Рішення від 08.04.2025 по справі 150/467/24

"08" квітня 2025 р.

Справа №150/467/24

Провадження по справі №2/150/16/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року Чернівецький районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Цимбалюк Л.П.

при секретарі Савковій С.А.,

з участю учасників цивільного процесу:

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Бабчинецької сільської ради Могилів Подільського району Вінницької області - Іордатій Л.М. та Мельничука В.М.,

представника позивача - адвоката Самара В.О. (дистанційно),

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в режимі відеоконференцзвязку заправилами загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бабчинецької сільської ради Могилів Подільського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Могилів Подільського районного нотаріального округу Горбоконь Оксана Григорівна, про зобов`язання надання у приватну власність земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького районного суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Могилів Подільського районного нотаріального округу Горбоконь Оксана Григорівна, про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування свого звернення до суду з вимогами скасування державної реєстрації речових прав ОСОБА_2 на нерухоме майно, зокрема, земельну ділянку площею 1,79 га, розташовану на території колишньої Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області, кадастровий номер 0524980300:10:004:0195, а також про визнання за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, зокрема, на вище зазначену земельну ділянку, позивач посилається на постанову приватного нотаріуса Могилів Подільського нотаріального округу Горбоконь О.Г. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, видачі свідоцтва про право на спадщину від 31.08.2023 за № 125/02-31, у якій зазначається про те, що підставою для відмови у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , є те, що відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка із кадастровим номером 0524980300:10:004:0195 належить іншій особі ОСОБА_2 .

11 лютого 2025 року в ході розгляду справи Чернівецьким районним судом Вінницької області постановлено ухвалу про залучення до участі в цій справі в якості співвідповідача Бабчинецьку сільську раду Могилів-Подільського району Вінницької області.

Представником позивача адвокатомСамаром В.О. через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» подано заяву про зміну предмета позову, в якій просив зобов`язати Бабчинецьку сільську раду Могилів Подільського району Вінницької області надати у приватну власність ОСОБА_1 рівноцінну земельну ділянку.

Згідно ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 13.03.2025 прийнято дорозгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Самара В.О. про зміну предмета позову, подану до суду 13.03.2025.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Самар В.О., який діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги №004-0200712 від 21.01.2025, в судовому засіданні свої вимоги підтримують на умовах, викладених в заяві про зміну позовних вимог, та просять їх задоволити.

Відповідачем ОСОБА_2 до прийняття судом до розгляду заяви представника позивача адвоката Самара В.О. про зміну позовних вимог, заперечувались позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права , визнання права власності на земельну ділянку позивачем в порядку спадкування за заповітом. Обгрунтовуючи свої заперечення на позовну заяву, ОСОБА_2 посилалася на те, що у 2016 році до неї вернулася Бабчинецька сільська рада з пропозицією обміняти земельну ділянку, яка належала їй на праві власності згідно Державного акту з кадастровим номером 0524980300:06:002:0062, на рівноцінну ділянку комунальної власності. Прийнявши пропозицію 26.10.2016 було підписано договір міни земельних ділянок, в результаті якого ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524980300:10:004:0195, площею 1,7860 га.

Відповідачем Бабчинецькою сільською радою Могилів Подільського району Вінницької області визнаються змінені ОСОБА_1 позовні вимоги та не заперечується проти їх задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Могилів Подільського районного нотаріального округу Горбоконь О.Г. до суду не з`явилася. Як вбачається із заяви, що надійшла до суду 27.03.2025, ОСОБА_4 вважає, що її невірно було залучено до участі у справі ва якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

З`ясувавши позицію сторін (їх представників), дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України (ч.4 ст.200 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пунктом 2 частини 4 статті 274 ЦПК України встановлено, що в порядку спрощеного провадження не можуть бути розглянуті справи, зокрема, у спорах щодо спадкування.

У відповідності до положень п.2 ч.4 ст.274 ЦПК України дана цивільна справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, тому згідно ухвали від 27.08.2024 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалами суду від 11.02.2025, 13.03.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №150/467/24 на тридцять днів.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Згідно із ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встановлено,що позивач ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 22.05.2006 відділом реєстрації актів цивільного стану Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області (а.с. 7).

Згідно рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 20.11.2019 по справі №153/1546/19 встановлено факт прийняття за життя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном своєї матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Бабчинці Чернівецького району Вінницької області.

Встановлено факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідним братом по материній лінії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановлено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийняв спадщину після смерті двоюрідного брата по материній лінії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Бабчинці Чернівецького району Вінницької області.

До прийнятої батьком позивача спадщини, увійшла, зокрема, земельна ділянка площею 1,79 Га, яка розташована на території бувшої Бабчинецької сільської ради Могилів Подільського (колишнього Чернівецького району Вінницької області кадастровий номер 0524980300:10:004:0195, що засвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку ВИ №219507, що виписаний на ім`я ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 батько позивача ОСОБА_7 помер, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 28.01.2021 Ямпільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (а.с. 8).

15 червня 2020 року батьком позивача ОСОБА_3 складено заповіт, який зареєстровано у реєстрі спадкового майна під №328, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №60549566 від 15.06.2020 (а.с. 14).

Звернувшись до нотаріуса про прийняття спадщини, ОСОБА_1 отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією постанови приватного нотаріуса Могилів Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь О.Г. від 31.08.2023 за №125/02-31 (а.с. 13). Обгрунтовуючи свою відмову у вчиненні нотаріальної дії, приватний нотаріус Горбоконь О.Г. посилається на те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманого шляхом безпосереднього доступу до нього,

власником земельної ділянки є інша особа.

Так, як вбачається із інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №346339361, сформованої 13.09.2023, земельна ділянка із кадастровим номером 0524980300:10:004:0195 належить іншій особі, а саме- ОСОБА_2 (а.с. 12).

У 2016 році до ОСОБА_8 (відповідача пор справі) вернулася Бабчинецька сільська рада з пропозицією обміняти земельну ділянку, яка належала їй на праві власності згідно Державного акту з кадастровим номером 0524980300:06:002:0062, на рівноцінну ділянку комунальної власності. ОСОБА_8 прийнято зазначену пропозицію, і як наслідок 26.10.2016 було підписано договір міни земельних ділянок, в результаті якого ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524980300:10:004:0195, площею 1,7860 га, що посвідчується витягом з реєстру речових та майнових прав (а.с. 118-123, 128-129, 153-158).

11 лютого 2025 року в ході розгляду справи Чернівецьким районним судом Вінницької області постановлено ухвалу, відповідно до якої залучено до участі в цій справі в якості співвідповідача Бабчинецьку сільську раду Могилів-Подільського району

Вінницької області.

Згідно рішення Чернівецького районного суду Вінницької області по справі №2-о-17/2011, спадщину, що складається з земельної ділянки, площею 1,7860 га, розташовану на території Бабчинецької сільської ради, кадастровий номер: 0524980300:10:004:0195, цільове призначення-для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визнано відумерлою та передано територіальній громаді с. Бабчинці.

Апеляційна скарга на зазначене рішення суду у встановлений законом термін не надходила, рішення набуло чинності 12.04.2011.

Відповідно до ст. 12 Земельного Кодексу до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, в тому числі розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.

Враховуючи зазначене, Бабчинецькою сільською радою Могилів Подільського району Вінницької області в межах повноважень і укладено Договір міни земельних ділянок з громадянкою ОСОБА_2 (тобто, відповідачем по справі) від 26.10.2016, посвідчено нотаріально, зареєстровано в реєстрі за №1455.

За вказаною угодою відповідач ОСОБА_9 набула права власності на зазначену земельну ділянку та стала добросовісним набувачем.

З огляду на вище наведені обставини, представником позивача адвокатомСамаром В.О. через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» 13.03.2025 подано заяву про зміну предмета позову, в якій просив зобов`язати Бабчинецьку сільську раду Могилів Подільського району Вінницької області надати у приватну власність ОСОБА_1 рівноцінну земельну ділянку.

Згідно ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 13.03.2025 прийнято дорозгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Самара В.О. про зміну предмета позову.

За змістом ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція) кожному гарантується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами

міжнародного права.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Відповідно до статті 319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Громадяни длязадоволення своїхпотреб можутькористуватися об`єктамиправа державноїта комунальноївласності відповіднодо закону.Ніхто неможе бутипротиправно позбавленийправа власності.Відтак правоприватної власностіе непорушним.Примусове відчуженняоб`єктівправа приватноївласності можебути здійсненелише яквиняток змотивів суспільноїнеобхідності,напідставі ів порядкув порядку,встановлених законом,та заумови попередньогоі повного відшкодування їх вартості.

Як зазначено в статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст.1268 та ч.3 ст.1296 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно дост.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи,визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені уст.ст.1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як визначено ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивачем ОСОБА_1 спадщину після смерті батька прийнято, що підтверджується копіями свідоцтв про прийняття спадщини, які додаються до позовної заяви.

Відповідно до п. 1.2, 4.14 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України №296/5 від 22.02.2012, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини та при видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, наявність спадкового майна, його склад та місце знаходження. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутись до суду за захистом своїх прав за правилами позовного провадження в рамках вирішення цивільно-правового спору.

Згідно з п. г ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

У постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6- 1512цс16 зазначено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати трава, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст., ст. 12, 76, 77, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін . Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст., ст.16, 328, 392, 1216, 1218, 1223 ЦК України, та керуючись ст., ст.2, 10, 11, 19, 23, 57-60, 64, 76-89, 141, 258-268, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити повністю.

Зобов`язати Бабчинецьку сільську раду Могилів Подільського району Вінницької області надати у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва рівноцінну земельній ділянці кадастровий номер 0524980300:10:004:0195 (орієнтовна вартість нормативно грошової оцінки складає 65460 грн. 12 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, тобто, у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено відповідно до вимог ч.6 ст.259 ЦПК України 08.04.2025.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт № НОМЕР_3 , виданий органом 0541; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_5 , виданий 20.01.1997 Чернівецьким РВ УМВС України у Вінницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: Бабчинецька сільська рада Могилів Подільського району Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Незалежності, 13, с. Бабчинці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24132, код в ЄДРПОУ 04326520).

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК