Рішення від 07.04.2025 по справі 320/59112/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2025 року м. Київ №320/59112/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши адміністративну справу у порядку письмового провадження за позовом ТОВ "БРАЗ ЛАЙН" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "БРАЗ ЛАЙН" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.06.2024 р. № 27156;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою діяльністю «ВРАЗ ЛАЙН» (код ЄДРПОУ 39959702) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки прийняте без належного врахування всіх обставин справи, необґрунтовано та за відсутності законних підстав для віднесення позивача до переліку ризикових підприємств.

Ухвалою судді від 16.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позов не визнано. Зазначено, що зобов`язання ГУ ДПС у Київській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків, суперечить Порядку зупинення, визначеному законодавством та є проявом втручання у дискреційні повноваження податкового органу, а тому не може бути застосований судом.

Також, відповідачем разом з відзивом заявлено клопотання про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, зміст клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Більш того, відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом враховано таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЗ ЛАЙН", код ЄДРПОУ 39959702, зареєстроване 19.08.2015, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи: 13551020000007373.

3 20.08.2015 р. - позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість (ПДВ), індивідуальний податковий номер: 399597010291.

Види діяльності за КВЕД: 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний); виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі, виробництво інших меблів, виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у., оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям, оптова торгівля іншими проміжними продуктами, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, виробництво алюмінію, лиття легких кольорових металів, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія, оптова торгівля відходами та брухтом.

ТОВ "БРАЗ ЛАЙН" здійснює свою діяльність за адресами: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 30/1 літ «А», 32 літ «А», у приміщенні, в якому розміщено складське приміщення та офіс.

Приміщення було прийнято позивачем у суборенду на підставі Договору суборенди об?єкта нерухомості № 22-БЛ/2024 від 17.02.2024 р., укладеного між ТОВ «БРАЗ ЛАЙН» та ТОВ « 1 КТМ».

Обсяг орендованих площ складає:

- нежитлові приміщення та частина нежитлових приміщень, загальною площею 80,00 кв.м;

- нежитлові приміщення та частина нежитлових приміщень в будівлі Головного корпусу, загальною площею 1000,00 кв.м.

Акти надання послуг по суборенді приміщень за період з лютого 2024 року по серпень 2024 року та платіжні інструкції по ним, що відображені в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 по розрахункам з контрагентом за період з 21.12.2023 р. по 16.09.2024 р. позивачем також надані.

Повідомлення про об?єкти оподаткування або об?єкти, пов?язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, з підтвердженням контролюючого органу про прийняття вказаного повідомлення, було направлено до Броварської державної податкової інспекції (м. Бровари) 17.06.2024 р.

Кількість працюючих на Підприємстві становить: 6 осіб.

Фонд оплати праці за місяць відповідно до штатного розпису, затвердженого 31.05.24 р. директором Шишовим І.О., складав: 119050,00 грн. Станом на дату подання позову фонд оплати праці за місяць відповідно до штатного розпису, затвердженого 23.08.24 р. директором В.М.Дозорцем, складає: 127 300,00 грн., середня заробітна плата працівників складає: 21 216,66 грн.

У оскаржуваному Рішенні зазначено інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: господарські операції з придбання за період з 21.12.2023 р. по 18.06.2024 р., код операції згідно УКТЗЕД 7601, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 42806245, стосовно чого суд вказує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «НОТЕЛ» (код ЄДРПОУ 42806245) та ТОВ «БРАЗ ЛАЙН» укладено договір поставки № 03/05-2024 від 01.05.2024 р. на поставку промислових, сантехнічних товарів та матеріалів (товар). Згідно із зазначеним договором поставки номенклатура, асортимент, кількість та ціна товару вказується у накладних або специфікаціях на кожну партію товару, які є невід?ємними частинами даного договору.

Відповідно до пункту 3.2 договору поставки № 03/05-2024 від 01.05.2024 р., умовами поставки Товару є DDP (склад Покупця) відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції «Інкотермс-2010», якщо інше не буде погоджено Сторонами у відповідних Специфікаціях на окрему партію Товару.

Згідно з пунктом 3.4 договору поставки № 03/05-2024 від 01.05.2024 р., Постачальник зобов?язується поставити Товар на склад Покупця за власний рахунок та власним або залученим транспортом в узгоджений Сторонами строк.

У період з 17.05.2024 р. по 31.05.2024 р. ТОВ «НОТЕЛ» на виконання умов договору поставки № 03/05-2024 від 01.05.2024 р. здійснив поставку позивачу зливків алюмінієвих, що підтверджується видатковими накладними.

Доставка зливків алюмінієвих згідно із вищезазначеним договором поставки виконувалась транспортними засобами за рахунок постачальника - ТОВ «НОТЕЛ».

ТОВ «НОТЕЛ» при здійсненні операцій з постачання товару відповідно до Договору поставки № 03/05-2024 від 01.05.2024р., дотримуючись чинного податкового законодавства, виконав своє зобов?язання щодо складання та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а ТОВ «БРАЗ ЛАЙН» в свою чергу, здійснило оплату поставленого товару, що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними інструкціями, а саме: платіжною інструкцією № 176 від 08.08.24 на суму, що становить: 7 500 000,00 грн.; платіжною інструкцією № 185 від 14.08.24 на суму, що становить: 8 000 000,00 грн.; платіжною інструкцією № 186 від 27.08.24 на суму, що становить: 2 327 000,00 грн.; платіжною інструкцією № 187 від 27.08.24 на суму, що становить: 8 000 000,00 грн.: платіжною інструкцією № 198 від 28.08.24 на суму, що становить: 2755 608,60 грн.

Судом встановлено також, що господарські операції з постачальником ТОВ "НОТЕЛ" відображені в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 за період з 21.12.2023 р. по 16.09.2024 р.

Оплата за отриманий товар проводилася з розрахункового рахунку ТОВ «БРАЗ ЛАЙН», платіжні банківські документи та оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за період: 21.12.2023 - 16.09.2024 по контрагенту ТОВ «НОТЕЛ» надавалися позивачем.

Сортування отриманого товару на складі здійснювалось вантажниками ТОВ «БРАЗ ЛАЙН». Товар обліковується на складі ТОВ «БРАЗ ЛАЙН» на рахунку 201 оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201. Рахунок 281 для обліку зливків алюмінієвих не використовується.

Судом також встановлено, що у оскаржуваному рішенні зазначено інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: господарські операції з придбання за період з 21.12.2023 р. по 18.06.2024 р., код операції згідно УКТЗЕД 7601, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 44443894, стосовно чого судом встановлено наступне.

Основним покупцем ТОВ «БРАЗ ЛАЙН» є Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЗ» (код ЄДРПОУ 44443894), яке є великим спеціалізованим металургійним підприємством з випуску продукції з алюмінію, в тому числі алюмінієвого профілю, виробничі потужності якого знаходяться за адресами: Київська обл., Броварський район, м. Бровари, бульвар Незалежності 30/1, 30/1-д, 32, 32-а,-б,-в, на території поруч з орендованими приміщеннями ТОВ «БРАЗ ЛАЙН».

Між ТОВ «БРАЗ ЛАЙН» та ТОВ «БРАЗ» укладено договір поставки №БЛ/16/05/24 від 16.05.2024 р., відповідно до пункту 1.1. якого за даним Договором Постачальник зобов?язується передати у власність Покупця товар - зливки, стовпи алюмінієві в кількості, відповідної якості і за ціною в порядку і строки, передбачені даним Договором, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених в цьому Договорі.

Згідно з пунктом 1.2 Договору поставки №БЛ/16/05/24 від 16.05.2024 р., найменування товару, кількість, асортимент, комплектність та інші характеристики товару, вартість товару, який поставляється згідно з цим Договором, вказується у відповідних специфікаціях та/або накладних на товар, що є невід?ємною частиною цього Договору.

На підставі Договору поставки №БЛ/16/05/24 від 16.05.2024 р. ТОВ «БРАЗ ЛАЙН» здійснив поставку ТОВ «БРАЗ» зливків алюмінієвих, що підтверджується видатковими накладними.

Розрахунки з покупцем - ТОВ «БРАЗ» за період з 21.12.2023 р. по 16.09.2024 р. відображені в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361, які, зокрема, надані позивачем разом з платіжними банківськими документами.

При цьому, Комісією регіонального рівня при Головному управлінні ДПС у Київській області прийнято рішення від 18.06.2024 р. № 27156 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЗ ЛАЙН» критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до змісту Рішення в якості обґрунтування його прийняття зазначено інформацію, за якою встановлена відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку:

Підставу для його прийняття зазначено: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У Рішенні вказані коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку по коду УКТЗЕД 7601, зокрема:

03 - відсутні необхідні умови та/або обсяги матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об?єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об?єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції;

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, за період з 21.12.2023 р. по 18.06.2024 р.

Рішення комісії регіонального рівня від 18.06.2024 р. № 27156 позивачем в адміністративному порядку не оскаржувалось, скарга позивачем не подавалась.

Відтак, не погоджуючись з рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області про відповідність підприємства критеріям ризиковості платника податку від 18.06.2024 р. № 27156, позивач звернувся з позовом до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час подання податкової накладної на реєстрацію та ухвалення оскаржуваного рішення, далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 74.1 пункту 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" № 1165 від 11.12.2019, зокрема, затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Відповідно до "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних":

- платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3) (пункт 5).

- у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6);

- у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Додатком 1 до "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8).

Пунктом 6 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 вказаного Порядку № 1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Так, Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165, встановлено відповідність позивача як платника податку критеріям ризиковості платника податку зазначений п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з Порядком зупинення реєстрації № 1165 в якості підстави зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Відповідно до приписів п.69.1 ст.69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового Кодексу України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.1 ч.2 «Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків» - підставами неможливості виконання платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є в т.ч.:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади;

4) загроза безпеці держави внаслідок можливого витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи, юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи;

6) перебування (податкова адреса платника податків та фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

7) інші обставини непереборної сили, підтверджені документально.

Стосовно критерію 03 - відсутні необхідні умови та/або обсяги матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об?єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об?єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, вказаного у спірному рішенні контролюючого органу суд вказує на його необгрунтованість, оскільки всі відомості щодо приміщень були подані до контролюючого органу звітом 20-ОПІП та відображені у відомостях податкового обліку платника.

Зокрема, як встановлювалось судом вище, ТОВ "БРАЗ ЛАЙН" здійснює свою діяльність за адресами: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 30/1 літ «А», 32 літ «А», у приміщенні, в якому розміщено складське приміщення та офіс. Приміщення було прийнято позивачем у суборенду на підставі Договору суборенди об?єкта нерухомості № 22-БЛ/2024 від 17.02.2024 р., укладеного між ТОВ «БРАЗ ЛАЙН» та ТОВ « 1 КТМ».

Обсяг орендованих площ складає:

- нежитлові приміщення та частина нежитлових приміщень, загальною площею 80,00 кв.м;

- нежитлові приміщення та частина нежитлових приміщень в будівлі Головного корпусу, загальною площею 1000,00 кв.м.

Акти надання послуг по суборенді приміщень за період з лютого 2024 року по серпень 2024 року та платіжні інструкції по ним, що відображені в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 по розрахункам з контрагентом за період з 21.12.2023 р. по 16.09.2024 р. позивачем надані.

Повідомлення про об?єкти оподаткування або об?єкти, пов?язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, з підтвердженням контролюючого органу про прийняття вказаного повідомлення, було направлено до Броварської державної податкової інспекції (м. Бровари) 17.06.2024 р.

Отже, суд дійшов до висновку, що встановлені обставини спростовують висновки контролюючого органу про відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, а тому зазначення вказаного критерію (« 03») в спірному рішенні контролюючого органу є протиправним.

Стосовно критерію « 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення : господарської операції в обсягах, зазначених y податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт,які необхідні для здійснення господарської операції», вказаної у спірному рішенні контролюючого органу суд зазначає про його безпідставність з огляду на наступне.

Як встановлювалось судом вище, кількість працюючих у ТОВ «БРАЗ ЛАЙН» становить: 6 осіб, що підтверджується штатним розписом.

Фонд оплати праці за місяць відповідно до штатного розпису, затвердженого 31.05.24 р. директором Шишовим І.О., складав: 119050,00 грн. Станом на дату подання позову фонд оплати праці за місяць відповідно до штатного розпису, затвердженого 23.08.24 р. директором В.М.Дозорцем, складає: 127 300,00 грн., середня заробітна плата працівників складає: 21 216,66 грн.

Отже, суд дійшов до висновку, що встановлені обставини спростовують висновки контролюючого органу про недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених y податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт,які необхідні для здійснення господарської операції, а тому зазначення вказаного критерію (« 07») в спірному рішенні контролюючого органу є протиправним.

Стосовно критерію « 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, за період з 21.12.2023 р. по 18.06.2024 р.», вказаного у спірному рішенні контролюючого органу суд відхиляє вказані доводи відповідача, оскільки ні у оскаржуваному рішенні, ні протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи відповідачем не зазначено, яка кількість товару знаходиться в залишках у позивача.

Суд вказує, що жодних зауважень до наданих документів спірне рішення відповідача не містить.

З наведеного, суд дійшов висновку про те, що господарські операції позивача є реальними, підтвердженими відповідними первинними документами бухгалтерського обліку, відображені відповідно до вимог чинного законодавства в бухгалтерському обліку та є такими, що створюють фактичний рух активів за результатом їх здійснення.

Таким чином, оскаржуване позивачем рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Київській області про відповідність ТОВ "БРАЗ ЛАЙН" критеріям ризиковості платника податку від 18.06.2024 № 27156 не містить належних обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження задіяння саме позивача у ризиковості зокрема по п.8 критеріїв ризиковості платника податків відповідачем не надано.

Суд наголошує, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

При цьому право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначене в нормі пункту 8 Порядку № 1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачене у затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 року по справі № 640/11321/20.

Імперативними приписами ч. 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Положеннями Порядку № 1165 передбачено, що за результатами складання та направлення платником податку податкової накладної/розрахунку коригування контролюючий орган здійснює моніторинг платника податку та внаслідок чого може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня (далі Комісія) та прийняття відповідного рішення, в якому зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Віднесення платника податків до ризикових є безумовною підставою для зупинення податкової накладної, складеної таким платником.

Зазначене правило поведінки є імперативним і не допускає можливості прийняття іншого рішення.

На необхідність додержання установленої законодавцем послідовності прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме те, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, вказав Верховний Суд у постанові від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

Разом з цим, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 листопада 2021 року у справі № 340/1098/20, від 19 листопада 2021 року у справі №140/17441/20, від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.

Також законодавцем на Комісію покладено розгляд питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, яке можливе у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку (договори та додатки до них, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські та розрахункові документи тощо).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС і за результатами розгляду яких за встановленою процедурою Комісією приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до встановлених судом обставин та враховуючи обґрунтованість позовних вимог, спірність питання у даній справі полягає у неправомірності рішення регіональної Комісії ГУ ДПС у Київській області про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку у відповідності до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, прийнятого за результатами розгляду поданих ним інформації та копій документів.

За положеннями додатку 1 до Порядку № 1165, пунктом 6 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, п.6 додатку № 1 Порядку № 1165 імперативно визначено, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація.

Суд зазначає, що правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 року у справі № 0940/1240/18, від 02.07.2019 року у справі № 140/2160/18.

З огляду на вказане, оскаржуване рішення податкового органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Порядку № 1165 в межах спірних правовідносин не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує їх неоднозначне трактування та впливає, в свою чергу, на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

В оскаржуваному рішенні від 18.06.2024 № 27156 відповідач не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення.

При цьому, оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Отже, передбачений Порядком №1165 обов`язок щодо розшифрування, яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідних рішень, відповідачем у даному випадку виконано не було.

У свою чергу, такий обов`язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації, кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, яке передбачено п. 6 Порядку № 1165.

Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податки за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 6 додатка 1, то в такому рішенні зазначається, зокрема, актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, відповідачем не надано до суду результатів проведених перевірок поданих платником податку та копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем додержання процедури розгляду матеріалів, передбаченої пунктами 44, 46 Порядку № 1165.

Відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, на підставі наведеного, суд вважає, що стороною відповідача не доведено існування підстав для застосування до позивача положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Додатку № 1 до Порядку № 1165 за № 27156 від 18.06.2024 - є невмотивованим, необґрунтованим, непідтвердженим належними доказами, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, положеннями пункту 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

З огляду на викладене, суд вважає, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків від 18.06.2024 № 27156 є протиправним та підлягає скасуванню.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції.

Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia) та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача ГУ ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права товариства. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині підлягають задоволенню.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.11.2024 № 252.

Зважаючи на задоволення позову, згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору належить стягнути у розмірі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у Київській області, протиправним рішенням якого було порушено права позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність /невідповідність платника податків на додану вартість критерієм ризиковості платника податку від 18 червня 2024 року № 27156.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЗ ЛАЙН" (код ЄДРПОУ 39959702) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЗ ЛАЙН" (код ЄДРПОУ 39959702, бул.Незалежності, буд. 30, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.