Рішення

від 08.04.2025 по справі 640/8804/20

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2025 року Справа№640/8804/20

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Текстон»

доГоловного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текстон» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 01012615050105 від 21.01.2020 року про донарахування податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій у розмірі 37687,00 гривень.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував безпідставністю висновків фіскального органу, викладених в акті документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складено акт від 18.12.2019 року № 214/26-15-05-01-05/39228451 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Текстон» про порушення позивачем п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді на загальну суму 30150 гривень, в тому числі за 2016 рік на суму 30150,00 гривень та застосовано штрафні санкції в сумі 7537,00 гривень.

Підставою для висновків контролюючого органу стали виявлені обставини, зокрема про те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Текстон» мало господарські взаємовідносини з товариством з обмеженою відповідальністю «ЖАЛОН ГРУП», стосовно посадових осіб якого, в рамках кримінального провадження внесене до ЄДРСР № 32017100070000039 від 13.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємство), яке в подальшому було закрите ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2018 року по справі №757/75075/17-к у зв`язку з закінченням строків давності.

Податковий орган вважає безпідставним включення до складу витрат позивача витрати з придбання послуг у ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» та дефектними документи, виписані сторонами на виконання агентського договору по пошуку клієнтів №01/12 від 01.12.2015 року, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування податком на прибуток.

Наголошує, що відповідач фізично не вивчав документи щодо спірного договору з пошуку клієнтів №01/12 від 01.12.2015 року, оскільки перевірка була невиїзною, проте визнав їх дефектними.

На підставі вказаного акту перевірки було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 21.01.2020 року № 01012615050105 про збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 30150,00 гривень, а також застосування штрафних санкцій в сумі 7537,00 гривень.

Вважає, що не може нести відповідальність за неправомірні дії свого контрагента.

З зазначених підстав просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.01.2020 року № 01012615050105.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року відкрито провадження у адміністративній справі № 640/8804/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах судової справи доказами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року прийнято адміністративну справу № 640/8804/20 до провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року дану адміністративну справу прийнято до провадження.

Представником відповідача надано письмовий відзив від 25.05.2020 року. В обґрунтування незгоди із позовом зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 21.01.2020 року стали висновки, що викладені в акті позапланової документальної невиїзної перевірки, за результатами якої складено акт від 18.12.2019 № 214/26-15-05-01-05/39228451 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Текстон».

Актом документальної позапланової виїзної перевірки, зокрема встановлено, що позивачем порушено п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за лютий, березень, квітень 2016 року на загальну суму 30150 гривень.

Вказує, що перевіркою було виявлено факти документального оформлення господарських операцій, які мають ознаки нереальності.

Отже, на думку контролюючого органу, на порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ТОВ «Текстон» включено до складу витрат, витрати згідно нереальної угоди, укладеної з ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» та виписано дефектні документи, в результаті чого було завищено витрати у 2016 році.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України.

Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-ХIV).

Таким чином, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Отже, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період 2016 року встановлено його заниження всього у сумі 30150,00 гривень.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства викладених в акті документальної позапланової невиїзної перевірки висновків, що стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текстон» зареєстроване як юридична особа та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 39228451 відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у м. Києві як платник податків, про що зазначено в акті документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 18.12.2019 року № 214/26-15-05-01-05/39228451.

Фахівцями Головного управління ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Текстон», про що складено акт від 18.12.2019 року № 214/26-15-05-01-05/39228451 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Текстон».

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 30150 гривень, у тому числі: за 2016 рік на суму 30150 гривень.

Перевіркою декларування позивачем показників рядка 02 декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) за період 2016 рік по взаємовідносинах ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» встановлено їх заниження на загальну суму 165500,00 гривень.

Таким чином, податковий орган вважає безпідставним включення до складу витрат позивача витрати з придбання послуг у ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» та вважає дефектними документи, виписані сторонами на виконання агентського договору по пошуку клієнтів №01/12 від 01.12.2015 року, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування податком на прибуток.

Підставою для висновків контролюючого органу стали виявлені обставини, зокрема про те, що стосовно посадової особи товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАЛОН ГРУП» ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження внесене до ЄДРСР № 32017100070000039 від 13.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємство), яке в подальшому було закрите за клопотанням прокурора ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2018 року по справі №757/75075/17-к у зв`язку з закінченням строків давності.

Зокрема, в акті перевірки вказано, що невстановлена особа за винагороду зареєструвала товариство з обмеженою відповідальністю «ЖАЛОН ГРУП» для подальшого ведення незаконної діяльності.

Враховуючи наведене, перевіркою взаємовідносин товариства з обмеженою відповідальністю «Текстон» з товариством з обмеженою відповідальністю «ЖАЛОН ГРУП» податковим органом встановлено дефектність документів щодо проведених господарських операцій, а саме: агентського договору на пошук клієнтів № 01/12 від 01.12.2015 року, оскільки документи підписані особою, яка надала в межах закритої кримінальної справи свідчення щодо непричетності до фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАЛОН ГРУП». Тобто, фактично контролюючий орган визнав вказану угоду нікчемною, не визнавши витрати позивача по даній угоді.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 21.01.2020 року № 01012615050105 про збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток за 2016 рік в сумі 30150,00 гривень, а також застосування штрафних санкцій в сумі 7537,00 гривень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (в редакціїЗакону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»), об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до приписів п.135.1 ст. 135 ПК Українибазою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно ізстаттею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цьогоКодексу.

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року податок на прибуток розраховується, виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбаченіПК України (яктоамортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Порядок формування доходів і витрат в бухгалтерському обліку регулюється Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» та 16 «Витрати» (далі-П(с)БО 15іП(с)БО 16), затвердженінаказами Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290тавід 31.12.1999 року №318.

Згідно з п. 5 - 9П(С)БО 16витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Крім того, у п. 10 - 30 цього П(С)БО наведений склад витрат, що їх має обліковувати підприємством за їх наявності в бухгалтерському обліку.

Водночас, п.44.1 ст. 44 ПК Українивстановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп.44.2 ст. 44 ПК Українидля обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

При цьому, у силу положень пп.44.3 ст. 44 ПК Україниплатники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначенихпунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповіднодостатті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаєЗакон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно дост. 1 цього Закону«первинний документ» - документ, який містить відомості про господарську операцію, а «господарська операція» - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом ч. 1 та 2ст. 9 Закону №996-ХIVпідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:назву документа (форми);дату складання;назву підприємства, від імені якого складено документ;зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, за приписами ч. 3ст. 9 цього Законуінформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Стосовно висновків відповідача про заниження ТОВ «Текстон» сум податку на прибуток підприємств у 2016 році, що підлягає сплаті до державного бюджету згідно агентського договору від 01.12.2015 № 01/12 суд зазначає таке.

Як зазначено вище, позивачем ТОВ «Текстон» (принципал) укладено агентський договір від 01.12.2015 року № 01/12 з ТОВ «ЖАЛОН ГРУП» (агент), в особі директора Шевченка А.В.

За умовами вказаного договору агент зобов`язується від свого імені, але за рахунок принципала здійснити пошук клієнтів для надання послуг по проведенню обов`язкового технічного контролю транспортних засобів та сільськогосподарської техніки.

На виконання вказаного агентського договору позивачем надано:

-Копія акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0000023 від 04.02.2016 року на загальну суму з ПДВ 60000,00 гривень.

-Копія рахунку-фактури №СФ-0000023 від 04.02.2016 року на загальну суму з ПДВ 60000,00 гривень.

-Копія акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0000072 від 29.03.2016 року на загальну суму з ПДВ 48000,00 гривень.

- Копія рахунку-фактури №СФ-0000072 від 29.03.2016 року на загальну суму з ПДВ 48000,00 гривень.

- Копія акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0404 від 14.04.2016 року на загальну суму з ПДВ 72000,00 гривень.

- Копія рахунку-фактури №СФ-0404 від 14.04.2016 року на загальну суму з ПДВ 72000,00 гривень.

- Копія акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0403 від 06.04.2016 року на загальну суму з ПДВ 21000,00 гривень.

- Копія рахунку-фактури №СФ-0403 від 06.04.2016 року на загальну суму з ПДВ 21000,00 гривень, усього на суму 201000,00 гривень.

Оплата послуг агента здійснена на підставі платіжних доручень №244 від 04.02.2016, №246 від 08.02.20 і 6, №248 від 10.02.2016, №249 від 15.02.2016, №280 від 29.03.2019, №285 від 06.04.2016, №286 від 07.04.2016, №289 від 12.04,2016, №291 від 15.04.2016 року на загальну суму 201000,00 гривень. Тобто, угода виконана сторонами договору в повному обсязі.

Вказані операції відображені у регістрах бухгалтерського обліку ТОВ «ТЕКСТОН» наступним чином:

Дт 92-Кт 631-167500,00 грн.;

Дт 641-Кт 631-33500,00 грн.;

Дт 631-Кт 311 -201000,00 грн.

Таким чином, наданими до матеріалів справи документами позивач підтвердив свої фактичні взаємовідносини з ТОВ «ЖАЛОН ГРУП».

Стаття 6 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 21.01.2020 року № 01012615050105 грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств є незаконним і необгрунтованим, тому відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень, та не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.01.2020 року № 01012615050105 підлягають задоволенню.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Текстон» (03189, м. Київ, вул. Рудницького Степана, буд. 6-Д, офіс 43, код ЄДРПОУ 39228451) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21.01.2020 року № 01012615050105.

Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Текстон» (код ЄДРПОУ 39228451) судові витрати з судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 08 квітня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Б. Голубова