Постанова

від 08.04.2025 по справі 120/6599/22

КРИМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/6599/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова Інна Анатоліївна

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

08 квітня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служба судової охорони, Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служба судової охорони, Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.10.2023 року у справі №120/6599/22 адміністративний позов задоволено. Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Вінницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розмірі 30 000 грн. на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року по 01 серпня 2022 року.

17.12.2024 року через "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.10.2023 року мотивована тим, що станом на момент звернення до суду вказане рішення не виконане в повному обсязі.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовлено.

Не погоджуючись з відмовою у встановлення судового контролю, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив задовольнити заяву. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Вважає, що спосіб захисту позивача в порядку ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ є вищим, ніж спосіб виконання рішення суду в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з його недоцільності, оскільки позивачем не наведено аргументів, які б свідчили про те, що відповідач умисно ухиляється від виконання судового рішення, суд доходить висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у період відкриття процедури його примусового виконання органами державної виконавчої служби.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Зі змісту статті 370 КАС України слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, регламентований статтею 382 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, положеннями КАС України передбачено, що судовий контроль є диспозитивним правом (а не обов`язком), яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин у справі судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі.

Разом з тим, як вірно вказав суд першої інстанції, завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку із набранням рішенням суду законної сили позивачеві видано виконавчі листи. Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 73661739, щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

Відповідач вказує, що відповідно до статті 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Служби судової охорони здійснює Державна судова адміністрація України. В свою чергу у затвердженому Службою судової охорони кошторисах Територіального управління на 2023, 2024 роки видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 не передбачались та не затверджувались, існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс не дозволяє здійснити таку виплату.

З метою добровільного виконання вказаного рішення суду, Територіальним управлінням проведено відповідний розрахунок та листом від 17.11.2023 за № 33.07- 174/ССО на адресу Центрального органу управління Служби судової охорони направлено розрахунок потреби в додаткових кошторисних призначень, для виконання рішення суду у справі № 120/6599/22, та виплаті позивачу 218 854,83 грн. У свою чергу, відповідне звернення скероване центральним органом управління Служби судової охорони до Державної судової адміністрації України.

Наразі, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі №120/6599/22, взято на облік центральним органом управління Служби судової охорони.

Однак, згідно з листом Державної судової адміністрації України від 09.02.2024 № 11-4208/24, з урахуванням обмеженості фінансового ресурсу на 2024 рік рішення суду на корить співробітників Служби судової охорони мають виконуватися в межах передбаченого обсягу видатків за програмою 0501150. Зокрема, центральному органу управління Служби судової охорони затверджено кошторис на 2024 рік за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя», у сумі 6 973,6 тис. грн, який становить 0,52 % загальної потреби в коштах.

21 грудня 2023 року відкрито виконавче провадження №73661739 у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про що зазначено представником позивача у заяві про встановлення судового контролю .

Отже, виданий судом виконавчий лист у цій справі був пред`явлений до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), за результатом чого було відкрито виконавче провадження. При цьому, інформації про завершення наведеного виконавчого провадження, станом на час розгляду заяви про встановлення судового контролю до суду подано не було.

Таким чином, станом на час розгляду заяви про встановлення судового контролю, наявне виконавче провадження з виконання судового рішення у даній справі, що свідчить про існування у позивача можливості отримати виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі відсутні. В свою чергу судом встановлено, що відповідачем вживаються заходи для виконання судового рішення.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги в оскаржуваній відповідачем частині, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.