Рішення

від 08.04.2025 по справі 460/4012/25

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 квітня 2025 року м. Рівне№460/4012/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204130/2024/000020/1 від 21.11.2024. Згідно з позовною заявою, вимоги товариства ґрунтуються на тому, що за наявності усіх необхідних документів, декларант позивача звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення товарів. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. За сукупністю наведених обставин, позивач просить позов задовольнити повністю.

Згідно з відзивом на позовну заяву Рівненська митниця позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах неточностей. За таких підстав та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації. Сторона відповідача вказує, що у повній відповідності з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. За наведеного відповідач зауважує, що рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийняте в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 05.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 18.03.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" зареєстроване як юридична особа 07.07.2022; види діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний).

24.03.2023 між SHANDONG TYFULL INDUSTRIAL CO., LIITED (КНР) (Продавець) та ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» (Постачальник) укладено Контракт № PF/STF001 (далі також Договір), відповідно до умов якого, Продавець зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти і оплатити товар, найменування та асортимент яких вказаний у рахунках-фактурах на умовах цього Договору (п.1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.3. Договору, товарні позиції, кількість, ціна за одиницю повинні бути визначені в рахунках-проформ або рахунках-фактурах, які Постачальник надає Покупцю.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що умови оплати вказані в рахунках-проформ або рахунках-фактурах до цього Договору.

За змістом п. 4.3 Договору, загальна вартість Контракту складається з вартості всіх рахунків-проформ або рахунків-фактур. Вартість окремих поставок по цьому Контракту повинна бути вказана в рахунках-проформ або рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною Контракту. Даний Контракт реалізується (товари поставляються і оплачуються, відповідно) поетапно у відповідності до попереднього рахунку-проформи або рахунку-фактури до Контракту.

Пунктом 6.3. Договору визначено, що Постачальник повинен здійснити поставку товару Покупцю на умовах ІНКОТЕРМС 2020, зазначених у відповідному рахунку-проформі або рахунку-фактурі до цього Договору.

Згідно п. 6.4 Договору, Постачальник надає Покупцю разом з товаром наступні документи: рахунки-фактури (інвойси), виписані на ім`я Покупця; коносамент/CMR; пакувальні листи; прайс-лист, завірений Постачальником; специфікація; оригінали і належним чином завірені копії: якісних посвідчень виробника на всю партію товару; сертифікат походження товару/EUR-1; сертифікат здоров`я.

25.04.2024 Постачальником виписано рахунок-фактуру № TFIV230828-06В на суму 16020 доларів США на товар консервовані персики половинками в легкому сиропі торгової марки «Долина желаний» - 900 коробок (10800 банок) та «TROPIC LIFE» в кількості 900 коробок (10800 банок).

Оплата підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 103 від 23.07.2024 на суму 16020 доларів США як передоплата за товар (консервування овочів) згідно Контракту № PF/STF001 від 24.03.2023, рахунок/TFIV230828-06В.

21.11.2024, з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме: консервовані персики половинками в сиропі, у первинних упаковках, масою нетто не більше як 1 кг, з додаванням цукру (вміст цукру менше 8,6 %), без вмісту спирту, у жерстяних банках вагою нетто 790г+5% (850мл), 12 банок/ коробці - 900 коробок. Чиста вага нетто складає: 8532,00 кг. Товар не містить ГМО. Торговельна марка "DREAM VALLEY" Виробник SHANDONG TYFULL INDUSTRIAL CO., LIITED. Країна виробництва: Китай, декларантом було подано електронну митну декларацію № 24UA204130018146U8 від 21.11.2024 з вартістю товару згідно рахунку - 8,90дол. США/коробку, 1,120925USD/кг.

Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Митну вартість товару заявлено в загальному розмірі 789071,04грн на умовах поставки FOB CN QINGDAO.

До митної декларації декларантом долучені наступні документи:

- Контракт № PF/STF001 від 24.03.2023;

- інвойс № PFTFIV230828-06B від 25.04.2024 року;

- коносамент № KTLTAOF24050049 від 12.05.2024р.;

- пакувальний лист № б/н від 25.04.2024р.;

- сертифікат якості № JG20230925002 від 10.06.2024 року;

- лист складників № б/н від 25.04.2024 року;

- сертифікат про відсутність ГМО № б/н від 10.06.2024 року;

- митна декларація країни відправлення № 425820240000518948 від 20.05.2024р;

- договір № UA00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 12.08.2022;

- рахунки, що підтверджують вартість перевезення вантажу № S653382082, № 5653382083 від 15.07.2024;

- свіфт від 19.07.2024 (оплата транспортних витрат);

- лист про транспортні витрати № 23/07 від 15.07.2024;

- договір транспортного експедирування № MШ-ПФ001 від 19.04.2024;

- рахунок на оплату № 24 від 15.07.2024 року;

- накладна СМГС № 2151059758 від 20.07.2024;

- транзитний документ № MRN24PL322080NS6UYOV3 від 25.08.2024;

- CMR № 00008538 від 01.08.2024;

- свіфт від 23.07.2024 року (оплата імпортованого товару).

21.11.2024 за результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204130/2024/000020/1.

Спірне рішення містить опис підстав для коригування митної вартості:

«1. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2) подані до митного оформлення та додатково на вимогу митниці документи містять неточності:

У рахунках від 15.07.2024 № 5653382082, від 15 07.2024 № 5653382083 зазначено судно «MUNKEBO MAERSK/420W», проте у коносаменті від 12.05.2024 № 238669802 - «MAERSK MC-KINNEY MOLLER V.419W». Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати.

У залізничній накладній від 20.07.2024 № 25747до перевезення вантажу залучено третіх осіб, а саме: «Еуротерминал Славков»,Гронец 1; 41-260 Славков. Проте декларантом не надано документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничним транспортом. У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати.

У копії митної декларації країни відправлення від 20.05.2024 № 425820240000518948 не міститься жодних відміток митниці відправлення.

Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р ІІ Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного товару. митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 08.10 2024 № UA100430/2024/287518 (товар - Персики консервовані у легкому сиропі без додання спирту у первинній упаковці масою нетто не більш як 1кг, розфасовані для роздрібної торгівлі:- Консервовані половинки персиків у легкому сиропі по 850мл. (14/16 BRIX), розфасовані 1уп.* 12шт, країна виробництва Греція; країна походження Греція, умови поставки FCA) на рівні 1,30дол. США/кг.

II. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:

1 виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованих товарів на заявлених комерційних умовах поставки:

2 висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

3. каталоги, прейскуранти (прайс-листи);

4 копію митної декларації країни відправлення з відмітками митної адміністрації країни відправлення та вартісними характеристиками товару:

5. транспортні документи за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України та документів, що підтверджують витрати на За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 - 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 08.10.2024 № UA100430/2024/287518 (товар - Персики консервовані у легкому сиропі без додання спирту у первинній упаковці масою нетто не більш як 1кг, розфасовані для роздрібної торгівлі: - Консервовані половинки персиків у легкому сиропі по 850мл. (14/16 BRIX), розфасовані 1уп* 12 шт., країна виробництва Греція; країна походження Греція, умови поставки FCA) на рівні 1,30дол. США/кг.

Числове значення митної вартості товару валюті рахунку становить 22183.20дол.США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 915130,20грн (1,30дол.США/кг* 17064кг* 41.2533грн/дол. США).».

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятоюцієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажом на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятоюстатті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводудостовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом врішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

-невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено судом, у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем вказано, що подані до митного оформлення документи містять неточності, проте, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать на користь висновку про необґрунтованість такого рішення відповідача, з огляду на наступне.

Так, згідно інвойсу № TFIV230828-06В від 25.04.2024 передбачено умови оплати 100 % передоплату за товар.

При цьому, на день митного оформлення імпортованого товару, останній було оплачено позивачем в повному обсязі та надано митному органу підтвердження такої оплати - свіфт від 23.07.2024р. на суму 16020,00дол. США. Однак, даний факт не було взято до уваги митним органом.

Судом встановлено, шо у вказаному платіжному документі чітко визначено призначення платежу - контракт № PF/STF001 від 24.03.2023. Водночас, інвойс № TFIV230828-06B від 25.04.2024 теж містить посилання саме на цей зовнішньоекономічний договір.

З урахуванням зазначеного, будь-які сумніви стосовно повної оплати імпортованого товару, відсутні.

Стосовно зауважень митниці про ненадання декларантом банківських документів, суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Як наведено вище по тексту, декларантом було надано платіжний документ, яким підтверджено оплату імпортованого товару, а тому витребування такого документа у декларанта є безпідставним.

Матеріалами справи стверджується, що поставка товару (консервованих персики) з Китаю на адресу ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД" відбулась в повному обсязі, Відправником надано усі товарно-супровідні документи, в тому числі Коносамент від 12.05.2024р. № TLTAOF24050049 який підтверджує, що Відправник немає жодних претензій до Вантажоодержувача стосовно оплати товару.

Також, судом встановлено, що з метою додаткового підтвердженням ціни (вартості) імпортованого товару, декларантом до митного оформлення було подано митну декларацію країни відправлення № 425820240000518948 від 20.05.2024, в якій визначено: Виробника та постачальника товару, Вантажоодержувача, країну відправлення; контракт, згідно якого відправляється товар; країну призначення; контейнер; порт розвантаження; вид товару; загальна кількість та вартість останнього, ціна товару за одиницю.

Стосовно інших запитуваних митницею додаткових документів, суд зауважує, що виписка з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів в силу положень ч.3 ст. 53 МК України, є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас судом встановлено на підставі матеріалів справи, що у даних спірних правовідносинах жодної із перелічених підстав немає.

При тому, що митним органом у повідомленні про необхідність надання додаткових документів (так і в спірному Рішенні) жодним чином не обґрунтовано які саме розбіжності можуть усунути саме вказані митним органом запитувані документи.

Суд стверджує, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 400/3830/19, від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21, від 15.02.2023 у справі № 815/2552/16.

Отже, ненадання позивачем до митного оформлення платіжних та/або бухгалтерських документів та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товарів, що імпортуються.

Судом також встановлено, що на день митного оформлення, позивачем було оплачено послуги перевізника MAERSK в повному обсязі (273,83дол. США - вартість навантажувальних робіт в порту; 1800дол. США - вартість залізничного перевезення з порту GDANSK, Польща до станції Клевань, м. Рівне, У країна).

Дані витрати підтверджуються рахунками № 5653382082, № 5653382083 від 15.07.2024 року.

Також, до перевезення імпортованого товару було залучено Експедитора ТОВ «МАЙ ШИПІНГ», який забезпечив морське перевезення товару за маршрутом порт Qingdao, Китай - порт Гданськ, Польща.

Усі надані послуги та їх вартість (в т.ч. транспортно-експедиційні послуги в межах митної території України) Експедитор вказав у рахунку на оплату № 24 від 15.07.2024 року.

Отже, позивачем разом із митною декларацію було подано документи, які відповідали приписам частини 2 статті 53 МК України.

З огляду на наведене, суд уважає, що контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Суд також нагадує, що поставка оцінюваної партії товару, заявлена до митного оформлення, здійснювалась на комерційних умовах поставки FOB - Китай.

Відповідно до Інкотермс 2020 умови поставки FOB означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту.

Тобто, за умовами терміну FOB на продавця покладаються обов`язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера (у даному випадку це Польща), а також витрати із завантаження товарів на судно. До складових митної вартості товару належать фактурна вартість товару, фрахт судна. При цьому, термін FOB не покладає на покупця обов`язку здійснювати обов`язкове страхування товару, це його право.

Водночас, суд звертає увагу, що у спірному рішенні про коригування митної вартості товару, митний орган посилається на МД № UA100430/2024/287518 від 08.10.2024 року, однак цієї декларації, поставка товару здійснювалась на умовах FCA Греція, що не співпадає із поставкою позивача.

Стосовно залучення до перевезення вантажу третіх осіб та ненадання декларантом документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди суд зазначає, що п. 3.1. Договору № UA00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 12.08.2022 передбачено, що Перевізник організовує наземне транспортування контейнерів підрядниками Перевізника до кінцевого пункту призначення.

Пунктом 6.1.1. даного Договору визначено, що сторона, яка залучила третю особу до виконання своїх зобов`язань, несе перед іншою стороною Договору відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань цією третьою особою, як за власні дії.

Таким чином, будь-які господарські взаємовідносини перевізника із третіми особами, порядок їх взаємодії та розрахунки між ними, в т. ч. документи, які містять відомості про вартість перевезення та рахунки про оплату за надані послуги, є їх внутрішніми комерційними документами і їх ненадання декларантом до митного оформлення жодним чином не впливає на заявлену митну вартість товару. Більше того, усі свої затрати перевізник включає у вартість наданих ним послуг та виставляє скориговані рахунки на замовника.

Отже, зауваження митного органу до транспортування товару та не підтвердження витрат, включених/пов`язаних з доставкою товару, є необґрунтованими.

Вказане вище свідчить, що твердження відповідача не дають обґрунтованих підстав ставити під сумнів правильність обчислення митної вартості оцінюваного товару, оскільки неузгодженості, розбіжності або недоліки у документах, про які зазначає відповідач, є безпідставними та не впливають на правомірність визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

Щодо того, що у рахунках від 15.07.2024 № 5653382082, № 5653382083 зазначено судно MUNKEBO MAERSK/420W, проте у коносаменті від 12.05.2024 № KTLTAOF24050049 - MAERSK MC-KINNEY MOLLER V.419W, то такі обставини, на думку суду, не стосуються та не впливають на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів, яка підтверджується також й іншими поданими документами.

Щодо доводів митного органу про те, що «Копія митної декларації країни відправлення № 425820240000518948 від 20.05.2024 не містить жодних відміток митниці відправлення. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості», суд зазначає, що декларант не має жодного відношення до питання реєстрації (оформлення) митної декларації країни походження, відповідно не може відповідати за наявність чи відсутність відміток митниці відправлення.

Суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. Митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Отже, наведений аргумент Рівненської митниці не може бути підставою для коригування митної вартості ввезеного позивачем товару.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Суд наголошує, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять неточностей та розбіжностей в числових значеннях митної вартості товару, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та чітко встановлюють його вартість у розмірі 789071,04грн, як і було сплачено позивачем.

Тобто, декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Контракт,рахунки-фактури (інвойси) і банківський платіжний документ про оплату імпортованого товару не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну.

Навпаки усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товарів.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Суд вважає, що дійсною причиною коригування були відомості, які містилися вінформаційних системах про раніше визнану митну вартість аналогічного товару (за маркою та календарним роком виготовлення) - за вищою вартістю, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 08.10.2024 № UA100430/2024/287518 (товар - Персики консервовані у легкому сиропі без додання спирту у первинній упаковці масою нетто не більш як 1кг, розфасовані для роздрібної торгівлі: - Консервовані половинки персиків у легкому сиропі по 850мл. (14/16 BRIX), розфасовані 1уп* 12 шт., країна виробництва Греція; країна походження Греція, умови поставки FCA) на рівні 1,30дол. США/кг.

Отже, фактично в основу оскаржуваного рішення покладено лише ті обставини, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості товару за митною декларацією від 08.10.2024 № UA100430/2024/287518.

Слід зауважити, що вказана митна декларація не була долучена відповідачем до відзиву, а отже відсутня можливість встановити який саме товар по ній розмитнювався, з якими характеристиками, яким обсягом (кількістю), а також на яких саме умовах.

Суд зазначає, що інформація щодо вартості аналогічних товарів не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в інформаційних системах мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Разом з тим, на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер МД, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

За наведеного, суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

Отже, вищенаведене не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів та коригування митної вартості товарів.

З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Також суд зауважує на тому, що відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містять опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальні формулювання щодо неможливості їх почергового використання. Таким чином, стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тому, що зазначена процедура взагалі проводилась, як і тому, що ним здійснювався саме послідовний вибір методу.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митнійдекларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

За наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3028грн.

Щодо стягнення витрат на переклад в розмірі 2840грн, суд враховує наступне.

Відповідно до положень пункту першого частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем понесені витрати за письмовий офіційний переклад письмових доказів.

Відповідно до частин 5, 6 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

На підтвердження понесення витрат на письмовий переклад документів з англійської мови на українську мову, які надані ФОП ОСОБА_1 , позивачем долучено: рахунок № 18 від 03.02.2025 року за перекладацькі послуги, всього на суму 2840грн; платіжну інструкцію № 119 від 05.02.2025 на суму 2840грн із призначенням платежу: «Переклад документації згідно рах № 18 від 03 лютого 2025 р. без ПДВ».

Таким чином, на користь позивача також підлягають стягненню витрати, пов`язані із перекладом документів, долучених до матеріалів даної справи в розмірі 2840грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку із поданням даного позову до суду в сумі 5000грн, то судом встановлено, що до матеріалів даної адміністративної справи не долучено жодних доказів понесення таких витрат, тому питання відшкодування цих витрат судом під час ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті спору не вирішується.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заявузадовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204130/2024/000020/1 від 21.11.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028грн та витрати, пов`язані із залученням перекладача в розмірі 2840грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 08 квітня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (вул. Дмитрівська, 44-А, кім.11, м. Київ, 01054, ЄДРПОУ/РНОКПП 44860440)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Т.О. Комшелюк