Рішення від 28.03.2025 по справі 280/11458/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2025 року Справа № 280/11458/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мінаєвої К.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаповалової А.С.,

представника позивача Ломейко О.О.,

представника відповідача Ничипорук О.М.,

представника третьої особи не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовногопровадження адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства «МОТОР СІЧ»

до Запорізької митниці,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна служба експортного контролю України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» (далі - позивач) до Запорізької митниці (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про відмову у прийнятті митних декларацій, шляхом відмови у внесенні до бази даних митниці, оформлені інспектором Арсененко М.В., щодо митної декларації за № 204194 та інспектором Тритяченко А.В. щодо митної декларації № 204195, поданих до митного оформлення 24.09.2024 року;

2) зобов`язати Запорізьку митницю зареєструвати, внести відомості до бази даних митниці та прийняти до митного оформлення митні декларації на оформлення експорту електромеханізму МПК-14МТВ 2 серії № Е9120041, з метою його повернення без виконання ремонту Командуванню Військово-Повітряним Силам Міністерства Національної Оборони (ВПС МНО) Алжирської Народної Демократичної Республіки та запасних частин до авіадвигунів ТВ3-117В, ТВ3 117ВМ, ТВ3 117МТ серії 3, ДСУ АИ-9В, з метою їх повернення без виконання ремонту Авіаційному підприємству «ЕСА» Міністерства Національної Оборони (МНО) Алжирської Народної Демократичної Республіки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою виконання ремонту, під зобов`язання обов`язкового повернення, АТ «Мотор Січ» було здійснено тимчасове ввезення з Алжиру авіаційного майна, належного іноземним замовникам ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВПС МНО) Алжирської Народної Демократичної Республіки та Авіаційному підприємству «ЕСА» Міністерства Національної Оборони (МНО) Алжирської Народної Демократичної Республіки, на підставі генеральних висновків. Під час огляду тимчасово ввезеного в ремонт майна було встановлено неремонтопридатність деяких електромеханізму та запасних частин до авіадвигунів. Дія зазначених раніше генеральних висновків була скасована, про що позивача повідомив Держекспортконтроль. З урахуванням наведених підстав АТ «Мотор Січ» звернулося до Держекспортконтролю з проханням одноразово відновити дію генерального висновку виключно для можливості повернення алжирській стороні не ремонтопридатного майна без надання послуг з його капітального ремонту, проте у відповідь на вказане звернення Держекспортконтроль запропонував підприємству звернутися за отриманням разових дозвільних документів на здійснення відповідних міжнародних передач. Позивач зазначає про неможливість звернення до Держекспортконтролю за отриманням разових дозвільних документів на здійснення відповідних міжнародних передач товарів з огляду на факт ввезення електромеханізму за діючим на той час генеральним висновком, а також відсутність такої підстави для оформлення дозвільного документа, як повернення виробу без надання послуг через його неремонтопридатність. Враховуючи позицію Держекспортконтролю, що скасування дозволу не є перешкодою для його повернення власнику, яке в свою чергу може бути здійснено шляхом митного оформлення таких товарів, позивач подав декларації (№ 204194 та № 204195) з метою митного оформлення відповідних товарів. За результатами розгляду вказаних декларацій Запорізька митниця відмовила в їх прийнятті та надала електронні повідомлення, у яких було зазначено про відмову у внесенні до БД митниці. Позивач вважає вказану відмову відповідача неправомірною, що стало підставою для звернення до суду.

ІІ. Виклад позицій учасників справи.

27.12.2012 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що митниця не погоджується з доводами позивача та заперечує проти заявлених позовних вимог адміністративного позову. Представник відповідача вказує, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення посадовою особою митного поста митниці за вищевказаним електронним повідомленням від АТ «Мотор Січ» не оформлювалася, інформація щодо здійснення формато-логічного контролю та про відмову у внесенні до бази даних митниці була надіслана декларанту АСМО «Інспектор» в автоматичному режимі без участі посадових осіб митниці. Зауважує, що митниця не наділена повноваженнями втручатися у прийняття рішень ДСЕК України щодо видачі дозвільних документів на здійснення міжнародних передач товарів, їх скасування або зупинення дії та вносити таку інформацію до єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». При цьому митне оформлення товарів військового призначення, що підлягають державному експортному контролю, здійснюється митними органами на підставі відповідного дозвільного документа ДСЕК України. Чинним законодавством не передбачено здійснення митного оформлення таких товарів на підставі скасованого дозвільного документа ДСЕК України. Митниця не заперечує, що суб`єкт ЗЕД має право повернути товару власнику, однак реалізація цього права повинна здійснюватися виключно та на підставі законодавства України, відповідно до встановленого Порядку № 649. Представник відповідача зазначає, що митниця не приймала жодного рішення щодо відмови у внесенні митної декларації до бази даних митниці. Чинним законодавством не передбачено складання картки відмови АСМО у внесенні до бази даних ЕМД. Вважає пред`явлений позов безпідставним та необґрунтованим, оскільки чинним законодавством чітко визначено, що на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України, і митне оформлення, пропуск таких товарів та/або їх випуск через митний кордон України здійснюються митними органами на підставі відповідних дозвільних документів, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

30.12.2024 судом отримана відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає про суперечливість доводів відповідача щодо прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації та у внесенні її до БД митниці. Представник зауважує, що ні прийняті рішення митниця, ні відповідь від 07.11.2024 не містять жодної з підстав відмови у прийнятті митної декларації, передбачених статтею 264 МК України. Певні технічні питання, пов`язані з цим, не можуть бути підставою для відмови у прийнятті митної декларації. Крім того, представник наголошує, що Держекспортконтроль, так само як і митні органи, підприємства тощо, повинні діяти відповідно до вимог чинного законодавства, тоді як міжнародна передача товару не може відбуватися без митного оформлення.

06.01.2025 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у якому представник митниці зазначає, що у разі надання митних декларацій, які б містили всі необхідні відомості та всі документи, в т.ч. дозвільні документи, митні формальності здійснювала б посадова особа митниці визначена АСМО в автоматичному режимі у порядку черговості їх надходження. Тобто, підприємство після подання митної декларації та за результатами проведеного відповідно до вимог законодавства з питань митної справи формато-логічного контролю отримало інформаційне повідомлення про неможливість внесення митної декларації до бази даних митниці в автоматичному режимі без участі посадових осіб митниці. Митній декларації за допомогою автоматизованої системи митного оформлення (АСМО) не був присвоєний реєстраційного номер, тому посадова особа митниці не мала можливості відповідно до п. 4.4 Порядку № 631, ч. 12 ст. 264 МКУ відмовити у прийнятті митної декларації з оформленням картки відмови. Ні позивач, ні ДСЕК України не наділені повноваженнями зобов`язувати митницю здійснювати митне оформлення товарів військового призначення без наявності відповідних дозвільних документів всупереч вимогам чинного законодавства.

12.02.2025 та 17.02.2025 судом отримані аналогічні за змістом пояснення Державної служби експортного контролю України, у яких представник третьої особи зазначає, що прийняття митними органами рішень з приводу переміщення товарів, зокрема, тих, які підлягають державному експортному контролю, через митний кордон України є їх дискреційними повноваженнями, втручання в які забороняється. Переміщення через митний кордон України товарів, які підлягають державному експортному контролю, в режимі тимчасове ввезення товарів з метою надання іноземному суб`єкту послуг з їх ремонту, обслуговування, модернізації тощо здійснюється виключно за діючим відповідним висновком Держекспортконтролю, а експорт таких послуг (разом з поверненням ввезених товарів), включаючи надання послуг з гарантійного обслуговування, здійснюється за діючим дозволом Держекспортконтролю. Ні Порядок № 86, ні Інструкція № 355 не містять приписів, які б дозволяли переміщувати через митний кордон України товари, які підлягають державному експортному контролю, без дозвільних документів Держекспортконтролю або за скасованими раніше виданими дозвільними документами, а також уповноважували митні органи на митне оформлення таких товарів. Враховуючи чітко визначену Порядком № 86 процедуру, а також відсутність у АТ «Мотор Січ» діючого дозвільного документу на міжнародні передачі товарів в режимі експорту для повернення їх іноземному суб`єкту, Запорізькою митницею було відмовлено позивачу в митному оформленні таких товарів.

13.03.2025 на адресу суду надійшли пояснення Запорізької митниці, у яких зазначено, що міжнародні передачі товарів, які згідно з висновками відповідних органів виконавчої влади допущені для цивільного використання, здійснюються у порядку, встановленому для товарів подвійного використання, тобто відповідно до Порядку № 86. Митне оформлення товарів військового призначення, що підлягають державному експортному контролю, здійснюється митними органами на підставі відповідного діючого дозвільного документа Держекспортконтролю України. Навіть внесення змін до одного з висновків вже скасованого Держекспортконтролем України (лист ДСЕК України від 07.03.2023 № 1196/33-23) або посилання в листі на норми, якими передбачено можливість здійснення митного оформлення у разі закінчення строку дії висновку Держекспортконтролю, не породжує його чинність. Наполягає на відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 16.12.2024 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державну службу експортного контролю України.

Ухвалою від 13.01.2025 суд задовольнив клопотання Запорізької митниці, призначив розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 22.01.2025. Протокольною ухвалою від 22.01.2025 суд оголосив перерву до 13.02.2025.

Ухвалою від 13.02.2025 суд задовольнив заяву представника третьої особи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 13.02.2025 суд відклав підготовче засідання на 06.03.2025. Протокольною ухвалою від 06.03.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 27.03.2025. Протокольною ухвалою від 27.03.2025 суд оголосив перерву у розгляді справи до 28.03.2025.

28.03.2025 у судовому засіданні оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення суду.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

На підставі контрактів № 1323/658-Е21-003-DZ012/FTD(20/2021) від 11.07.2021 та № 1323/658-Е20-001-DZ012/FTD (06/2020) від 03.12.2020 АТ «Мотор Січ» було здійснено ввезення з Алжиру авіаційного майна, належного іноземним суб`єктам, Командуванню Військово-Повітряними Силами Міністерства Національної Оборони (ВПС МНО) Алжирської Народної Демократичної Республіки та Авіаційному підприємству «ЕСА» Міністерства Національної Оборони (МНО) Алжирської Народної Демократичної Республіки.

Електромеханізм МПК 14МТВ 2 серії № Е9120041 було ввезено на підставі генерального висновку № 29438100 від 01.06.2020, а запасні частини до авіадвигунів ТВ3-117В, ТВ3 117ВМ, ТВ3 117МТ серії 3, ДСУ АИ-9В на підставі генерального висновку №29438200 від 01.06.2020.

Листами Держекспортконтролю від 02.09.2022 № 3661/22-22 та № 3676/22-22 Державну митну службу України та АТ «Мотор Січ» повідомлено про скасування з 02.09.2022 дії генеральних висновків від 01.06.2020 № 29438200 та № 29438100. У листі від 02.09.2022 № 3676/22-22 запропоновано Товариству у разі необхідності звернутись за отриманням разових дозвільних документів на здійснення відповідних міжнародних передач.

Листом № ДЕК-8268 від 16.09.2022 АТ «Мотор Січ» звернулося до Держекспортконтролю з проханням одноразово відновити дію генерального висновку № 29438100 від 01.06.2020 виключно для можливості повернення алжирській стороні не ремонтопридатного майна без надання послуг з його капітального ремонту.

У відповідь на вказане звернення Товариства Держекспортконтроль запропонував підприємству звернутися за отриманням разових дозвільних документів на здійснення відповідних міжнародних передач (лист № 4267/33-22 від 04.10.2022).

Листом № ДЕК-9798 від 03.11.2022 позивач повідомив Держекспортконтроль про відсутність можливості звернення за отриманням разових дозвільних документів, оскільки, по-перше, електромеханізм МПК-14МТВ 2 серії № Е9120041 є тимчасово ввезеним за генеральним висновком № 29438100 від 01.06.2020, по-друге, повернення виробу без надання послуг через його не ремонтопридатність не передбачено вимогами ПКМУ № 86 від 28.01.2004, на підставі якого здійснюється оформлення дозвільних документі. Повторно просив відновити дію генерального висновку № 29438100 від 01.06.2020, скасованого листом ДСЕКУ № 3676/22-22, виключно для можливості повернення алжирській стороні електромеханізму МПК-14МТВ 2 серії № Е9120041 без надання послуг з його капітального ремонту.

Також листом № ДЕК-6148 від 07.07.2023 позивач звернувся до до Держекспортконтролю з проханням дозволити здійснити за генеральним висновком № 29438200 від 01.06.2020 повернення алжирській стороні запасних частин до авіадвигунів без надання послуг, вирішивши питання по внесенню відповідних змін до електронної бази митниці, в якому цей висновок значиться як скасований листом ДСЕКУ № 3661/22-022 від 02.09.2022.

Листами Держекспортконтролю № 3885/22-23 та № 3886/22-23 від 17.07.2023 позивача повідомлено, що висновками від 01.06.2020 № 29438100 та № 29438200 АТ «Мотор Січ» було надано право на тимчасове ввезення в Україну товарів з метою проведення їх ремонту. Дія зазначених висновків була скасована листами № 3661/22-22 та № 3676/22-22, проте скасування висновку ДСЕКУ, рівно як і закінчення строку його дії не позбавляє права заявника на повернення власнику товару, ввезеного за цим висновком, без проведення ремонту.

20.09.2023 АТ «МОТОР СІЧ» було направлено на адресу Запорізької митниці лист за вих. № ЗТД-1774 щодо сприяння у вирішенні питання митного оформлення відбракованих запасних частин до двигунів ТВ3-117 (В, ВМ, МТ с. 3) та АИ-9, які підлягають поверненню їх власнику інозамовнику (АРП «ЕСА», Алжир).

24.09.2024 декларантом АТ «Мотор Січ» за допомогою засобів інформаційних технологій на електронну адресу, визначену для прийняття ЕМД, митного поста митниці направлено електронні митні декларації (внутрішні/референтні номери № 204194 та № 204195).

За результатами подання вказаних декларацій позивач отримав електронні повідомлення від 24.09.2024 (ідентифікатори 29edfell-4743-4037-8e78-43c1d4d4ce45; 78d8301b-a61b-4f8f-a53b-9o00974fdee8), у яких в графі «рішення митного органу» зазначено «відмова у внесенні до БД митниці».

Листом Запорізької митниці від 07.11.2024 за вих. № 7.20-1/17-02/13/3828 позивача поінформовано, що 24.09.2024 на електронну адресу, визначену для прийняття ЕМД, митного поста «Запоріжжя-аеропорт» надійшли електронні повідомлення з внутрішніми номерами 204194 та 204195. Проте, під час автоматизованої перевірки відповідності формату цих повідомлень встановленим вимогам відповідно до пункту 4.1 Порядку № 631 АСМО «Інспектор» не здійснено реєстрацію ЕМД через наступні помилки «Статус дозвільного документа 29438100 в базі даних Єдиного вікна відмінний від «Оформлений», «Статус дозвільного документа 29438200 в базі даних Єдиного вікна відмінний від «Оформлений». Картки відмови посадовими особами митного поста «Запоріжжя-аеропорт» за вищевказаними електронними повідомленнями не оформлювались, інформація щодо здійснення формато-логічного контролю та про відмову у внесенні до бази даних митниці була надіслана декларанту АСМО «Інспектор» в автоматичному режимі.

Вважаючи протиправними рішення Запорізької митниці про відмову у прийнятті митних декларацій шляхом відмови у внесенні до бази даних митниці МД за № 204194 та №204195, поданих до митного оформлення 24.09.2024, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом про їх скасування.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтями 1, 6 Закону та пунктом 1 Положення про Державну службу експортного контролю України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 159 (далі - Положення про Держекспортконтроль), визначено, що Держекспортконтролем здійснюється державний експертний контроль, який представляє собою комплекс заходів з контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, їх використанням юридичною чи фізичною особою з метою забезпечення захисту інтересів національної безпеки України та дотримання нею міжнародних зобов`язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки, обмеження передач звичайних видів озброєння, а також здійснення заходів щодо недопущення використання зазначених товарів у терористичних та інших протиправних цілях.

У частині п`ятій статті 6 Закону України від 20.02.2003 № 549-IV «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (далі Закон № 549-IV) визначено, що реалізацію державної політики в галузі державного експортного контролю забезпечують центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, розвідувальні органи України, уповноважені згідно із законодавством здійснювати заходи в галузі державного експортного контролю. Зазначені органи виконавчої влади можуть також залучати до участі в здійсненні заходів державного експортного контролю інші центральні органи виконавчої влади, представництва України за кордоном та юридичних осіб, діяльність яких безпосередньо не пов`язана з державним експортним контролем, за згодою їх керівників.

Відповідно до статті 8 Закону № 549-IV порядок здійснення контролю за міжнародними передачами товарів установлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів України, актів Президента України залежно від конкретних груп товарів та видів їх міжнародних передач.

Положеннями статті 1 Закону № 549-IV визначено, що товари військового призначення в сукупності чи окремо - це:

вироби військового призначення - озброєння, боєприпаси, військова та спеціальна техніка, спеціальні комплектуючі вироби для їх виробництва, вибухові речовини, а також матеріали та обладнання, спеціально призначені для розроблення, виробництва або використання зазначених виробів;

послуги військового призначення - надання іноземним юридичним чи фізичним особам в Україні або за її межами послуг, у тому числі посередницьких (брокерських), у сфері розроблення, виробництва, будівництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, управління, демілітаризації, знищення, збуту, зберігання, виявлення, ідентифікації, придбання або використання виробів чи технологій військового призначення, а також надання зазначеним юридичним особам іноземної держави чи її представникам або іноземцям послуг з фінансування таких робіт, тощо;

дозвіл - документ, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який надає право на експорт чи імпорт товарів. Дозвіл може бути разовим, генеральним або відкритим;

висновок - документ, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який надає право на тимчасове ввезення або вивезення товарів чи їх транзит, проведення переговорів, пов`язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про міжнародні передачі товарів військового призначення або про експорт товарів подвійного використання та інших товарів до держав, стосовно яких установлено часткове ембарго на поставки таких товарів. Висновок може бути разовим, генеральним або відкритим.

За приписами статті 5 Закону № 549-IV методами здійснення державного експортного контролю є:

ідентифікація товарів, що передбачає встановлення відповідності конкретних товарів, які є об`єктами міжнародних передач, найменуванню та опису товарів, внесених до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю;

надання дозволів чи висновків на здійснення міжнародних передач товарів або проведення переговорів щодо здійснення таких передач;

здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідно до законодавства;

застосування санкцій до суб`єктів господарювання, які порушили порядок здійснення таких передач, установлений цим Законом та іншими актами законодавства в галузі експортного контролю.

Згідно зі статтею 15 Закону № 549-IV дозвіл чи висновок оформляється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, як разовий, генеральний чи відкритий.

Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення затверджений постановою Кабінету міністрів України від 20.11.2003 № 1807 (далі Порядок № 1807).

За пунктом 6 Порядку № 1807 у разі переміщення товарів через митний кордон України їх митний контроль та митне оформлення здійснюються у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 16 Закону № 549-IV центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, вносить до єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» у формі електронних документів, на які накладено електронний підпис відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», видані дозвільні документи на здійснення міжнародних передач товарів (крім документів, що містять таємну інформацію), а також інформацію про їх скасування або зупинення дії в день видачі таких документів чи прийняття рішень про їх скасування або зупинення дії.

Згідно зі статтею 20 Закону № 549-IV рішення про надання дозволу або висновку на здійснення міжнародної передачі приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, у термін до 15 днів з дня отримання відповідних документів від суб`єкта здійснення міжнародних передач.

У відповідності до статті 21 Закону № 549-IV митні органи здійснюють митні формальності, необхідні для пропуску через митний кордон України, випуску у відповідний митний режим товарів військового призначення та подвійного використання на підставі відповідного дозвільного документа на здійснення міжнародних передач товарів, отриманого від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України.

З урахуванням положень пункту 8 Порядку № 1807 міжнародні передачі товарів, які згідно з висновками відповідних органів виконавчої влади допущені для цивільного використання, здійснюються у порядку, встановленому для товарів подвійного використання, тобто відповідно до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 № 86 (далі - Порядок № 86).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 86 (аналогічні норми в пункті 6 Порядку № 1807) у разі переміщення товарів через митний кордон України їх митний контроль та митне оформлення здійснюються у порядку, встановленому законодавством.

Під час митного оформлення товарів разом з іншими документами, необхідними для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, суб`єкт або іноземний суб`єкт відповідно дочастини другоїстатті 264 Митного кодексу України на вимогу митниці зобов`язаний надати оригінал дозволу або висновку Держекспортконтролю.

Митне оформлення товарів здійснюється за умови надходження до ДФС від Держекспортконтролю дозволів та висновків в електронній формі через електронну систему в галузі державного експортного контролю.

За пунктом 28 Порядку № 86 (аналогічні норми в пункті 23 Порядку № 1807) тимчасове ввезення товарів з метою надання іноземному суб`єкту послуг з їх ремонту, обслуговування, модернізації тощо здійснюється за відповідним висновком Держекспортконтролю, а експорт таких послуг (разом з поверненням ввезених товарів), включаючи надання послуг з гарантійного обслуговування, здійснюється за дозволом Держекспортконтролю. Зазначені висновок та дозвіл подаються на підставі документів, зазначених у п. 13 і 19 цього Порядку.

Відповідно до пунктів 1.8, 1.9, 1.10 Порядку електронна копія дозвільного документа Держекспортконтролю України заноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України (далі - ЄАІС) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Закінчення строку дії висновку Держекспортконтролю України, на підстави якого було здійснено тимчасове вивезення (ввезення) товарів, не є підставою для відмови в митному оформленні при зворотному ввезенні (вивезенні) або оформленні в інший митний режим таких товарів i не потребує продовження строку дії такого висновку, якщо в ньому не зазначено інше.

Проаналізувавши зазначені норми, суд дійшов висновку, що митне оформлення товарів військового призначення, що підлягають державному експортному контролю, здійснюється митними органами на підставі відповідного діючого дозвільного документа Держекспортконтролю України. Також суд погоджується та вважає обґрунтованим доводи митного органу, що чинним законодавством не передбачено здійснення митного оформлення таких товарів на підставі скасованого дозвільного документа Держекспортконтролю України.

Відповідач правильно вказує, що суб`єкт ЗЕД має право повернути товару власнику, про що також зазначено в листах Держекспортконтролю України від 17.07.2023 № 3885/22-23 та № 3886/22-23, однак реалізація цього права повинна здійснюватися виключно та на підставі законодавства України, відповідно до встановленого Порядку.

Так, за матеріалами справи, декларантом підприємства АТ «Мотор Січ» 23.10.2021 до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку згідно зі статтею 257 Митного кодексу України електронну митну декларацію (далі ЕМД), режим ІМ 51 ДЕ (переробка на митній території), якій присвоєно № UA112030/2021/000634 (гр. А митної декларації) на товар, що зазначений в гр. 31 ЕМД, а саме: «ТВП. (п.8 ПКМУ №1807. …0900303042-99 Електромеханізм МПК-14МТВ 2сер., № Е9120041 (електромеханізм з двигуном постійного струму призначені для відкриття та закриття крана або заслінка авіадвигунів)» та 23.10.2021 здійснено митне оформлення товару шляхом зазначення особистої номерної печатки посадової особи митниці (ОНП) в гр. D/J даної ЕМД.

В гр. 44 даної ЕМД зазначено висновок ДСЕК України на здійснення міжнародних передач товарів від 01.06.2020 № 29438100 (код документа «5012» відповідно до класифікатора документів, затвердженого наказом Мінфіна України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій»), зазначено термін дії висновку ДСЕК України - 26.05.2023.

Під час проведення операцій по переробці висновок ДСЕК України був скасований з 02.09.2022 на підставі абзацу другого частини сьомої статті 16 Закону України від 20.02.2003 № 549-IV «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (по тексту Закон № 549-IV) та запропоновано у разі необхідності звернутись за отриманням разових дозвільних документів на здійснення відповідних міжнародних передач товарів (листи ДСЕК України від 02.09.2022 № 3676/22-22, від 04.10.2022 № 4267/33-22, що містяться в матеріалах справи).

Листом від 14.09.2022 № ВТД-1197 АТ «Мотор Січ» повідомив митницю про те, що Електромеханізм МПК-14МТВ 2сер., № Е9120041 був відбракований і буде відвантажений замовнику без ремонту.

З метою вирішення питання про повернення неремонтопридатного майна за генеральним висновком ДСЕК України від 01.06.2020 № 29438100 АТ «Мотор Січ» направлено листи до ДСЕК України від 03.11.2022 № ДЕК-9798, від 24.05.2023 № ДЕК-4757 та від 30.06.2023 № ДЕК-5992 з проханням одноразово відновити дію висновку ДСЕК України, скасованого листом від 02.09.2022 № 3676/22-22.

17.07.2023 листом № 3885/22-23 ДСЕК України надано роз`яснення, що скасування висновку ДСЕК України рівно як і закінчення строку його дії не позбавляє права заявника на повернення власнику товару, ввезеного за цим висновком, без проведення ремонту.

24.09.2024 декларантом АТ «Мотор Січ» за допомогою засобів інформаційних технологій на електронну адресу, визначену для прийняття ЕМД, митного поста митниці направлено ЕМД (внутрішній/референтний номер 204194, що зазначається за бажанням декларанта в гр. 7 МД відповідно до Порядку № 651) з доданими до неї документами у складі електронного повідомлення (9625-N204194.imfx) на зазначений вище товар з метою поміщення його в режим реекспорту. Проте, єдина інформаційна система митних органів (далі ЄАІС) не дозволила занести її в базу даних після здійснення формато-логічного контролю через помилку «Статус дозвільного документа 29438100 в базі даних Єдиного вікна відмінний від «Оформлений»», оскільки в базі даних дозвільних документів, що надаються через сервіс «Єдине вікно», зазначений висновок скасовано ДСЕК України.

Аналогічна ситуація виникла щодо товарів, оформлених 08.11.2021 за ЕМД № UA112030/2021/000746 та 07.02.2022 за ЕМД № UA112030/2022/000181 (гр. А митних декларацій) на товари, що зазначені в гр. 31 ЕМД, а саме: «ТВП. (п.8 ПКМУ №1807. Запасні частини…».

АТ «Мотор Січ» листом № ДЕК-6148 від 07.07.2023 звернулося до Держекспортконтролю з проханням вирішити питання саме щодо внесення відомостей до бази даних для можливості митного оформлення. Держекспортконтролем, було надано відповідні роз`яснення № 3885/22-23 та № 3886/22-23 від 17.07.2023 року щодо здійснення міжнародної передачі вказаного майна, адресовані як АТ «Мотор Січ», так і Державній митній службі України. У наведених роз`ясненнях Держекспортконтроль повідомив, що скасування висновку ДСЕКУ рівно як і закінчення строку його дії не позбавляє права заявника на повернення власнику товарів, ввезених за цим висновком, без проведення ремонту.

Отже, у ситуації, що стала предметом розгляду, третьою особою, висловлено дві позиції з питання дії висновків ДСЕКУ. Так, в листуванні з позивачем, а також представником під час судового засідання запропоновано у разі необхідності звернутись за отриманням разових дозвільних документів на здійснення відповідних міжнародних передач товарів, а в листах № 3885/22-23 та № 3886/22-23 від 17.07.2023 надано роз`яснення, що скасування висновку ДСЕКУ, рівно як і закінчення строку його дії, не позбавляє права заявника на повернення власнику товарів, ввезених за цим висновком, без проведення ремонту. До того ж, представник третьої особи у судовому засіданні пояснив, що наразі обидві висловлені позиції органу ним не виключені.

Суд зауважує, що при цьому Держекспортконтролем у своїх поясненнях вказано, що відповідно до Порядку № 86, положення якого є обов`язковими для митних органів, останні вправі пропустити товари, які підлягають державному експортному контролю, через митний кордон України виключно за наявності діючого дозволу або висновку Держекспортконтролю. І саме така позиція визнана вище судом обґрунтованою.

Щодо посилань позивача на пункт 4.5 Інструкції про порядок оформлення і використання дозвільних документів у галузі державного експортного контролю, затвердженої наказом Держекспортконтролю № 355 від 29.11.2004, відповідно до якого завершення терміну дії висновку Держекспортконтролю, на підставі якого було здійснено тимчасове вивезення або ввезення товарів, не є підставою для відмови у митному оформленні при поверненні таких товарів, якщо інше не зазначене у цьому висновку, суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Вказаним пунктом врегульовано питання митного оформлення товарів у зв`язку із завершенням терміну дії висновку. Така можливість пов`язана з тим, що висновок був виданий, не є скасованим, але закінчив свою дію.

Разом з тим, вичерпні підстави скасування дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката визначені у статті 16 Закону № 549-IV та чинне законодавство не передбачає можливості здійснення митного оформлення товарів, на які встановлені обмеження щодо переміщення через митний кордон України, у випадку скасування висновку Держекспортконтролю, на підставі якого було здійснено тимчасове ввезення товарів.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про національну безпеку України» визначено, що державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямована на захист: людини і громадянина - їхніх життя і гідності, конституційних прав і свобод, безпечних умов життєдіяльності; суспільства - його демократичних цінностей, добробуту та умов для сталого розвитку; держави конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності; території, навколишнього природного середовища - від надзвичайних ситуацій.

Верховний Суд у постанові від 04.03.2020 у справі № 826/27818/15 визначив, що міжнародна передача товарів військового призначення та подвійного використання є предметом підвищеного державного контролю, оскільки ця сфера має надважливе міжнародне та суспільне значення. Україна, виступаючи суб`єктом міжнародного співробітництва у сфері протидії незаконному поширенню зброї та інших товарів військового та подвійного призначення , прийняла на себе, крім іншого, зобов`язання щодо створення ефективної системи контролю за поставками такої продукції.

Також Верховний Суд у постанові від 11.05.2023 у справі № 640119697119 вказав на те, що будь-які втручання та обмеження діяльності, пов`язаної з державним експертним контролем нівелює її значення та дозволяє безконтрольно здійснювати міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання, що негативно впливає на обороноздатності України в умовах воєнного стану через безконтрольний витік вказаних товарів особливого призначення за кордон, у тому числі, до країни агресора, а також, підриває довіру іноземних партнерів по відношенню до нашої країни, створює умови для розвитку міжнародного тероризму.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що під час військового стану питання міжнародної передачі товарів військового призначення та подвійного використання набуває виняткового значення та чіткого дотримання законодавства, що виключає можливість переміщення товарів, які підлягають державному експортному контролю, через митний кордон України за відсутності діючого дозволу або висновку Держекспортконтролю.

Щодо митного оформлення митних декларацій на оформлення експорту електромеханізму МПК-14МТВ 2 серії № Е9120041, з метою його повернення без виконання ремонту ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВПС МНО) Алжирської Народної Демократичної Республіки та запасних частин до авіадвигунів ТВ3-117В, ТВ3 117ВМ, ТВ3 117МТ серії 3, ДСУ АИ-9В, з метою їх повернення без виконання ремонту Авіаційному підприємству «ЕСА» Міністерства Національної Оборони (МНО) Алжирської Народної Демократичної Республіки слід зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 544 Митного кодексу України (далі МК України) здійснюючи митну справу, митні органи виконують визначені основні завдання, серед яких у тому числі, є:

забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань митної справи;

здійснення державного експортного контролю в межах повноважень, покладених на митні органи відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з частинами першою-другою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

У відповідності до частин першої-другої статті 197 МК України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та/або їх випуск залежно від вимог відповідного закону здійснюються митними органами на підставі отриманих від державних органів, інших установ та організацій, уповноважених на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідних дозвільних документів та/або відомостей про включення (виключення) товару до (з) відповідного реєстру у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, які підтверджують дотримання встановлених обмежень щодо переміщення таких товарів через митний кордон України, якщо використання таких дозвільних документів та/або відомостей для здійснення митних формальностей передбачено законами України. У випадках, передбачених цим Кодексом, для здійснення митних формальностей можуть використовуватися паперові примірники таких документів, надані декларантом або уповноваженою ним особою.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, визначає коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, на переміщення яких через митний кордон України у відповідному напрямку встановлено обмеження, та розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті та на єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі».

Згідно з частиною першою статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини другої статті 264 МК України митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Митним органам забороняється вимагати надання декларантом або уповноваженою ним особою документів та/або відомостей, якщо цим Кодексом та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) митним органам державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", а також приймати і використовувати такі документи та/або відомості, надані декларантом або уповноваженою ним особою, для здійснення митних формальностей, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 24.09.2024 декларантом АТ «Мотор Січ» за допомогою засобів інформаційних технологій на електронну адресу, визначену для прийняття ЕМД, митного поста митниці направлено ЕМД (внутрішній/референтний номер 204194, що зазначається за бажанням декларанта в гр. 7 МД відповідно до Порядку № 651) з доданими до неї документами у складі електронного повідомлення (9625-N204194.imfx) на зазначений вище товар з метою поміщення його в режим реекспорту.

Також 24.09.2024 декларантом АТ «Мотор Січ» за допомогою засобів інформаційних технологій на електронну адресу, визначену для прийняття ЕМД, митного поста митниці направлено ЕМД (внутрішній/референтний номер 204195, що зазначається за бажанням декларанта в гр. 7 МД відповідно до Порядку № 651) з доданими до неї документами у складі електронного повідомлення (9626-N204195.imfx) на зазначені вище товари з метою поміщення їх в режим реекспорту.

Проте, єдина інформаційна система митних органів (далі ЄАІС) не дозволила занести їх в базу даних після здійснення формато-логічного контролю через помилку «Статус дозвільного документа 29438100 в базі даних Єдиного вікна відмінний від «Оформлений»», оскільки в базі даних дозвільних документів, що надаються через сервіс «Єдине вікно», зазначений висновок скасовано ДСЕК України.

Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення посадовою особою митного поста митниці за вказаними вище електронними повідомленнями від АТ «Мотор Січ» не оформлювалася, інформація щодо здійснення формато- логічного контролю та про відмову у внесенні до бази даних митниці була надіслана декларанту АСМО «Інспектор» в автоматичному режимі без участі посадових осіб митниці.

Суд зазначає, що відповідно до частини шостої статті 264 МК України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно з частинами дев`ятою-дванадцятою вказаної вище норми митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбаченихстаттею 335цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Відповідно до частин першої, другої статті 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Подання декларантом митної декларації митному органу (або на паперовому носії або за допомогою засобів інформаційних технологій), її перевірка, реєстрація та прийняття митної декларації митним органом для оформлення регулюються Розділом ІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 631.

Відповідно до пункту 3.9 Порядку № 631 ЕМД (електронна митна декларація) та ЕД (електронні документи) формуються Декларантом відповідно до законодавства України. Декларант передає ЕМД та ЕД митному органу за допомогою засобів інформаційних технологій у складі електронного повідомлення, на яке накладено кваліфікований або удосконалений електронний підпис та/або печатку, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

За пунктом 3.10 Порядку № 631 перевірка ЕМД та ЕД, визначення необхідності участі у виконанні митних формальностей посадової особи митного органу та її призначення для виконання митних формальностей за відповідною МД проводяться з використанням АСМО в автоматичному режимі у порядку черговості їх надходження. АСМО в автоматичному режимі пересилає ЕМД та ЕД до відповідного ПМО митного органу для отримання посадовою особою ПМО, яка призначена для виконання митних формальностей за цією ЕМД.

З наведеного нормативно-правового регулювання слідує, що стаття 264 МК України містить вимоги до митної декларації, яка подається для митного оформлення, підстави відмови у прийнятті. Під час подання митної декларації проводиться формато-логічний контроль, та інші види перевірок, передбачені статтею 337 МК України.

Крім того, відповідно до пункту 3.10 Порядку № 631 під час виконання митних формальностей за ЕМД Декларанту за допомогою АСМО надсилається інформація, зокрема, про:

отримання митним органом ЕМД у складі електронного повідомлення, на яке накладено кваліфікований або удосконалений електронний підпис та/або печатку, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, Декларанта;

результат проведення формато-логічного контролю правильності заповнення граф ЕМД;

занесення ЕМД до ЄАІС митних органів України;

реєстраційний номер, присвоєний ЕМД;

прийняття ЕМД митним органом для оформлення;

відмову в прийнятті ЕМД до оформлення.

За поясненнями відповідача, митній декларації за допомогою автоматизованої системи митного оформлення (АСМО) не був присвоєний реєстраційного номер, тому посадова особа митниці не мала можливості відповідно до пункту 4.4 Порядку № 631, частини дванадцятої статті 264 МК України відмовити у прийнятті митної декларації з оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а за результатами формато-логічного контролю надіслано повідомлення про відмову у внесенні до БД митниці.

Однак, зі змісту пункту 3.10 Порядку № 631 не встановлено такого виду повідомлень, що надсилаються під час виконання митних формальностей за ЕМД декларанту за допомогою АСМО.

У контексті спірних відносин суд зазначає, що якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбаченихстаттею 335МК України, то це є підставою для відмови у прийнятті митної декларації. Саме такі підстави за поясненнями представника відповідача слугували причиною відмови у занесенні митних декларацій позивача до бази даних митних органів.

Фактично, Запорізькою митницею відмовлено позивачу у занесенні до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України (реєстрації) електронних митних декларацій у зв`язку з відсутністю відповідного дозвільного документа Держекспортконтролю на таку міжнародну передачу товарів, що підлягають державному експортному контролю відповідно до Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».

Водночас ані Митний кодекс України, ані Порядок № 631 не передбачають такої відмови через відсутність відповідних дозвільних документів, водночас такі обставини відповідно до статті 264 МК України є підставою для відмови саме у прийнятті митної декларації. Отже, в цій частині Запорізька митниця діяла не на підставі закону, необґрунтовано та поза межами повноважень.

За змістом частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Адміністративний суд надає оцінку рішенню суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, виключно з огляду на зміст такого рішення.

Суд враховує, що позивач, серед іншого, просив зобов`язати Запорізьку митницю прийняти до митного оформлення митні декларації на оформлення експорту електромеханізму МПК-14МТВ 2 серії № Е9120041, з метою його повернення без виконання ремонту ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВПС МНО) Алжирської Народної Демократичної Республіки та запасних частин до авіадвигунів ТВ3-117В, ТВ3 117ВМ, ТВ3 117МТ серії 3, ДСУ АИ-9В, з метою їх повернення без виконання ремонту Авіаційному підприємству «ЕСА» Міністерства Національної Оборони (МНО) Алжирської Народної Демократичної Республіки.

Однак, прийняття рішення про прийняття митної декларації для митного оформлення чи відмову у такому прийнятті відповідно до норм МК України відноситься до компетенції митних органів, і суд не може перебирати на себе таку функцію.

У постанові від 26.09.2023 у справі № 420/5833/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зауважив, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує останнього вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Натомість, застосування такого способу захисту прав, свобод та інтересів позивача як зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, є правильним тоді, коли останній розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив у його задоволенні.

Тобто, у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом владних повноважень на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт владних повноважень дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати його прийняти рішення з урахуванням оцінки суду.

Враховуючи викладене, задля ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Запорізької митниці щодо відмови у занесенні до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України електронних митних декларацій за внутрішніми номерами 204194 та 204195, поданих 24.09.2024 Акціонерним товариством «МОТОР СІЧ», та невирішення питання щодо прийняття зазначених митних декларацій для митного оформлення та зобов`язати Запорізьку митницю занести до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України електронні митні декларації за внутрішніми номерами 204194 та 204195, подані 24.09.2024 Акціонерним товариством «МОТОР СІЧ», та розглянути питання щодо прийняття зазначених митних декларацій для митного оформлення.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (параграф 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача під час митного оформлення та про часткове задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Квитанцією від 04.12.2024 № 773891 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 6056,00 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 6056,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» до Запорізької митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна служба експортного контролю України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Запорізької митниці щодо відмови у занесенні до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України електронних митних декларацій за внутрішніми номерами 204194 та 204195, поданих 24.09.2024 Акціонерним товариством «МОТОР СІЧ», та невирішення питання щодо прийняття зазначених митних декларацій для митного оформлення.

Зобов`язати Запорізьку митницю занести до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України електронні митні декларації за внутрішніми номерами 204194 та 204195, подані 24.09.2024 Акціонерним товариством «МОТОР СІЧ», та розглянути питання щодо прийняття зазначених митних декларацій для митного оформлення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці на користь Акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повне найменування сторін:

Позивач Акціонерне товариство «МОТОР СІЧ», місцезнаходження: пр.Моторобудівників, буд.15, м.Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 14307794.

Відповідач Запорізька митниця, місцезнаходження: вул. Синенка Сергія, буд.12, м.Запоріжжя, 69041; код ЄДРПОУ 44005647.

Третя особа Державна служба експортного контролю України, місцезнаходження: вул. Кирилівська, буд.29-21, м.Київ, 04080; код ЄДРПОУ 00010300.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.04.2025.

Суддя К.В.Мінаєва