Рішення від 27.03.2025 по справі 398/421/25

Справа №: 398/421/25

провадження №: 2/398/1222/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"27" березня 2025 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

з участі секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника органу опіки та піклування Омельяненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Благодійна організація «Благодійний фонд» Центр соціальної допомоги та реабілітації «Джерело життя» для дітей, які залишились без батьківської опіки», про поновлення батьківських прав та звільнення від сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2025 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , Органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради, про поновлення батьківських прав та звільнення від сплати аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Благодійна організація «Благодійний фонд» Центр соціальної допомоги та реабілітації «Джерело життя» для дітей, які залишились без батьківської опіки». Позовні вимоги вмотивовані тим, що Рішенням Олександрійського міськрайонного суду №398/4320/18 від 25.02.2019 року її позбавлено батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі Судового наказу № 2-н/398/232/17 від 05.12.2017 року з позивача стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дітей. Відповідно до рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 02.08.2018 року № 471 над малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено опіку, а над неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , піклування, та призначено опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач бажає і має можливість приймати участь в житті сина, піклуватися про його фізичний та духовний розвиток, утримувати його матеріально, а також сприяти його розвитку та гарному вихованню. Вона регулярно спілкується із сином, надає йому матеріальну допомогу. У зв`язку з вищезазначеним та з метою поновити свої батьківські права відносно неповнолітнього ОСОБА_5 , позивач звернулася до органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради. Останнім було надано Висновок № 433/9/10/3 від 04.12.2024 року, в якому зазначається, що ОСОБА_1 була позбавлена батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що батько має інвалідність та не мав можливості виконувати батьківські обов`язки, дитина була влаштована під опіку до гр. ОСОБА_3 . В жовтні 2024 року повноваження піклувальника з останньої зняті у зв`язку з сімейними обставинами, а дитина влаштована до Благодійного Фонду «Джерело Життя». При спілкуванні з ОСОБА_6 працівникам служби у справах дітей стало відомо, що він іноді в місті бачився з мамою, яка телефонувала йому, коли він проживав з батьком. Також ОСОБА_7 розповів, що має бажання проживати з мамою і знає, що вона збирається поновити батьківські права відносно нього. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини 21.11.2024 року була розглянута заява ОСОБА_1 про поновлення батьківських прав та наданий пакет документів. Орган опіки та піклування Олександрійської міської ради, на підставі ст. 169 СК України, взявши до уваги можливість і бажання виконувати батьківські обов`язки ОСОБА_1 відносно сина ОСОБА_7 , врахувавши бажання неповнолітнього ОСОБА_5 проживати з матір`ю, дійшов висновку про доцільність поновлення батьківських прав гр. ОСОБА_1 відносно сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 офіційно працевлаштована, з 2022 року працює в ТОВ «Олександрійський цукровий завод», має постійний дохід з якого відраховуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 . З місця роботи характеризується як дисциплінована, та технічно грамотна працівниця, чуйна до колег, в колективі користується повагою. Позивач зареєстрована в житлі, 1/6 частка якого належить їй на праві власності. З місця проживання характеризується позитивно. Станом на 11.12.2024 року заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Також позивач згідно із Свідоцтвом про право власності на житло, виданого ВК Олександрійської міської ради Кіровоградської області 16.07.1998 року та зареєстрованого Олександрійським МБТІ 17.07.1998 року за номером 9695/76 - володіє 1/3 часткою квартири АДРЕСА_1 . Та за свідоцтвом про право на спадщину за законом № 3-449 від 20.07.2018 року володіє ще 1/6 часткою вищезазначеної квартири. Позивач підтримує родинні стосунки і зі своїм старшим сином ОСОБА_8 , вони проживають і зареєстровані разом. В листі-відповіді № 202 від 09.12.2024 року адміністрація БФ Центр «Джерело Життя» повідомило, що мати ОСОБА_7 , ОСОБА_9 постійно відвідує сина. Цікавиться його життям у закладі, здоров`ям та успіхами у навчанні. Зі своєї сторони, ОСОБА_7 постійно дзвонить матері та теж цікавиться її життям. Під час зустрічі мами та сина відчуваються їхні дружні та родинні стосунки. Зважаючи на дані обставини, адміністрація закладу не заперечує проти поновлення батьківських прав. Зазначені факти свідчать по те, що на даний час зникли обставини, які слугували підставою позбавлення її батьківських прав, у зв`язку з чим просить поновити її батьківські права відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та звільнити від сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання сина. Стягнути з ОСОБА_3 безпідставно отримані кошти в якості аліментів за період з 15.10.2024 року по 09.12.2024 року в сумі 19936,73 грн.

Ухвалою суду від 14.02.2025 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14.02.2025 року заяву представника позивача про забезпечення позову повернуто позивачу.

28.02.2025 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 про визнання позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.03.2025 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Гулій А.В. (а.с.14) в судовому засіданні позов підтримали, посилаючись на обставини викладені в ньому просили задовольнити. Додатково позивач суду пояснила, що коли ОСОБА_7 було 4-5 років вона поїхала на заробітки. Сини залишилися з батьком. Коли вона в 2018 році повернулася в Україну дізналася, що в цей період з неї судовим наказом стягнули аліменти та позбавлкно її батьківських прав. Через її рішення поїхати на заробітки чоловік перешкоджав їй спілкуватися з дітьми. Вона звернулася до служби у справах дітей, де їй роз`яснили порядок поновлення батьківських прав. Усі рекомендації вона виконала, працевлаштувалася, виплатила заборгованість по аліментам, налагодила контакт з синами. Старший син на теперішній час досяг повноліття та проживає з нею. Після поновлення батьківських прав щодо ОСОБА_7 планує займатися його вихованням та дати сину освіту. Судові витрати просять залишити по фактично понесеним.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про визнання позовних вимог в якій також просить провести розгляд справи у її відсутність (а.с.87).

Представник відповідача Органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради Омельяненко О.В. (а.с.93) в судовому засіданні підтримала висновок №433/9/10/3 від 04.12.2024 року. ОСОБА_1 звернулася до служби у справах дітей з питтяння поновлення її батьківських прав, виконала усі умови. Алкоголь чи наркотичні засоби не вживає. Офіційно працевлаштована та має стабільний прибуток. Добре характеризується за місцем роботи та мешкання. Налагодила контакт з дитиною. Вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Третя особа Благодійна організація «Благодійний фонд» Центр соціальної допомоги та реабілітації «Джерело життя» для дітей, які залишились без батьківської опіки подали заяву про розгляд справи у відсутність їх представника. Вважають позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню (а.с.121).

Суд на підставі ст.223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених осіб.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області №398/4320/18 від 25.02.2019 року, яке набрало законної сили 28.03.2019 року, ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с.18-21).

Згідно судового наказу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області № 398/3180/17 від 29.09.2017 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягнуто на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 02.08.2018 року № 471 над малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено опіку та призначено опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.

Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина. Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Законодавство України, яке регулює сімейні відносини визначає, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що статтею 169 СК України особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення. Розглядаючи такі справи, суди зобов`язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав. При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити. При поновленні батьківських прав перш за все суд дотримується принципу охорони інтересів дітей, оскільки позбавлення батьківських прав проводилося в їх інтересах. По даній справі не здобуто доказів, що поновлення позивача в батьківських прав відносно дітей буде суперечити її інтересам.

Як вбачається з рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області №398/4320/18 від 25.02.2019 року підставами позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав було ухилення останньої від належного виховання та матеріального утримання дітей.

На теперішній час ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.17, 38-42). За місцем мешкання характеризується позитивно, відкрита, комунікабельна, доброзичлива та товариська, відносини з сусідами добрі, (а.с.45), працює в ТОВ «Олександрійський цукровий завод» (а.с.46), за місцем роботи характеризується зразково, має постійний дохід з якого відраховуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 (а.с.28-37).

З довідки Олександрійського ВДВС №247644 від 12.12.2024 року вбачається, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження НОМЕР_3 відкрите 08.12.2017 року, з виконання судового наказу № 398/3180/17 від 29.09.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Аліментні платежі відраховуються з офіційного місця роботи, заборгованість відсутня (а.с.24-27).

Адміністрація БФ Центр «Джерело Життя» листом №202 від 09.12.2024 року повідомила службу у справах дітей, що вихованець ОСОБА_10 , 2009 року народження знаходиться в закладі з 24.10.2024 року. Мати ОСОБА_7 , ОСОБА_1 постійно відвідує сина, цікавиться його життям у закладі, здоров`ям та успіхами у навчанні. Під час зустрічі мами та сина відчуваються їхні дружні та родинні стосунки (а.с.48). БФ Центр «Джерело Життя» не заперечує проти поновлення батьківських прав матері відносно вихованця закладу ОСОБА_5 .

Дитина ОСОБА_10 подав органу опіки та піклування заяву від 11.2024 року в якій не заперечує проти поновлення батьківських прав матері ОСОБА_1 , бажає проживати з останньою (а.с.47).

Згідно ст.19 СК України, орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Орган опіки та піклування надав висновок №433/9/10/3 від 04.12.2024 року, про доцільність поновлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.125).

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У ч.ч. 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливим. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v.UKRAINE, №10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

У ст. 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї ; сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ст.171 СК України).

Дитина ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомив, що підтримує рішення мами про поновлення батьківських прав, вони підтримували спілкування на протязі декілька років, як у нього з`явилася технічна можливість. Між ними склалися добрі стосунки, він дослухається маминої думки з життєвих питань. Хоче проживати з матір`ю.

Згідно ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнала, про що подала відповідну письмову заяву (а.с.87).

Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що подана відповідачем ОСОБА_3 заява про визнання позову підлягає прийняттю, оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено наявність підстав для того.

Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що поведінка позивача відносно неповнолітнього сина змінилась, вона зробила для себе належні висновки і з повною відповідальністю підійшла до виконання своїх батьківських обов`язків, а тому є всі правові підстави для задоволення позовних вимог про поновлення батьківських прав ОСОБА_1 .

Зазначене відповідатиме інтересам неповнолітньої дитини ОСОБА_5 щодо збереження його зв`язків із сім`єю, сприятиме возз`єднанню з своєю матір`ю.

Щодо позовних вимог про припинення стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При ухиленні їх від виконання даного зобов`язання кошти на утримання дитини стягуються в судовому порядку.

За положеннями ч.1 ст.76 ЦК України, опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).

Згідно із ст.192 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ст.273).

З аналізу вказаних статей вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли наприклад, дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - з ким проживала дитина. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

Правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.09.2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Враховуючи те, що з моменту набрання даним рішенням законної сили батьківські права ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_5 поновлюються, неповнолітня особа передається матері та опіка щодо нього припиняється, обов`язок матері щодо утримання дитині залишається незмінним, але відпадає необхідність у примусовому його виконанні шляхом стягнення аліментів на користь опікуна, тож суд вважає за необхідне припинити стягнення аліментів з позивача на користь опікуна на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються за виконавчим листом №398/3180/17 (провадження 2-н/398/232/17), виданим Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області, від дня набрання законної сили даним рішенням суду про поновлення батьківських прав.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_3 безпідставно отриманих коштів в якості аліментів за період з 15.10.2024 року, суд зазначає наступне.

Статтею 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже, ст.179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом (ч.2 ст.47 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.18 СК України, кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.

В ч.4 ст.152 СК України зазначено, що дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою, зокрема про стягнення аліментів.

Як встановлено в судовому засіданні з 24.10.2024 року ОСОБА_10 , 2009 року народження знаходиться в БФ Центр «Джерело Життя».

Отже, нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з опікуном ОСОБА_3 , на користь останньої суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.

Враховуючи, що неповнолітній ОСОБА_10 станом на 24.10.2024 року набув право на самостійне отримання і розпорядження аліментами від матері, згідно положень ст.179 СК України, він мав право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на свою користь, припинивши стягнення за судовим наказом №398/3180/17 (провадження 2-н/398/232/17).

Згідно з ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною 5 ст. 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Оскільки з 24.10.2024 року ОСОБА_10 перебував в БФ Центр «Джерело Життя», останні мали право ставити питання в порядку ст..442 ЦПК України про заміну стягувача у виконавчому провадженні НОМЕР_3 відкрите 08.12.2017 року, з виконання судового наказу № 398/3180/17 від 29.09.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Отже право вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_3 коштів, отриманних в якості аліментів за період з 15.10.2024 року, на утримання ОСОБА_5 , позивачу не належить, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає

Позивач не ставить питання про стягнення з відповідача судового збору, сплаченого при зверненні до суду, тому суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, ст.ст.19, 155, 169, 171, 179, 180, 192, 273 СК України, ст.ст.4, 10-13, 76-83, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Поновити батьківські права ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, які стягуються за виконавчим листом №398/3180/17 (провадження 2-н/398/232/17), виданим Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області від дня набрання законної сили даним рішенням суду про поновлення батьківських прав.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 06.04.2025 року.

Суддя: Л.І. Стручкова