Рішення

від 28.03.2025 по справі 302/1360/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/1360/24

2/302/39/25

Номер рядка звіту 10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

28.03.2025 селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю : секретар судового засідання Липей В.В.,

представник позивачів - адвокат Рішко С.І.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідачки ОСОБА_2 Барна Н.І.,

представник третьої особи - Рущак Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Рішко С.І., до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діють ОСОБА_5 , адвокат-Русин Ю.І., третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів Колочавська сільська рада про усунення перешкод у користуванні майном із зобов`язанням відповідачів знести (демонтувати) збудовані господарські будівлі (сарай, баню, коптильню), хвіртку, частину огорожі з перенесенням цих будівель і споруд на межі земельної ділянки та на відповідні відстані,-

В С Т А Н О В И В:

17.09.2024 в суд подано зазначений позов з таким обґрунтуванням вимог.

Позивачу ОСОБА_3 належить на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 . На підставі рішення Колочавської сільської ради від 22.05.2003 ОСОБА_3 набув у власність земельну ділянку площею 0,2777 га для ведення особистого селянського господарства і обслуговування житлового будинку, зокрема : 0,0366 га - в урочищі «Біля хати» і 0,2411 га в урочищі «Кичера», що стверджується державним актом на право приватної власності на землю серія ІІ-ЗК № 005674 від 30.07.2003, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 509.

Рішенням Колочавської сільської ради від 18.11.2014 № 3 затверджено проект землеустрою та передано у власність позивачки ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 2122482100:01:006:0011 площею 0,0384 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що посвідчено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 09.12.2014 № 30706870. У грудні 2014 року на зазначеній земельній ділянці позивачі завершили будівництво двохповерхового житлового будинку загальною площею 168,2 кв.м з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . 25.03.2021 зареєстровано право власності на цей будинок за ОСОБА_4 .

У березні 2021 ОСОБА_3 виготовив в ТОВ «Землемір» технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж у натурі (на місцевості) земельної ділянки площею 0,0366 га в урочищі «Біля хати» згідно з державним актом № 005674 (повні відомості вище) і в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 2122482100:01:006:0047 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). По межі від Д до А ця земельна ділянка межує з дворовим господарством, розташованим у АДРЕСА_2 , яке належало ОСОБА_6 , 1937 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його дружині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач 1). Згідно з матеріалами інвентарної справи, виготовленої виноградівським міжміським бюро технічної інвентаризації, до складу домоволодіння ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 входили : А житловий будинок загальною площею 46,2 кв.м, Б - літня кухня, В - сарай, Г - сарай, Д - вбиральня, № 1 - огорожа, № 2 - колодязь, № 3 - тротуар.

Згідно з рішенням Колочавської сільської ради від 12.05.1996 ОСОБА_6 набув у власність земельні ділянки площею 0,2470 га, розташовані в селі Колочава, зокрема : в урочищі «Біля хати» площею 0,0370 га з призначенням для обслуговування житлового будинку; в урочищі «Біля хати» площею 0,0330 га, в урочищі «Різньово» площею 0,1770 га з призначенням для ведення особистого селянського господарства, що стверджено виданим державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 042514 від 23.05.1996, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 61. Після смерті ОСОБА_6 в житловому будинку АДРЕСА_2 проживали та були зареєстрованими такі особи : ОСОБА_2 , 1941 р.н. (дружина померлого), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (син померлого), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (невістка померлого). Відповідно спадкоємцями померлого ОСОБА_6 з часу відкриття спадщини є відповідачі, які є власниками житлового будинку АДРЕСА_2 і земельних ділянок, що зазначені в державному акті № 042514.

У 2015-2016 роках відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 самовільно без жодних дозвільних документів з порушенням будівельних норм та правил звели на земельній ділянці в урочищі "Біля хати" площею 0,0330 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, на межі земельних ділянок з кадастровими номерами 2122482100:01:006:0047 і 2122482100:01:006:0011 три господарські будівлі (сарай з прибудовою коптильні, баню), не витримавши протипожежні норми у виді відстаней до будинків АДРЕСА_1 і АДРЕСА_3 , що загрожує виникненню пожежі. Також частина двохскатного даху з сараю направлена в бік земельної ділянки позивачів, унаслідок чого атмосферні опади (дощ, сніг) відводяться на земельну ділянку ОСОБА_4 , яка обладнана бруківкою, чим наноситься шкода майну ОСОБА_4 . Окрім цього, відповідачі використовують коптильню без димоходу і баню, унаслідок чого відбувається задимлення у бік будинків позивачів, що унеможливлює провітрювання житла через вікна та сушку речей після прання.

У листопаді 2021 позивачі звернулись у Колочавську сільську раду із скаргою на протиправні дії відповідачів. 30.12.2021 комісія ради оглянула дворове господарство і склала акт, затверджений сільським головою. Комісією підтверджено обставини будівництва зазначених вище споруд у 2016 році відповідачем ОСОБА_1 , а також задимлення будинку АДРЕСА_3 та створення пожежної небезпеки. Комісією запропоновано спірним сторонам дотримуватися правил добросусідства, ОСОБА_1 провести перебудову даху господарської будівлі, щоб атмосферні опади не потрапляли на земельну ділянку ОСОБА_4 , а також перенести коптильню на відстань 9 метрів від будинку АДРЕСА_3 та встановити снігові затримувачі на даху літньої кухні. Цей акт відповідачі не оскаржували, однак не виконали жодної рекомендації. Конфігурація земельних ділянок відповідачів, які зазначені в державному акті № 042514, не відповідає конфігурації і площі 728 кв.м фактичного використання цих земельних ділянок, що встановлено спеціалістами ТОВ «Землемір» (різниця 28 кв. метрів), унаслідок чого зменшено ширину пішохідної доріжки загального користування між земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Натомість комісія не описала цих обставин в акті від 30.12.2021, ймовірно, через родинні стосунки з дружиною ОСОБА_1 , яка є двоюрідною сестрою дружини заступника Колочавського сільського голови. У зв`язку з цим, ймовірно, Колочавська сільська рада, не зважаючи на те, що позивачі не погодили межі земельних ділянок відповідачів в технічній документації щодо відновлення меж у натурі на місцевості за державним актом № 042514, рішенням від 30.11.2021 № 130 вирішила затвердити розміри земельної ділянки в урочищі «Біля хати» площею 0,07 га згідно з кадастровим планом, виготовленим ТОВ «Землемір» з реєстрацією на цій площі двох земельних ділянок з кадастровими номерами 2122482100:01:006:0049, 2122482100:01:006:0050. Відновлення меж цих ділянок відбулося за ініціативи відповідачів за запитом державного нотаріуса Міжгірської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини спадкоємцями померлого ОСОБА_1 . Натомість відповідачі право власності на зазначені земельні ділянки не зареєстрували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 04.08.2024.

04.06.2024 представник позивачів звернувся до судового експерта Колчар В.Д. з клопотанням провести будівельно-технічну експертизу по питанням відповідності фактичного землекористування для обслуговування домоволодінь, якими володіють відповідачі, межам земельних ділянок, яким присвоєно зазначені вище кадастрові номери з урахуванням конфігурації, площ та вимірів; відповідності споруджених будівель на цих земельних ділянках нормативно-правовим актам у галузі будівництва (ДБН), можливість приведення будівель і споруд домоволодіння відповідачів до зазначених вимог.

Судовий експерт надав висновок № 643/06-24 від 19.07.2024 з такими підсумковими висновками на поставлені питання :

1) межі фактичного землекористування на домоволодінні ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 не відповідають межам земельних ділянок ОСОБА_1 , що утворюють це домоволодіння, з кадастровими номерами 2122482100:01:006:0049 і 2122482100:01:006:0050 згідно із землевпорядною документацією, що виготовлена на ці земельні ділянки та межам, за якими ці земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі у вигляді координат поворотних точок. Ця не відповідність полягає в тому, що фактичне землекористування накладається на землі загального користування (вулицю Дружби та пішохідну дорогу і на земельну ділянку ОСОБА_3 з кадастровим номером 2122482100:01:006:0047 (площа накладання 27,56 кв.м));

2) будівлі та споруди ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 розташовані не відносно меж земельних ділянок з кадастровими номерами 2122482100:01:006:0049 і 2122482100:01:006:0050, тобто фактичне розташування будівель і споруд не відповідає тому, що зображено у землевпорядній документації та зареєстровано в державному земельному кадастрі (план-схема № 9);

3) окремі будівлі і споруди домоволодіння ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва щодо будівель і споруд домоволодіння ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 та щодо будівель і споруд ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 . Ця невідповідність полягає в тому, що господарські будівлі сарай Г, баня Е, коптильня Є розміщені на відстанях від житлових будинків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які не відповідають протипожежним розривам (норматив не менше 10 і 8 метрів);

4) приведення окремих будівель та споруд (сарай Г, баня Е, коптильня Є) домоволодіння ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН) є технічно неможливим і усунення цього недоліку можливе тільки шляхом знесення і перебудови цих будівель (перенесення вглиб земельної ділянки на безпечні відстані), а також необхідним є знесення частини огорожі земельних ділянок ОСОБА_6 загальною довжиною 29,57 м у складі двох металевих воріт (2,9 м і 3,29 м), металевої хвіртки (0,82 м) та двох відрізків огорожі із металевої сітки відповідно 7,32 м та 15,25 м, а також частина металевої огорожі 6 м і 1,98 м.

З огляду на викладене вище обґрунтування позовної заяви, сторона позивача просить суд винести рішення про зобов`язання відповідачів усунути перешкоди у здійснення позивачами права користування своїм майном шляхом знесення за рахунок відповідачів самочинно збудованих ними на земельній ділянці з кадастровим номером 2122482199:01:006:0049 будівель (сарай Г , баня Е, коптильня Є), а також які зазначені у висновку експерта під літерою «В» номери 1,2,3,4,5,10,11 на план-схемі № 15 в додатку № 16 висновку (господарську будівлю та елементи огорожі) з наступним перенесенням цих будівель та споруд до меж земельних ділянок з кадастровими номерами 2122482100:01:006:0049 і 2122482100:01:006:0050 з перебудовою господарської будівлі під літерою «В» відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Винесені в справі процесуальні рішення:

- згідно з ухвалою судді від 18.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, задоволено клопотання про витребування доказів;

- згідно з ухвалою судді від 18.09.2024 задоволено заяву сторони позивача про забезпечення позову і накладено арешт та заборони на відчуження і вчинення будь-яких дій щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 2122482100:01:006:0049 і 2122482100:01:006:0050 в АДРЕСА_2 ;

- згідно з ухвалою суду від 18.10.2024 задоволено клопотання представниці відповідачки Барни Олени Петрівни за довіреністю Барна Н.І. і постановлено доручити відповідному органу з надання безоплатної правничої допомоги призначити ОСОБА_2 , 1941 р.н., адвоката для належного забезпечення інтересів представництва в розглядуваній цивільній справі;

- згідно з ухвалою суду від 29.11.2024 задоволено клопотання сторони позивача про витребування доказів з Міжгірської нотаріальної контори у вигляді спадкової справи, зареєстрованої за померлим ОСОБА_1 ;

- згідно з ухвалою суду від 29.11.2024 задоволено клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Русина Ю.І. про участь його в розгляді справи в режимі відеоконференції з відповідним судом;

- згідно з ухвалою суду від 15.01.2025 закрито підготовче провадження і призначено справу для розгляду по суті.

Позиції учасників справи за змістом процесуальних заяв

Представник позивача підтримав позовні вимоги на основі обґрунтувань, зазначених у позовній заяві.

Відповідачі і їх представник позов заперечили повністю з огляду на таке обґрунтування цієї позиції, наданої усно і письмово (стисло):

- доводи сторони позивачів є припущеннями і не підтверджені належними доказами щодо недотримання відповідачами протипожежних норм;

- відповідачі не вчиняли самовільного будівництва, бо житловий будинок і господарські споруди збудовані ще ОСОБА_6 (батьком відповідача ОСОБА_1 ) на власній земельній ділянці згідно з будівельним паспортом та інвентарною справою, виготовленою в 1977 році, тобто за кілька десятків років до будівництва житлових будинків позивачів;

- висновок експерта на замовлення позивачів вважають надуманим, бо експерт не досліджував земельні ділянки і господарські споруди відповідачів. Висновок складено під впливом позивачів без належних обмірів на місці, за відсутності представника сільської ради, спеціаліста землевпорядника. Опис досліджень експерта є припущенням, а тому експерт помилково дійшов висновку про накладання земельних ділянок та помилково зазначив, що господарські будівлі є самовільно збудованими і підлягають знесенню;

- відповідачі не притягались до відповідальності за самовільне будівництво чи захоплення земельної ділянки, неправильне огородження земельних ділянок;

- позивачі як сусіди відповідачів після спорудження своїх житлових будинків тривалий час не висловлювали жодних претензій до позивачів і тільки починаючи з 2020 року звернулись в сільську раду із скаргою, а тому пропустили строк позовної давності звернення до суду;

- відповідачі зреагували на акт комісії сільської ради і встановили на дахах господарських будівель снігові держателі;

- позивачі мають доступи до своїх ділянок і разом з іншими сусідами користуються пішохідною дорогою, яка була обладнана і використовувалась ще до будівництва житлових будинків позивачів.

Представниця третьої особи позов заперечила повністю і вважає, що вимоги позивачів не доведені і ними пропущений строк позовної давності.

Оцінивши зміст позовних вимог, позиції сторін, третьої особи, їх доводи і обґрунтування, пояснення сторін, суд дійшов наступного висновку.

Встановлені судом обставини

У 1977 році ОСОБА_6 збудував в АДРЕСА_2 , житловий будинок і господарські споруди (літню кухню, сарай, сарай, вбиральню, огорожу, колодязь і тротуар). У листопаді-грудні 1977 року Виноградівське міжміське бюро технічної інвентаризації на зазначене домоволодіння виготовило інвентарно-технічну справу. Зазначене дворове господарство обліковувалось Колочавською сільською радою згідно із записами в Погосподарській книзі на земельній ділянці площею 0,06 га (біля хати) і 0,18 га для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з рішенням Колочавської сільської ради від 12.05.1996 року ОСОБА_6 передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,2470 га. Зокрема, для будівництва і обслуговування житлового будинку 0,07 га в урочищі «Біля хати» в АДРЕСА_2 і для ведення особистого підсобного (селянського) господарства 0,1770 га урочищі «Різньово» в селі Колочава. На підставі цього рішення в травні 1996 року ОСОБА_6 видано державний акт серія ІІІ-ЗК № 042514 з реєстрацією в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 61. За змістом запису в плані зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_6 в урочищі «Біля хати» в графі «опис меж» суміжними землекористувачами цієї ділянки зазначено : від А до Б земля ОСОБА_7 , від Б до А дорога.

ОСОБА_6 , 1937 р.н., проживав у зазначеному домоволодінні спільно з дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також з сином ОСОБА_1 , 1964 р.н., і його дружиною (невісткою) ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Зазначені особи проживали зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема й станом на час смерті ОСОБА_6 та відкриття спадщини за його майном.

У 2020 році ОСОБА_2 звернулась до ТзОВ «Землемір» із заявою та виготовила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості як спадкоємниця за померлим майном чоловіка ОСОБА_6 для цілей оформлення спадкових прав на підставі державного акта на право приватної власності на землю № 042514, виданого ОСОБА_6 (повні реквізити вище). Зазначеною землевпорядною організацією виготовлено технічну документацію та складено кадастрові плани і зареєстровано з присвоєнням кадастрових номерів в Державному земельному кадастрі, зокрема земельні ділянки 2122482100:01:006:0049 площею 0,033 га для ведення особистого селянського господарства, 2122482100:01:006:0050 площею 0,037 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка).

Згідно з рішенням Колочавської сільської ради № 130 від 30.11.2021 затверджено розміри зазначених земельних ділянок щодо встановлення (відновлення) меж згідно з кадастровим планом, виготовленим ТзОВ «Землемір», із зазначенням відповідних точок і відстаней в метрах.

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю, виданим Колочавською сільською радою 30.07.2003 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканцю АДРЕСА_1 , на підставі рішення цієї ж ради від 22.05.2003 з реєстрацією в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 509, передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,2777 га, зокрема : 0,0366 га в урочищі «Біля хати» - для обслуговування житлового будинку; 0,2411 га в урочищі «Кичера» - для ведення особистого селянського господарства.

02.06.2021 земельній ділянці площею 0,0366 га для будівництва та обслуговування житлового будинку присвоєно кадастровий номер у Державному земельному кадастрі 2122482100:01:006:0047, а 06.08.2021 зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_3 з присвоєнням в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна 2431922621224.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав, сформованим 11.09.2024 державним реєстратором Колочавської сільської ради Галай В.В. зареєстровано право власності 05.09.2024 на житловий будинок садибного типу загальною площею 61,69 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , з присвоєнням реєстраційного номера об`єкту нерухомого майна 3003139121120 за власником ОСОБА_3 підставою цієї державної реєстрації зазначено технічний паспорт серія та номер НОМЕР_1 , виданий 12.08.2024 ЄДЕССБ і виписка з погосподарської книги серія та номер 2239 від 06.08.2024 з Колочавської сільської ради.

Згідно з свідоцтвом на право приватної власності на нерухоме майно індексний номер 30706870 від 09.12.2014 зареєстровано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2122482100:01:006:0011 площею 0,0384 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 . На підставі запису про право власності номер 8003565 від 08.12.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 зареєстрована власником зазначеної земельної ділянки з присвоєнням реєстраційного номера об`єкту нерухомого майна 523436121224.

25.11.2021 позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись в Колочавську сільську раду із скаргою на дії сусідів ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , покликаючись на те, що відповідачі без дозвільних документів і з порушенням державних будівельних норм і не дотриманням протипожежних відстаней звели на межі їх земельних ділянок капітальну дерев`яну господарську будівлю на бетонному фундаменті з прибудовою у виді коптильні з цегляними стінами і дахом, вкритим шифером, унаслідок чого на подвір`я позивачів, вкрите бруківкою, спадають атмосферні опади (дощ, сніг), а також має місце задимлення будинків при відкритих вікнах від експлуатації коптильні, що унеможливлює сушіння одягу і провітрювання вікон. Окрім цього, позиві зазначили, що на межі земельних ділянок відповідачі спорудили дві господарські будівлі (літня кухня і дровітня), з дахів яких на звужену пішохідну бетонну доріжку загального користування спадають атмосферні опади.

Згідно з актом комісії Колочавської сільської ради від 30.12.2021 у складі посадовців спеціалістів з питань архітектури, благоустрою, земельних ресурсів та екології, складеної за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , встановлено таке:

- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 поскаржились у сільську раду на сусідів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо незаконності будівництва господарської будівлі з прибудовою коптильні на відстані 1,5 1,8 м від житлового будинку ОСОБА_4 на спільній межі їхніх земельних ділянок, а також на те, що дах господарської будівлі виходить на земельну ділянку ОСОБА_3 , що спричиняє певні незручності, бо атмосферні опади (сніг, дощ) стікають на земельну ділянку;

- ОСОБА_1 , зі слів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 спорудив зазначену господарську будівлю у 2015-2016 роках (орієнтовно) на відстані 5 метрів від житлового будинку ОСОБА_4 . Унаслідок експлуатації коптильні (при розпалюванні вогню) дим проникає до житлового будинку і створює певні незручності. Стіни будівлі оббиті дошками, що створює пожежну небезпеку;

- на житловий будинок і господарські будівлі ОСОБА_1 виготовив технічний паспорт у Міжгірському БТІ від 16.12.2020 і згідно експлікації площ будівель і споруд житловий будинок та вищезазначена будівля споруджені в 1990 році, літня кухня у 1959 році, друга літня кухня в 1987 році, сарай у 1987 році. ОСОБА_1 станом на час складання акту комісії виготовляє документи на землекористування;

- житловий будинок ОСОБА_4 введений в експлуатацію згідно з декларацією від 19.06.2019 серія номер ЗК181191711855 на земельній ділянці з кадастровим номером 2122482100:01:006:0011.

Комісія склала висновок, що сторони перебувають у неприязних відносинах, які виникли через значний проміжок часу після спорудження житлових будинків і господарських будівель та рекомендувала дотримуватись правил добросусідства відповідно до положень статей 103, 104 ЗК України.

Комісія також рекомендувала ОСОБА_1 перенести коптильню на відстань 9 метрів від житлового будинку ОСОБА_4 (відповідно до пункту 15.2.2 нормативу ДБН України 2019 року «Планування та забудова територій»); перебудувати господарську будівлю, щоб атмосферні опади не попадали на земельну ділянку ОСОБА_4 ; встановити снігові держателі на дах господарської будівлі (літньої кухні) в сторону пішохідної доріжки.

Нормативно правове обґрунтування рішення суду

Стаття 152 Земельного кодексу України (ЗК) передбачає способи захисту прав на земельні ділянки :

- держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

- Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

- Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч.1 статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 158 ЗК України передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування. Зокрема, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян, а органи місцевого самоврядування щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання правил добросусідства. У разі незгоди власників або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 159 ЗК України регламентує порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування, а саме :

- земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви.

- Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

- Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.

- У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання.

- Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил використання земель (стаття 53),з а самовільне зайняття земельної ділянки (стаття 53-1), за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва (стаття 96), за самоуправство (стаття 186).

Стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає поняття і наслідки «самочинне будівництво», а саме :

- житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

- Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

- Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

- Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

- На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

- Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

- У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Статтею 81 ч.1 ЦПК України передбачено : кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 83 ЦПК України «Подання доказів», поряд з іншими положеннями, передбачає таке:

- сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду;

- позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви;

- відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи;

- якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу;

- докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з статтею 76 ч.1 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 77 ЦПК України:

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування;

- предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

- сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень;

- суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з статтею 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з статтею 80 ЦПК України :

- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування;

- питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд вважає, що сторона позивачів не виконала положень ЦПК України щодо подання належних, достовірних і достатніх доказів для підтвердження своїх позовних вимог.

Цей висновок суду ґрунтується на такому.

Позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ґрунтуються, по суті, виключно на висновку судового експерта Колчар В.Д., тобто на основі його досліджень і підсумків (відповідей) на питання.

Покликання позивачів на висновок судового експерта суд відхиляє з огляду на таке.

Експерт склав висновок земельної і будівельної технічної експертизи на замовлення сторони позивачів за питаннями, поставленими представником позивачів, а саме :

1. яким є фактичний порядок землекористування на домоволодінні ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 , тобто, чи відповідають межі фактичного землекористування на домоволодінні ОСОБА_6 межам земельних ділянок ОСОБА_8 , що утворюють це домоволодіння, з кадастровими номерами 2122482100:01:006:0049 та 2122482100:01:006:0050 згідно із землевпорядною документацією, що була складена на ці земельні ділянки? Якщо не відповідають, то яким є відсоток невідповідності, її конфігурація, проміри та площа?

2. Чи відповідає фактичне розташування будівель та споруд домоволодіння ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 , відносно меж земельних ділянок з кадастровими номерами 2122482100:01:006:0049 і 2122482100:01:006:0050, що відносяться до цього ж домоволодіння, згідно землевпорядної документації, що була складена на ці земельні ділянки?

3. Чи відповідають будівлі та споруди домоволодіння ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 , вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, стандартам, технічним умовам тощо) відносно будівель і споруд домоволодіння ОСОБА_9 по АДРЕСА_1 , та відносно будівель і споруд домоволодіння ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 ? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

4. Чи можливе приведення будівель та споруд домоволодіння ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 , до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо можливе, то яким саме чином?

Сторона позивача також надала експерту документи для проведення судової експертизи, зокрема : витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачів, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, технічні документації із землеустрою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 , витяги з Державного земельного кадастру на земельні ділянки позивачів, технічну документацію із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , інвентаризаційну справу житлового будинку і господарських споруд 1977 року ( ОСОБА_6 ). Предметом дослідження експерта з участю залученого ним же спеціаліста з питань землеустрою були зазначені документи, а також огляд земельних ділянок і житлових будинків позивачів на місці їх фактичного розташування з вимірами в сторону земельних ділянок відповідачів та їх житлового будинку і господарських споруд, також до огорожі забудованих земельних ділянок відповідачів.

Експертом надано такий підсумковий висновок :

1. межі фактичного землекористування на домоволодінні ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 не відповідають межам земельних ділянок ОСОБА_6 , що утворюють це домоволодіння з кадастровими номерами 2122482100:01:006:0049 і 2122482100:01:006:0050 згідно із землевпорядною документацією, що була складена на ці земельні ділянки, та межам, по яким ці земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі у вигляді поворотних точок.

Цю невідповідність експерт пояснив тим, що фактичне землекористування ОСОБА_6 накладається, зокрема на землі загального користування (вулицю Дружби і пішохідну дорогу, що проходить справа від домоволодіння та на земельну ділянку ОСОБА_3 з кадастровим номером 2122482100:01:006:0047). Площі накладання експерт визначив так : 27,56 кв.м на землі загального користування (вулиця, дорога); 1,49 кв. м і 0,65 кв. м - на земельну ділянку ОСОБА_3 .

2. Будівлі та споруди домоволодіння ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 не відносно меж земельних ділянок з кадастровими номерами 2122482100:01:006:0049 і 2122482100:01:006:0050, що відносяться до цього ж володіння, згідно землевпорядної документації, що була складена на ці земельні ділянки, тобто фактичне місце розташування цих будівель та споруд не відповідає тому, що зображено в землевпорядній документації та зареєстровано в Державному земельному кадастрі (див. план-схему 9 в Додатку 10 до Висновку: червоними штриховими лініями конфігурація по кадастрових планах землевпорядної документації. Чорними штриховими лініями в натурі (на місцевості)).

3. Окремі будівлі і споруди домоволодіння ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва відносно будівель та споруд ОСОБА_3 і ОСОБА_4 по АДРЕСА_4 , а саме в частині протипожежних розривів та відстаней.

4. Приведення окремих будівель та споруд домоволодіння ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 ) до вимого нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, стандарти техумови тощо) є технічно неможливим. Ці будівлі слід перебудувати і облаштувати в іншому місці, а також знести забудовану огорожу домоволодіння АДРЕСА_2 в частині щодо встановлена до вулиці (дороги) загальною довжиною 29,57 м та двох відрізків довжинами 6 м і 1,98 м у глибину домоволодіння ОСОБА_6 у напрямку по межі між домоволодіннями ОСОБА_6 і ОСОБА_3 . Іншу господарську будівлю слід, на думку експерта перебудувати. Експерт також запропонував виготовити землевпорядну документацію, яка б передбачала зміну конфігурації земельних ділянок домоволодінь ОСОБА_6 (житлові будинки А, А-1) без зміни їх площі і прокладання нової межі між цими земельними ділянками.

Під час допиту в судовому засіданні експерт повідомив, що документи, які він використав для дослідження і складання зазначеного висновку, йому надані стороною позивача (зазначені в описовій частині за переліком). Експерт також пояснив, що не досліджував дозвільні документи на будівництво житлових будинків позивачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , бо такі йому не надавались. Окрім цього, експерт зауважив, що безпосередньо не досліджував на місці земельні ділянки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і житлові будівлі та господарські споруди, якими вони володіють і які були збудовані ОСОБА_6 , бо відповідачі не надали доступ до земельних ділянок і будівель.

Судом установлено, що ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 , ні покійний ОСОБА_6 не притягувались до адміністративної відповідальності за самовільне захоплення земельної ділянки, самочинне будівництво, самоуправство чи за порушення земельного законодавства.

Із встановлених обставин видно, що позивачі значно пізніше збудували житлові будинки по сусідству з відповідачами. Натомість житловий будинок і господарські споруди за адресою: АДРЕСА_2 , збудовані в 70 роках минулого століття ОСОБА_6 . Це підтверджено змістом інвентарної справи Виноградівського міжрайонного БТІ, реєстрацією домоволодіння в Колочавській сільській раді за змістом записів в Погосподарській книзі. Ці обставини не оспорюються.

Позивачі не надали в справу дозвільні документи на будівництво їх житлових будинків і господарських споруд на земельних ділянках, які їм передані у власність для цього цільового призначення. Зокрема, проекти будівництва чи будівельні, технічні паспорти тощо.

Із змісту висновку експерта видно, що ним критично оцінено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_6 (виготовлену на замовлення ОСОБА_2 ТзОВ «Землемір»). Зокрема, експерт не взяв до уваги кадастрові плани зазначеної землевпорядного підприємства і для складання висновку виготовив свої кадастрові плани земельних ділянок позивачів і відповідачів. Таке суд вважає безпідставним і необґрунтованим. Адже межі земельних ділянок, зокрема й зі сторони земель загального користування (дорога, вулиця) погоджені Колочавською сільською радою рішенням від 30.11.201 № 130 «Про погодження меж земельної ділянки», яким затверджено розміри земельних ділянок щодо встановлення, відновлення меж переданої у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд площею 0,07 га, урочище «Біля хати» та розміри земельної ділянки щодо встановлення, відновлення меж для ведення особистого селянського господарства площею 0,1770 га в урочищі «Різньово», жительці АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 згідно з кадастровим планом земельної ділянки, виконаним ТзОВ «Землемір» (визначено точки і відстані).

Суд також вважає, що наслідком складання експертом кадастрових планів з відхиленням від кадастрового плану, виготовленого зазначеною вище землевпорядною організацією і погодженого Колочавською сільською радою з подальшим присвоєнням кадастрових номерів земельним ділянкам відповідачів, став висновок експерта про самовільне захоплення використання земельних ділянок відповідачами та порушенням у зв`язку з цим прав позивачів. Такий висновок експерта не узгоджується із встановленими судом обставинами справи. Адже відповідачі володіють житловим будинком, господарськими будівлями, які збудовані ОСОБА_6 на земельній ділянці, яка належно, за чинним на той час законодавством була надана ОСОБА_6 саме для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Зазначені будівлі збудовані в часі значно раніше ніж житлові будинки відповідачів. Тобто має місце усталені землекористування, з подальшим оформленням права власності на підставі виданого державного акта ( реквізити зазначені вище) та усталена забудова. Межі цієї земельної ділянки зафіксовані капітально спорудженою огорожею, яка зафіксована в інвентарній справі, складеній інвентарним підприємством в 1977 році.

Суд відхиляє висновок експерта щодо констатації порушення державних будівельних норм відповідачами у частині недотримання протипожежних відстаней і нормативів щодо житлових будинків позивачів. Адже позивачі не надали ні експерту, ні в справу дозвільних документів (проектів, будівельних, технічних паспортів) за порівняльним дослідженням яких можливо надати висновок експертом чи фаховими спеціалістами, що забудова здійснена позивачами у відповідності до норм ДБН з урахуванням того, що на час надання у власність земельних ділянок позивача, здійснення ними будівництва житлових будинків, домоволодіння ОСОБА_6 вже було споруджено кілька десятків років раніше, зокрема й з огорожею земельної ділянки.

Натомість право власності на житловий будинок ОСОБА_3 зареєстрував на підставі рішення державного реєстратора від 11.09.2024 і документів у виді технічного паспорта серія номер Т101:2910-8438-4554-365, виданого 12.08.2024 ЄДЕССБ і виписки з погосподарської книги номер 2239 від 06.08.2024, виданої Колочавською сільською радою.

ОСОБА_4 право власності на житловий будинок зареєструвала 06.04.2021 на підставі декларації про готовність об`єкта нерухомого майна серія, номер ЗК171191711855 від 20.06.2019, виданої Управлінням ДАБК у Закарпатській області, рішення Колочавської сільської ради № 14 від 24.04.2019, технічного паспорта № 54-19, складеного ФОП ОСОБА_10 10.05.2019.

Ці відомості зазначені у витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наданих у справу позивачами.

За змістом вступної частини висновку експерта щодо переліку документів, які йому були надані для проведення експертизи видно, що ним не досліджувались документи, які зазначені вище як підстава для прийняття рішення державним реєстратором про реєстрацію об`єктів нерухомого майна у виді житлових будинків позивачів.

Статтею 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Суд зважає на те, що Колочавська сільська рада не вирішила належно спір між сторонами щодо дотримання правил добросусідства відповідно до положень Земельного кодексу. Адже акт комісії від 30.12.2021 не був підписаний відповідачами по причині, що вони з таким не погодились. Натомість сільською радою не виносились рішення за актом та спором між сторонами за обставин, зазначених у цьому акті, відповідно до положень статей 158 ч.3, 159, 160 ЗК України.

Суд дійшов також висновку, що позивачі не правильно обрали спосіб захисту своїх прав у частині позовних вимог про зобов`язання відповідачів знести господарські будівлі та споруди з перенесенням на відповідні відстані в глиб належних їм земельних ділянок, бо правопорушення у виді захоплення земельних ділянок, самоуправства та самочинного будівництва не встановлені у відповідності до вищезазначених норм законів і без урахування положень статті 376 ЦК України.

З огляду на викладене суд дійшов остаточного висновку, що позивачі не довели свої вимоги достатніми, належними і достовірними доказами, а відповідачі і третя особа спростували ці вимоги послідовними запереченнями і обґрунтуванням на основі наявних матеріалів у справі.

Цей висновок суду ґрунтується на правових висновках (позиціях) КЦС ВС, які викладені в постанові від 13 березня 2024 року (справа № 1527/2-47/11), а саме п.п.72-76.

Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

З урахуванням змісту вище наведеної правової норми в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 653/104/19(провадження № 61-18648св20).

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до вимог частини сьомої статті 376 ЦК України для задоволення позову у цій категорії справ (про знесення самочинно збудованого нерухомого майна) необхідна наявність таких фактів, як неможливість перебудови об`єкта або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови; у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову; знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Європейський суд з прав людини у справі «Іванова і Черкезов проти Болгарії» (№ 46577/15) від 21 квітня 2016 року, підтвердив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Таким чином, встановлені висновками експертиз обставини щодо здійснення відповідачем будівництва з порушенням вимог законодавства, не є підставою для задоволення вимог позивача про знесення такого будівництва, оскільки цьому крайньому заходу передує виконання частини сьомої статті 376 ЦК України.

Отже, позовні вимоги підлягають відхиленню в повному обсязі.

Згідно з статтею 141 ЦПК України у разі відмови в задоволенні позову понесені стороною позивача судові витрати (судовий збір, витрати на послуги експерта, інші витрати) покладають на позивача, тобто не підлягають відшкодуванню.

У відповідності до положення ч.9 статті 158 ЦПК України вжиті судом заходи забезпечення позову у виді накладеного арешту і заборон на земельні ділянки відповідачів згідно з ухвалою суду від 18.09.2024, - підлягають повному скасуванню.

Керуючись статтями 263-265, 268, 273, 158 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити повністю в задоволенні позову.

Скасувати заходи забезпечення позову у виді арешту з відповідними заборонами земельних ділянок кадастрові номери 2122482100:01:006:0049 площею 0,033 га; 2122482100:01:006:0050 площею 0,037 га, що розташовані в АДРЕСА_2 , які зазначені в ухвалі Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18.09.2024 (справа № 302/1360/24, провадження 2/302/403/24).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Повне рішення складено 08.04.2025.

Суддя: В. П. Кривка