5006.

За п.2 Додаткової угоди, планова ціна за 1000 м3 Газу, що передається у серпні 2024 (строк поставки) з ПДВ з урахуванням вартості транспортування до точки виходу з газотранспортної системи, становить 18 063,90 грн, в тому числі: 15 053,25 грн - ціна газу без ПДВ; 3 010,65 грн - ПДВ 20%; 148,99 грн за 1000 м3 (з ПДВ) - тариф на послуги транспортування природного газу для точки виходу з газотранспортної системи НКРЕКП.

Згідно п.3 Додаткової угоди, планова вартість Газу, що передається по цій Додатковій угоді, з урахуванням вартості транспортування газу до точки виходу з газотранспортної системи становить 26 535 869, 10 грн (у т.ч. ПДВ 4 422 644,85 грн).

21.08.2024, ТОВ "Ю.Комодітіз" на адресу ПП "Агро-Експрес-Сервіс" направлено лист №1425/2-08/24, згідно якого Постачальник пропонував Споживачу дорожню карту щодо вирішення спірної ситуації.

Зі змісту даного листа вбачається, що станом на 21.08.2024 ПП "Агро-Експрес-Сервіс" скоригувало обсяги споживання за 20-22.08.2024 в сторону зменшення з замовлених згідно первинної заявки 412,5 тис. м3 на 0 тис. м3. Для виконання Додаткової Угоди №1 від 15.08.2024 ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" закуплений природний газ вимушено закачувати в підземні сховища АТ "Укртрансгаз" (далі ПСГ), так як відмова від виконання зобов`язань по контракту на закупівлю цього ресурсу призведе до нарахування нам штрафних санкцій продавцем і втрати бездоганної репутації учасника ринку природного газу.

Виходячи з вище викладеного, ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" запропонувало ПП "Агро-Експрес-Сервіс" такі дії:

- ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" закачує в ПСГ 50% від планового замовленого і невикористаного обсягу природного газу ресурсу серпня 2024 року, а саме: 700 тис.м3, з постачанням його ПП "АГРО-ЕКСПРЕС-СЕРВІС" в вересні 2024;

- ПП "АГРО-ЕКСПРЕС-СЕРВІС" компенсує ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" витрати, пов`язані з закачуванням, зберіганням і підйомом природного газу в ПСГ згідно затверджених тарифів НКРЕКП в сумі 523 166,00 грн, а саме:

- закачування 350,68 грн з ПДВ за 1000 м3 в сумі 245 476,00 грн;

- зберігання 0,53 грн з ПДВ за 1000 м3 за кожну добу зберігання в сумі 22 631,00 грн;

- підйом 364,37 грн з ПДВ за 1000 м3 в сумі 255 059,00 грн.

04.09.2024 ПП "Ю.КОМОДІТІЗ" звернулось до ПП "АГРО-ЕКСПРЕС-СЕРВІС" з листом, з метою прийняття рішення щодо порушення своїх зобов`язань за Договором.

01.10.2024 ТОВ "Ю.Комодітіз" направило ПП "Агро-Експрес-Сервіс" претензію №1.

16.10.2024 ТОВ "Ю.Комодітіз" направило ПП "Агро-Експрес-Сервіс" претензію №2.

24.10.2024 ТОВ "Ю.Комодітіз" направило ПП "Агро-Експрес-Сервіс" претензію №3.

У даних претензіях щодо періоду поставки 20-31.08.2024 ТОВ "Ю.Комодітіз" вимагало самостійно сплатити 6 899 325,97 грн штрафу, нарахованого на підставі п.6.11 Договору - за недовикористаний об`єм замовленого Газу.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у даній справі стосуються сфери постачання природного газу.

Відповідно до ч.1,2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено з матеріалів справи, 14.08.2024 між ТОВ "Ю.Комодітіз" (Постачальник) та ПП "Агро-Експрес-Сервіс" (Споживач) укладено Договір постачання природного газу №К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024 (далі - Договір), згідно умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживача, а Споживач прийняти, спожити та оплатити на умовах цього Договору газ природний. Плановий обсяг Газу зазначається в Додаткових угодах до даного Договору.

Виконуючі взяті на себе за Договором зобов`язання, ПП "Агро-Експрес-Сервіс", 14.08.2024, заявкою №165 про планові обсяги споживання, звернулося до постачальника, якою замовило природний газ на період 20-31.08.2024 в загальному обсязі 1 469 тис. м3.

Отож, 15.08.2024, на підставі отриманої заявки №165 від 14.08.2024, між ТОВ "Ю.Комодітіз" та ПП "Агро-Експрес-Сервіс" укладено Додаткову угоду №1 до Договору, згідно якої сторони дійшли згоди, що Споживач зобов`язується прийняти та оплатити, а Постачальник передати природний газ (надалі Газ) у серпні 2024 року з 20.08.2024 по 31.08.2024 в обсязі 1 469,000 тис.м3 плановий обсяг Газу, з рівномірними щодобовим споживанням або згідно заявки з щодобовими обсягами споживання через точку EIC код 56XO00000U3OL5006.

Таким чином, уклавши зазначену угоду з додатковою угодою №1, сторони взяли на себе зобов`язання, зокрема:

- ПП "Агро-Експрес-Сервіс": прийняти і оплатити замовлений Газ в обсязі 1 469,000 тис.м3, дотримуючись дисципліни споживання газу, визначеної Договором;

- ТОВ "Ю.Комодітіз": здійснити передачу замовленого Газу в обсязі 1 469,000 тис.м3 в порядку, встановленому Договором.

При цьому, однією з умов належного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань була наявність у ПП "Агро-Експрес-Сервіс" (як у сторони яка отримуватиме Газ) діючого договор розподілу/транспортування Газу.

Так, Споживач, укладаючи Договір, підтвердив наявність діючого договору розподілу/транспортування Газу з Волинською філією ТОВ "Газорозподільні мережі України" (п.1.2. Договору).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.2,3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України та статтею 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належне виконання зобов`язання є одним із фундаментальних принципів цивільного права. Зміст цього принципу полягає в тому, що виконання має бути проведене: 1) належними сторонами; 2) щодо належного предмету; 3) у належний спосіб; 4) у належний строк (термін); 5) у належному місці.

Водночас порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, у ході виконання Договору, ПП "Агро-Експрес-Сервіс" порушило зобов`язання щодо приймання Газу та, відповідно, у період з 20-31.08.2024 не забезпечило приймання обумовлених у Додатковій угоді 1 469,000 тис.м3 Газу.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, що сторони, у спосіб, передбачений Договором (укладення додаткової угоди) дійшли згоди про коригування обсягу Газу, належного до поставки, зміну умов Договору або його розірвання.

Інформація, викладена у листі-пропозиції ТОВ "Ю.Комодітіз" від 21.08.2024 щодо коригування обсягів споживання за 20-22.08.2024 в сторону зменшення з замовлених згідно первинної заявки 412,5 тис. м3 на 0 тис. м3 представниками сторін була спростована при наданні пояснень у ході розгляду справи по суті.

Відповідно до п.1 глави 1 розділу ІХ Кодексу комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Згідно з п. 5 розд. І Правил постачання природного газу підтверджений обсяг природного газу - плановий об`єм (обсяг) природного газу, обумовлений договором постачання природного газу між споживачем та постачальником на відповідний розрахунковий період, який має бути поставлений споживачу відповідно до умов цього договору.

У свою чергу п.10 розділу II Правил постачання природного газу визначає, що споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання.

Причиною виникнення первісного спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 6 899 325,97 грн, нарахованого на підставі п.6.11 Договору за період 20-31.08.2024 за неприйняття обумовленого сторонами обсягу Газу.

Базою для встановлення розміру штрафу стали:

- вартість невикористаних 1469,000 тис. м3 Газу - 26 535 869, 10 грн;

- подвійна облікова ставка Національного банку України, яка діяла у період 20-31.08.2024 26% (135*2).

При вирішенні первісного позову ТОВ "Ю.Комодітіз" про стягнення з ПП "Агро-Експрес-Сервіс" штрафу у розмірі 6 899 325,97 грн, суд керується наступним.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Сплату неустойки (штрафу) та відшкодування збитків можливо охарактеризувати загальним поняттям "санкція" - визначена міра майнових чи інших невигідних для особи наслідків невиконання вимог закону та/або умов договору.

Відповідно до ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які сплачуються у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання); захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання; стимулювання належного виконання договірних зобов`язань; обов`язковий характер для учасників правовідносин.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 6.11 Договору сторони погодили, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості невикористаного обсягу газ за звітний період.

З приводу правової природи відповідальності (санкції), передбаченої п.6.11 Договору, Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.11.2024 у справі №904/1553/23, зроблено правовий висновок, згідно з яким визначено, що:

- згідно з буквальним тлумаченням п.6.2.2 Договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постання газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) х Ц х К, де: Vф - обсяг фактично поставленого газу протягом розрахункового періоду; Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період; Ц - вартість газу за Договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1;

- норми Правил №2496 самі по собі не змінюють правову природу умови п. 6.2.2 Договору, не надають підстав для іншого тлумачення чи перекваліфікації спірної санкції;

- таким чином, суди попередніх інстанцій, зважаючи на п. 6.2.2 Договору та вжите в ньому формулювання, обґрунтовано визначили, що спірна санкція є штрафом (згідно з буквальним тлумаченням).

Хоча у справі №904/1553/23 Верховним Судом зроблено правовий висновок щодо штрафу за перевищення підтвердженого обсяг газу, суд вважає за можливе прийняти до уваги дану позицію і щодо споживання газу у обсязі меншому від підтвердженого, що є предметом первісного позову у справі №918/1086/24.

Враховуючи встановлені у справі, що переглядається, обставини, зокрема, щодо недобору споживання ПП "Агро-Експрес-Сервіс" підтвердженого обсягу природного газу (1 469 000 м3), умови п.6.11 Договору, суд вважає, що вимога ТОВ "Ю.Комодітіз" про стягнення 6 899 325,97 грн штрафу, нарахованого на підставі зазначеного пункту договору є обґрунтованою.

Наданий позивачем розрахунок штрафу суд вважає арифметично правильним.

У ході розгляду справи спростовано доводи ПП "Агро-Експрес-Сервіс" про безпідставність застосування даного виду штрафу за умови, що поставка Газу фактично здійснена не була, тобто недопоставлений Газ дорівнює нулю.

Як встановлено, відсутність у ПП "Агро-Експрес-Сервіс" можливості отримувати замовлений Газ продиктована відсутністю підключення об`єкту споживача до системи ГТС/ГРМ у період 20-31.08.2024.

Цей факт сторонами не заперечується, проте обставина фізичної неможливості отримання природного газу, за доводами ПП "Агро-Експрес-Сервіс", є обставиною, яка виключає його відповідальність, оскільки така ситуація виникла не з вини відповідача. Так, підприємство зазначило, що 15.08.2024 зверталось до оператора ГРМ/ГТС з листом про приєднати цукровий завод підприємства, який знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Мар`янівка, вул. Незалежності, 13, до газорозподільчої системи, однак оператор ГРМ/ГТС не здійснив фізичного приєднання підприємства до газотранспортної системи.

В той же час, укладаючи Договір від 14.08.2024 (тобто за 1 день до звернення до оператора ГРМ/ГТС), ПП "Агро-Експрес-Сервіс" завідомо було відомо про фізичне від`єднання підприємства від газотранспортної системи. Факт припинення надавання ПП "Агро-Експрес-Сервіс" послуги з розподілу природного газу з 02.01.2024, а також, фізичне від`єднання підприємства від газотранспортної системи встановлено у рішенні Господарського суду Рівненської області від 05.08.2024 у справі №918/528/24, яке залишене без змін постановою Верховного суду України від 18.02.2025.

За таких обставин, позиція ПП "Агро-Експрес-Сервіс", що обов`язок з поставки природного газу не виконало ТОВ "Ю.Комодітіз", не відповідає фактично встановленим обставинам справи.

Більше того, за змістом п.5.3.4 Договору, відповідач взяв на себе зобов`язання укласти в установленому порядку договір розподілу Газу з оператором газорозподільної / газотранспортної системи, до газових мереж якого підключений об`єкт Споживача для набуття права на правомірний відбір Газу із газорозподільної / газотранспортної системи та фізичну доставку Газу до об`єкта Споживача. Окрім того, п.1.2. Договору запевнив та підтвердив наявність діючих договорів розподілу/транспортування Газу, а саме: з Волинською філією ТзОВ "Газорозподільні мережі України".

Також, ПП "Агро-Експрес-Сервіс" не погоджується з розміром заявленого штрафу, вважаючи, що розрахунок мав би проводитися з використанням наступної формули: 26 535 869,10 грн. * 13% / 365 * 2, що б дорівнювало сумі 18 902,26 грн, де подвійна облікова ставка повинна рахуватися у відсотках річних.

Суд такі твердження вважає помилковими та відхиляє як безпідставні, оскільки механізм обрахування і розміру відсоткової ставки, належної до застосування, чітко визначено п.6.11 Договору, який не передбачає, що подвійна облікова ставка повинна розраховуватися у відсотках річних.

Водночас, суд відзначає, що при виконанні Договору, відповідач Газу не споживав, основна заборгованість за Договором відсутня.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За ч.2 ст. 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 вказано, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків, які мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у заздалегідь визначеному (встановленому законом або договором) розмірі майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

До моменту порушення зобов`язання боржником неустойка виконує функцію сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).

Водночас неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Застосування вказаних норм є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №916/65/18, від 03 липня 2019 року у справі №917/791/18, від 22 жовтня 2019 року у справі №904/5830/18, від 13 січня 2020 року у справі №902/855/18, від 27 січня 2020 року у справі №916/469/19, від 04 лютого 2020 року у справі №918/116/19.

Судова практика щодо застосування вказаних норм ГК України та ЦК України наразі є усталеною (див. зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №923/587/20, від 01.10.2020 у справі №904/5610/19, від 02.12.2020 у справі №913/698/19, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 03.03.2021 у справі №925/74/19, від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 19.01.2021 у справі №920/705/19, від 27.01.2021 у справі №910/16181/18, від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, від 11.03.2020 у справі №910/16386/18, від 09.07.2020 у справі №916/39/19, від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20, від 13.04.2021 у справі №914/833/19, від 22.06.2021 у справі №920/456/17) і відповідно до неї у визначенні розміру неустойки судам належить керуватися наступними загальними підходами (правилами):

- обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення;

- зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки;

- довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання;

- господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення;

- закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення;

- чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір таких санкцій саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.

Крім того, виходячи з мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року, у справі №7-рп/2013, неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Тобто, у вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.

При цьому суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення неустойки. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи (ст. ст. 86, 236-238 ГПК України). Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.07.2021 у справі №916/878/20.

Суд вважає, що у справі, яка розглядається, стягнення з ПП "Агро-Експрес-Сервіс" штрафу за недовикористаний обсяг природного газу за Договором у період 20-31.08.2024 на підставі п.6.11 Договору у заявленому позивачем розмірі матиме саме каральний характер щодо боржника, а не компенсаторний щодо кредитора та може призвести до явно нерозумних і несправедливих наслідків для боржника; у такому випадку не буде дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Доводячи, що заявлений штраф не є надмірно великим у порівнянні із понесеними збитками, позивач за первісним позовом долучав до позовної заяви6

1. Додаткову угоду №8 від 14.08.2024 до Договору №3-1-2023/361 купівлі продажу природного газу від 26.09.2023 і Комерційний акт приймання-передачі природного газу від 30.08.2024, за яким ТОВ "Ю.Комодітіз" закуплено у ТОВ "Д.ТРЕЙДІНГ" 500,000 тис. м3 вартістю 8 880 000,00 грн.

Проте, дана угода не є беззаперечним підтвердженням того, що грошові кошти, якими оплачено закупівлю 500,000 тис. м3 в повному обсязі можна віднести до збитків, які понесені товариством, позаяк ТОВ "Ю.Комодітіз" є одним з найбільших постачальників і трейдерів природного газу і електроенергії на енергетичному ринку України. За даними компанії, її щомісячні обсяги реалізації природного газу становлять понад 100 млн. кубометрів, а електроенергії понад 130 млн. кВт*год. ТОВ "Ю.Комодітіз" здійснює постачання природного газу та електроенергії понад 600 підприємствам впродовж 5 років.

Отож, ПП "Агро-Експрес-Сервіс" являється не єдиним підприємством, з яким у ТОВ "Ю.Комодітіз" існують правовідносини щодо постачання Газу, а закуплений Газ міг бути реалізований товариством іншому споживачу.

2. Договір №1811000747 від 30.11.2018, укладений ТОВ "Ю.Комодітіз" та АТ "Укртрансгаз", предметом якого є надання позивачу за первісним позовом послуг зберігання (закачування, відбору) природного газу, акт наданих послуг №2000406/08.24/1811000747/П3доб, згідно якого позивачу за первісним позовом надано послуг "потужність закачування на добу наперед" у серпні 2024 року загальною вартістю 688 853,80 грн.

Проте, дана угода не є беззаперечним підтвердженням того, що грошові кошти, якими оплачено "потужність закачування на добу наперед" у серпні 2024 року в повному обсязі можна віднести до збитків, які понесені товариством позивача саме внаслідок невиконанням відповідачем договірних зобов`язань в контексті заявлених позовних вимог.

Згідно вищезазначеного акту, у спірний період після укладення Додаткової угоди (15-31.08.2024), якою сторонами погоджено обсяги Газу, АТ "Укртрансгаз" надано послуг "потужність закачування на добу наперед" на загальну суму у розмірі 432 023,96 грн (1 478,4 тис. м3 * 360,6688 грн вартість за 1000 м3). Водночас, за спірною угодою, сторонами був погоджений обсяг Газу на рівні 1 469,000 тис м3, а тому вартість послуги "потужність закачування на добу наперед" за такий об`єм повинна була б складати 515 132,47 грн.

Долучені ж до матеріалів справи судові рішення щодо неможливості отримання близько 400 мільйонів грн суд не аналізує і до уваги не бере, оскільки вони не мають відношення до правовідносин сторін у даному спорі і об`єктивно не характеризують майнового стану стягувача.

Таким чином, позивачем за первісним позовом не доведено, що ним було понесено майнові втрати на 6 899 325,97 грн внаслідок допущеного відповідачем порушення дисципліни споживання газу, що безумовно вказує на неспівмірність розміру заявленого до стягнення штрафу з допущеним порушенням.

На противагу вищезазначеному, не зважаючи на відсутність основного боргу, суд констатує, що з боку ПП "Агро-Експрес-Сервіс" дійсно було допущено порушення дисципліни споживання газу, у зв`язку з чим майнові інтереси контрагента - ТОВ "Ю.Комодітіз" повинні бути захищені, а дії споживача за Договором враховані судом.

Для обґрунтованого розрахунку належного у даному спорі розміру штрафу, судом взято за основу пропозицію ТОВ "Ю.Комодітіз" адресовану ПП "Агро-Експрес-Сервіс"№1425/2-08/24 від 21.08.2024, в якій позивачем за первісним позовом викладено дорожню карту з метою покриття затрачених коштів на закачування, зберігання і підйом закупленого у період 20-31.08.2024 природного газу.

Тарифи, яким керувалося ТОВ "Ю.Комодітіз" викладено у наступних розмірах:

- 350,68 грн з ПДВ за 1000 м3 -закачування;

- 0,53 грн з ПДВ за 1000 м3 - за кожну добу зберігання;

- 364,37 грн з ПДВ за 1000 м3 - підйом.

Базовими показниками для розрахунку такого розміру штрафу судом застосовано: 1 469 тис. м3 обсяг природного газу; 12 діб термін зберігання газу у період 20-31.08.2024.

Таким чином формула для обрахунку виглядає наступним чином: (1469*350,68)+(1469*364,37)+(1469*0,53*12)= 1 059 751,29.

Враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з огляду на необхідність забезпечення інтересів обох сторін, суд вважає наявними правові підстави обмежити розмір суми штрафу 1 059 751,29 грн, що відповідатиме принципу пропорційності в господарському судочинстві.

В розрізі питання щодо наявності вини відповідача за первісним позовом, судом також враховано наявність укладеного між ПП "Агро-Експрес-Сервіс", як Замовником, та ТОВ "Газорозподільні системи України", як Виконавцем, Договору на приєднання до газорозподільної системи (для приєднання, що не є стандартним) №061125/104/4-60000-0824 та погоджено технічні умови приєднання. Роботи щодо послуги нестандартного приєднання надавались виконавцем у період 19-30.08.2024, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

Тобто беззаперечно вважати, що ПП "Агро-Експрес-Сервіс" не мало на меті виконувати договір, у суду підстав немає. Водночас, наявність даного правочину надає суду підстави вважати, що підприємство намагалось здійснити приєднання до газотранспортної системи Оператором ГРМ/ГТС, проте дані щодо фактичного виконання цієї угоди на момент укладення спірного Договору (14.08.2024), у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення на 84,64% штрафу, нарахованого ТОВ "Ю.Комодітіз" на підставі п.6.11. Договору постачання природного газу №К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024 та задоволення первісного позову в частині стягнення з ПП "Агро-Експрес-Сервіс" 1 059 751,29 грн штрафу.

При вирішенні зустрічного позову ПП "Агро-Експрес-Сервіс" про розірвання Договору постачання природного газу №К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024 та визначення наслідків його розірвання у вигляді відсутності витрат та збитків сторін, пов`язаних з виконанням цього Договору, для кожної зі сторін, суд керується наступним.

Згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Посилаючись на ст. 652 ЦК України, підставою звернення до суду з зустрічним позовом ПП "Агро-Експрес-Сервіс" зазначає наступне:

1. Сторони не могли передбачити, що ПП "Агро-Експрес-Сервіс" не буде приєднано до газотранспортної системи;

2. ПП "Агро-Експрес-Сервіс" жодним чином не може вплинути на ситуацію та не може ні самостійно приєднатися до газотранспортної системи, ні зобов`язати здійснити таке приєднання оператора ГРМ/ГТС, без значних збитків;

3. Жодної фізичної можливості виконувати Договір у сторін немає;

4. Оскільки будь-які господарські операції по Договору не здійснювалися, його розірвання не приведе до будь-яких негативних наслідків для сторін.

У постанові від 08.09.2020 у справі №920/418/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст. 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним у ч.1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку ч.1 ст. 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Законодавець у певних правовідносинах може передбачити порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Наприклад, ст. 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Водночас те, що сторона договору не скористалася процедурою позасудового врегулювання питання зміни чи розірвання договору, навіть коли порядок здійснення такої процедури врегульовано законодавчо, не позбавляє таку сторону можливості належним чином реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у ч.2 ст. 651 ЦК України.

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає ст. 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) для захисту права, та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Така позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №914/2649/17 та від 26.05.2020 у справі №908/299/18.

Суд приходить до висновку, що реалізація позивачем належного йому права вимагати в судовому порядку розірвання договору залежить від настання чи ненастання обставин, які зумовлюють виникнення такого права в силу положення договору чи вказівки закону і пов`язується з моментом виникнення таких обставин.

Отож, право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожним праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин.

Проаналізувавши умови Договору, суд констатує, що п.5.4.2 передбачено право ПП "Агро-Експрес-Сервіс" розірвати договір за умови відсутності заборгованості.

Як встановлено при розгляді первісного позову, за недовикористаний Газ, на підставі п.6.11 Договору, судом присуджено до стягнення з ПП "Агро-Експрес-Сервіс" штраф за невикористаний обсяг Газу за період 20-31.08.2024 у розмірі 1 059 751,29 грн, тоді як ця сума не входить до складу грошового зобов`язання, а являється штрафною санкцією.

Водночас, у ПП "Агро-Експрес-Сервіс" відсутній борг за поставка Газу, що сторонами не заперечується і підтверджується матеріалами справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи положення ч.1 ст. 651 ЦК України і п.5.4.2 Договору постачання природного газу №К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024, ПП "Агро-Експрес-Сервіс" не позбавлений права звернутись з вимогою про розірвання даного правочину в судовому порядку.

Враховуючи доведеність ПП "Агро-Експрес-Сервіс", що у сторін відсутня можливість виконувати Договір так як підприємство фізично не приєднано до газотранспортної системи, на майбутнє позивач за зустрічним позовом не має наміру замовляти у ТОВ "Ю.Комодітіз" обсяги Газу з метою його поставки, суд виснує про наявність підстав для задоволення зустрічного позову в частині розірвання Договору постачання природного газу №К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024, на майбутнє.

Крім того, суд враховує, що розірвання Договору не приведе до будь-яких негативних наслідків для сторін.

Так, правова позиція ТОВ "Ю.Комодітіз" при запереченнях на зустрічну позовну заяву зводиться до того, що ПП "Агро-Експрес-Сервіс" даним позовом намагається уникнути відповідальності за неналежне виконання Договору постачання природного газу №К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024.

З даного приводу суд зауважує, що згідно ч.ч.2,3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже наслідком розірвання договору є припинення зобов`язання, що виникли між сторонами на підставі такого розірваного договору.

Суд зазначає про те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 щодо змісту понять "строк договору", "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" відзначив, що поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч.1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч.2 вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.4 ст. 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Отож, з моменту розірвання договору, зобов`язання сторін за договором припиняються, і сторони не вважають себе зв`язаними будь-якими правами та обов`язками, які виникли за договором після його розірвання. Розірвання договору не звільняє сторін від відповідальності за не виконання/неналежне виконання зобов`язань, які виникли до дати розірвання договору.

З даного приводу, суд відсилається до результатів розгляду первісного позову ТОВ "Ю.Комодітіз", де було встановлено факт порушення з боку ПП "Агро-Експрес-Сервіс" дисципліни споживання газу та стягнуто з останнього 1 059 751,29 грн штрафу, а тому відхиляє посилання товариства, як такі, що не відповідають правилам і наслідкам розірвання договору, які регламентовано ст.ст. 631, 653 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, у позові в частині визначення наслідків Договору постачання природного газу №К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024 у вигляді відсутності витрат та збитків сторін, пов`язаних з виконанням цього Договору, для кожної зі сторін, слід відмовити.

Суд звертає увагу ПП "Агро-Експрес-Сервіс", що наслідки розірвання договору встановлені ЦК України, тоді як згідно ч.3 ст. 653 ЦК України, суд наділений правом визначати наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин, що в даному випадку не відбулося.

Крім того, розриваючи Договір постачання природного газу №К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024, судом здійснено розгляд тих обставин, на які посилався ПП "Агро-Експрес-Сервіс" при зверненні з зустрічним позовом.

Виходячи із висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19, у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

З урахуванням викладеного, зміна підстав позову не відбулась, в той же час при кваліфікації спірних правовідносин суд застосовує норми ч.1 ст. 651 ЦК України, а не ч.2 ст. 652 ЦК України.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про:

- підставність первісного позову щодо стягнення з ПП "Агро-Експрес-Сервіс" на користь ТОВ "Ю.Комодітіз" штрафу;

- наявність підстав для зменшення штрафної санкції;

- задоволення первісного позову в частині стягнення з ПП "Агро-Експрес-Сервіс" 1 059 751,29 грн 15,36% від нарахованого ТОВ "Ю.Комодітіз" штрафу;

- відмову у первісному позові в частині стягнення 5 839 574,68 грн штрафу;

- часткове задоволення зустрічного позову та розірвання Договору постачання природного газу №К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024, укладеного між ПП "Агро-Експрес-Сервіс" і ТОВ "Ю.Комодітіз";

- відмову у задоволення зустрічного позову в частині визначення наслідків розірвання Договору постачання природного газу №К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024 у вигляді відсутності витрат та збитків сторін, пов`язаних з виконанням цього Договору, для кожної зі сторін.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.4 ч.1 ст. 1 Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.3 ст. 30 Закону, при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст. 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених ТОВ "Ю.Комодітіз" витрат на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн за результатами розгляду справи надано:

- свідоцтво Тітової Т.С. про право на заняття адвокатською діяльністю №000071 від 05.07.2019;

- Договір про надання професійної правової допомоги №1-ЮК від 01.11.2024, укладений між ТОВ "Ю.Комодітіз" (Замовник) та Тітової Т.С. (Адвокат) (далі Договір), відповідно до умов якого Адвокат приймає на себе зобов`язання з надання правничої допомоги на ведення справ Замовника, а Замовник, в свою чергу, приймає на себе зобов`язання оплачувати належним чином послуги Адвоката

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що вартість послуг Адвоката (ціна договору), котру Замовник зобов`язаний сплатити Адвокату встановлюється згідно прайс-листа, з яким ознайомлений і погоджується Замовник та оплачується на підставі актів приймання - передавання наданих послуг.

Відповідно до п.6.3 Договору, усі зміни, доповнення та додатки до даного Договору складаються у 2 (двох) примірниках, по одному примірнику для: Адвоката, Замовника, і є невід`ємними частинами цього Договору та мають юридичну силу у випадках, коли вони викладені у письмовій формі і підписані Сторонами цього Договору особисто.

- Додаткову угоду №1 від 01.11.2024, згідно п.1 якої сторони домовились, що Замовник доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу щодо питання взаємовідносин замовника з ПП "Агро-Експрес-Сервіс" з приводу стягнення штрафних санкцій за Договором поставки природного газу №К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024 в сумі 6 899 325,97 грн.

Пунктом 2 даної додаткової угоди сторони встановили, що вартість правничої допомоги, встановленої п. 1 додаткової угоди визначається фіксованою сумою 50 000,00 грн, за повний комплекс послуг адвоката щодо правничої допомоги на стадії розгляду справи судом першої інстанції та включає в себе (але не обмежується): збором необхідних доказів, підготовкою позовної заяви, представництво інтересів замовника в суді, підготовка документів, в тому числі процесуальних, представництво інтересів замовника в інших органах державної влади та місцевого самоврядування, а також підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності.

- акт-звіт до Договору про надання правничої допомоги № 1-ЮК від 01.11.2024, в якому зазначено, що адвокат надав, а замовник прийняв правничу допомогу вартістю 50 000,00 грн. Перелік правничої допомоги: Правнича допомога щодо питання взаємовідносин замовника з ПП "Агро-Експрес-Сервіс" з приводу стягнення штрафних санкцій за договором поставки природного газу № К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024 в сумі 6 899 325,97 грн.

Додатково по змісту заяви зазначено, що адвокат підготувала та подала до суду позовну заяву у справі № 918/1086/24, приймала участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції 09.01.2025, 18.02.2025 та 04.03.2025; вивчала відзив на позовну заяву та підготувала відповідь на відзив; підготувала відзив на зустрічну позовну заяву; подала до суду письмові пояснення проти приєднання доказів та інші процесуальні заяви та клопотання.

Суд враховує, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (ст. 30 Закону)

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 (справа №910/13071/19) звернув увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: - складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); - обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; - ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог ч.4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України надано право іншій стороні справи клопотати перед судом про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, вказуючи в якості підстави такого клопотання недотримання вимог ч.4 цієї статті Кодексу.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Виконуючи обов`язок щодо надання оцінки розміру заявленого відшкодування адвокатських витрат (50 000,00 грн) на предмет його дійсності та необхідності, а також критерію розумності розміру і оцінюючи обґрунтованість заперечень ПП "Агро-Експрес-Сервіс", висловлених у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Доводом неспівмірності витрат на правову допомогу відповідач за первісним позовом вважає те, що предметом позову у справі №918/1086/24 є стягнення коштів у розмірі 6 899 325,97 грн за договором постачання природного газу, який передбачав одну номінацію товару, штраф обраховувався за період без переривання його на проміжки шляхом визначення штрафної санкції шляхом множення вартості товару на розмір облікової ставки НБУ. Додатками до позову були копії договорів, що наявні у позивача, копії претензій та копії рішень з реєстру судових рішень. Подання позову не потребувало зібрання додаткових доказів, подання запитів, отримання інформації від третіх осіб.

Зміст позовної заяви містить посилання на пункти договору та статті ЦК України та ГК України. Дані спірні правовідносини є типовими, чітко врегульовані нормами законодавства та на врегулювання яких судами напрацьована усталена практика. Відповідно на вивчення документів і підготовку позову не потрібно витрачати значного часу, а ціна даних послуг у розмірі 50 000,00 грн. є зависокою та необґрунтованою.

Просить суд звернути увагу, що до заяви позивача про розподіл судових витрат не долучено прайс-листа та акту приймання-передавання наданих послуг (які передбачено п. 3.1. договору), а також не долучено доказу понесення стороною позивачем вказаних витрат, а саме оплати гонорару адвоката. Акт-звіт долучений адвокатом позивача не передбачений договором про надання правничої допомоги та не містить переліку робіт виконаних адвокатом.

Таким чином, вважає підставними до нарахування 5 000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду, також, висловила правову позицію, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

В свою чергу, суд не вважає суму у 5 000,00 грн - співмірною зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, їх тривалістю, вважаючи, що достатньо обґрунтованою сумою, яку слід відшкодувати ТОВ "Ю.Комодітіз" у якості витрат на професійну правничу допомогу буде - 35 000,00 грн.

Зазначені витрати цілком відповідають критеріям реальності, розумності та співмірності, та є обґрунтованими, а тому повинні бути відшкодовані за рахунок ПП "Агро-Експрес-Сервіс".

При цьому, зазначаючи, що витрати у розмірі 50 000,00 грн не були неминучими, підприємство не враховує, що наявність між сторонами спору, а відтак і необхідність звернення товариства до адвоката з метою отримання професійної правничої допомоги, була спричинена виключно діями/бездіяльністю відповідача за первісним позовом.

Крім того, даний розмір витрат продиктований, зокрема, наявністю зустрічної позовної заяви.

Отож, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "Ю.Комодітіз" в частині стягнення з ПП "Агро-Експрес-Сервіс" 35 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн з 01.01.2024) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

ТОВ "Ю.Комодітіз", при зверненні з первісною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 82 791,91 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2430 від 26.11.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані, однак суд з власної ініціативи дійшов висновку про зменшення штрафу, відтак дана обставина не впливає на розмір судового збору.

Отже, судовий збір, сплачений за первісною позовною заявою у повному обсязі покладається на ПП "Агро-Експрес-Сервіс".

ПП "Агро-Експрес-Сервіс", при зверненні з зустрічною позовною заявою з 2-ма позовними вимогами немайнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4978 від 08.01.2025.

У зв`язку з тим, що ПП "Агро-Експрес-Сервіс" звернулось до суду через систему "Електронний суд" судовий збір слід було сплатити у розмірі 4 844,80 грн (0,8%), який залишається за підприємством, оскільки саме внаслідок неправильних дій заявника виник спір.

Окрім того, суд роз`яснює ПП "Агро-Експрес-Сервіс" право на звернення з заявою про повернення переплаченого судового збору у розмірі 1 211,20 грн (20%).

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 202, 233, 238, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення 6 899 325, 97 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (вул. Шкільна, буд. 50, с. Ярославичі, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35112, код ЄДРПОУ 30132761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (вул. Лейпцизька, 3А, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 42601505) 1 059 751 (один мільйон п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят одну) грн 29 коп. - штрафу.

3. В решті первісного позову - відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (вул. Шкільна, буд. 50, с. Ярославичі, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35112, код ЄДРПОУ 30132761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (вул. Лейпцизька, 3А, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 42601505) 82 791 (вісімдесят дві тисячі сімсот дев`яносто одну) грн 91 коп. судового збору за подання первісної позовної заяви та 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5. Зустрічний позов Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" про розірвання договору та визначення наслідків його розірвання задовольнити частково.

6. Розірвати Договір поставки природного газу №К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" та Приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс".

7. В решті зустрічного позову щодо визначення наслідків розірвання Договору поставки природного газу №К-ПГ-С/24-08/03 від 14.08.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" та Приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс", у вигляді відсутності витрат та збитків сторін, пов`язаних з виконанням цього Договору, для кожної зі сторін, - відмовити.

8. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 07 квітня 2025 року.

Суддя Ю.Г. РОМАНЮК