Рішення

від 07.04.2025 по справі 305/331/25

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/331/25

Провадження по справі 2/305/307/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2025 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ємчука В.Е.

за участі секретаря судового засідання Шемоти М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представником якої є адвокат Данілова Анна Андріївна, до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на дитину.

Позовні вимоги мотивує тим, що 18 травня 2023 року Рахівським районним судом Закарпатської області винесено рішення по справі № 305/577/23 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Сторони спору мають спільну неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу, донька - ОСОБА_4 , проживає з Позивачкою та знаходиться на повному утриманні матері. Відповідно до судового наказу Рахівського районного суду Закарпатської області від 30.03.2023 по справі № 305/576/23, Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення заяви, тобто 07 березня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Крім цього, 18 березня 2024 року Рахівським районним судом Закарпатської області у справі №: 305/164/24 від 18.01.2024 винесене рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 7404,13 грн (сім тисяч чотириста чотири гривні 13 копійок). Станом на січень 2025 року наявна заборгованість зі сплати аліментів - 63 538,03 грн, пені - 7 404, 13 грн, витрат на професійну правничу допомогу - 7 600,00 грн, штрафу на користь Стягувача у розмірі 20 % суми заборгованості зі сплати аліментів - 12707, 61 гривень у сумі 91 249,77 грн. Починаючи з березня 2023 року і по даний час Відповідач участі в утриманні та вихованні доньки повністю не бере, матеріальну допомогу - додаткові витрати на утримання доньки не надає. Згідно з офіційними даними Боржник не працює в Україні. Позивачка контакти з Відповідачем підтримує, має його номери телефону та адресу місця проживання, неодноразово усно зверталась до Відповідача із вимогою сплачувати аліменти, однак Відповідач зухвало відповідає, що утримувати дитину не збирається, а оскільки він знаходиться за кордоном, то будь-які механізми реалізації виконання рішення у Позивача відсутні. Позивачці відомо, що Відповідач знаходиться у місті Прага, Чеська Республіка з вересня-жовтня 2021 року та приховує доходи від роботи на будівництві та в адмініструванні хостела, де проживає, і які отримує внаслідок неофіційного працевлаштування. Орієнтовний середній дохід за спеціальністю будівельника складає 1700 доларів США - 41 тисяча чеських крон, що еквівалентно 72 тисячам гривень станом на січень 2025 року. Середній дохід за зміну в хостелі становить 170 крон/година, що еквівалентно 298 гривням. Отже, Відповідач має змогу оплачувати аліменти на утримання доньки. Позивачка разом з донькою наразі тимчасово проживають у Чеській Республіці. Донька перебуває на повному утриманні Позивачки. Вона самостійно про неї піклується та виховує. Самостійний догляд, організація переїзду за кордон у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, спричиняють дискомфорт та моральні страждання Позивачки. Крім цього, у зв`язку із переїздом за кордон у Позивачки погіршилось матеріальне становище, збільшились витрати на утримання доньки. Позивачка отримує тимчасову грошову допомогу від Чеської Республіки. Відповідач не виявляє бажання спілкуватися з донькою по буднях, на свята, день народження, хоча проживає навпроти, у сусідньому будинку у Чеській Республіці. Жодним чином не піклується про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток та в добровільному порядку не виконує покладені на нього законодавством обов`язки з утримання малолітньої дитини. Станом на день звернення до суду, у зв`язку з тим, що Позивачка разом із донькою перебуває у Чеській Республіці, через активні військові дії з боку російської федерації на території Харківської області та України загалом, середні витрати на дитину становлять 19 тисяч чеських крон в місяць, що еквівалентно 32 тисячам гривень станом на січень 2025 року, не рахуючи витрат на оренду нерухомості, що складають 15 490 чеських крон, що еквівалентно 26 тисячам 700 гривень станом на січень 2025 року. У зв`язку із відсутністю права власності на будь-яку нерухомість, Позивачка змушена орендувати щомісяця квартиру у розмірі 15 490 чеських крон, що еквівалентно 26 700 тисяч гривень в місяць, не включаючи суму комунальних платежів. Також, згідно з вимогами законодавства Чеської Республіки у сфері оренди нерухомого майна, Позивачка мала внести страховий депозит у розмірі 21 764 тисяч крон, що еквівалентно 37 859 тисяч гривень в перший місяць проживання у грудні 2022 року. Доходу з України Позивачка не отримує з січня 2024 року. Ці обставини свідчать про погіршення матеріального становища Позивачки. Витрати на ліки, засоби гігієни для дитини складають 1 200,00 чеських крон, що еквівалентно 2 100,24 грн. Середні витрати на одяг складають 3 200,00 чеських крон, що еквівалентно 5 600,00 грн. Середні витрати на харчування дитини 5 600,00 чеських крон, що еквівалентно 9 240,00 грн. Середні витрати на транспорт, оплату послуг мобільного оператора та Інтернету складають 1 000,00 чеських крон, що еквівалентно 1 750,26 грн. Всі кошти, які витрачаються на дитину, Позивачка використовує з власних збережень та тимчасової допомоги від Чеської Республіки. Відповідач не має на утриманні інших дітей та непрацездатних батьків. Інформації щодо його офіційного працевлаштування в Чеській Республіці або іншій країні Європейського Союзу у Позивачки немає, станом на дату звернення до суду, але Позивачка підтримує зв`язок із батьком дитини, який усно їй повідомляв про своє працевлаштування. Мінімальна заробітна плата в Чеській Республіці з липня 2023 року - 20 800 чеських крон, що еквівалентно 36 184,52 гривні. Орієнтовний середній дохід за спеціальністю будівельника складає 1700 доларів США - 41 тисяча чеських крон, що еквівалентно 72 тисячам гривень станом на січень 2025 року. Середній дохід за зміну в хостелі становить 170 крон/година, що еквівалентно 298 гривням. Отже, Відповідач в змозі оплачувати 1/4 від доходу, що становить 20 000, 00 грн. Стан здоров`я Відповідача та його матеріальне становище дозволяє утримувати спільну дитину. На утриманні інших осіб не має. Угоди про добровільну сплату аліментів між Сторонами не досягнуто. Відповідач планує продовжувати проживати та працювати у Чеській Республіці, що унеможливлює стягнення аліментів на території України, а тому Позивач має намір подати клопотання про виконання рішення суду України за кордоном, у Чеській Республіці відповідно до процедури, яка передбачена Конвенцією про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23.11.2007 року. У зв`язку із викладеним, Позивачка просить змінити спосіб стягнення аліментів на тверду грошову суму, оскільки виконання рішення суду у частці від доходу у Чеській Республіці неможливе через відсутність такого правового інституту у іноземному законодавстві. Наявність судового рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі допоможе Позивачці реалізувати своє право на отримання аліментів на утримання дитини. Враховуючи вищевикладене, Позивачка просить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються відповідно до судового наказу Рахівського районного суду Закарпатської області від 30.03.2023 по справі № 305/576/23 за заявою ОСОБА_1 , зокрема стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на утримання (аліменти) дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 20 000,00 грн починаючи із дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 5 000 грн.

Сторони заяв про розгляд справи з викликом сторін не подавали, тому вони в судове засідання не викликались, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України. В ухвалі про відкриття провадження у справі від 04.02.2025 Відповідачу був наданий строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, на подачу відзиву на позовну заяву. Рекомендоване повідомлення з ухвалою Рахівського районного суду про відкриття провадження у даній справі було повернуте до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням відповідача. Крім того, у зв`язку з відсутністю у суду даних про інше місце проживання ОСОБА_2 05.03.2025 Відповідача було повідомлено про відкриття провадження у справі, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади. Отже, він повідомлений про відкриття провадження у справі й час та місце розгляду справи належним чином. Відзиву у визначений судом строк не надіслав.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що Відповідач у встановлений законом строк відзив не подав, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у справі матеріалів.

Третю особу, що була зазначена у позовній заяві - Рахівський районний відділ державної виконавчої служби у Рахівському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, суд не залучав до участі у справі, оскільки рішення суду є обов`язковими для виконання

Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що сторони з 03.10.2020 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Рахівського районного суду від 18.05.2023 у справі № 305/577/23 провадження по справі 2/305/236/23.

У шлюбі у сторін народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до судового наказу Рахівського районного суду Закарпатської області від 30.03.2023 по справі № 305/576/23, Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення заяви, тобто з 07 березня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з розрахунком заборгованості заступника начальника Рахівського РВДВС у Рахівському районі ОСОБА_5 станом на 25 січня 2025 року у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів - 63 538,03 грн, пені - 7 404, 13 грн. За період здійснення виконавчого провадження він не сплатив жодних коштів на погашення заборгованості по аліментах.

У зв`язку з несплатою ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки, ОСОБА_1 звернулася з позовом до Рахівського районного суду й рішенням від 18.03.2024 у справі № 305/164/24 провадження по справі 2/305/261/24 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 7404,13 грн, а також судові витрати.

Як стверджує Позивачка, донька ОСОБА_4 проживає з нею у Чеській Республіці й вона несе значні витрати на утримання дитини.

На підтвердження наведеного надала переклад з виписки з рахунку у банку Чеської Республіки, де показані її витрати за період з 01.11.2024 по 30.11.2024.

Інших доказів, у тому числі того, що ОСОБА_6 дійсно проживає у Чеській Республіці, орендує житло та несе значні витрати на утримання дитини, про які вказує у позовній заяві, суду не надала, адже документ чеською мовою, який наданий позивачкою як договір оренди житла, без перекладу на українську є неналежним доказом, який суд не взмозі дослідити.

Стверджуючи про значні доходи Відповідача, які дають йому можливість сплачувати дитині аліменти у розмірі 20000 гривень щомісяця, ОСОБА_1 надала лише публікації з невідомих джерел про наявність вакансій будівельників та підвищення мінімальної зарплати в Чехії у 2025 році.

Згідно з повідомленням Рахівського районного відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області№24.6.-382560 від 31.01.2025 у відділі відкриті виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа Рахівського районного суду №305/164/24 від 24.04.2025, але під час виконання ОСОБА_2 не з`являвся до виконавця, поштова кореспонденція, що була направлена за місцем проживання боржника, повернута без вручення, оскільки адресат відсутній за місцем проживання, а згідно з листом Великобичківської селищної ради №1561/02.1-20 від 18.11.2024 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , але за цією адресою не проживає і його місце перебування не відоме.

Позивачка у позовній заяві просила витребувати докази від Державної прикордонної служби щодо перетину кордону ОСОБА_2 у період з 01.01.2021 по цей час, але суд не витребовував ці докази, оскільки сама ж Позивачка до позовної заяви додала відповідь на запит №247612466 від 28.01.2025, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження АСВП НОМЕР_5 щодо перетину боржником державного кордону України, де інформація щодо ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , за період з 26.06.2023 по 27.01.2025 відсутня.

За приписами ст. 192 ч. 1 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом збільшено за рішенням суду за позовом одержувача аліментів у разі зміни, зокрема, його матеріального стану та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (норми матеріального права в редакції, чинній на час пред`явлення позову). Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ст. 184 ч. 1 СК України). При визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я, матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 ч. 1 СК України). За змістом положень ст. 191 ч. 1 і ст. 192 ч. 1 СК України, у випадку звернення про збільшення розміру раніше стягнутих аліментів правило про стягнення аліментів за рішенням суду від дня пред`явлення позову не застосовується, аліменти у збільшеному розмірі, у випадку відповідного задоволення вимоги, стягуються з дня набрання рішенням суду законної сили.

Верховний Суд України у Постанові від 05.02.2014 у справі № 6-143цс13 висловив правову позицію (з урахуванням відповідної редакції закону), згідно із якою СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України); ст. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом; право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням; з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки); отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.ст. 182, 183, 184 СК України).

Тобто, зміна (збільшення) розміру аліментів, стягнутих раніше рішенням суду, з одночасною зміною способу стягнення аліментів зважаючи на конкретні обставини справи є допустимою, оскільки норми СК України імперативної заборони щодо цього не містять, а відповідне право сторони в такому спорі не може заперечуватися.

З огляду на положення частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України та бажання ОСОБА_1 отримувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку батька дитини ОСОБА_2 , суд вважає за можливе позов задовольнити, але не в розмірі 20000 гривень, що був заявлений Позивачкою, з огляду на таке.

Зі змісту статті 12, 81 та 83 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи й на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Конвенція про права дитини передбачає, що держави-учасниці:

зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ст. 3 ч. 2);

поважають відповідальність, права і обов`язки батьків … належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються (ст. 5);

забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ст. 6 ч. 2);

докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини; батьки … несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини; найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ст. 18 ч. 1);

визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини; батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ст. 27 ч.ч. 1, 2);

визнають право дитини на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх і розважальних заходах, що відповідають її віку, та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом (ст. 31 ч. 1);

жодне в цій Конвенції не торкається будь-яких положень, які більшою мірою сприяють здійсненню прав дитини і можуть міститися: a) в законі Держави-учасниці, або b) в нормах міжнародного права, що діють щодо даної держави (ст. 41).

Відповідно до Конституції України, норм СК України, які узгоджуються з приписами Конвенції про права дитини:

кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї (ст. 51 Конституції України);

мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; за загальним правилом, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ст. 141 ч.ч. 1, 2 СК України);

батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України);

за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ст. 181 ч. 3);

розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини;

мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (182 ч. 2);

суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі;

розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше; за заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період (ст. 184 ч.ч. 1, 2).

У рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).

Таким чином, матеріальне утримання дітей є обов`язком батьків, у контексті виконання якого може йтися лише про порядок надання такого утримання та про його розмір з урахуванням відповідних обставин.

Прожитковий мінімум є базовим соціальним стандартом, який визначає рівень інших соціальних стандартів і соціальних гарантій, зокрема, у сфері доходів населення (ст.ст. 1, 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст.ст. 1, 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

У 2025 році розмір прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років становить 2563 гривні, а від 6 до 18 років - 3196 гривень. Дитина сторін наразі має 4 роки.

Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, своєю чергою, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення гармонійного розвитку, освіти, відпочинку дитини тощо, є загальнозрозумілими та не викликають заперечень у сторін чи сумнівів у суду. Такими самими загальновідомими та загальнозрозумілими обставинами є те, що внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації до України та воєнних дій, які тривали на час пред`явлення позову та тривають на час судового розгляду справи, купівельна спроможність населення України значно знизилася, що має наслідком, серед іншого, додаткові матеріальні труднощі в забезпеченні належного утримання дітей.

Маючи на своєму утриманні малолітню дитину позивачка поза будь-яким обґрунтованим сумнівом несе основний тягар як матеріального утримання дитини, так і її виховання, розвитку, догляду, лікування тощо, несе основну відповідальність за дитину та організацію її життя.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування (ст. 82 ч. 3 ЦПК України). Зважаючи на інтереси дитини, такі обставини не можуть повністю залишатися поза увагою суду в спорі, що розглядається.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, серед іншого, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я, матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 ч. 1 СК України).

Наразі Відповідачу нараховуються до стягнення аліменти в розмірі 2858,75 гривень, але й цю суму з часу присудження аліментів він не сплачував жодного разу.

У справі немає доказів наявності у Відповідача вад здоров`я, які б перешкоджали йому працювати, при цьому він є особою молодого віку, немає даних і про те, що він має на утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб, але твердження позивачки про те, що ОСОБА_2 працює за кордоном та отримує значну заробітну плату будівельника - 1700 доларів США та має інші доходи, є недоведеним жодними доказами.

Суд враховує, що на даний час донька сторін ОСОБА_7 потребує не тільки здорового зростання, але й повноцінного розвитку, а отже потреби на її утримання є очевидними. Своєю чергою відповідач, як уже зазначалося є здоровою, працездатною особою у продуктивному віці, здатний і має можливість заробляти своєю працею кошти і реалізує її на свій розсуд, спроможний заробляти кошти на власне утримання та для виконання обов`язку з надання достатнього утримання своїй дитині, не позбавлений можливості вживати активних заходів для працевлаштування.

За таких обставин, суд, виходячи з принципу розумності та справедливості, вважає за можливе стягувати з Відповідача щомісячно аліменти у розмірі 4500 гривень, адже Закон не містить вимоги визначення точного розміру аліментів суто як відповідного розміру прожиткового мінімуму на дитину, його половини чи іншої частини, відповідні розміри прожиткового мінімуму є не абсолютними величинами (базою) для визначення розміру аліментів, а можуть слугувати лише певним орієнтиром при вирішенні питання, яким суд не зв`язаний з огляду на фактичні обставини справи, динаміку дійсних витрат тощо. На переконання суду, з урахуванням фактичних обставин справи, реалій життя в Україні, які існують на час виникнення і вирішення спору, динаміки значення базового соціального стандарту та маючи на увазі забезпечення тривалого та достатньо стабільного матеріального утримання малолітньої дитини аліменти у твердій грошовій сумі 4500 гривень на дитину протягом тривалого часу забезпечуватимуть грошове утримання в розмірі, який відповідатиме інтересам дитини, покриватиме суттєву частину витрат на дитину. Такий розмір аліментів забезпечуватиме тривалу, реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дитини та зважаючи на фактичні обставини не порушуватиме правила щодо дотримання загалом паритету батьків у виконанні обов`язку з матеріального утримання дитини.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3„Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Оскільки Позивачка ОСОБА_1 при подачі позову була звільнена від сплати судового збору, суд, відповідно до ст.141 ЦПК України, стягує з відповідача судовий збір в сумі 1211,20 гривні на користь держави.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачка у позовній заяві просила стягнути з Відповідача на користь Позивачки витрати на правову допомогу в сумі 5000 гривень, при цьому надала лише ордер на надання правової допомоги та свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Данілової А.А., договору про надання правової допомоги, акту виконаних робіт та інших доказів не надала, отже у суду наразі відсутні підстави для стягнення цих витрат, проте вона не позбавлена надати такі протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, тому суд наразі питання стягнення в користь відповідачки судових витрат на правову допомогу не вирішує.

Керуючись ст. ст. 12,13,76, 81,83,89, 141,263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються згідно із судовим наказом від 30.03.2023 у справі 305/576/23 з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 , на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 4500 гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 1211 гривень 20 копійок судового збору на рахунок: на рахунок: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 банк отримувача казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу *;101; судовий збір стягнутий з (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №305/331/25 провадження по справі 2-/305/307/25).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Відомості про учасників справи :

Позивач - ОСОБА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Представник позивача, ОСОБА_3 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_6 , тел. НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: В.Е. Ємчук