Рішення

від 08.04.2025 по справі 640/5359/22

НЕ ВКАЗАНО

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 рокуСправа №640/5359/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №640/5359/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГБК Будівельник (08720, Київська область, м. Українка, вул. Промислова, буд. 37, код ЄДРПОУ: 37909576) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ: 39816845) в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті (03083, м. Київ, просп. Науки, буд. 57) про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГБК Будівельник (далі позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 326381 від 25.01.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 гривень;

- визнати протиправною та скасувати постанову № 326394 від 25.01.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 гривень

- визнати протиправною та скасувати постанову № 326395 від 25.01.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 гривень

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність дій постанов відповідача, які є предметом оскарження. Позивач зазначає, що до повноважень відповідача не належно складання актів, а акти складені неіснуючим підрозділом. В свою чергу спірні постанові підписані неуповноваженою особою. Щодо суті порушення зазначає, що обов`язку встановлення тахографу для внутрішніх перевезень законом не передбачено, а підзаконний нормативно-правовий акт, відповідно передбачає спірне тлумачення, яке належить використати на користь позивача.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 640/5359/22 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Огурцову О.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/5359/22, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

07 червня 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Зазначає, що позивачем порушено вимоги законодавства, в т.ч. підзаконного нормативно-правового акту. Наполягає на правомірності спірних постанов.

В зв`язку з реалізацією положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана адміністративна справа 05 лютого 2025 року надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року прийнято справу до розгляду, призначено до розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач повторює доводи раніше поданого відзиву.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи, які мають значення для вирішення цього спору.

14 грудня 2021 року Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №292713 (далі Акт 292713), згідно якого транспортний засіб, що належить позивачу, здійснював перевезення вантажів без протоколу перевірки та адаптації тахографа, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III).

25 січня 2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №326381 (далі Постанова №326381), згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 17000,00 грн за відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа.

24 грудня 2021 року Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №332017 (далі Акт 332017), згідно якого транспортний засіб, що належить позивачу, здійснював перевезення вантажів без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III).

25 січня 2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №326394 (далі Постанова №326394), згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 17000,00 грн за відсутність на момент проведення перевірки індивідуальної контрольної книжки водія.

24 грудня 2021 року Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №332016 (далі Акт 332016), згідно якого транспортний засіб, що належить позивачу, здійснював перевезення вантажів без протоколу перевірки та адаптації тахографа, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III).

25 січня 2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №326395 (далі Постанова №326395), згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 17000,00 грн за відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Вважаючи Постанови протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст.60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1-2 статті 48 Закон №2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При цьому згідно статті 1 Закон №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону №2344-III, застосовується до автомобільних перевізників.

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затверджено наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 року №340 (далі Положення №340)

Пунктами 1.2.-1.3. Положення №340 визначено, що це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Відповідно до п. 1.5. Положення №340 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Пунктом 6.1. Положення №340 встановлено, що Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно з п. 6.3. Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Відповідно до п. 1.2. Інструкції №385 вона визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів

Пунктом 1.3. Інструкції №385 встановлено, що вона поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно п. 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР 994_016, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п. 3.6. Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) 994_016 (далі - ЄУТР) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) 994_016;

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Отже, як у перевізника так, і у водія існує обов`язок мати інші документи, передбачених законодавством, зокрема, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією № 385 та Положенням № 340.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 14.12.2023 року у справі №340/5660/22, від 21.12.2023 року у справі №280/2150/23.

Відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографу (або індивідуальної контрольної книжки) як підстава для накладення адміністративно-господарського штрафу згідно положень абз 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III неодноразово була предметом судового розгляду в національних судах, які встановлювали законність відповідних штрафів.

Таке правозастосування здійснено Шостим апеляційним адміністративним судом у постановах від 31.03.2025 року у справі № 320/11188/24, від 28.11.2024 року у справі № 620/15355/23, від 12.08.2024 року у справі №320/3882/22.

Суд зауважує на тотожності спірних Постанов та підстав для їх прийняття, адже як індивідуальна контрольна книжка, так і протокол перевірки тахографу є однаково обов`язковими документами, однак мають альтернативний характер в залежності від того чи обладнаний транспортний засіб тахографом.

Отже, відповідач вірно притягнув позивача до відповідальності за відсутність відповідних документів.

Щодо інших доводів позивача суд зазначає наступне.

Позивач зазначав, що відповідач не має права складати акти перевірок.

Згідно ст. 6 Закону №2344-III порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі Порядок №1567), передбачено складання актів перевірки. При цьому за п. 3 цього Порядку відповідні повноваження має як Уктрансбезпека, так і її територіальні органи.

Як наслідок, згадка у пп. 62 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті інших повноважень згідно закону, стосується системного застосування ст. 6 Закону №2344-III та відповідного цій статті Порядку №1567. При цьому незалежно від змісту Положення, обсяг повноважень може бути визначений і іншими нормативно-правовими актами, в т.ч. Порядком №1567.

Отже, цей аргумент є безпідставним.

Позивач посилався на неіснуючого суб`єкта складання Актів перевірки.

Реорганізація структури відповідача здійснена Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» від 02.12.2021 року №1579-р. Пунктом 3 цього Розпорядження вказано, що міжрегіональні територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, що утворюються.

Доказів передачі відповідних повноважень міжрегіонального управління, яким складено спірні акти, до моменту їх складання, позивачем не надано. Посилання на затверджену структуру не свідчить та в цілому не стосується факту передачі повноважень між суб`єктами владних повноважень, що здійснюється в силу спеціальних правових актів. Натомість сам факт складання відповідних актів свідчить про те, що відповідні повноваження передані не були на момент їх складання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №520/2261/19.

Отже, цей аргумент є безпідставним.

Позивач посилався на суб`єкта підписання спірних постанов.

Цей аргумент позивача заснований на хибному тлумаченні терміну «орган державного контролю», адже позивач вважав, що це лише керівник Укртрансбезпеки, однак в п. 3 Порядку №1567 прямо вказано, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Усі три спірні постанови прийняти в.о. начальника відповідного органу державного контролю, тобто керівниками таких органів (згідно функціонального та змістовного тлумачення), а тому відповідають положенням п. 27 Порядку №1567.

Також позивач вважав, що вимога наявності тахографу стосується лише міжнародних перевезень, однак це питання вже вирішено судом, в т.ч. констатовано, що така вимога стосується і внутрішніх перевезень.

При цьому не йдеться про суперечливе тлумачення, адже не існує правила поведінки, за яким позивач міг не використовувати тахограф. Відсутність правила не є колізією з наявним правилом, оскільки колізія виникає при суперечності двох правил, які одночасно по різному врегульовують спірні правовідносини.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про законність Постанов, які є предметом оскарження.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

Щодо розподілу судових витрат.

В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139-143, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГБК Будівельник до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко