Ухвала від 07.04.2025 по справі 127/10041/25

Справа № 127/10041/25

Провадження № 2/127/1899/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного нотаріального архіву Вінницької області про скасування арештів зі спадкового майна, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла вищезазначена позовна заява.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Перевіривши матеріали поданої позовної заяви, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

При зверненні до суду із вказаним позовом представник позивача адвокат Покоєвич А.О. посилається на порушення прав позивача як спадкоємця після смерті чоловіка ОСОБА_2 оскільки не має можливості успадкувати майно через накладений на нього арешт на підставі ухвали б/н Ленінського районного суду м. Вінниці.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 95 ЦПК Україниписьмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Представник позивача зазначає, що є підстави вважати, що дана ухвала Ленінського районного народного суду м. Вінниці від 13.08.1991 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним є підробленою. Разом з тим доказів, що дана ухвала є підробленою, позивачем не надано, а згідно із ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд звертає увагу на те, що позивачем долучено копія свідоцтва про смерть, яка є нечитабельною, а також надано лише першу сторінку копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Дані обставини унеможливлюватимуть дослідження даних документів в судовому засіданні.

Тому ОСОБА_1 необхідно надати вищезазначені докази належної якості, що дасть можливість дослідити зміст наданих документів.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03.06.2016 року - позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

ОСОБА_1 відповідачем, тобто особою, яка має відповідати за пред`явленими вимогами, визначено Державний нотаріальний архів Вінницької області як суб`єкта, в інтересах якого накладався арешт на майно. Однак, як вбачається з копії ухвали Ленінського районного народного суду м. Вінниці від 13.08.1991 арешт на майно накладався для забезпечення за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 .

Проте позивачкою не було залучено до участі у справі ОСОБА_3 , або його правонаступників, можливих спадкоємців, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо спадкового майна.

Суд звертає увагу, що у п. 2, 3.3, 3.5 Листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначається, що належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громадив особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За наведених вище обставин суд вважає за доцільне зазначити, що Державний нотаріальний архів Вінницької області не може відповідати за вимогами ОСОБА_1 , оскільки реєстрація обтяження нерухомого майна є результатом публічно-управлінської діяльності нотаріальної контори та виконанням нею своїх повноважень, а не поведінкою, що порушує, не визнає чи оспорює право власності ОСОБА_1 на спадкове майно. Натомість це не виключає необхідності залучення Державного нотаріального архіву Вінницької області як третьої особи без самостійних вимог.

У разі відсутності будь-яких інших спадкоємців, які можуть мати майновий інтерес щодо спірного нерухомого майна, то належним відповідачем за пред`явленими вимогами є територіальна громада за місцем знаходження нерухомого майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Таким чином, суд звертає увагу позивача на те, що законом передбачений спосіб судового захисту його порушеного права, яке може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту, відповідачами у якому мають бути особи, в інтересах яких накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Аналогічний висновок викладене у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2023 року у справі № 463/2924/22.

Таким чином, слід зазначити, що при зверненні до суду позивачеві необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 175 ЦПК України.

Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 826/16958/17.

З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно визначитися зі сторонами у справі.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного нотаріального архіву Вінницької області про скасування арештів зі спадкового майна - залишити без руху та надати позивачу п`ять днів з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, в іншому випадку позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Жмудь