Постанова

від 08.04.2025 по справі 420/25721/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25721/24

Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.,

повний текст судового рішення

складено 25.11.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія БЕСТА» на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія БЕСТА» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року ТОВ «Агропромислова компанія БЕСТА» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці (далі відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 31.07.2024 року №UA500370/2024/000049/1.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року позов задоволено повністю.

Справу було розглянуто судом першої інстанції у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13.11.2024 року до суду надійшла заява представника ТОВ «Агропромислова компанія БЕСТА» про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить вирішити питання про стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних із залученням перекладача у розмірі 650,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн..

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 року заяву представника позивача задоволено частково, стягнуто на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн. та витрати пов`язані із залученням перекладача в розмірі 650,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань митниці.

Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не відноситься до категорії складних, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адвокатом участь в судових засіданнях не приймалася, судова практика щодо розгляду та вирішення даної категорії справ вже сформована, вивчення законодавчої бази та формування правової позиції не потребували багато часу, а тому розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а саме сума витрат на складання позовної заяви у розмірі - 20000,00 грн., є необґрунтованим, а зазначені в Акті витрати є явно завищеними. Також суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних із залученням перекладача у заявленому представником розмірі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою стягнути з відповідача на користь ТОВ «Агропромислова компанія БЕСТА» витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 20000,00 грн..

10.03.2025 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на вказану вище апеляційну скаргу, в якому представник відповідача зазначив, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 20000,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає наведеним у відзиві критеріям розумності, співрозмірності, з чим погодився суд першої інстанції. Одеська митниця вважаємо, що рішення Одеського окружним адміністративним судом від 25.11.2024 року у частині стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим та законним, судом першої інстанції у повному обсязі досліджено матеріали та обставини справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно п.п.1, 2, 6 ч.ч.1, 2 ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з`їздом адвокатів України, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Відповідно до ст.30 Закону України від 05.07.2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи та підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Також відповідно до ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 05.08.2024 року між адвокатським бюро «Олег Зудінов та Партнери» в особі адвоката Зудінова Олега Олексійовича та ТОВ «Агропромислова компанія БЕСТА» в особі директора Карпенко Олега Петровича укладено договір про надання правової допомоги №08/24/37593110.

Згідно пп.4.1.1 п.4.1 розділу 4 «Гонорар, умови розрахунку» вказаного договору, сторони домовились, що за надання вказаної у п.1.1 цього договору правничої допомоги в одній адміністративній справі Клієнт сплачує Бюро гонорар у фіксованих розмірах, що дорівнюють, зокрема, в суді першої інстанції 20000,00 грн..

Також на підтвердження надання позивачу правничої допомоги представник позивача надав суду рахунок №06-08 від 06.08.2024 року на суму 20000,00 грн. та платіжну інструкцію №8411 від 06.08.2024 року на суму 20000,00 грн., акт №16-08 від 16.08.2024 року про передачу-прийняття професійної правничої допомоги.

Згідно вказаному акту, Бюро на виконання Договору від 05.08.2024 року №08/24/37593110 надало Клієнту, а Клієнт прийняв професійну правничу допомогу у справі №420/25721/24, а саме, складення процесуальних документів та представництво в Одеському окружному адміністративному суді з питання оскарження рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 31.07.2024 року №UA500370/2024/000049/1, вартість допомоги 20000,00 грн..

В апеляційній скарзі апелянт посилаючись на висновки Верховного Суду, зазначив, що враховуючи обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для позивача, вважає понесені позивачем витрати на правничу допомогу обґрунтованими, співмірними та підтвердженими належними доказами.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, а доводи відповідача викладенні у відзиві на апеляційну скаргу вважає обґрунтованими.

Колегія суддів звертає увагу на те, що дана категорія справи відноситься до справ незначної складності, є дуже поширеною та не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ. Підготовка позову у таких справах не вимагає від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи, що підтверджується тим, що на момент відкриття провадження по справі, судом першої інстанції було встановлено можливість розгляду справи на підставі наявних матеріалів справи, які були достатніми для прийняття рішення по даній справі та не потребували надання учасниками справи додаткових обґрунтувань, пояснень та доказів по справі.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Колегія суддів зазначає, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 5 статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що на виконання вимог ст.134 КАС України позивач надав лише договір про надання правової допомоги та акт виконаних робіт, які не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді, та враховуючи те, що справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного провадження без виклику сторін, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача в розмірі 20000,00 грн. є неспівмірною, а тому розумно обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу є витрати в розмірі 5000,00 грн., оскільки дана сума є співмірною до предмету спору, складності даної справи та об`єму виконаних робіт.

Щодо витрат позивачем пов`язаних із наданням послуг перекладача, слід зазначити наступне.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. В свою чергу, відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 року по справі №160/7049/19.

Колегія суддів враховує, що переклад документів наданий позивачем суду з метою доведення своєї позиції, а понесені витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Представником позивача в підтвердження понесення судових витрат, пов`язаних із залученням перекладача, у розмірі 650,00 грн. надано рахунок №12176 на надання письмового перекладу документів.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надані до суду докази в сукупності підтверджують розмір понесених ТОВ «Агропромислова компанія БЕСТА» витрат на послуги з перекладу в сумі 605,00 грн..

А тому враховуючи те, що переклад замовлено відносно документів, які безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи та обумовлені вирішеним спором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних із залученням перекладача у заявленому розмірі.

Такі висновки колегії суддів також враховують доводи відповідача та апелянта щодо розміру суми судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути.

Колегія суддів вважає, що збільшення розміру суми судових витрат на правничу допомогу, як того просить представник позивача, не відповідає принципам справедливості.

За таких обставин, оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія БЕСТА» залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька