Постанова

від 08.04.2025 по справі 300/7489/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/7489/24 пров. № А/857/59/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року у справі № 300/7489/24 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Долинського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Могилою А.Б. в м. Івано-Франківську в порядку письмового провадження, справа в апеляційному суді сформована у змішаній (письмовій та електронній) формі), -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі позивач, ГУ ПФУ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Долинського районного споживчого товариства (далі також відповідач, Долинське РСТ) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з липня по вересень 2024 року в сумі 8321,84 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що матеріалами справи підтверджена заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Відповідач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Долинське РСТ 11.01.1992 зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція № 21-1, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції платниками страхових внесків є, зокрема страхувальники, до яких також віднесено роботодавців - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена розділом 6 Інструкції № 21-1.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції № 21-1 для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам (пункт 6.5 Інструкції № 21-1).

Матеріалами справи встановлено, що ГУ ПФУ було направлено на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах з червня 2024 року по пенсіонеру ОСОБА_1 .

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, звертаючись із даним позовом про стягнення з відповідача заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, позивач не надав жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що зазначений у розрахунку пенсіонер ОСОБА_1 дійсно працював та заробив пільговий стаж саме у Долинському РСТ або на іншому підприємстві, правонаступником якого є позивач.

Оцінюючи доводи апелянта та висновки суду першої інстанції щодо правонаступництва позивача прав та обов`язків підприємств, в яких працював пенсіонер ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає наступне.

Довідкою від 22.03.2023 № 23, виданою Долинським районним споживчим товариством Спілки споживчих товариств Івано-Франківської області, ОСОБА_2 03.11.1992 прийнятий на роботу газоелектрозварником 5 розряду в Долинське споживче товариство відповідно до розпорядження від 03.11.1992 № 629-к; з 30.06.1997 звільнений з роботи за ст. 36 п. 5 КЗпП України, по переводу в Долинське сільське кооперативне торгове об`єднання, в зв`язку з реорганізацію споживчого товариства (розпорядження правління Долинського СТ від 30.06.1997 № 185); з 01.07.1997 прийнятий на роботу в Долинське сільське кооперативне торгове об`єднання по переводу будівельником (наказ від 01.07.1997 №1); з 09.11.1998 ОСОБА_1 звільнено з роботи за скороченням штатів (наказ від 09.11.1997 № 132-к).

Дані обставини також підтверджені судовим рішенням від 15.12.2023 в справі № 300/4947/23, яке набрало законної сили 03.04.2024.

Відповідно до положень частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Долинське РСТ (код ЄДРПОУ 01753121) зареєстроване як юридична особа 11.01.1992.

Долинське споживче товариство (код ЄДРПОУ 01525549), в якому працював ОСОБА_1 , створено 01.07.1988 та діяло до 30.06.1997.

Долинське споживче товариство являлося первинною ланкою споживчої кооперації та на добровільних засадах входило до Долинської райспоживспілки, яка діяла з 11.01.1992 по 01.07.1997.

З 01.07.1997 Долинська райспоживспілка перейменована у Долинське районне споживче товариство.

На базі Долинського споживчого товариства 01.07.1997 створено Долинське сільське кооперативне торгове об`єднання (код ЄДРПОУ 24688366), яке було правонаступником Долинського споживчого товариства та здійснювало свою господарську діяльність на основі статуту, а також окремою юридичною особою з самостійним балансом, розрахунковим рахунком в установах банку, з печаткою та штампом із своїм найменуванням.

Долинське сільське кооперативне торгове об`єднання 21.10.2002 визнано банкрутом.

Оскільки вищевказані підприємства входили в систему споживчої кооперації району та після їх реорганізації, ліквідації, банкрутства книги по нарахуванню заробітної плати працівників, які там працювали передані на зберігання в архів Долинського РСТ, що пояснює видачу довідки на підтвердження трудового стажу, зокрема ОСОБА_1 .

Згідно наявного у справі статуту Долинського сільського кооперативного торгового об`єднання від 20.06.1997 № 214-р, зокрема розділу 9 «Господарська, економічна і соціальна діяльність сількоопторгу», Сількоопторг не відповідає по зобов`язаннях райспоживтовариства, райспоживтовариство по зобов`язаннях сількоопторгу.

Тому слід погодитись із висновками суду першої інстанції, що Долинське РСТ не є правонаступником Долинського сільського кооперативного торгового об`єднання.

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 у разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства та безпосередньо підприємству не направляються.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що позивачем не доведено правомірність стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня по вересень 2024 року в сумі 8321,84 грн.

З урахуванням того, що Долинське РСТ не є правонаступником Долинського сільського кооперативного торгового об`єднання, а надані суду докази свідчать, що до розрахунку включені витрати на виплату та доставку пенсії особі ( ОСОБА_1 ), який не працював у Долинському РСТ, суд першої інстанції правомірно вказав в оскаржуваному рішенні, що правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з липня по вересень 2024 року в сумі 8321,84 грн., відсутні.

Доводи апелянта фактично зводяться до переоцінки правильних по суті висновків суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року у справі № 300/7489/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення виключно з підстав та у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар