Ухвала

від 08.04.2025 по справі 620/4443/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 620/4443/24

адміністративне провадження № К/990/14221/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року

у справі №620/4443/234

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ"

до Головного управління ДПС у Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2023 року № 13298/ж10/25-01-07-00 щодо не реєстрації податкових накладних та застосування штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання, але не більше 3 400 гривень, у сумі 27 200 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2023 року № 13297/ж10/25-01-07-00 про збільшення суми грошового зобов`язання ПДВ із вироблених в Україні товарів на суму 11 406 139 гривень, в тому числі основний платіж - 9 124 911 гривень, штрафні санкції - 2 281 228 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2023 року № 13296/ж10/25-01-07-00 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток - сума завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток - 10 058 095 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2023 року № 13295/ж10/25-01-07-00 про збільшення суми грошового зобов`язання податку на прибуток приватних підприємств на суму 26 752 056 гривень, в тому числі основний платіж - 21 401 645 гривень, штрафні санкції - 5 350 411 гривень.

Ухвалами Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №13295/ж10/25-01-07-00 від 13 грудня 2023 року в частині заниження податкового зобов`язання на суму 229 941 гривень та штрафних санкцій в сумі 57 485,25 гривень;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №13296/ж10/25-01-07-00 від 13 грудня 2023 року в частині зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 200 000 гривень;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №13297/ж10/25-01-07-00 від 13 грудня 2023 року в частині заниження податкового зобов`язання в сумі 44 732,00 гривень та штрафних санкцій в сумі 11 183 гривень, в сумі 5 400 гривень та штрафних санкцій в сумі 1 350 гривень та в сумі 10 902 гривень та штрафних санкцій в сумі 2 725,50 гривень;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №13298/ж10/25-01-07-00 від 13 грудня 2023 року в сумі 3 400 гривень - закрито.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2023 року № 13295/ж10/25-01-07-00 на суму 3 688 483 гривень, в тому числі основний платіж - 2 950 786 гривень, штрафні санкції - 737 697 гривень;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2023 року № 13296/ж10/25-01-07-00 на суму 9 858 095 гривень;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2023 року № 13297/ж10/25-01-07-00 на суму 1 905 891 гривень, в тому числі основний платіж - 1 524 713 гривень, штрафні санкції - 381 178 гривень;

- у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ" задоволено. Скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та ухвалено нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2023 року № 13295/ж10/25-01-07-00 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 26 464 630,00 гривень, у тому числі основного платежу - 21 171 704,00 гривень та штрафних санкцій - 5 292 926,00 гривень. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2023 року № 13296/ж10/25-01-07-00 щодо зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 9 858 095,00 гривень. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2023 року № 13297/ж10/25-01-07-00 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 11 329 846,25 гривень, у тому числі основного платежу - 9 063 877,00 гривень та штрафних санкцій - 2 265 969,25 гривень. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2023 року № 13298/ж10/25-01-07-00 в частині застосування штрафу з податку на додану вартість у розмірі 23 800,00 гривень.

07 квітня 2025 року на адресу Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі №620/4443/24.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

У поданій касаційній скарзі, податковий орган, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, посилається зокрема на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди попередніх інстанцій невірно застосували норми права, а саме: пункт 44.1 статті 44, пункт 185.1 статті 185, пункт 187.8 статті 187, пункт 198.1, пункт 198.3, пункт 198.5, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1, пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункт 6, пункт 17, пункт 18 П (С) БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318. Крім того, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано практику Верховного Суду, яка викладена у постановах Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №826/9061/17, від 12 березня 2021 року у справі №200/6316/19-а, від 09 березня 2021 року у справі №826/7270/18, від 16 червня 2021 року у справі №520/2700/19, від 20 травня 2021 року у справі №826/17615/15 тощо.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Верховний Суд зауважує, що скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки.

Скаржником не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права, які висновки судів попередніх інстанцій суперечать висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини і опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, із загальним посиланням, що судом апеляційної інстанції рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень касаційного суду.

Загальне посилання на ухвалення судом апеляційної інстанцій рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

З поданої вдруге касаційної скарги вбачається, що усі доводи скарги побудовані на тлумаченні норм права, має майже ідентичний зміст попередньо поданої касаційної скарги, яка була повернута Верховним Судом, додаткових обґрунтувань не містить, що свідчить про формальний підхід податкового органу до оформлення скарги.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 243, 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі №620/4443/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень-повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяР.Ф. Ханова