Постанова

від 07.04.2025 по справі 537/4129/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/4129/24 Номер провадження 22-ц/814/1861/25Головуючий у 1-й інстанції ХІНЕВИЧ В. І. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Чумак О.В., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 січня 2025 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» за участі третіх осіб: Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Полтавської обласної ради, про зобов`язання здійснити перерахунок,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», у якому просить зобов`язати обов`язати відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 за період з листопада 2022 року і до дня ухвалення рішення суду до рівня цін за послуги, що застосовувалися станом на 24.02.2022 року, тобто за тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 року №1867 «Про встановлення товариству з о обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022».

В обґрунтуванні позову зазначили, що вони є співвласниками квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з централізованого теплопостачання, яке наразі надає Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»).

Отримавши у грудні 2022 року розрахунок вартості житлово-комунальних послуг за листопад 2022 року вони дізналися, що змінився надавач послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, а саме з ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» на ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», який і наразі продовжує надавати послуги.

При цьому, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» застосовує збільшені тарифи (двоставкові) на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води у порівняні з ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» у минулому опалювальному сезоні.

До листопада 2022 року надавачем послуг теплопостачання було ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 №1867 «Про встановлення ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорії споживачів з 01.01.2022», яким встановлено для ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» тариф на послугу з постачання теплової енергії (для потреб населення)1796,40 грн/Гкал (з ПДВ).

Проте, з листопада 2022 року надавачем послуг теплопостачання стало ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та застосувало розмір тарифів, що були визначені рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго», яким, зокрема встановлено для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на 2022/2023 опалювальний період двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії (для потреб населення): умовно-змінна частина - 1 248,25 грн/Гкал (з ПДВ); умовно-постійна частина (місячна абонентська плата) - 162 986,29 грн/Гкал (з ПДВ).

В 2023/2024 опалювальному сезоні відповідач використовував тарифи, що були визначені рішенням Полтавської обласної ради №669 від 28.07.2023 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та №687 від 26.09.2023 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 28 липня 2023 року № 669 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» якими, зокрема, встановлено для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на 2023/2024 опалювальний період двоставковий тарифна послугу з постачання теплової енергії (для потреб населення):умовно-змінна частина - 1248,25грн/Гкал (зПДВ);умовно-постійна частина (місячна абонентська плата) - 162 986,29 грн/Гкал (з ПДВ).

Імперативні нормиЗакону України «Про особливості регулювання відносин ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальше відновлення їх функціонування»тапостанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку введенням в Україні воєнного стану»чітко визначають обов`язок надавача послуг застосовувати до своїх споживачів комунальних послуг розмір тарифу, що діяв до початку повномасштабного вторгнення.

Однак, починаючи з листопада 2022 року вартість послуг з постачання тепла для мешканців лівобережної частини міста Кременчука та позивачів особисто фактично збільшилася, що суперечитьст. 1 ЗУ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».

Вважають, що їх права як споживачів комунальної послуги із постачання теплової енергії порушені відповідачем так, як з початку опалювального періоду 2022-2023 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює їм нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії за тарифами, розмір яких значно перевищує рівень тарифів, що діяв станом на 24.02.2022 року, що є порушеннямст. 1 ЗУ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».

Просять врахувати висновки Касаційного господарського суду Верховного Суду викладені у постанові від 04 квітня 2024 у справі № 917/730/23.

А також врахувати висновок Верховного Суду у складі ОП КЦС у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 529/613/17-ц про те, що «у випадку порушення юридичною особою законодавства під час нарахування плати за централізоване постачання опалення споживач має право оскаржити у суді такі дії та вимагати провести відповідний перерахунок», який був підтриманий Верховним Судом у постановах від 07 грудня 2022 року у справі № 753/8902/20 та від 08 березня 2023 року у справі № 753/20733/19.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 21 січня 2025 року у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» за участі осіб: Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради, Кременчуцького району Полтавської області, Полтавської обласної ради, про зобов`язання здійснити перерахунок було відмовлено.

Судові витрати віднесено на рахунок держави.

З вказаним рішенням суду не погодилися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та подали апеляційну скаргу, в якій прохають рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 21 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначають, що рішення суду є необґрунтованим, у зв`язку з тим, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи та ухвалено рішення, внаслідок неповного, неправильного дослідження та оцінки доказів, що мають значення для справи, а також з порушенням матеріального та процесуального права.

Стверджують, що місцевий суд не взяв до уваги та не надав належної оцінки обґрунтованим твердженням позивача про порушення законодавства ПОКВПТГ під час нарахування позивачу плати за послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Зокрема вказують, що відповідач неправомірно, починаючи з листопада 2022 року, нараховував та нараховує позивачу, який мешкає на лівобережній частині міста Кременчука, плату за надані послуги згідно тарифу, встановленого рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022 року.

Акцентують увагу, що відповідач всупереч вимогам Закону №2479-ІХ нарахував плату за послуги згідно тарифів, затверджених рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30 вересня 2022 року, що призвело до фактичного підвищення плати за надані послуги для апелянта, як мешканці лівобережної частини міста Кременчука у період дії воєнного стану, то слід вважати, що апелянт має право вимагати від відповідача здійснення перерахунку.

Крім того, зазначають, що з листопада 2022 року вартість послуг з постачання тепла для мешканців лівобережної частини міста Кременчука, до яких відноситься позивач, фактично збільшилась. Зазначає, що споживач, як слабка сторона у спірних правовідносинах не має права нести негативні наслідки у виді додаткового фінансового навантаження в результаті дії або рішень влади, які хоча і ухвалені в законний спосіб, проте фактично всупереч прямій забороні Закону № 2479-ІХ призвели до підвищення розміру тарифів за тепло для мешканців лівобережної частини міста Кременчука.

У відзиві на апеляційну скаргу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» прохає залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 21 січня 2025 року.

Крім того зазначає, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» при здійсненні своєї господарської діяльності зобов`язане застосовувати тарифи, встановлені для підприємства уповноваженим на це органом Полтавською обласною радою.

Акцентує увагу, що з листопада 2022 року виконавцем таких послуг по лівобережній частині міста Кременчука є ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Оскільки ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» на підставі розпорядження КМУ № 894-Р від 08 жовтня 2022 року та рішення Полтавської обласної ради №481 від 14 жовтня 2022 року перебуває у спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Полтавської області, правових підстав для формування тарифів окремо для споживачів лівобережжя м. Кременчука Полтавської області немає.

Стверджують, що порядком №869 не передбачено застосування одним ліцензіатом тарифів іншого ліцензіата (в даному випадку ТОВ Кременчуцька ТЕЦ). До листопаду 2022 року ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» була самостійним суб`єктом господарювання, на якого розповсюджувалась дія тарифів, встановлених для його споживачів у передбаченому законом порядку, тому і застосування ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» тарифів ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» є неможливим.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістомст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ізст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як постачальник теплової енергії за регульованими тарифами який у своїй діяльності керується встановленими для нього Полтавською обласною радою тарифами, грошовий вираз яких, застосований до позивачів фактично на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 №286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (які були введені в дію з 01.11.2021), тобто в розмірі, який діяв станом на 24.02.2022. Відповідач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не наділений повноваженнями самостійно обирати чи встановлювати тариф.

При цьому, зобов`язання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснити застосування тарифу який був встановлений рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 за №1867 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022, не відповідатиме законодавству.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 ЦК України).

Тлумачення наведеної норми свідчить, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання енергетичних ресурсів споживачу, є видом договору купівлі-продажу, що узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №529/613/17-ц від 03.10.2018.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26.09.2018 по справі №750/12850/16-ц та від 06.11.2019 у справі №642/2858/16, споживачі зобов`язані оплатити такі (житлово-комунальні) послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

У силу приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 632 ЦКУ ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Наведена норма узгоджується із положеннями п.2 ч.3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за змістом якої встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ч.5 ст. 21 цього Закону).

Ч.3 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» установлено, що тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Приписами статті 16-1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належить, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень (підпункт 9 пункту 3.2 зазначених Ліцензійних умов).

Відповідно до пункту 37 ч.1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» внесене до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області.

Згідно зі статутом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» засноване на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада.

Таким чином, тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою. Тоді як застосовані відповідачем тарифи у рахунках на оплату, які були виставлені позивачу, відповідають тарифам, установленим рішеннями Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, №669 від 28.07.2023.

Правомірність рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 становила предмет дослідження Другого апеляційного адміністративного суду, який при ухваленні постанови від 13.02.2024 у справі №440/6193/23, виснував, що тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», запроваджені рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, у тому числі і тарифи зазначені для категорії споживачів «Для потреб бюджетних установ» відповідають розміру тарифів, які були встановлені обласною радою до ведення в Україні воєнного стану 24.02.2022.

За змістом частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведений процесуальний обов`язок позивачем не виконано та не спростовано у загальному порядку правомірність застосування тарифу, встановленого таким рішенням обласної ради, а тому за правилами ч.4 ст.12 ЦПК України він несе ризик настання наслідків із цим пов`язаних.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачем вимог ст.1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», колегія суддів відхиляються.

Відповідне положення законодавства є спеціальною нормою, яка містить заборону, тобто вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певної дії (підвищення тарифів) та адресована суб`єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення, натомість відповідач до числа таких суб`єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими Полтавською обласною радою тарифами, що спростовує доводи заявника апеляційної скарги в цій частині.

Подібні правові висновки викладені в постанові Східного апеляційного господарського суду від 01 травня 2024 року по справі № 917/1008/23.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що тарифи, установлені рішенням Полтавської обласної ради №477, залишилися на рівні тарифів, установлених рішенням Полтавської обласної ради №286 від 21.10.2021 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій, які були введені в дію з 01.11.2021 року.

Тобто, тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022, не змінювалися (не підвищувалися) після набрання чинності Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 917/1389/23, які підлягають врахуванню відповідно частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Із огляду на викладене, доводи позивача щодо порушення відповідачем мораторію на підвищення тарифів, запровадженого Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», колегія суддів визнає безпідставними. Тоді як правильно зазначив суд першої інстанції визначення відповідачем в рахунках на оплату вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, який був встановлений додатком 2 до рішення Полтавської обласної ради №477 для споживачів, відповідає як умовам укладених між сторонами у справі договорів, так і вимогам чинного законодавства України.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до загального цитування листа Міністерства розвитку громад та територій України, який не є нормативно-правовими актами, а отже не створює для відповідача юридичних наслідків.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 січня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 07 квітня 2025 року

Головуючий суддя :

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

С.Б. Бутенко

---

О.В.Чумак