Ухвала

від 03.04.2025 по справі 531/2488/21

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 531/2488/21

номер провадження 2-др/531/3/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого -судді Герцова О. М.,

за участі секретаря Капленко Є. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу клопотання адвоката Кумечко Марини Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухваленнядодаткового рішенняу цивільнійсправі запозовом Селянського (Фермерського) господарства «Надія», в особі голови господарства Білогубова Віктора Володимировича, за участі представника позивача адвоката Новицького В`ячеслава Васильовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода Костянтина Вікторовича, Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, Фермерського господарства «Кумечко», за участі третіх осіб: Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Сокирченко Таміли Павлівни, Карлівської міської ради Полтавського району Полтавської області про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування його запису про державну реєстрацію речового права, витребування з чужого незаконного володіння будівельних матеріалів -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувала справа за позовом Селянського (Фермерського) господарства «Надія», в особі голови господарства Білогубова Віктора Володимировича, за участі представника позивача адвоката Новицького В`ячеслава Васильовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода Костянтина Вікторовича, Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, Фермерського господарства «Кумечко», за участі третіх осіб: Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Сокирченко Таміли Павлівни, Карлівської міської ради Полтавського району Полтавської області про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування його запису про державну реєстрацію речового права, витребування з чужого незаконного володіння будівельних матеріалів

Ухвалою Карлівського районного суду від 20.03.2025 року задоволено заяву представника позивача адвоката Приліпко І. Л. про залишення позовної заяви без розгляду.

26.03.2025 до суду надійшло клопотання адвоката Кумечко М.С. про розподіл судових витрат. В обґрунтування клопотання зазначила, що 08.12.2021 між громадянином ОСОБА_1 та адвокатом Кумечко Мариною Сергіївною укладено договір про надання правової допомоги.

30.12.2021 між адвокатом Кумечко М.С. та відповідачем у справі ОСОБА_1 підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) №1 та видана квитанції № 110 від 30.12.2021 на підтвердження оплати гонорару адвокату на загальну суму 10 000 грн.

30.12.2022 між адвокатом Кумечко М. С. та відповідачем у справі ОСОБА_1 підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) №2 та видана квитанції № 59 від 30.12.2022 на підтвердження оплати гонорару адвокату на загальну суму 10 000 грн.

29.12.2023 між адвокатом Кумечко М. С. та відповідачем у справі ОСОБА_1 підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) №3 та видана квитанції № 86 від 29.12.2023 на підтвердження оплати гонорару адвокату на загальну суму 2 500 грн.

27.12.2024 між адвокатом Кумечко М. С. та відповідачем у справі ОСОБА_1 підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) №4 та видана квитанції № 59 від 27.12.2024 на підтвердження оплати гонорару адвокату на загальну суму 68 500 грн.

24.03.2025 між адвокатом Кумечко М.С. та відповідачем у справі ОСОБА_1 підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) №5 та видана квитанції № 10 від 24.03.2025 на підтвердження оплати гонорару адвокату на загальну суму 8 000 грн.

Відповідно до вказаних документів відповідач ОСОБА_1 поніс витрати на оплату адвокату Кумечко М.С. на загальну суму 99000 грн., які просить стягти з позивача С(Ф)Г «Надія».

Вказані документи підтверджують фактично сплачену грошову винагороду адвокату, а тому вказана сума підлягає стягненню з позивача С(Ф)Г «Надія» як частина судових витрат витрати на професійну правничу допомогу.

Адвокат Кумечко М.С. звернула увагу, що витрати на правову допомогу у цій справі є співмірними наданим послугам, складністю справи, значною кількістю сторін (5 відповідачів та 2 третіх особи, що не заявляють самостійних вимог), тривалим її розглядом (3 роки 4 місяці), а також часом який було витрачено адвокатом. Сторона позивача постійно затягувала розгляд справи, з самого початку заперечувала проти закриття підготовчого провадження, не виконувала ухвалу суду про надання документів.

03.04.2025 від представник позивача С(Ф)Г «Надія» адвоката Приліпко І.Л. надійшло заперечення щодо заяви адвоката Кумечко М.С. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову допомогу в розмірі 99000 грн., у якому прохає відмовити у задоволенні поданого клопотання. Вказує, що відповідачем не доведено факт навмисного затягування зі сторони позивача та недобросовісні дії позивача. Зазначає, що не обґрунтованими є доводи адвоката Кумечко М.С. про не проведення експертиз та неявку свідків, про які заявляв позивач, оскільки розгляд справи по суті не розпочався. Вважає, що розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю справи, виконаними послугами та обсягом наданих послуг.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кумечко М. С. в судове засідання не з`явилася, надала заяву до суду про розгляд справи без її участі.

Від представника позивача ОСОБА_3 » адвоката Приліпко І.Л. до суду надійшла заява про розгляд клопотання без участі адвоката.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, заперечення не надали.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, а тому суд вважає за можливим розглянути за відсутності учасників справи клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрат.

Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 20.03.2025 позовну заяву Селянського (Фермерського) господарства «Надія», в особі голови господарства Білогубова Віктора Володимировича, за участі представника позивача адвоката Новицького В`ячеслава Васильовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода Костянтина Вікторовича, Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, Фермерського господарства «Кумечко», за участі третіх осіб: Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Сокирченко Таміли Павлівни, Карлівської міської ради Полтавського району Полтавської області про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування його запису про державну реєстрацію речового права, витребування з чужого незаконного володіння будівельних матеріалів залишено без розгляду з підстав, визначених п.5 ч.1ст.257 ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кумечко Марина Сергіївна просить стягнути з С(Ф)Г «Надія» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги грошові кошти в розмірі 99000 грн.

В обґрунтування заяви про понесені відповідачем витрати на правничу допомогу, адвокат надала суду копію акту виконаних робіт №1 від 30.12.2021 до договору про надання правової допомоги від 08.12.2021, у якому зазначено, що вартість послуг складає 10 000,00 грн; копію квитанції № 110 від 30.12.2021, відповідно до якої адвокат Кумечко М.С. прийняла від громадянина ОСОБА_1 кошти в сумі 10 000 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 08.12.2021 та акту виконаних робіт від 30.12.2021; копію акту виконаних робіт №2 від 30.12.2022 до договору про надання правової допомоги від 08.12.2021, у якому зазначено, що загальна сума послуг складає 10 000,00 грн; копію квитанції № 59 від 30.12.2022, відповідно до якої адвокат Кумечко М.С. прийняла від громадянина ОСОБА_1 кошти в сумі 10 000 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 08.12.2021 та акту виконаних робіт від 30.12.2022; копію акту виконаних робіт №3 від 29.12.2023 до договору про надання правової допомоги від 08.12.2021, у якому зазначено, що вартість послуг складає 2 500,00 грн; копію квитанції № 86 від 29.12.2023, відповідно до якої адвокат Кумечко М.С. прийняла від громадянина ОСОБА_1 кошти в сумі 2 500 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 08.12.2021 та акту виконаних робіт від 29.12.2023; копію акту виконаних робіт №4 від 27.12.2024 до договору про надання правової допомоги від 08.12.2021, у якому зазначено, що загальна сума до сплати складає 68 500,00 грн; копію квитанції № 59 від 27.12.2024, відповідно до якої адвокат Кумечко М.С. прийняла від громадянина ОСОБА_1 кошти в сумі 68500 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 08.12.2021 та акту виконаних робіт від 27.12.2024; копію акту виконаних робіт №5 від 24.03.2025 до договору про надання правової допомоги від 08.12.2021, у якому зазначено, що вартість послуг складає 8 000,00 грн; копію квитанції № 10 від 24.03.2025, відповідно до якої адвокат Кумечко М.С. прийняла від громадянина ОСОБА_1 кошти в сумі 8000,00 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 08.12.2021 та акту виконаних робіт від 24.03.2025.

Отже, представником відповідача надано суду докази щодо витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу в розмірі 99 000 грн.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 257ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 142ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у разі необґрунтованих дій позивача, таких як зловживання процесуальними правами, виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.

Зловживання правами характеризуються умислом порушити порядок цивільного судочинства.

Частиною першою статті 44ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17 (провадження № 61-6076св21) зазначив, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю потрібно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Таким чином, за змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу в силу принципу ч. 1 ст.81ЦПК України необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету обмеження прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ, справ про адміністративні правопорушення» оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід взяти до уваги факти невиконання ними процесуальних обов`язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 08.11.2021 відкрито провадження у справіпозовом Селянського (Фермерського) господарства «Надія», в особі голови господарства Білогубова Віктора Володимировича, за участі представника позивача адвоката Новицького В`ячеслава Васильовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода Костянтина Вікторовича, Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, Фермерського господарства «Кумечко», за участі третіх осіб: Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Сокирченко Таміли Павлівни, Карлівської міської ради Полтавського району Полтавської області про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування його запису про державну реєстрацію речового права, витребування з чужого незаконного володіння будівельних матеріалів.

Упродовж розгляду справи позивачем неодноразово подавалися клопотання про витребування доказів, які в переважній більшості судоми задовольнялися.

Ухвалою суду від 04 лютого 2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

До початку розгляду справи по суті, тобто більш ніж через три роки судового розгляд справи від представника позивача адвоката Приліпко І. Л. надійшла заява, в якій вона просить позов залишити без розгляду, а справу закрити.

За змістом частини четвертої статті 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правничу допомогу.

За змістом статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини п`ятої статті 137ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 596/2305/18.

Таким чином, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 137ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України).

Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною: в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19); у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 18 листопада 2020 року у справі №922/3706/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відповідно до ч.1 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1)стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №75/9215/15-ц вказано, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Враховуючи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання наданих послуг, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, також враховуючи, що представник позивача адвокат Приліпко І.Л. заперечувала проти стягнення з позивача витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 75000,00 грн., що є співмірним з наданим адвокатом обсягом послуг, які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 133, 137, 141, 142, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката Кумечко Марини Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,про ухваленнядодаткового рішенняу цивільнійсправі запозовом Селянського (Фермерського) господарства «Надія» в особі голови господарства Білогубова Віктора Володимировича, за участі представника позивача адвоката Новицького В`ячеслава Васильовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода Костянтина Вікторовича, Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, Фермерського господарства «Кумечко», за участі третіх осіб: Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Сокирченко Таміли Павлівни, Карлівської міської ради Полтавського району Полтавської області про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування його запису про державну реєстрацію речового права, витребування з чужого незаконного володіння будівельних матеріалів задовольнити частково.

Стягнути з Позивача Селянськогофермерського господарства«НАДІЯ» (Код ЄДРПОУ 31310077) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу (на оплату послуг адвоката) в розмірі 75000,00 (сімдесят п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено 08 квітня 2025 року.

Суддя О. М. Герцов