Рішення

від 27.03.2025 по справі 120/5273/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 березня 2025 р. Справа № 120/5273/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Дмитришеної Р.М.,

за участю

секретаря судового засідання: Короленко О.В.

представника позивача: Рябова Д.С.

представника відповідача: Пенської О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернулося з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що в ході проведеної перевірки контролюючим органом досліджено взаємовідносини позивача з контрагентами: ТОВ "Лінек Юкрейн", ТОВ "Альмінда Прайм", ТОВ "Аладар Люкс", ТОВ "Торгова Компанія Арнеж", в результаті чого встановлено нереальність проведення господарських операцій по придбанню Товарів від контрагентів.

На підтвердження вказаних господарських операцій щодо поставки товару складено первинні документи, які позивач вважає, в повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники. Зокрема, договіри постачання; видаткові накладні; податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН; банківські виписки; товарно-транспортні накладні.

Додатково для підтвердження господарських операцій щодо поставки товару позивач надав Заявки на поставку Товару та акти приймання передачі, які контролюючий орган під час перевірки, вважає, безпідставно не взяв до уваги.

При цьому позивач зазначає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Відтак, представник позивача вказує на протиправність податкового повідомлення-рішення від 26.02.2024 № 0067250701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 8275823,00 грн, в тому числі, за податковими зобов`язаннями - на суму 6620658,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1655165,00 грн та податкового повідомлення-рішення від 26.02.2024 № 0067240701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 9167196,00 грн, в тому числі, за податковими зобов`язаннями - на суму 8449662,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 717534,00 грн.

З метою скасування протиправних рішень, товариство через представника звернулося до суду.

Ухвалою від 26.04.2024 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

В ході підготовчого провадження представники сторін подали заяви по суті, підтримавши їх доводи щодо заявлених вимог та заперечень.

Відповідно до змісту відзиву відповідач вважає правомірними спірні податкові повідомлення-рішення, а позов необґрунтованим (а.с. 236 т.2 - а.с. 168 т. 3).

По суті позову відповідач вказав, що податковим органом проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" (скорочена назва ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ"), з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.03.2017 по 30.06.2021, іншого законодавства за період з 01.03.2017 по 30.06.2021.

Перевіркою встановлено господарсько-фінансові взаємовідносини між ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" з контрагентами з придбання товарів від постачальників ТОВ "ЛІНЕК ЮКРЕЙН", ТОВ "Альмінда Прайм", ТОВ "АЛАДАР ЛЮКС", ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ".

Всі досліджені операції з придбання даного товару не відповідають жодним критеріям реальної господарської діяльності. Оцінка господарських операцій на предмет її реальності проведена з урахуванням всіх факторів, виявлених з першої ланки постачання. При проведенні аналізу діяльності підприємства встановлено, що операції ТОВ "ЛІНЕК ЮКРЕЙН", ТОВ "Альмінда Прайм", ТОВ "АЛАДАР ЛЮКС", ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ" з контрагентами - постачальниками та контрагентами-покупцями по ланцюгу постачання за весь період дослідження неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Також встановлено факти підміни (зміни) номенклатури товарних груп по ланцюгу постачання.

Встановлено, що специфіка даного виду операцій характеризується властивостями, які потребують значно більшого обсягу трудовитрат, значно більшої кількості персоналу (навантажувально-розвантажувальні роботи, зберігання, облік, відпуск товарів, надання різноманітних послуг) та не співвідносні з наявними трудовими ресурсами.

За результатами проведеного аналізу даних, наявних в базах ІС "Податковий блок", "Архів електронної звітності", встановлено ознаки ризикового ведення господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання. Крім того, ТОВ "АЛАДАР ЛЮКС" та ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ є фігурантами кримінальних проваджень, зареєстрованих в ЄДР за ознаками кримінального правопорушення ч. 3 ст. 212 КК України, що вказує на необачність позивача при виборі контрагентів.

Водночас, до перевірки не надавались сертифікати якості виробника, сертифікати/паспорти походження та технічні специфікації товару, хоча наявність таких обумовлена договорами поставки. Тож, в ході перевірки не можливо установити ні походження товару, ні його виробника.

Також відсутня достовірна інформація щодо перевізників, вантажовідправників, вантажоотримувачів, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні ТМЦ, зокрема, щодо доставки товару контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями та інше. Найбільшимими замовниками перевезень були юридичні особи, у яких транспортні засоби відсутні, а кредит сформовано за рахунок придбання продовольчої групи товарів. Згідно з ТТН окремими автоперевізниками зазначені фізичні особи підприємці, проте обов`язкові реквізити, зокрема коди, їх адреси не вказано. Отже немає можливості підтвердити придбання послуг перевезень у фізичних осіб - підприємців.

Відтак, на думку відповідача, транспортування товару за наслідками спірних господарських операцій, позбавляють можливості ідентифікувати його поставку як таку, що відбулася за відображеним у договірних умовах змістом.

05.06.2024 представник позивача подав додаткові пояснення (а.с. 177 - 185 т. 3), долучив додаткові докази (а.с. 186 т. 3 - а.с. 80 т. 7), відповідь на відзив (а.с. 81-99 т. 7).

Відповідно заявник вказав, що при укладені договорів поставки з контрагентами, зокрема з ТОВ "ЛІНЕК ЮКРЕЙН" (договір поставки №043/1904 від 16.04.2019), з ТОВ "АЛАДАР ЛЮКС" (договір поставки №2/03/06-19/КП від 03.06.2019), з ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ" (договір поставки №3/26/06-19КП від 26.06.2019), ТОВ "Альмінда Прайм" (договір поставки №01/08/18 від 16.04.2019), позивачем з відкритих ресурсів встановлено, що постачальники належали до підприємств реального сектору економіки, у стані припинення не перебували, справи про банкрутство відсутні, у кримінальних провадженнях не фігурували, податкового боргу не мали, їх посадові особи не були включені до списку бази даних "Миротворець".

З приводу взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ "Альмінда Прайм", то представник позивача вказав, що їх взаємовідносини були вже предметом дослідження податковим органом. Так, в Акті перевірки від 21.12.2019 №1240/0515/41183902 ГУ ДПС у Вінницькій області щодо проведення документальної позапланової перевірки встановлено порушення ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено позитивне значення та сумою податкового кредиту звітного (податкового) кредиту, яке сплачується до державного бюджету всього в сумі 317 135грн, в тому числі за жовтень 2018 в сумі 317 135грн.

Проте представник позивача вказує, що аналогічні висновки контролюючого органу по результатам аналізу господарських операцій між позивачем та ТОВ "Альмінда Прайм" визнані судом неспроможними і такими, що суперечать Закону.

Так, в рішенні Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/1754/20-а зазначено, що фактичне виконання господарських операцій між ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" та ТОВ "Альмінда Прайм" підтверджено як договором поставки, так і належним чином оформленими первинними документами, складеними в процесі виконання цього договору, які у повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники. Відповідачем, не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.

Водночас, представник позивача в ході надання усних поясненнях при судовому розгляді справи, покликаючись на означене судове рішення, з приводу ТТН зазначав, що товарно-транспортна накладна не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Тож, представник позивача вважає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, що обумовлено ч. 4 ст. 78 КАС України.

Представник відповідача на вимогу суду долучив запити щодо стану кримінальних проваджень та наявності судових рішень по контрагентах позивача (а.с. 100-112, 131-146 т. 7). Відповідно до листа ГУ Національної поліції в Донецькій області повідмлено, що матеріали кримінального провадження №42019050000000186 від 25.11.2019 втрачені в умовах воєнного стану, за результатами розгляду якого 07.09.2023 слідчим суддею Красноармійського міськрайонного Донецької області постановлено ухвалу про часткове відновлення втрачених матеріалів вказаного кримінального провадження. Однак, в ході вжитих заходів відновити матеріали перевірки, що стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР не надалося можливим. 22.09.2023 слідчим було винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України (а.с. 156-160 т. 7).

27.06.2024 представник відповідача подала заперечення, у яких спростовує доводи представника позивача та наводить мотиви їх відхилення (а.с. 119-130 т. 7).

Ухвалою від 20.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 149-150 т.7).

Заявою від 22.10.2024 представник позивача заявив про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу розмір яких заявлено у розмірі 1% від ціни позову, що обумовлено умовами договору від 17.09.2024 та додаткової угоди від 26.09.2024, та гонорар за ведення справи у суді першої інстанції становить 174 430,19 грн. (а.с. 168-178 т. 7).

Заявою від 21.01.2025 представник відповідача клопотала про зменшення витрат на правову допомогу як таких, що є неспівмірними із складністю справи (а.с. 207 т. 7).

В ході судового розгляду учасники процесу підтримали свої вимоги та заперечення, що викладені в заявах по суті.

Зокрема, представник позивача вказував, що реальність господарських операцій між контрагентами підтверджується матеріалами справи, позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання податкових обов`язків та порушення ведення господарської діяльності його контрагентами, а також відслідковувати джерело походження придбаного ними товару. На підтвердження придбаного товару товариство надало Договори купівлі-продажу, видаткові накладні, зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, товарно-транспортні накладні, заявки, акти приймання-передачі товару.

Поставка товару за умовами даних договорів здійснювалась за рахунок постачальника на умовах FCA Міжнародних правил "Інкотермс", а саме перевізнику зазначеному у заявках Покупця на відвантаження товару.

За отриманий товар позивач повністю розрахувався в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями та відображено в Акті перевірки.

Щодо наявності всіх сертифікатів на товар, то Позивач має власну лабораторію для перевірки якості продукції. Усі первинні документи, які дають право на формування податкового кредиту були надані до перевірки та до матеріалів справи, а ТТН та сертифікати якості не є документами для його формування.

Придбаний у вказаних вище контрагентів позивачем товар було використано при виготовлені асфальтобетонних сумішей, органно-мінеральних сумішей, бітумної емульсії та в подальшому реалізовано. Зокрема, ТОВ "СУАП "ІНТЕРВІАС УКРАЇНА» було поставлено готову продукцію для виготовлення асфальту, яка поставлялась на різні кілометри автошляху М-12.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року по справі № 757/49174/19-к було надано дозвіл на відшукання та вилучення документів щодо введення вказаної вище ділянки дороги в експлуатацію у кримінальному провадженні №62019000000000690 від 21.05.2019 року.

Проте, постановою слідчого відділу слідчого управління ГУ НП у Вінницькій області закрито кримінальне провадження за відсутності складу кримінальних правопорушень, що спростовує доводи відповідача про безтоварну операцію (а.с. 3-5 т.8).

У постанові також зазначено про проведення судово-будівельної експертизи у якій вказано, що обсяги фактично виконаних будівельних робіт на автомобільній дорозі на ділянці км 336 + 586 - км 342 + 000 в межах Вінницької області, які можливо перевірити станом на час проведення дослідження, відповідають обсягам, визначеним узгодженою проектно-кошторисною та фінансово-звітною документацією.

Отже, представник позивача зазначає, що якщо висновком експерта підтверджено, що той об`єм суміші для виготовлення асфальту, що був придбаний ТОВ «СУАП ІНТЕРВІАС» у Позивача відповідає тому об`єму, що був використаний при будівництві дороги, а асфальт був виготовлений із суміші для його виготовлення, що підтверджується договорами поставки, укладеними між цими підприємствами, котрі наявні у матеріалах справи, компоненти для виготовлення якого були закуплені Позивачем у спірних на думку відповідача контрагентів, то вказані доводи, в сукупності і підтверджують той факт, що господарська операція, як і рух активів (капіталу) дійсно відбувся.

З приводу кримінальних проваджень по контрагентам, то позивачу щодо таких стало відомо з Акту перевірки, а покликання представника відповідача на необачність товариства при виборі контрагента вважає безпідставними, оскільки всі кримінальні провадження були порушені більше ніж через три роки після проведених господарських операцій.

Щодо тверджень Відповідача про те, що ТОВ «АЛАДАР ЛЮКС» юридично знаходився у місті Маріуполь, а видаткові накладні були складені у м. Києві, то представник позивача зауважує, що місце складання первинного документу не є його обов`язковим реквізитом, в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік». Водночас, відповідно до інформації із системи Опендатабот, якою користується Відповідач, то із 22.11.2018 року по 12.09.2019 року вказане підприємство змінювало юридичні адреси, зокрема із м. Київ та м. Маріуполь. Тому очевидно, що у даного підприємства є виробничі потужності і в Києві, і в Маріуполі - 22.11.2018 року зміни в межах міста Києва, 01.01.2019 року із м. Києва до м. Маріуполь, із 12.09.2019 року із Маріуполя на місто Миколаїв, звідки і була проведена зустрічна податкова перевірка, а наразі юридична адреса підприємства - місто Львів.

Спростовуючи твердження відповідача в частині того, що ТОВ «Альмінда Прайм» не має юридичної адреси в місті Києві, то представник позивача покликається на витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 188-199 т.7).

В свою чергу представник відповідача заперечила наявність всіх первинних документів для підтвердження господарських операцій. Зокрема, позивачем на підтвердження реальності взаємовідносин з ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ" було надано 2 видаткових накладних № СФ-0000143 від 1 липня 2019 року та № СФ-0000145 від 2 липня 2019 року. Ці видаткові накладні без обов`язкових реквізитів, а саме не містять підпису учасників господарської операції, печаток та іншої інформації, яка б давала змогу ідентифікувати осіб, які брали безпосередню участь в господарській операції (а.с. 209, 210 т. 2). На думку ГУ ДПС у Вінницькій області ці докази є недопустимими в розумінні КАС України.

При цьому, в матеріалах справи, а саме в томі 6 (а.с. 137) видаткова накладна № СФ-0000143 від 1 липня 2019 року містить більше даних ніж попередня, яка міститься в томі 2, проте без обов`язкових реквізитів, тому представник відповідача вважає вказані докази в сукупності є недопустимими.

Окремо звернула увагу на ТТН № 143 від 01.07.2019 року, зі змісту якої товариство є Перевізником (т. 6 а.с. 139). Пункт навантаження м. Маріуполь, Донецька область, водій Булейко. В свою чергу, цей документ не мість інформації, яка б давала змогу розрахувати можливі понесені витрати. Позивачем не надано доказів, що витрати були дійсно понесені, що підтверджується бухгалтерським обліком та іншими документами по підприємству, а саме, наказ на відрядження, наявність посади водія, шляхові листи та інше.

Така обставина не відображена в Акті перевірки з огляду на те, що такий первинний документ не надавався під час проведення перевірки та до заперечення на Акт перевірки.

Також відповідно до наданих ТТН замовником послуг перевезень є Позивач (т. 6 а.с. 65), а тому саме він є особою яка буде нести витрати за послуги транспортування. Це підтверджується і тим, що жодних документів щодо компенсації витрат на послуги транспортування ТОВ «АЛЬМІНДА ПРАЙМ» Позивачем не надано. Тож, і взаємовідносини з перевізником не були підтвердженні під час проведення перевірки ні документально, ні згідно з зареєстрованими податковими накладними, ні по оплаті. Такі не надані і до суду для спростування обґрунтувань відповідача, як доказу відсутності руху активів (товару).

В своїх доводах представник відповідача, покликаючись на практику Верховного Суду зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Посилання ТОВ "Шлях-Буд-Монтаж" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі №120/1754/20-а представник відповідача вважає недоречним, оскільки правовий висновок суду необхідно розглядати через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно - правових актів.

По - друге, звертає увагу на обсяг доказів, що відображено в самому рішенні по справі №120/1754/20-а. Так, позивачем надано до перевірки, зокрема, копії сертифікату відповідності RR №000313 від 26.03.2018 (дійсний до 25.03.2019), що виданий ТОВ "АЙПІПІ ТРЕЙДІНГ", 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 21-Г, та засвідчує те, що полімерна добавка SUPERFLEX, УКТ ЗЕД 3901109000, вироблена Zona Industriale-Settore 3, 87064, Corigliano Calabro (CS), Italy. Тобто, надавались документи, які давали змогу встановити походження товару та його якість.

Натомість, під час проведення планової перевірки по якій прийняті спірні рішення, сертифікати походження товару, сертифікати якості Позивачем не надавались, що свідчить про різний обсяг доказів, які досліджуються під час розгляду адміністративних справ.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 03.03.2017, номер запису 14441020000011282, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області.

Основним видом діяльності товариства - є Будівництво доріг та автострад (42.11) (а.с. 179 т. 1).

На підставі направлень від 28.09.2021 № 3906, від 28.09.2021 № 3911, від 28.09.2021 №3961, від 28.09.2021 № 3909, виданих ГУ ДПС у Вінницькій області, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказів ГУ ДПС у Вінницькій області від 14.09.2021 №3080к, від 29.09.2021 № 3275к, від 25.12.2023 № 3759к, від 12.01.2024 №186к податковим органом проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" (скорочена назва ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ"), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2017 по 30.06.2021, валютного законодавства за період з 01.03.2017 по 30.06.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.03.2017 по 30.06.2021, іншого законодавства за період з 01.03.2017 по 30.06.2021.

За наслідками перевірки складений Акт від 26.01.2024 №3813/02-32-07-01-/41183902 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" (а.с. 28-141 т.1).

Відповідно до висновків Акту перевіркою встановлено проведення господарсько-фінансових взаємовідносин з контрагентами ТОВ "ЛІНЕК ЮКРЕЙН", ТОВ "Альмінда Прайм", ТОВ "АЛАДАР ЛЮКС", ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ" (а.с. 37 т.1).

Зокрема, товариство у ТОВ "ЛІНЕК ЮКРЕЙН" придбавало мазут паливний 100 зольний малосірчистий, мінеральний порошок, олива гідравлічна МГЕ/ОливаАМТ-300, соляна кислота 12 %, стабілізуюча добавка iFiber С структуруюча енергозберігаюча на суму з ПДВ 40469074,37грн.; у ТОВ "Альмінда Прайм" - Полімерна добавка SuperFlex, Стабілізуюча добавка iFiber С на суму з ПДВ 4 430 580,12грн; у ТОВ "АЛАДАР ЛЮКС" - Бітумний емульгатор Redicote-11 на суму з ПДВ 1 434 888грн; у ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ" - Адгезійна добавка IDop-PH на суму з ПДВ 608 016грн.

У висновках Акту перевірки податковий орган вказав на порушення ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України (із змінами і доповненнями) від 02.12.2010 року № 2755-УІ, ст. 1, ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями), Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» Положення (стандарт) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва", в результаті чого занижено податок на прибуток, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 8 449 662 грн. (а.с. 103 т. 1).

Зокрема, за 2018 рік - на 797 504 грн.; за 2019 рік - 2 072 629 грн. (в т.ч. за II квартал 2019 року на 310750 грн., 3 квартал 2019 року на 1 759 911 грн., за IV квартал 2019 на 1969 грн.); за 2020 рік 5 579 529 грн. (в т.ч. за II квартал 2020 на 2 404 301 грн., за III квартал 2020 року на 1 668 102 грн., за IV квартал 2020 року на 1 507 126 грн.

Крім того, товариством порушено п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 192.1 п. 192.3 ст. 192 Податкового Кодексу України (із змінами і доповненнями) від 02.12.2010 року, п. 5 розділу VI Порядку №21, затвердженого Наказом Міністерства Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, всього в сумі 6 620 658 грн.

Зокрема, за серпень 2018 в сумі 664651 грн., за вересень 2018 на 73779 грн., за липень 2019 сумі 1 320 086 грн., за серпень 2019 року в сумі 21327 грн., за вересень 2019 в сумі 663903 грн., за листопад 2019 в сумі 442 грн., за березень 2020 року на суму 1381 грн., за квітень 2020 року в сумі 834085 грн., за червень 2020 року в сумі 1463736 грн., за жовтень 2020 року в сумі 423532 грн., за листопад 2020 року в сумі 1241782 грн., та завищено за липень 2020 року на 88046 грн., крім того завищено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за червень 2021 року на 260356 грн.

Суть порушення полягало в тому, що перевіркою встановлено нереальність проведення господарських операцій позивача по отриманню матеріалів від його контрагентів, тому на порушення п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) ТОВ "ШЛЯХ-БУД МОНТАЖ" неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "ЛІНЕК ЮКРЕЙН", ТОВ "Альмінда Прайм", ТОВ "АЛАДАР ЛЮКС", ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ".

Товариство подало Заперечення до Акту від 26.01.2024 №3813/02-32-07-01-/41183902 за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" (а.с. 142 - 157 т. 1).

ГУ ДПС у Вінницькій області рішенням від 21.02.2024 висновки, наведені в Акті залишено без змін, а заперечення ТОВ "ШЛЯХ-БУД МОНТАЖ" - без задоволення (а.с. 158-176 т.1).

Податковим повідомленням-рішенням від 26.02.2024 №0067240701 товариству за порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України донараховано податок на прибуток у сумі 8449662грн та штрафну санкцію у розмірі 717 534 грн. (а.с. 186-187, розрахунок 188 т.1).

Податковим повідомленням-рішенням від 26.02.2024 №0067250701 товариству за порушення п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 192.1 п. 192.3 ст. 192 Податкового Кодексу України донараховано податок на додану вартість у сумі 6620658грн та штрафну санкцію у розмірі 1655165 грн. (а.с. 189-190 т.1).

Товариство не погоджується з прийнятими рішеннями, тому через представника звернулося до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі ПК України; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХІV).

Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відтак підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону №996-ХІV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

Будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону №996-ХІV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене слідує зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Отже, вирок щодо посадової особи контрагента, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правомірності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Фактичною підставою для висновків контролюючого органу про вказані вище порушення слугували висновки контролюючого органу про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум за господарськими операціями з вказаними вище контрагентами, які, на думку контролюючого органу, не відбулися з підстав відсутності реального характеру господарських операцій. До таких висновків відповідач дійшов з підстав відсутності деяких первинних документів в підтвердження зазначених господарських операцій, наявності недоліків у первинних документів, наявності негативної інформації відносно контрагентів позивача, аналізу даних з інформаційних баз за перевіряємий період, відсутності належної кількості трудових ресурсів, основних засобів, матеріальних активів, наявності порушеного кримінального провадження відносно контрагентів позивача.

На противагу цим висновкам, позивач послався на те, що податковий кредит був сформований по реальним правочинам, що пов`язані із його господарською діяльністю, а саме виробництва бетонних розчинів.

На підтвердження вказаних господарських операцій щодо поставки товару складено первинні документи, які позивач вважає, в повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники. Зокрема, договіри постачання; видаткові накладні; податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН; банківські виписки; товарно-транспортні накладні. Додатково для підтвердження господарських операцій щодо поставки товару позивач надав Заявки на поставку Товару та акти приймання передачі, які контролюючий орган під час перевірки, вважає, безпідставно не взяв до уваги.

Поставка товару за умовами даних договорів здійснювалась за рахунок постачальника на умовах FCA Міжнародних правил "Інкотермс", а саме перевізнику зазначеному у заявках Покупця на відвантаження товару.

Суд зазначає, що означені первинні документи є обов`язковими для ведення бухгалтерського та податкового обліку. Проте, сама по собі наявність первинних документів (актів, заявок та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху товару між учасниками відповідних операцій.

Наведені вище правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту. Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Іншими словами наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Так, між позивачем та його контрагентом ТОВ "ЛІНЕК ЮКРЕЙН" відбулися господарські операції щодо придбання виробничих запасів у період з 01.05.2019 по 30.11.2020 на загальну суму 40469074,37 грн., ПДВ 6 744 845,72грн. (а.с. 37 т.1).

ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" придбавало в ТОВ "ЛІНЕК ЮКРЕЙН" Товар (мазут паливний 100зольний малосірчистий, мінеральний порошок, олива гідравлічна МГЕ/Олива АМТ-300, соляна кислота 12%, стабілізуюча добавка іFiber C структуруюча енергозберігаюча) за договірними умовами.

Перелік виписаних видаткових накладних наведені у Акті (а.с. 37-39 т.1), операції з перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "ЛІНЕК ЮКРЕЙН" проводились згідно із банківськими виписками, перелік яких наведений у Акті (а.с. 39-41 т.1).

Господарські операції між позивачем та ТОВ "ЛІНЕК ЮКРЕЙН" відбувалися на виконання укладеного Договору постачання №043/1904 від 16.04.2019 на поставку Товару (нафтопродукти, паливно-мастильні матеріали тощо) (а.с. 194-196 т. 3).

Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна визначається Сторонами у Заявках, форма яких встановлена у Додатку №1 до цього Договору і становлять невід`ємну частину (п. 1.1 Договору).

Додаток підписується сторонами та скріплюється печатками сторін по мірі необхідності поставки, із зазначенням в них в тому числі, умов та строків поставки й оплати Товару (якщо вказані умови відрізняються від зазначених у п. 3.1 цього Договору) (п. 1.4 Договору).

Відповідно до п. 1.5 Договору якість Товару повинна відповідати вимогам державних стандартів, навіть при наведенні технічних умов, що діють на території України та підтверджуватись сертифікатом (паспортом) відповідності (якості), які передаються разом із кожною партією та іншими супровідними документами на товар. Відпуск та приймання продукції по кількості і якості проводиться Покупцем Відповідно до "Інструкції про приймання, транспортування, зберігання, відпустки і обліку нафти і нафтопродуктів та підприємствах і в організаціях України", затвердженої спільним наказом Міністерства економіки, Державним комітетом з питань технічного регулювання і споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2008 (далі Інструкція), у редакції, яка діє станом на дату приймання та відпустку, відповідно до чинного законодавства України, а також з умовами цього Договору і Додатками до нього (а.с. 194 т. 3).

Згідно із п. 4.3 Договору поставка Товару здійснюється окремими партіями залізничними цистернами або автомобільним транспортом і за домовленістю сторін може здійснюватися на умовах EXW (передано на складі Постачальника) або на умовах CPT (перевезення сплачено до місця, вказаного покупцем), тощо згідно з міжнародними правилами по тлумаченню термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року (конкретизується у відповідній Заявці). Мінімальною нормою відвантаження є вагон (цистерна) або автоцистерна.

Пунктом 5.2 Договору підтвердженням якості та комплектності з боку Постачальника є сертифікати якості виробника, сертифікати/паспорти походження та технічні специфікації товару. За наслідками передачі Товару по кількості Постачальник та покупець підписують видаткову або товарно-транспорту накладну.

Оцінюючи надані позивачем первинні документи по господарській операції між позивачем та ТОВ "ЛІНЕК ЮКРЕЙН" суд зазначає, що вони не відповідають умовам Договору (а.с. 194-240 т. 3, а.с. 1 - 250 т. 4, а.с. 1-67 т.5).

Зокрема, відповідно до наданих заявок за 2019 рік, які є невід`ємною частиною договору, умовами поставки товару зазначено CPT (перевезення сплачено до місця, вказаного покупцем), відправником товару та адресою нафтобази зазначено місто Коростень, Житомирська область (а.с. 199-240 т.3, 1-25 т.4), п/п Виступовичі, Житомирська область (а.с. 35-44 т.4).

Відповідно до письмових пояснень представника позивача товар поставлявся зі складу Постачальника (а.с. 177-185 т. 3).

Натомість згідно з Актом перевірки об`єктами оподаткування ТОВ "ЛІНЕК ЮКРЕЙН" є офіс. Отже, наведеними вище первинними документами не підтверджується поставка товару ТОВ "ЛІНЕК ЮКРЕЙН", оскільки товар поставлявся з нафтобаз місто Коростень та п/п Виступовичі Житомирської області, які не є складом постачальника.

Товарно-транспортними накладними від 02.05.2019 (а.с. 202 т. 3), від 03.05.2019 (а.с. 205 т. 3) замовником (платником) зазначено ТОВ "Промислова Група "Схід Ресурс" (м. Суми), у товарно-транспортній накладній від 18.06.2019 (а.с. 210 т. 3) - ТОВ "Сігмент ЮА" (м. Маріупіль), у товарно-транспортній накладній від 18.08.2019 (а.с. 233 т. 3) - ТОВ "Кордіант Профіт" (м. Кропивницький).

Перевізниками є фізичні особи-підприємці без зазначення обов`язкових реквізитів.

Щодо товару фракція газойлева-гудронова легка за видатковими накладними №734 від 21.09.2019, №735 від 23.09.2019, №736 від 24.09.2019, №737 від 26.09.2019, №738 від 28.09.2019 заявки відсутні (а.с. 25-34 т. 4).

Товаро-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, зокрема фракції газойлевої-гудронової легкої пунктом навантаження вказано с. Шостка, Кіровоградський район (а.с. 25-34 т. 4).

Замовником (платником) зазначено ТОВ "Ентайр Промвест", перевізниками зазначено ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП Небоскул без обов`язкових реквізитів.

Такі ж самі недоліки містяться і в ТТН за 2020 рік (а.с. 56-250 т.4).

Представник відповідача заперечуючи проти позову зазначала, що транспортування товару за наслідками спірних господарських операцій, позбавляють можливості ідентифікувати його поставку як таку, що відбулася за відображеним у договірних умовах змістом.

Суд погоджується з цими доводами з огляду на таке.

Відповідно до умов Договору, укладеного між позивачем та ТОВ "ЛІНЕК ЮКРЕЙН", зокрема п. 1.5 Договору передбачено, що відпуск та приймання продукції по кількості і якості проводиться Покупцем Відповідно до "Інструкції про приймання, транспортування, зберігання, відпустки і обліку нафти і нафтопродуктів та підприємствах і в організаціях України", затвердженої спільним наказом Міністерства економіки, Державним комітетом з питань технічного регулювання і споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2008 (далі Інструкція), у редакції, яка діє станом на дату приймання та відпустку, відповідно до чинного законодавства України, а також з умовами цього Договору і Додатками до нього (а.с. 194 т.3).

Тобто учасники правочину домовились про поставку товару у визначений спосіб.

Відповідно до п. 5.4.1 Інструкції, перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования" (в редакції, що діяла на дату перевезень).

Відповідно до Правил перевезень вантажів, замовником є вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів, а замовлення на перевезення вантажів - документ, який подає вантажовідправник перевізникові на доставляння обумовленої партії вантажів в узгоджені терміни.

Отже з аналізу цієї норми слід дійти висновку, що замовником може бути або вантажовідправник, або вантажоодержувач.

Відповідно до зазначених вище ТТН, замовником та платником є юридичні особи, які не є учасниками господарської операції.

Представник позивача щодо ТТН вказував, що вони не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. У своїх доводах покликався на практику Верховного Суду, а також на рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/1754/20-а.

З приводу судової практики, то суд зазначає, що тлумачення змісту поняття «подібні правовідносини» полягає в тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Не всі правовідносини є подібними, навіть за умови їх однакового правового регулювання.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову), є предмет і підстава. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога. Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Тож, у цій справі суд надає оцінку підставам позову у взаємозв`язку з оцінкою доказам, які містяться в матеріалах цієї справи.

Щодо висновків у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/1754/20-а, то суд у цій справі надавав оцінку господарській операції відповідно до наявних в матеріалах доказах, зокрема, періоду жовтня 2018 року по взаємозв`язкам між позивачем та ТОВ "Альмінда Прайм".

Натомість у справі, що розглядається, перевіркою охоплені інші періоди, у яких позивачем сформовано податковий кредит за іншими документами первинного обліку, окрім ТОВ "Альмінда Прайм" є інші взаємовідносини.

При цьому, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду, що обумовлено ч. 7 ст. 78 КАС України.

Стосовно необхідності ТТН як первинного документу у цій господарській операції, то суд акцентує, що відповідно до Заявок умовами поставки товару: CPT, Вінницька область, Жмеринський район, с. Могилівка, вул. Кар`єрна, 10Б.

Згідно з терміном Інкотермс 2010 - CPT (перевезення оплачені до (назва місця призначення)) означає, що продавець доставить товар та зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту.

Відповідно до п. 5.4.1 Інструкції, з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об`єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об`єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Отже, за умови доставки товару відповідно до CPT, з часу передавання товару перевізнику всі ризики по поставці товару несе покупець, тому приймання цього товару має підтверджуватися первинною документацією між товариством позивача та перевізником.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортна накладна є комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Відтак, із наведеного суд робить висновок, що у цій господарській операції ТТН є первинним документом приймання, передавання, перевезення та здавання вантажу. Тому, неналежно оформлена товарно-транспортна накладна, яка не відображає змісту господарської операції, не може вважатися первинним документом.

Суд зазначає, що основними нормативними актами, які встановлюють вимоги до форми та змісту первинних документів в бухобліку є Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі Положення № 88).

Відповідно до п. 2.4. Положення № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно із п. 2.5 Положення № 88, повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Відповідно до Актів приймання передачі, зокрема, від 18.06.2019 №149 (а.с. 211 т.3), від незацікавленої особи ФОП ОСОБА_3 , тобто від перевізника згідно із ТТН №149 від 18.06.2019, ОСОБА_4 як водій експедитор підписав передачу товару. Такі обставини підтверджуються всіма Актами (а.с. 199-240 т.3, 1-25 т.4).

Проте, матеріали справи не містять доказів права водіїв на підпис від імені перевізників первинних документів, а за умови відсутності обов`язкових реквізитів останніх (цих перевізників) їх неможливо ідентифікувати як особу, яка брала участь у перевезенні товарно-матеріальних цінностей.

Чи є ці недоліки такими як неістотні, то виходячи із суті первинних документів у взаємозв`язку із п. 2.5 Положення № 88, такі недоліки не можна віднести до неістотних, оскільки транспортування товару за наслідками спірних господарських операцій, позбавляють можливості ідентифікувати його поставку як таку, що відбулася за відображеним у договірних умовах змістом, на чому наполягала представник відповідача, а суд з цим погоджується.

Стосовно товарно-транспортних накладних, у яких замовником та платником вказано ТОВ "Будівельна Вежа" (м. Маріуполь) (а.с. 215, 220, 225 т. 3 та ряду інших, що містяться в т. 4 а.с. 1-240), суд зазначає таке.

Відповідно до Акту перевірки основним постачальником Мазуту паливного 100 зольний малосірчистий, Стабілізуюча добавка iFiber С до контрагента ТОВ "ЛІНЕК ЮКРЕЙН" по ланцюгу постачання було, зокрема, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ВЕЖА" (код ЄДРПОУ 42514672) ГУ ДПС у Київській області (м. Ірпінь). Натомість відповідно до ТТН реквізитами цього товариства за кодом ЄДРПОУ 42514672 зазначено Донецька область, м Мріуполь (а.с. 215 т. 3), а у ТТН від 08.07.2019 та 09.07.2019 реквізити відсутні. Основний вид діяльності: 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель; стан - 0 платник за основним місцем обліку; статутний фонд - 100 000грн. Кількість працюючих - 5 осіб. За звітом 20 ОПП - 0 об`єктів. Не звітує з жовтня 2019 року. Податковий кредит сформовано за рахунок придбання продовольчої групи товарів (безалкогольні напої, кава, чай, шоколад).

Представник позивача вказував, що не є підставою для неврахування господарської операції ланцюг постачання, а інфрмація, одержана ГУ ДПС у Вінницькій області з його власних інформаційних систем не може бути доказом неможливості здійснення контрагентом фінансово-господарської діяльності.

З приводу цих доводів позивача суд зазначає, що відповідно до пп. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 ПК України термін «податкова інформація» для цілей оподаткування розуміється у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію» № 2657-ХІІ від 02.10.1992.

Так, згідно з приписами частин першої та другої статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Порядок збирання та використання податкової інформації регулюється ПК України, а в частині, яка ним не врегульована - іншими законодавчими актами.

Пунктом 74.2 статті 74 ПК України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно з п.74.1 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Отже, під інформацією, яка може свідчити про можливі порушення платником податків законодавства, в розумінні ПК України необхідно розуміти в тому числі і інформацію, яка отримана із інформаційних баз даних органів державної податкової служби, як і інша інформація, отримана такими органами.

Те, що ця інформація зібрана ГУ ДПС у Вінницькій області з баз даних ІС "Податковий блок" та підсистеми "Архів електронної звітності", то суд вважає, що вона може розцінюватися як інформація, яка отримана у процесі поточної діяльності та необхідної для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

При цьому, якщо первинними документами позивача окреслюється господарська операція, то суд надає їм оцінку та можливості її здійснити такими планиками які у ТТН зазначені як замовники та платники, а саме ТОВ "Будівельна Вежа", ТОВ "Транс Компані Проджект" (м. Маріуполь) (а.с. 233, 236, 238, 240 т. 3 та ряду інших, що містяться в томі 4).

Суд погоджується, що постачання по ланцюгу не може бути єдиною підставою для висновку про нереальність господарської операції, проте у сукупності доказів, за умови відсутності товару за номенклатурою у ТОВ "Будівельна Вежа", ТОВ "Транс Компані Проджект" постачання у межах обумовлених договором від 16.04.2019 є неможливим.

Щодо відсутності сертифікатів (паспортів) відповідності (якості), які повинні передаватися разом із кожною партією та іншими супровідними документами на товар, представник позивача вказав, що товар на відповідність якості досліджувався в спеціалізованій лабараторії товариства позивача.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до умов Договору від 16.04.2019 відповідність товару (нафтопродуктів) якісним характеристикам, підтвердження їх походження (зазначення виробника) доводиться сертифікатами якості та паспортами, які позивачем під час податкової перевірки не надавались.

Відповідно до п.5.2 Договору для проведення експертизи позивач має прийняти Товар тимчасово та скласти у простій письмовій формі Акт без підписання видаткової або товарно-транспортної накладної (а.с. 195 зворотній бік т. 3).

Таких доказів матеріали справи не містять, як відсутні журнали реєстрації результатів вимірювань та записи про них в Актах приймання передачі продукції, складених за прийняттям товару за кількістю та якістю (а.с. 201-240 т. 3, 1-25 т.4).

Такі первинні документи обумовлені п. 5.5.7 Інструкції, на яку сторони Договору зсилаються при процедурі прийняття товару, в силу якої на підставі записів у журналі реєстрації результатів вимірювань СВКН або в оперативному листі і в паспорті якості нафти оформлюють акт приймання-здавання нафти за формою №34-НП (додаток 5). Паспорт якості, форма якого надана в Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 4 червня 2007 року №271/121, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2007 року за №762/14029, повинен бути заповнений згідно з її вимогами і є невід`ємною частиною акта приймання-здавання нафти. Акт приймання-здавання нафти та нафтопродуктів оформлюється з додаванням паспорта якості в кількості примірників, установленій договором або іншою домовленістю між сторонами, які здають і приймають нафту.

Отже, Акти приймання-здавання нафти та нафтопродуктів оформлюється з додаванням паспорта, що вказано і у самому Договорі постачання, укладеного між позивачем та його контрагентом ТОВ "ЛІНЕК ЮКРЕЙН". Якщо ж поставлена продукція досліджувалась у лабораторії, то такі дії мають бути відображені в Актах приймання продукції із складенням відповідних документів у письмовій формі, чого зроблено не було.

На підставі вищевикладеного, сукупність установлених обставин та доказів, дають підстави для висновку про нереальність цієї господарської операції за умовами договору.

Суд зазначає, що у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

З наведеного слідує, що відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Наданими в ході судового розгляду доказами позивач не спростував висновки податкового органу.

Стосовно взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Торгова компанія "Арнеж", то такі відбувалися у період липень 2019 на суму 608016 грн, в т.р. ПДВ - 101 336грн. (а.с. 50 т.1).

ТОВ "Торгова компанія "Арнеж" виписано видаткові накладні на поставку адгезійної добавки від 01.07.2019 та від 02.07.2019 (а.с. 50 т.1).

Відповідно до Договору купівлі-продажу №3/26/06-19/КП від 26.06.2019, укладеного між позивачем та ТОВ "Торгова компанія "Арнеж", в порядку та умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов`язується поставити та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати Адгезійні добавки (надалі іменується - Товар) (а.с. 124-134 т. 6).

Кількість Товару, інші вимоги до товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається відповідно до Заявок Покупця (п. 1.2).

Відповідно до п. 2.1 та 2.2 Договору постачальник повинен передати Покупцю товар, якість якого відповідає умовам (вимогам) ДСТУ 4044-2001 "Бітуми нафтові дорожні в`язкі.

Відповідно до матеріалів справи позивачем на підтвердження реальності взаємовідносин з ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ" було надано 2 видаткових накладних № СФ-0000143 від 1 липня 2019 року та № СФ-0000145 від 2 липня 2019 року. Ці видаткові накладні без обов`язкових реквізитів, а саме не містять підпису учасників господарської операції, печаток та іншої інформації, яка б давала змогу ідентифікувати осіб, які брали безпосередню участь в господарській операції (а.с. 209, 210 т. 2).

Суд зазначає, що видаткова накладна - це первинний документ, який видається постачальником та підтверджує передачу товарно-матеріальних цінностей покупцю. До обов`язкових реквізитів видаткової накладної належать назва документа; дата складання; назва підприємства; назва товару та кількість; одиниця виміру товару (у грошовому та натуральних вимірниках); посади і прізвища відповідальних осіб; особистий або електронний підпис.

З огляду на те, що видаткові накладні не містять обов`язкових реквізитів, то такі документи не є належними доказами господарської операції.

З приводу видаткових накладних № СФ-0000143 від 1 липня 2019 року та № СФ-0000145 від 2 липня 2019 року, які долучені до матеріалів справи та містяться у томі 6 а.с. 137, 138, 144, то суд їх вважає недопустимими.

Так, в ході розгляду справи, судом з`ясовано, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року по справі № 757/49174/19-к було надано дозвіл на відшукання та вилучення документів щодо введення вказаної вище ділянки дороги в експлуатацію у кримінальному провадженні №62019000000000690 від 21.05.2019 року.

Протоколом обшуку від 03.10.2019 та описом речей і документів, які були вилучені від від 03.10.2019, оригінали документів були вилучені (а.с. 184-226 т. 6).

Матеріали справи не містять доказів повернення документації товариству, тому джерело походження наданих ксерокопій видаткових накладних № СФ-0000143 від 1 липня 2019 року та № СФ-0000145 від 2 липня 2019 року суд не установив.

В силу приписів ч. 1 ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

З приводу того, що сертифікати відповідності та якості не є обов`язковими документами, на що вказував представник позивача, то суд їх відхиляє з огляду на те, що такі вимоги визначені Договором купівлі продажу товарів від 26.06.2019 (а.с. 124-134 т. 6).

Суд відхиляє Акти приймання передачі продукції за кількістю та якістю від 01.07.2019 та від 02.07.2019, оскільки не підтверджені документально. За умовами договору від 26.06.2019 сторони обумовили та погодили, що Акт приймання передачі повинен мати визначенні чинним законодавством реквізити первинного документу (п. 5.6 Договору) (а.с. 126 т. 6).

Зокрема, у Актах зазначені видаткові накладні від 01.07.2019 №143, від 02.07.2019 №145 (142-149 т.6), які в матеріалах справи відсутні. Акти приймання-передачі товару № СФ-0000143 від 1 липня 2019 року та № СФ-0000145 від 2 липня 2019 року не є належними доказами, тому суд їх відхиляє.

Стосовно ТТН № 143 від 01.07.2019 року, ТТН №145 від 02.07.2019, то відповідно до їх змісту позивач є Перевізником (т. 6 а.с. 139, 146). Пункт навантаження м. Маріуполь, Донецька область, водій ОСОБА_5 . В свою чергу, цей документ не мість інформації, яка б давала змогу розрахувати можливі понесені витрати. Позивачем не надано доказів, що витрати були дійсно понесені, що підтверджується бухгалтерським обліком та іншими документами по підприємству, а саме, наказ на відрядження, наявність посади водія, шляхові листи та інше.

З приводу того, що така обставина не відображена в Акті перевірки, то такий первинний документ не надавався під час проведення перевірки та до заперечення на Акт перевірки, що з`ясованом судом в ході судового розгляду.

Щодо правовідносин із ТОВ "АЛАДАР ЛЮКС" у періоді червень 2019 року на суму 1434888 грн. в т.ч. ПДВ 239148 грн., то господарські операції відбувалися на підставі Договору купівлі-продажу (поставки) товарів № 2/03/06-19КП від 03.06.2019 (а.с. 157-162 т. 6).

Відповідно до Акту ТОВ "АЛАДАР ЛЮКС" на поставку бітумного емульгатора виписано податкові накладні у кількості три шт. від 06.06.2019 на суму 478 296,00 грн кожна (а.с. 49 т. 1).

За змістом Договору постачальник ТОВ "АЛАДАР ЛЮКС" (юридична адреса м. Маріуполь, Донецька область (а.с. 162 т. 6)) здійснює поставку товару відповідно до п. 5.2 Договору на умовах FCA згідно із Міжнародними правилами "Інкотермс" зі складу Постачальника (а.с. 158 т. 6).

Відповідно до п. 5.6 Договору приймання покупцем товару, документації, що передається разом із товаром засвідчується шляхом підписання Акта приймання-передачі, який повинен мати визначені чинним законодавством реквізити первинного документу (а.с. 158 т. 6).

Як зазначено вище, вимоги до реквизитів первинного документу визначені п. 2.4. Положення № 88 і відсутність обов`язкового реквізиту не може бути неістотним недоліком, за умови, що такі недоліки перешкоджають можливості ідентифікувати особу.

Видатковими накладними від 06.06.2019 №СФ-0000050, СФ-0000051, СФ-0000052 від постачальника зазначений директор Лукашенко Ю.А., а місцем складення їх є місто Київ (а.с. 171, 174, 177 т. 6). Натомість відповідно до Актів приймання-передачі №50, 51, 52, станцією відправлення і датою є 06.06.2018 м. Маріуполь, Донецька область (172, 175, 178 т. 6), представником незалежної організації (громадськості) вказано ОСОБА_6 без ідентифікації особи, що суперечить п. 5.6 Договору.

Відповідно до Акту перевірки у постачальника основні засоби відсутні, тому відправлення цього товару із складу Постачальника не підтверджується матеріалами справи. Товарно-транспортні накладні щодо підтвердження переміщення товару відсутні.

Актами приймання передачі продукції передбачено, що продукція відвантажена за вагою та пломбами в належній цілісній тарі з супровідними документами до партії, що власне обумовлено п. 2.2, п 2.3, п. 5.4, 5.5 Договору. Проте такі документи відсутні.

З приводу того, що місце складання первинного документу не є його обов`язковим реквізитом, що передбачено ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік», на чому акцентував представник позивача в ході пояснень, то суд з цим погоджується, оскільки відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні містити обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено оформлення накладних та інших первинних документів в електронній формі. Такі документи повинні містити цифрові підписи, що надає їм повної юридичної сили.

З наведеного слідує, що дата складання первинного документу повинна бути обов`язковою та відповідати фактично здійсненій господарській операції, оскільки у платника ПДВ виникають податкові зобов`язання саме з дати, коли почався рух товару від продавця до покупця.

Видаткова накладна від 06.06.2019, місцем складення якої зазначено м. Київ за підписом від постачальника ОСОБА_7 суперечить іншій первинній документації. Зокрема, відповідно до Акту приймання-передачі продукції від 06.06.2019, місцем і датою відправлення вантажу зазначено 06.06.2019 м. Маріуполь, Донецька область. Продукція відповідно до партії відвантажується і направляється із супровідними документами, перелік та наявність яких визначені Договором (а.с. 177, 178-179 т.6).

Тобто, видаткова накладна від 06.06.2019 (місцем складення якої м. Київ) повинна направлятися із супровідними документами разом із товаром, який доставлявся із м. Маріуполь, в один операційний день 06.06.2019. Доказів направлення її в електронній формі немає.

За умовами Договору (п. 5.6) приймання документації покупцем, тобто позивачем, засвідчується шляхом підписання Акта, який повинен мати всі реквізити для первинного документу.

Наявність усіх реквізитів на документах надає йому юридичної сили та доказовості.

Актами від 06.06.2019 передача документації не підтверджується, особа ОСОБА_6 зазначена без обов`язкових реквізитів, його посади відсутня, тому її ідентифікувати не вдається. Довіреність від імені товариства "АЛАДАР ЛЮКС" на отримання ТМЦ та документів ОСОБА_6 немає.

Отже, оцінивши первинні документи щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "АЛАДАР ЛЮКС", суд зазначає, що вони не свідчать про фактичне виконання постачальником Договору.

При цьому, суд зауважує, що наведеними Договорами обумовлено не лише купівлю-продажу товару, а і його поставку, тому всі первинні документи, які визначені письмовими правочинами повинні бути в наявності та складеними відповідно до умов, передбаченими у цих договорах.

Вимоги до складання первинних документів, узгодженість дій покупця та постачальника визначені письмово, тому мають відповідати змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. В протилежному випадку, такі господарські операції не підтверджуються фактичним їх виконанням.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складеніна підтвердження такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для отримання платником податків податкової вигоди, як то податковий кредит та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

З приводу кримінальних проваджень, то матеріалами справи не підтверджено наявності вироків, тому лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента, не є безумовною підставою для висновку про недобросовісність позивача.

Так, на вимогу суду представник відповідача долучив запити щодо стану кримінальних проваджень та наявності судових рішень по контрагентах позивача (а.с. 100-112, 131-146 т. 7). Відповідно до листа ГУ Національної поліції в Донецькій області повідмлено, що матеріали кримінального провадження №42019050000000186 від 25.11.2019 втрачені в умовах воєнного стану, за результатами розгляду якого 07.09.2023 слідчим суддею Красноармійського міськрайонного Донецької області постановлено ухвалу про часткове відновлення втрачених матеріалів вказаного кримінального провадження. Однак, в ході вжитих заходів відновити матеріали перевірки, що стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР не надалося можливим. 22.09.2023 слідчим було винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України (а.с. 156-160 т. 7).

Щодо інших кримінальних проваджень, то на дату розгляду справи відомості про судові рішення не надходили.

Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ "Альмінда Прайм", то порушення податкового законодавства є подібними до вище зазначених.

Взаємовідносини позивача з ТОВ "Альмінда Прайм" відбувалися у періоді серпня 2018 на суму 4 430 580,12 грн, із них ПДВ - 738 430,02 грн. (а.с. 44 т.1).

На поставку товару Полімерна добавка, Стабілізуюча добавка ТОВ "Альмінда Прайм" виписано податкові накладні №№2-9, перелік яких наведений у Акті (т. 1 а.с. 45).

Для проведення перевірки надано товарно-транспортні накладні, перелік яких наведено в Акті (т. 1 а.с. 46).

Так, відповідно до Договору поставки від 01.08.2018, укладеного між позивачем та ТОВ "Альмінда Прайм" як постачальником, останній зобов`язався поставити товар в асортименті, кількості і за цінами визначеними в Додатку 1 до Договору (п. 1.1) (а.с. 45-51 т.6).

За змістом Договору юридичною адресою постачальника зазначено м. Маріуполь, Донецька область, а місцезнаходженням товариства - м. Київ, вулиця Окружна, будинок 4.

Відповідно до п. 5.4 Договору товар передається Постачальником за кількістю згідно з супровідними документами та якістю - згідно із документом, що підтверджує якість товару (а.с. 46 т. 6). Згідно із п. 5.5 Приймання передачі Товару здійснюється Сторонами відповідно до вимог чинних актів законодавства України, нормативних актів, рекомендацій виробника товару в частині, що регламентують умови передачі покупцям визначеного Договором товару, а також інших номативних документів.

Відповідно до п. 5.5 приймання покупцем товару, документації, що передається разом з товаром засвідчується шляхом підписання Акта приймання-передачі. Акт приймання-передачі повинен мати визначені чинним законодавством реквізити первинного документа.

Специфікацією, яка є додатком до Договору визначений перелік товарів та цін, а також технічні умови до Адгезійної добавки, Стабілізуючої добавки, Полімерної добавки (а.с. 52 т. 6).

Відповідно до Заявок на постачання товару визначені найменування товару, його вартість та кількість. Умовами поставки Товару FCA/склад постачальника, перевізник ТОВ "Роктранс", реквізити перевізника в особі водія ОСОБА_8 /тягач, напіпричіп/, адреса відправника м. Київ, вул. Велика Окружна, 4, що відповідає відомостям Договору (а.с. 53-60 т. 6).

Отже, поставка здійснюється постачальником на умовах FCA згідно з Міжнародними правилами «Інкотермс», а саме перевізнику зазначеному у заявках Покупця на відвантаження товару, зі складу Постачальника.

Пункт 2.3 Договору поставки встановлює, що в ціну Договору включені усі витрати, пов`язані з поставкою товару на умовах FCA в редакції Міжнародних правил «Інкотермс» (редакція 2010 року), відповідно до яких продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Відповідно до п. 3.1. договору покупець погоджується виплатити Постачальнику вартість товару з урахуванням виконання постачальником його зобов`язань, визначених у договорі.

Отже, договірними умовами обумовлено, що вартість поставки входить у вартість товару.

Умавами поставки FCA в редакції Міжнародних правил «Інкотермс» 2010 (aнгл. Free - вільний пepeвізник) означає, що відпoвідaльніcть знімaєтьcя з вaнтaжoвідпpaвникa у тoй мoмeнт, кoли він пepeдaє тoвap пepeвізнику, якoгo нaйняв пoкупeць. Пoдaльші pизики зa тpaнcпopтувaння вaнтaжу пoкупeць нece caмocтійнo.

Відповідно до ТТН, замовником є ТОВ Шлях-Буд-Монтаж, вантажовідправником ТОВ Альмінда Прайм", вантажоодержувачем - ТОВ Шлях-Буд-Монтаж, пунктом навантаження є м. Київ, вул. Велика Окружна, 4.

Суд відхиляє доводи відповідача в цій частині, оскільки пункт навантаження відповідає умовам Договору та відомостям у Заявках (а.с. 51, 53-60 т. 6).

Проте, суд не погоджується з доводами представника позивача, що ТТН не є первинною документацією в межах цієї господарської операції з огляду на таке.

Згідно з ТТН, форма якої затверджена наказом Мінінфраструктури від 05.12.2013 №983 і наведена в додатку 7 до Правил №363, замовником послуг перевезень є Позивач (а.с. 65, 70, 75, 80, 85, 90, 95, 100, 105 т. 6). Всі ТТН містять відмітку за формою 1-ТН, додатку до Правил перевезень.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (в редакції, чинній на дату спірних правовідносин), затвердженого наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.97, замовником є вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів.

Здавання вантажу - подання вантажоодержувачу перевізником вантажу, згідно з товарно-транспортним документом, з наступним розвантаженням і оформленням документів про його передачу вантажоодержувачу.

Як зазначено вище до первинних документів належать такі документи, як видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, акт виконаних робіт, які повинні мати обов`язкові реквізити.

Відповідно до п. 11.1 Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надаютьможливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Згідно із п. 11.4 Правил, Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов`язаний зазначати відповідно допунктів 8.25 і 8.26 цих Правил (п.11.8).

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (п. 13.1).

Отже з аналізу наведених норм права слід дійти висновку, що в спірному випадку Товарно-транспортна накладна має відповідати умовам первинного документу та є підтвердженням отриманого вантажу.

Оглянутими товарно-транспортними накладними суд установив, що вони не містять обов`язкових реквізитів, а саме автомобільного перевізника ТОВ "РОК Транс", водія ОСОБА_8 .

Приймання документації покупцем, тобто позивачем, засвідчується шляхом підписання Акта, який повинен мати всі реквізити для первинного документу (п. 5.6 Договору) (а.с. 46 т. 6).

Актами передачі документації не підтверджується, особа перевізника ТОВ "РОК Транс", а ОСОБА_8 зазначений без обов`язкових реквізитів, його посада відсутня, тому Акт не відповідає ознакам первинного документу.

У спірному випадку транспортування товару за наслідками господарських операцій, позбавляють можливості ідентифікувати його поставку як таку, що відбулася за відображеним у договірних умовах змістом. Взаємовідносини з перевізником не були підтвердженні під час проведення перевірки ні документально, ні згідно з зареєстрованими податковими накладними, ні по оплаті, та не надані до суду Позивачем для спростування обґрунтувань Відповідача, як доказ відсутності руху активів (товару).

Відтак посилання контролюючого органу на нереальність господарських операцій за укладеними договорами знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, тому правові підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень відсутні.

З приводу податкових накладних, які є зареєстрованими, та на думку представника позивача є підставою для формування податкового кредиту, то суд зазначає, що наявність таких не є безумовною підставою.

Верховний Суд у своїй сталій практиці дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Стосвоно покликання представника позивача на постанову слідчого відділу слідчого управління ГУ НП у Вінницькій області, якою закрито кримінальне провадження за відсутності складу кримінальних правопорушень, що, на думку заявника, спростовує доводи відповідача про безтоварну операцію (а.с. 3-5 т.8), то суд зазначає таке.

Згідно із частиною першою статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до визначення, закріпленого в пункті десятому частини першої статті 3 КПК України, кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

За своєю правовою природою кримінальне провадження становить єдиний комплекс вчинюваних в установленому КПК порядку дій, у межах якого органи досудового розслідування і суд здійснюють функцію притягнення особи до кримінальної відповідальності. Зокрема, таке провадження включає встановлені законом процедури одержання доказів, гарантії законності цих процедур, а також право особи в установлений КПК спосіб оспорювати правомірність відповідних процесуальних дій та/або рішень у контексті реалізації свого права на захист.

Отже, висновок судово-будівельної експертизи є доказом кримінального провадження. Натомість доказом в адміністративному судочинстві є судове рішення, а не постанова слідчого постановлена в порядку досудового розслідування. Зокрема, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, суд відхиляє постанову слідчого відділу слідчого управління ГУ НП у Вінницькій області від 26.07.2023 як доказ у спірних правовідносинах.

Щодо решти доводів сторін, то суд зазначає, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для присудження судових витрат на користь позивача відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шлях-Буд-Монтаж" (код ЄДРПОУ - 41183902, вул. Чернігівська, 1А, м. Вінниця, 21017)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - ВП 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)

Повне рішення суду буде складено 07.04.2025.

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна