Рішення від 17.03.2025 по справі 761/674/25

Справа № 761/674/25

Провадження № 2/761/4539/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Савчук Ю.Н.

при секретарі: Алексєєвій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Повного товариства «Ломбард «КАСА.Ю.А» за участю товариства з обмеженою відповідальністю «Кесеф-фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Загав-фінанс» про стягнення заробітної плати, компенсації та середнього заробітку за час затримки виплати належних сум під час звільнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Повного товариства «Ломбард «КАСА.Ю.А» за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Кесеф-фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Загав-фінанс», де просив суд із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.03.2025 року стягнути з відповідача на свою користь заробітну плату, компенсацію та середній заробіток за час затримки виплати належних сум під час звільнення, а саме: недоплату за понаднормовану працю у розмірі 4813,38 грн; середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 64 318,08 грн; грошову компенсацію за невикористання (щорічних основних та додаткових) відпусток у розмірі 8 773,02 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він працював у відповідача на посаді оцінювача-експерта в період з 14 червня 2019р. по 06 квітня 2020р., і в подальшому звільнився з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням). При здійсненні розрахунку позивачу не було сплачено частину заробітної плати у загальному розмірі 77 904,48 грн. (4813,38 грн - недоплата за понаднормовану працю; 64318,08 грн. - середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні; 8773,02 грн. - грошова компенсація за невикористання (щорічних основних та додаткових) відпусток). Розрахункового листка при звільненні видано позивачу не було.

Враховуючи викладене, позивач просить зобов`язати відповідача здійснити повний розрахунок по заробітної плати, компенсації та середнього заробітку за час затримки виплати належних сум під час звільнення в розмірі 77 904,48 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.01.2025 року було відкрито провадження по даній справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення ( викликом) сторін та призначено судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи. Відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв та клопотань до суду не подавав, свого представника до суду не направив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до наступного висновку, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, зокрема, з копії трудової книжки позивача ОСОБА_1 що він перебував у трудових відносинах із Повним товариством Ломбард «КАСА.Ю.А» за участю товариства з обмеженою відповідальністю «Кесеф-фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Загав-фінанс» з 14.06.2019 р., перебував на посаді оцінювача-експерта та 06.04.2020 року був звільнений з посади за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України, згідно наказу №123-К/Тр від 06.04.2020 р.

Це також вбачається із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми ненарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 23.05.2024 року.

Позивач зазначає, що під час звільнення з ним не в повному обсязі було проведено повний розрахунок, а саме, не виплачено заборгованість з заробітної плати у розмірі 77 904,48 грн. (4813,38 грн - недоплата за понаднормовану працю; 64318,08 грн. - середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні; 8773,02 грн. - грошова компенсація за невикористання (щорічних основних та додаткових) відпусток.

Конституцією України, як Основним Законом, закріплено право на працю і заробітну плату, а саме: у статті 43 зазначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно статті 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Ст. 22 цього Закону передбачено, що суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Згідно статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Суханов та Ільченко проти України», у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини» «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги», відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Європейський суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії статті 1 Першого Протоколу, є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Всупереч наведеним законодавчим положенням Повне товариство «Ломбард «КАСА.Ю.А» за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Кесеф-фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Загав-фінанс» при звільненні позивача не виплатило усі належні йому до виплати суми.

Отже, враховуючи, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», а позивач знаходився із відповідачем у трудових відносинах до 06.04.2020 р., при звільненні не отримав всі належні йому платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського суду.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених статтею 116 КЗпП України, не передбачено.

Відповідно до частини четвертої статі 97 КЗпП України, статті 22 Закону України «Про оплату праці» власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

За змістом частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

В силу приписів частин другої, третьої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 9 означеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша статті 21 КЗпП України), що обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.

Відповідачем суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували зазначену заборгованість по оплаті за час затримки, не оспорюється наявність наказу про звільнення, не оспорюється факт перебування з позивачем у трудових відносинах та його звільнення.

Відповідачем жодними доказами покликань позивача не спростовано, контррозрахунку не наведено.

Даних, що наведені суми були виплачені позивачу, відповідачем не надано.

Ухвалою Шевченківького районного суду м. Києва від 12.02.2025 року клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Повного товариства «Ломбард «КАСА.Ю.А» за участю товариства з обмеженою відповідальністю «Кесеф-фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Загав-фінанс» про стягнення не донарахованої та не сплаченої при звільненні заробітної плати було задоволено. Витребувано від повного товариства «Ломбард «КАСА.Ю.А» за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Кесеф-фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Загав-фінанс» (код ЄДРПОУ 41407429) належним чином завірені копії облікової первинної документації по заробітної платі, а саме:

- Форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу.

- Форма N? П - 4 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору.

-Форма N? П - 5 «Табель обліку робочого часу і розрахунку оплати праці, з врахуванням державних гарантій при роботі у святкові та вихідні, понаднормову роботу».

- Форма N?П - 6 «Розрахунково - платіжна відомість працівника.

- Електронні носії інформації по обліку нарахування заробітної плати.

Про вимога суду зі сторони відповідача була залишена без реагування.

Враховуючи, що відповідач у порушення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про оплату праці», не надав суду документів ані про нараховану позивачу заробітну плату за період з 01.07.2019 року по 31.03.2020 року, ані про наявність заборгованості по заробітній платі, суд виходить з наданих позивачем доказів і приходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі у сумі заборгованості, про яку просить позивач, із таким розрахунком суд погоджується, будь-які доводи щодо незаконності цього наказу відповідачем у відзиві на позовну заяву не наведені.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: п.1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; п.9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно з п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, поданою фізичною особою, встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення, в тому числі для працездатних осіб, на рівні 3028 грн. 0,4 від цієї суми становить 1211,20 грн.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то з відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 5, 10, 12-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, т. ст. 38, 21 47, 94, 97, 116, КЗпП України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Повного товариства «Ломбард «КАСА.Ю.А» за участю товариства з обмеженою відповідальністю «Кесеф-фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Загав-фінанс» про стягнення заробітної плати, компенсації та середнього заробітку за час затримки виплати належних сум під час звільнення - задовольнити.

Стягнути з Повного товариства «Ломбард «КАСА.Ю.А» за участю товариства з обмеженою відповідальністю «Кесеф-фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Загав-фінанс» (код ЄДРПОУ 41407429, місцезнаходження: м.Київ, вул.Юрія Іллєнка, буд.12) заборгованість із заробітної плати за період з 01.07.2019 року по 31.03.2020 року, в тому числі, компенсації та середнього заробітку за час затримки виплати належних сум під час звільнення у загальній сумі 77904,48 грн, що складається з недоплати за понаднормовану працю у розмірі 4813,38 грн; середнього заробітоку за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 64 318,08 грн; грошової компенсації за невикористання (щорічних основних та додаткових) відпусток у розмірі 8 773,02 грн.

Стягнути з Повного товариства «Ломбард «КАСА.Ю.А» за участю товариства з обмеженою відповідальністю «Кесеф-фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Загав-фінанс» (код ЄДРПОУ 41407429, місцезнаходження: м.Київ, вул.Юрія Іллєнка, буд.12) на користь держави судовий збір в розмірі 1211.20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 21 березня 2025 року.

Суддя: