Справа №461/471/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
/заочне/
03 квітня 2025 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
(адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),
в інтересах якого діє адвокат Снігур Галина Михайлівна
(адреса: 79066, м. Львів, вул. Сихівська, 3/22; РНОКПП: НОМЕР_2 ;
e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до
Львівського комунального підприємства «Княже місто»
(адреса: 79005, м. Львів, вул. Тиха, 5; ЄДРПОУ: 20774241)
про відшкодування шкоди,
встановив:
I. Позиції сторін та учасників справ, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Адвокат Снігур Галина Михайлівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», звернулась до суду з позовом до Львівського комунального підприємства «Княже місто» про відшкодування шкоди. Позивач просить суд стягнути з Львівського комунального підприємства «Княже місто» на користь позивача ОСОБА_1 майнової шкоди, що спричинена пошкодженням його транспортного засобу у розмірі 114 717 гривень 23 копійки.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18 січня 2024 року внаслідок падіння снігу з даху будинку АДРЕСА_2 , автомобіль марки «БМВ», д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 , зазнав пошкоджень, зокрема було пошкоджено лобове скло, панорамний люк та дах транспортного засобу. За фактом завдання шкоди позивач звернувся до правоохоронних органів з метою встановлення та виявлення особи винної в пошкодженні автомобіля. 02.02.2024 року ІП НП України Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області видано довідку про реєстрацію факту правопорушення та встановлено винну особу - балансоутримувача будинку АДРЕСА_2 . 20 січня 2024 року було укладено договір №20 від 20 січня 2024 року з ТзОВ «Експертиза» про виконання судової автотоварознавчої експерти. Згідно висновку експерта №15 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 21 березня 2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW X3 2,0i 5dr 8AT», інвентаризаційний номер НОМЕР_4 складає 114 717 гривень 23 копійки. У зв`язку з тим, що балансоутримувач ЛКП «Княже місто» відмовилось у добровільному порядку здійснити відшкодування завданих збитків, ОСОБА_1 змушений звертатися до суду з даним позовом.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення встановлених недоліків.
31.01.2025 усунуто недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.02.2025 відкрито провадження у справі та постановлено про здійснення її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
25.02.2025 адвокат Снігур Галина Михайлівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», скерувала до суду клопотання у якому вказала, що докази понесених судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. Також, представник відповідача зауважила, що в цій справі розмір збитків (витрат, які особа має зробити для відновлення свого пошкодженого майна) визначений у висновку експерта № 15 судової автотоварознавчої експертизи від 21.03.2024 і визначений сумою відновлювального ремонту автомобіля БМВ, д.н.з. НОМЕР_3 , та становить 114717 гривень 23 копійки. Представник стверджує, що заподіяння шкоди позивачу виникло внаслідок прямого невиконання відповідачем обов`язків, оскільки належне прибирання снігу та льоду з даху будинку унеможливило б виникнення такої ситуації, проте відповідач не вживав ніяких заходів з метою виконання даного обов`язку. Послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 надаються ЛКП «Княже місто». Позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, а розгляд справи здійснювати за її та позивача відсутності.
У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у відповідності до ст.128 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного документу до електронного кабінету відповідного учасника справи.
Відповідно до частин 6,7 ст.14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Днем вручення судової повістки є: день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (ч.8 п.2,4 ст.128 ЦПК України).
Суд враховує, що сторони обізнані про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явились, матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи у її та ОСОБА_1 відсутності, відтак, з врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони провадження, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
З огляду на неявку відповідача по даній цивільній справі, врахувавши позицію сторони позивача, суд вважає можливим розглядати справу з ухваленням заочного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
II. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 18.01.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , відбулося падіння снігу з даху будинку на автомобіль марки «БМВ», д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 .
Дана подія підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.01.2024; довідкою від 02.02.2024 року №1771/37/01-24 про реєстрацію матеріалів в Інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області; довідкою про результати проведення перевірки за заявою від 02.02.2024; рапортом старшого лейтенанта ДОП СДОП ВП ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області від 02.02.2024.
У зв`язку із відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю внесення відповідної інформації Єдиного реєстру досудових розслідувань перевірку по даних матеріалах було припинено, матеріали направлено у СМ ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області.
02.02.2024 ІП НП України Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області видано довідку про реєстрацію факту правопорушення та встановлено винну особу - балансоутримувача будинку АДРЕСА_2 .
20.01.2024 позивачем було укладено договір №20 від 20 січня 2024 року з ТзОВ «Експертиза» про виконання судової автотоварознавчої експерти. Згідно висновку експерта №15 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 21 березня 2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW X3 2,0i 5dr 8AT», інвентаризаційний номер 5UXWX9C50F0D62096 складає 114 717 гривень 23 копійки.
Таким чином, встановлено, що внаслідок падіння на автомобіль позивача снігу 18.01.2024 майну останнього було завдано матеріальної шкоди на вищезазначену суму.
Окрім того, згідно договору № 20 про виконання судової експертизи від 20.01.2024, укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ фірма «Експертиза», вартість проведення судової автотоварознавчої експертизи становить 5000 гривень.
Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають права звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян внаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Таким чином, аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.
Саме такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 3 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14, від якого на даний час Велика Палата Верховного Суду не відступала.
При цьому, шкода є другою неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об`єкта правопорушення розрізняють майнову або немайнову (моральну) шкоду. Грошовий вираз майнової шкоди є збитками.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною другою статті 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 22 ЦК України).
Таким чином, відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасника правовідносин за рахунок іншого суб`єкта - правопорушника. Щоб стягнути зазнані збитки, потерпіла особа має довести їх наявність і розмір, а також те, що відповідач є заподіювачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду (правовий висновок викладений в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від: 30 січня 2018 року у справі № 395/1360/15-ц (провадження № 61-77св18),19 вересня 2018 року у справі № 686/3471/17 (провадження № 61-981св18), 10 жовтня 2018 року у справі № 359/11706/15-ц (провадження № 61-13907св18)).
Згідно зі статтею 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
При цьому, визначення розміру матеріального збитку при відшкодуванні шкоди, заподіяної зокрема транспортному засобу, повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395 (з відповідним змінами).
Пунктами 2.3. та 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.200 № 1335/5/1159) визначено, що вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ. Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Ця Методика розроблена згідно із Законами України «Про судову експертизу», «;Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи й оцінки майна (пункт 1.1.)
Згідно з пунктом 1.3. вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.
Методика застосовується, зокрема, з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ та визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ (підпункт «д» та «е» пункту 1.4.).
Абзацом дев`ятим частини другої статті 7 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом
Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі № 522/1597/15-ц (провадження № 61-12079ск18) дійшов висновку, що «Визначення вартості матеріального збитку шляхом проведення незалежної оцінки (виконавець - оцінювач транспортних засобів) або автотоварознавчого дослідження (виконавець - судовий автотоварознавець) відповідає вимогам статті 7 Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні», в якій сказано, що Проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках».
Розмір відшкодування шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 461/2217/19 (провадження № 61-9194св20)).
У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №522/15636/16-ц (провадження № 61-1819св17) зазначено, що «якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків). Враховуючи те, що на відновлення автомобіля позивача окремі вузли підлягали заміні, апеляційний суд правильно визначив розмір коштів, який необхідний на відновлення пошкодженого автомобіля позивача та зробив обґрунтований висновок про те, що на користь позивача має бути стягнута різниця між фактичним розміром шкоди, страховою виплатою і витратами, які необхідні для повного відновлення транспортного засобу».
Із висновку експерта № 15 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи згідно договору № 20 від 20.01.2024, складеного належним суб`єктом оціночної діяльності, вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «BMW X3 2,0i 5dr 8АТ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , складає 114717 гривень 23 копійки, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, завданого власнику автомобіля ? 57017 гривень 63 копійки, а ринкова вартість згаданого автомобіля становить 770233 гривень 20 копійок.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 77, 79, 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Оцінюючи надані позивачем докази по справі, суд визнає їх належними і допустимими для використання у процесі доказування, оскільки такі докази знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою та іншими матеріалами справи є достатніми та достовірними, не спростовані у процесі судового розгляду.
За вказаних обставин, суд вважає доведеним, що внаслідок неналежного виконання відповідачем (уповноваженими ним особами) обов`язків по обслуговуванню будинку відбулося падіння снігу з даху будинку АДРЕСА_2 , у результаті чого було спричинено пошкодження транспортного засобу належного позивачу, що завдало останньому матеріальної шкоди.
У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову ? на відповідача; уразі відмовив позові ? на позивача; у разі часткового задоволення позову ? на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 2 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи. Таким чином, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про відшкодування витрат за проведення експертного дослідження у розмірі 5000 гривень.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до позовної заяви позивач вказує, що очікує понести у зв`язку із розглядом справи 10000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Виходячи з наведеного, суд вирішує питання розподілу витрат документально підтверджених на момент ухвалення рішення.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Львівського комунального підприємства «Княже місто» на користь ОСОБА_1 114717 (сто чотирнадцять тисяч сімсот сімнадцять) гривень 23 копійки - компенсації завданої матеріальної шкоди.
Стягнути з Львівського комунального підприємства «Княже місто» на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок - витрат на проведення експертного дослідження.
Стягнути з Львівського комунального підприємства «Княже місто» на користь ОСОБА_1 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок - судові витрати пов`язані із сплатою судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:
позивач ? ОСОБА_1
(адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),
представник позивача ? адвокат Снігур Галина Михайлівна
(адреса: 79066, м. Львів, вул. Сихівська, 3/22; РНОКПП: НОМЕР_2 ;
e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
відповідач ? Львівське комунальне підприємство «Княже місто»
(адреса: 79005, м. Львів, вул. Тиха, 5; ЄДРПОУ: 20774241)
Повний текст рішення складено 08 квітня 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький
Суд | Галицький районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2025 |
Оприлюднено | 10.04.2025 |
Номер документу | 126455548 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Галицький районний суд м.Львова
Стрельбицький В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні