Рішення

від 05.11.2007 по справі 10824-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10824-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

05.11.2007Справа №2-15/10824-2007

За позовом Феодосійського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. К. Лібкнехта, 8, ідентифікаційний код 03348086)

До відповідача Комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори № 2 (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Коробкова, 13, ідентифікаційний код 03360762)

Про стягнення 3420,58 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача –  Спірідонова І.М., довіреність № 118 від 26.01.2007 р.

Від відповідача – не з'явився   

         Обставини справи: Феодосійське виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства звернулось до господарського суду АР Крим з позовом  до  Комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори № 2 про стягнення 3420,58 грн. за договором № 113/04 від 07.04.2004 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків в комунальну каналізацію, з яких: 3036,36 грн. – основний борг, 73,27 грн. – 3 % річних, 119,79 грн. – інфляційних втрат, 191,16 грн. пені.

Позивач позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що відповідно договору № 113/04 від 07.04.2004 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків в комунальну каналізацію надавав відповідачу послуги на відпуск води із комунального водопроводу і приймання стоків в комунальну каналізацію, однак відповідач обов'язки за договором щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги виконував неналежним чином, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 3036,36 грн., що стало причиною для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку, нарахування річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

За такими обставинами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши  пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2004 року між Феодосійським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (Водоканал)(позивач) та Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційної контори № 2   (Абонент)(відповідач) укладено| договір № 113/04 на відпустку води з комунального водопроводу та приймання стоків в комунальну каналізацію.(а.с. 7-8).

Відповідно до пункту 1 вказаного договору Водоканал приймає на себе водопостачання Абонента питною водою до місця приєднання останнього до міського водопроводу, приймання стоків від Абонента в міський каналізаційний колектор в об'ємі не меншому фактичного забору води та приймання стоків попереднього року на ділянках мереж об'єктів Абонента.

Згідно до пункту 3 Договору Абоненти самостійно здійснюють щомісячні платежі згідно виставленого рахунку в строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. При несплаті Абонентом Водоканал припиняє подачу води Абоненту згідно Правилам пункт 13.3д.

Відповідно до пункту 5 Договору зняття показань водоміра здійснюється щомісячно представником Водоканалу спільно з представником Абонента.

Приймання стоків здійснюється у кількості, рівно ній кількості відпущеної води, в тому числі і згідно акту, складеному про порушення  Правил користування системами комунального водопостачання.

Позивач обов'язки за договором виконував у повному обсязі, що підтверджується підписаними обома сторонами актами про зняття показників водоміру та виставленими рахунками. (а. с.31-64 ).

Проте відповідач у порушення умов договору неналежним чином виконував зобов'язання за договором щодо оплати наданих послуг, що призвело до утворення кредиторської заборгованості перед позивачем за надані послуги у період з 01.01.2006 по 01.07.2007 р.  у розмірі  3036,36 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядкую.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів оплати заборгованості за договором.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Так, судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства  зобов'язання за договором по оплаті за отримані послуги за водокористування і водовідведення по виставленим рахункам не виконував належним чином, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 3036,36 грн. за період з 01.01.2006 р. по 01.07.2007 р., яка встановлена судом, належним чином підтверджена,  а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 119,79 грн. та 3% річних у розмірі 73,27  грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори № 2  інфляційних втрат у розмірі 119,79  грн. за період з 01.01.2006 р. по 01.07.2007 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення з Комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори № 2 3% річних у розмірі 73,27 грн. за період з 01.01.2006 р. по 01.07.2007 р. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 191,16 грн.

          Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 14.1  Договору сторони передбачили, що за задержання розрахунків Абонент сплачує Водоканалу за кожен день прострочення пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної одлікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством.

Заявлена позивачем сума пені у розмірі 191,16 грн. за період з 11.07.2006 р. по 10.06.2007 р. підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори № 2 (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Коробкова, 13, ідентифікаційний код 03360762, р/р 26003301350038 ПМБ м. Феодосія МФО 324388) на користь Феодосійського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. К. Лібкнехта, 8, ідентифікаційний код 03348086, р/р 26006525237301 КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, 324010) 3036,36 грн. основного боргу,  119,79 грн. інфляційних втрат, 73,27 грн. річних, 191,16 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання судовим рішенням  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.