Рішення

від 26.03.2025 по справі 160/21346/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 рокуСправа №160/21346/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучугурної Н.В.

секретаря судового засідання Гасанової А.А.

за участю:

позивача-1:не з`явився;

позивача-2: не з`явився;

від позивачів: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши в судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Піщанської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Піщанської сільської ради, в якій позивачі просять суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Піщанської сільської ради від 23.06.2021 № 18-10/VIII X сесії VIII скликання «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Піщанської сільської територіальної громади з 2022 року».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі мають у власності об`єкт нерухомості, розташований на території с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області. 17.07.2024 позивачі отримали податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про нарахування податку на нерухоме майно за 2022 та 2023 роки. Підставою для нарахування податку є рішення Піщанської сільської ради від 23.06.2021 № 18-10/VIII X сесії VIII скликання «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Піщанської сільської територіальної громади з 2022 року». Позивачі не погоджується з цим рішенням органу місцевого самоврядування і з посиланням на Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» зазначають, що відповідачем не підготовлено аналіз регуляторного впливу та не оприлюднено до оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень та пропозицій. Також відповідачем не оприлюднено проект рішення з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних і юридичних осіб, їх об`єднань. Відсутня й інформація про подання проекту оскаржуваного рішення Піщанської сільської ради до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 вказаного вище Закону. Позивачі вказують, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений. Отже, за відсутністю аналіз регуляторного впливу та оприлюднення проекту регуляторного акта, яким, за доводами позивачів, є оскаржуване у цій справі рішення, є протиправним. У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачені законодавством заходи для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушенням. Жодні з перелічених дій Піщанською сільською радою вчинено не було, що і призвело до безпідставного нарахування податкових зобов`язань.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/21346/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 12.08.2024 була залишена без руху, з наданням позивачам строку для усунення недоліків, а саме, для сплати кожним позивачем окремим платіжним документом судового збору у розмірі 1211,20 грн

15.08.2024 від позивачів, кожним окремо, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли заяви про усунення недоліків, до яких долучені платіжні інструкції від 15.08.2024 про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Ухвалою суду від 20.08.2024 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі за наведеним позовом за правилами загального позовного провадження одноособово суддею Кучугурною Н.В.; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

12.09.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що посилання позивачів на порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» є помилковим. Так, оскільки рішення органів місцевого самоврядування ідентифіковані законодавцем саме як нормативно-правові акти з питань оподаткування місцевими податками та зборами (п.12.5 статті 12 Податкового кодексу України), то жодної правової регламентації стосовно віднесення таких актів до регуляторних не містять як Податковий кодекс України, так і Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Оскаржуване рішення прийняте відповідачем 23.06.2021 та оприлюднено у строки визначені чинним законодавством разом з додатками 25.06.2021, що підтверджується даними наявними на офіційному сайті громади, де є відмітка дати оприлюднення акта. Сільська рада зазначає, що стосовно рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, як у Податковому кодексі України, так і у Законі Україні «Про місцеве самоврядування в Україні», або будь-якому іншому акті законодавства, відсутня конкретизація способу їх оприлюднена, а також не регламентовано обов`язок опубліковувати ці рішення у офіційних друкованих виданнях та/або у друкованих засобах масової інформації відповідних рад, у місцевих друкованих засобах масової інформації. Якщо ж все ж таки виходити з того, що оскаржуване рішення є регуляторним актом, то відповідач зазначає, що ним при прийнятті рішення були дотримані вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

30.10.2024 до суду від позивачів надійшла відповідь на відзив, в яких вони підтримали доводи, наведені в обгрунтування позовних вимог, і вказали, що до відзиву додано докази публікації проекту оскаржуваного рішення, проте останні викликають обгрутований сумнів у позивачів, оскільки на сторінці де зазначено проект рішення, не вбачається жодних розпізнавальних знаків, які можна побачити на попередніх сторінках газети, з огляду на що, позивачі просять суд витребувати у Піщанської сільської ради примірник газети «Присамарська Нива» від 29.04.2021 №16(2579). Також, у відповіді на відзив позивачі просили суд залишити без розгляду відзив Піщанської сільської ради на позовну заяву, у зв`язку з пропуском строків на його подання.

02.12.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач підтримав доводи, наведені в обгрунтування відзиву, та зазначив, що примірник газети «Присамарська нива», який відповідачем було додано до відзиву, і в якій було опубліковано регуляторний акт, сільська рада надасть для огляду у судовому засіданні у справі № 160/21346/24. Крім цього, відповідач просив суд поновити строки та прийняти поданий до суду відзив на позовну заяву у справі № 160/21346/24 з додатками.

На виконання вимог ст.264 КАС України, суд ухвалою від 20.08.2024, зобов`язав відповідача опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження рішення Піщанської сільської ради від 23.06.2021 № 18-10/VIII X сесії VIII скликання «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Піщанської сільської територіальної громади з 2022 року» у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Докази опублікування оголошення відповідач мав надати до суду.

12.09.2024 на виконання ухвали суду від відповідача надійшов лист від 11.09.2024 №1807/0/2-24, в якому відповідач повідомив, що на виконання ухвали суду був направлений лист до газети «Присамарська нива», в якій раніше був опубліковано рішення Піщанської сільської ради від 23.06.2021 №18-10/VII «про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Піщанської сільської територіальної громади з 2022 року» з проханням опублікувати оголошення про відкриття провадження у справі. 29.09.2024 до сільської ради надійшов лист-відповідь редакції газети «Присамарська нива», в якому повідомлено, що редакція газети припинила здійснювати друк видання з 2022 року. Також, на виконання ухвали суду від 20.08.2024 у справі №160/21346/24 за розпорядженням сільського голови, на офіційному сайті громади у розділі «Регуляторна політика» здійснено опублікування оголошення про відкриття провадження у справі.

30.10.2024 до суду надійшла заява представника позивачів Горбаня Р.С. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка ухвалою суду від 04.11.2024 була задоволена.

09.12.2024 до суду від відповідача надійшли клопотання та заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка була задоволена ухвалою суду від 12.12.2024.

Ухвалою від 20.08.2024 розгляд справи призначено на 13.09.2024 на 10:00 год.

13.09.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді Кучугурної Н.В. на лікарняному.

Про наступне судове засідання (09.10.2024 о 10:00 год.) учасники справи були повідомлені повістками про виклик.

09.10.2024 у підготовче судове засідання прибув представник відповідача, позивачі у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У цьому судовому засіданні суд постановив ухвали, якими:

відмовив у задоволенні клопотання Піщанської сільської ради про застосування строків позовної давності;

відмовив у залученні до участі у справі як третіх осіб Антимонопольного комітету України та Державної регуляторної служби України.

09.10.2024 розгляд справи був відкладений на 21.10.2024 на 10:00 год.

21.10.2024 розгляд справи відбувся за участю представників позивачів та відповідача. Позивачі у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 21.10.2024 суд продовжив підготовче провадження на 30 днів та відклав підготовче судове засідання на 11.11.2024 на 10:00 год.

11.11.2024 розгляд справи не відбувся через оголошений сигнал повітряної тривоги на території Дніпропетровської області.

Ухвалою від 11.11.2024 суд продовжив підготовче провадження до 27.11.2024 та відклав підготовче судове засідання на 27.11.2024 на 10:00 год.

Про наступне судове засідання (27.11.2024 о 10:00 год.) учасники справи були повідомлені повістками про виклик.

27.11.2024 судове засідання відбулось за участю представників позивачів та відповідача. Позивачі у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У цьому судовому засіданні суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, зобов`язав представника відповідача надати під час розгляду справи по суті примірник газети «Присамарська нива» від 29.04.2021 №(2579).

Ухвалою від 27.11.2024 суд задовольнив клопотання представника Піщанської сільської ради про надання додаткового часу для ознайомлення з відповіддю на відзив, яка надійшла до суду 30.10.2024 від представника позивачів; установив відповідачу строк для подання заперечень (у разі їх наявності) на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали; продовжив підготовче провадження до 18 грудня 2024 року; відклав підготовче судове засідання на 18 грудня 2024 року на 13:00 год.

27.11.2024 від представника позивачів надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду.

18.12.2024 розгляд справи не відбувся через оголошений сигнал повітряної тривоги на території Дніпропетровської області.

Ухвалою від 18.12.2024 суд продовжив підготовче провадження до 20.01.2024 та відклав підготовче судове засідання на 20.01.2025 на 13:00 год.

Про наступне судове засідання (20.01.2025 о 13:00 год.) учасники справи були повідомлені повістками про виклик.

20.01.2025 судове засідання відбулось за участю представника позивачів. Позивачі та представник відповідача у судове засідання не прибули, про день, час та місце судового розгляду були повідомлені повістками про виклик.

Ухвалою від 20.01.2025 суд відмовив Піщанській сільській раді у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву; продовжив Піщанській сільській раді строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засіданні від 20.01.2025 суд закрив підготовче провадження і призначив розгляд справи по суті на 10.02.2025 на 14:00 год.

10.02.2025 розгляд справи не відбувся у зв`язку з участю судді Кучугурної Н.В. у підвищенні кваліфікації.

Про наступне судове засідання (05.03.2025 о 14:00 год.) учасники справи були повідомлені повістками про виклик.

17.02.2025 до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника Піщанської сільської ради.

05.03.2025 учасники справи у судове засідання не з`явилися. Від представника позивачів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Інші учасники причин неявки суду не повідомили, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розгляд справи був відкладений на 26.03.2025 на 15:00 год., про що учасники справи були повідомлені повістками про виклик, які були доставлені до електронних кабінетів сторін та їх представників, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

У судове засідання, призначене на 26.03.2025, учасники справи не прибули, про день, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на те, що всі учасники справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не з`явилися у судове засідання, а також з огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, розглянув справу у письмовому провадженні 26.03.2025.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

23.06.2021 рішенням від 23.06.2021 №18-10/VII Х сесії VIIІ скликання Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області були встановлені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Піщанської сільської територіальної громади з 2022 року. У рішенні вказано, що воно набуває чинності з 01.01.2022.

Згідно з цим рішення, його дія поширюється, у тому числі, на с. Орлівщина Піщанської сільської ради.

Із листів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, наданих у відповідь на адвокатський запит адвоката позивачів, суд установив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, є власниками об`єктів нерухомого майна, розташованого, у тому числі, на території с. Олівщина Новомосковського району.

Позивачі вважають, що вказаним вище рішенням від 23.06.2021 №18-10/VII Піщанської сільської ради, яким установлені підвищені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Піщанської сільської територіальної громади, порушуються їх права, як платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке розташоване на території с. Орлівщина, тому і звернулись з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Згідно з частиною одинадцятою статті 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Відповідно до частини дванадцятої статті 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Між тим, частиною десятою статті 59 Закону № 280/97-ВР унормовано, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно зі статтею 69 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування відповідно до ПК України встановлюють місцеві податки і збори.

За приписами пункту 24 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до ПК України вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Щодо посилань позивачів на обов`язковість дотримання відповідачем норм Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» про те, що оскаржуване рішення є регуляторним актом, спрямованим на неодноразове застосування і щодо невизначеного кола користувачів осіб, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 ПК України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 ПК України до місцевих зборів належить податок на майно.

Відповідно до статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

За визначенням статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Однією з визначальних ознак регуляторного акту є те, що цей акт зумовлює регуляторний вплив на урегульовані ним правовідносини.

До кваліфікуючих ознак регуляторного акту можна віднести й закріплену нормами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» спеціальну процедуру його підготовки, розроблення, розгляду, прийняття і офіційного оприлюднення, яка включає стадії, зокрема, підготовки аналізу регуляторного впливу такого акту і оприлюднення проекту останнього з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань (статті 8, 9 цього Закону).

Частина п`ята статті 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначає, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Статтею 4 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення сільської ради, як це випливає з його змісту, виконує, насамперед, функцію наповнення місцевого бюджету й не змінює порядок адміністрування місцевих податків та зборів, компетенцію контролюючих органів тощо, не формулює власні регулятивні механізми, а тому й не має регуляторного впливу, оскільки прийнято лише на підставі, за правилами та на виконання відповідних приписів ПК України, закріплених у його статті 12.

Відповідно до правил частини першої статті 67, частини першої статті 74 Конституції України кожен (тобто включаючи й суб`єктів господарювання) зобов`язаний сплачувати податки і збори (у тому числі й місцеві) в порядку і розмірах, установлених законом. Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України, податком (у тому числі й місцевим податком і збором, як видом податку) є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно сплата місцевих податків та зборів, як безумовних платежів до місцевих бюджетів, є конституційним обов`язком кожного, у тому числі й суб`єктів господарювання, і обговорення цього питання на всеукраїнському рівні не допускається, а отже публічне обговорення питання податків, зокрема, й за процедурою, запровадженою Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», не може бути здійснене і на рівні місцевому, інакше це суперечитиме положенням Конституції України та засадам законодавства України у сфері оподаткування.

Рішення органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів напряму ідентифіковані законодавцем саме як нормативно-правові акти з питань оподаткування місцевими податками та зборами (пункт 12.5 статті 12 ПК України) і жодної правової регламентації стосовно віднесення таких актів до регуляторних не містять ані ПК України, ані Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Податкові правовідносини унормовуються, насамперед, ПК України, положення якого можуть бути змінені виключно шляхом внесення змін до нього відповідними законами України, а усі нормативно-правові акти, які входять до складу податкового законодавства України, повинні прийматися на підставі, за правилами та на виконання цього Кодексу.

Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» ПК України не віднесено до актів податкового законодавства України, які наведені у статті 3 цього Кодексу за вичерпним і остаточним переліком, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Таким чином, податкові відносини є окремим і самостійним різновидом відносин, урегульованих, окрім Конституції України, спеціальними актами законодавства за вичерпним і остаточним переліком, і не належать ані до господарських відносин, ані до адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, про які йде мова у Законі України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

10 грудня 2021 року об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду прийнято постанову у справі № 0940/2301/18, якою касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року змінено, виключивши з їх мотивувальних частин висновки про те, що рішення Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 26 червня 2018 року № 3-24/2018 «Про встановлення ставок земельного податку за земельні ділянки, які перебувають в постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), на 2019 рік на території Пнівської сільської ради» є регуляторним актом відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». В решті оскаржувані судові рішення залишено без змін.

В ході розгляду справи № 0940/2301/18 Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше прийнятій постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 357/14346/17 стосовно того, що рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів є регуляторним актом і на таке рішення поширюються положення Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Одночасно було сформульовано наступний висновок: «Рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке приймається на підставі, за правилами й на виконання відповідних приписів Податкового кодексу України і оприлюднюється у встановленому цим Кодексом порядку. Вказані рішення не належать до регуляторних актів у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», у зв`язку з чим цей Закон не поширює свою дію на такі рішення загалом та, зокрема, у 2017, 2018 роках».

З огляду на викладене, суд зазначає, що оскаржуване у цій справі рішення, яким змінюються розміри ставок місцевого податку, не є регуляторним актом і до процедури його прийняття не повинні застосовуватися положення Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Водночас, незастосовність приписів Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» до процедури прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів не свідчить про звільнення органу місцевого самоврядування від обов`язку дотримуватись положень статей 4, 12 ПК України.

Одним із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство, є принцип стабільності, який полягає в тому, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (підпункт 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України).

Пунктом 7.1 статті 7 ПК України передбачено, що під час встановлення податку обов`язково визначаються такі елементи: платники податку; об`єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; 7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Отже, ставка податку належить до обов`язкових елементів податку.

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно з законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодекс) з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та або зборів у порядку га за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та або зборів та про внесення змін до таких рішень. Якщо в рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов`язковими згідно із нормами цього Кодексу, такі податки та або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

Отже, у випадку невчинення дій із прийняття та оприлюднення рішення про встановлення відповідних місцевих податків та зборів у встановленому порядку такі податки справляються у наступному після його прийняття бюджетному періоді.

Як установив суд, оскаржуване у цій справі рішення прийнято Піщанською сільською радою 23 червня 2021 року та оприлюднене на офіційному сайті Піщанської сільської ради 25 червня 2021 року, про що відповідачем надані відповідні докази.

Отже, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання протиправним та нечинним оскаржуваного рішення - відсутні.

Аналізуючи доводи позивача щодо необхідності погодження оскаржуваного рішення із органами антимонопольного комітету, вплив оскаржуваного рішення на розмір витрат суб`єктів господарювання, необхідних для сплати цих платежів, суд указує, що рішення, яке оскаржує позивач, не є такими, що має погоджуватися Антимонопольним комітетом України, адже нормами чинного законодавства обов`язковість заявленої позивачем процедури у цьому випадку не передбачена. Такий висновок узгоджується із постановою Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі №160/1936/21 за подібних правовідносин.

Крім цього, під час розгляду цієї справи суд ураховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 18 листопада 2024 року у справі № 260/171/22.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Водночас, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість у цьому випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами доводи на обґрунтування підстав неправомірності оскаржуваного у цій справі рішення органу місцевого самоврядування.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позовна заява є такою, що задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Піщанської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач-1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позивач-2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Піщанська сільська рада (вул. Центральна, буд.4, с. Піщанка, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51283, код ЄДРПОУ 04338836).

Повне судове рішення складено 07.04.2025.

Суддя Н.В. Кучугурна