Рішення

від 30.10.2007 по справі 12199-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

12199-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

30.10.2007Справа №2-15/12199-2007

За позовом Міського виробничого управління житлово-комунального господарства м. Армянська (96012, АР Крим, м. Армянськ, мікр. Васильєва, 2, ідентифікаційний код 20760084)

До відповідача Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Армянська (96012, АР Крим, м. Армянськ, вул.. Шкільна, 7а, ідентифікаційний код 22274175)

Про стягнення 7362,55 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Сулейманова Е.І., довіреність № 888 від 13.04.2007 р., у справі

Від відповідача  - не з'явився   (клопотання)

        Обставини справи: Міське виробниче управління житлово-комунального господарства м. Армянська звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Армянська про стягнення 7362,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням господарського суду АР Крим від 05.05.2005 р. у справі №2-3/6384-2005 з Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Армянська на користь Міського виробничого управління житлово-комунального господарства м. Армянська була стягнута заборгованість за договором № 11 від 01.01.1998 р. у сумі 22741,19 грн.

Проте, враховуючи те, що до часу подачі позову до суду вказана сума боргу не була погашена відповідачем, позивач просить стягнути з Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Армянська 3% річних у розмірі 1760,74 грн. та 5601,81 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача проти позовних вимог не заперечує. Однак зазначає, що вказане невиконання відповідачем зобов'язань виникло через відсутність можливості у Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Армянська самостійно попереджати виникнення заборгованості та її погашення, оскільки остання є бюджетною установою. За таких обставин, відповідач просить суд розглянути справу за відсутності його представника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду АР Крим від 05.05.2005 р. у справі №2-3/6384-2005  позов був задоволений частково, з Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Армянська на користь Міського виробничого управління житлово-комунального господарства м. Армянська була стягнута заборгованість за договором № 11 від 01.01.1998 р. у сумі 22741,19 грн.

16.05.2005 р. Господарським судом АР Крим був виданий наказ на примусове виконання рішення ГС АР Крим від 05.05.2005 р.

Проте, до часу подачі дійсного позову до суду вказана сума заборгованості відповідачем сплачена не була, що і стало приводом для нарахування на вказану суму, стягнену згідно наказу господарського суду АР Крим від 16.05.2005 р., інфляційних втрат та процентів за користування грошовими коштами, та для звернення з позовом до суду.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

          Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

          Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Відповідно до пункту 4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/223 від 12.05.1992 р. „Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції” якщо після прийняття господарським судом рішення про відшкодування збитків, їх розмір збільшився в результаті росту цін на майно або роботи, кредитор не позбавлений права подати новий позов до винної особи.

Позивач просить суд стягнути з відповівдача суму річних та інфляційних втрат, нарахованих у звязку з простроченням виконання відповідачем рішення господарського суду АР Крим від 05.05.2005 р.  за період з 01.01.2005 р. по 31.07.2007 р.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи № 2-3/6384-2005 рішенням господарського суду АР Крим від 05.05.2005 р. було стягнуто на користь позивача заборгованість у розмірі  22741,19 грн. Вказане рішення набрало законної сили 16.05.2005 р. На виконання вказаного рішення був виданий наказ від 16.05.2005 р., в якому зазначено, що його чинність починається з 16.05.2005 р.

Отже, дата виникнення у відповідача зобов'язання щодо погашення заборгованості у розмірі 22741,19 грн. є дата вступу рішення господарського суду АР Крим від 05.05.2005 р. у законну силу, тобто 16.05.2005 р.

Отже, позивачем неправомірно був зроблений розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.01.2005 р. по 31.07.2007 р., тоді як потрібно з 16.05.2005 р. по 31.07.2007 р.

Таким чином, сума 3% річних потрібно розраховувати наступним чином:

(22741,19 грн. х 3% х 807 дн.) /365 дн.= 1508,40 грн.

З урахуванням викладеного, матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача сума 3% річних у розмірі 1508,40 грн.

Інфляційні втрати за період з 16.05.2005 р. по 31.07.2007 р. складають 4823,32 грн., підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Армянська (96012, АР Крим, м. Армянськ, вул.. Шкільна, 7а, ідентифікаційний код 22274175) на користь Міського виробничого управління житлово-комунального господарства м. Армянська (96012, АР Крим, м. Армянськ, мкр. Васильєва, 2, ідентифікаційний код  20760084)  1508,40 грн. річних, 4823,32 грн. інфляційних втрат, 87,72 грн. державного мита та 101,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.