Ухвала від 01.04.2025 по справі 205/2958/21

Єдиний унікальний номер 205/2958/21

Номер провадження 1-кп/205/283/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження №12021045650000051 від 16.01.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, маючого вищу освіту, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4

представника потерпілого - ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021045650000051 від 16.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, відповідно до якого останній, згідно зміненого прокурором в порядку ст. 338 КПК України, обвинувачується у тому, що 25 червня 2018 року ОСОБА_7 , прибув до будівлі Дніпровського міського центру зайнятості, за адресою: місто Дніпро, вулиця Авіаційна, будинок 41, де склав заяву про надання статусу безробітного, бланк якої затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України № 848 від 17.08.2015, якою інформував, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе особисто, та просить зареєструвати його як безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та призначити виплату допомоги по безробіттю у розмірі передбаченому Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття». Згідно наказу Дніпровського міського центру зайнятості №HT 180625 від 25.06.2018 ОСОБА_6 , надано статус безробітного відповідно до ст. 2 ЗУ «Про зайнятість населення» та призначена допомога по безробіттю.

У подальшому, у невстановлений час, але не пізніше 04 липня 2018 року, у ОСОБА_6 , виник злочинний умисел на шахрайство, а саме заволодіти чужим майном - грошовими коштами державного бюджету України у вигляді допомоги по безробіттю, з коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, шляхом обману.

04 липня 2018 року ОСОБА_6 , був прийнятий на роботу до ТОВ «ВОТ УКРЕКСП» (код ЄДРПОУ 35935646) згідно наказу від 03 липня 2018 №308-к на посаду водія автотранспортних засобів, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 (із змінами) унеможливлювало перебування його у статусі безробітного та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 44 «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 (із змінами) унеможливило б отримання ОСОБА_6 , матеріального забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону. Пунктом 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, зайнятості особи.

Однак, ОСОБА_6 , керуючись своїм злочинним умислом, маючи на меті здійснити шахрайство, а саме заволодіти чужим майном - грошовими коштами Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у вигляді допомоги по безробіттю, шляхом обману протягом трьох робочих днів з 04.07.2018 не повідомив Дніпровський міський центр зайнятості про своє працевлаштування та продовжив отримувати допомогу по безробіттю до 22.08.2018 року.

Виплату допомоги з безробіття припинено внаслідок самостійного виявлення працівниками Дніпровського міського центру зайнятості факту зайнятості ОСОБА_8 , а саме працевлаштування у ТОВ «ВОТ УКРЕКСП» (код ЄДРПОУ 35935646).

ОСОБА_7 , з 04.07.2018 по 22.08.2018 приховував відомості, які мав повідомити Дніпровському міському центру зайнятості, щодо свого працевлаштування, про що працівники Дніпровського міського центру зайнятості, завідомо не були обізнані.

Таким чином, в період з 04.07.2018 по 22.08.2018 Дніпровським міським центром зайнятості перераховано на поточний банківський рахунок, відкритий на ім?я ОСОБА_8 , грошові кошти в розмірі 4575 гривень 39 копійок, якими останній заволодів шляхом обману.

Своїми умисними, незаконними діями ОСОБА_7 , заподіяв потерпілому Дніпровському міському центру зайнятості (нині Дніпропетровський обласний центр зайнятості) майнову шкоду на загальну суму 4575 гривень 39 копійок.

Дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 190 КК України визнав у повному обсязі, проте заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, оскільки з дня подій, які йому інкримінуються, минуло вже більше трьох років. Зазначив, що йому відомі і зрозумілі правові підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені ст. 49 КК України.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, зазначивши, що дійсно, з моменту подій інкримінованого йому кримінального правопорушення минуло вже більше трьох років.

Представник потерпілого - ОСОБА_5 , у судовому засіданні не заперечувала проти закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, зазначила що майнова шкода відшкодована в повному обсязі.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ч. 1ст.49КК Україниособа звільняєтьсявід кримінальноївідповідальності,якщо здня вчиненнянею кримінальногоправопорушення ідо днянабрання вирокомзаконної силиминули такістроки: 1)два роки-у разівчинення кримінальногопроступку,за якийпередбачене покаранняменш суворе,ніж обмеженняволі; 2)три роки-у разівчинення кримінальногопроступку,за якийпередбачено покаранняу видіобмеження волі,чи уразі вчиненнянетяжкого злочину,за якийпередбачено покаранняу видіпозбавлення воліна строкне більшедвох років; 3)п`ятьроків -у разівчинення нетяжкогозлочину,крім випадку,передбаченого упункті 2цієї частини; 4)десять років-у разівчинення тяжкогозлочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

ОСОБА_7 , згідно зміненого в порядку ст. 338 КПК України обвинувачення, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто вчиненні кримінального проступку за який передбачено максимальне покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років.

Ухвалою суду від 17.06.2022 року, зупинено судове провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки останній був призваний до військової служби за призовом під час мобілізації, що підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження витягом з наказу.

Ухвалою суду від 31.01.2025 року, поновлено судовий розгляд у зв`язку зі звільненням ОСОБА_6 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.08.2024 №244 з військової служби.

Враховуючи, що кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 190 КК України, було вчинено ОСОБА_9 в період з 04.07.2018 по 22.08.2018 року, трирічний строк притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, сплив.

З дня вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_10 , за обставин, викладених у зміненому обвинувальному акті минуло більше трьох років. Проти звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України обвинувачений не заперечує.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_6 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього підлягає закриттю.

Цивільний позов, не заявлено.

Під час досудового розслідування судові експертизи, не проводились.

Керуючись ст.ст. 2, 110, 284, 369, 371, 372 КПК України, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12021045650000051 від 16.01.2021 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України закрити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_11