Рішення

від 12.11.2007 по справі 12195-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

12195-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

12.11.2007Справа №2-15/12195-2007

За позовом Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гайдара, 3-А, ідентифікаційний код 03358593)

До відповідача Комунального підприємства «Молодіжне» (97501, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул.. Шкільна, 3, ідентифікаційний код 20695091)

Про стягнення 753118,39 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Кривошеєв О.Г., довіреність № 20-3/1184 від 25.04.2007  р., у справі

Від відповідача – Клімова В.Т., довіреність № 91 від 10.10.2007 р., у справі

        Обставини справи: Орендне підприємство „Кримтеплокомуненерго” звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства «Молодіжне» про стягнення 753118,39 грн. заборгованості, в тому числі: 653783,97 грн. основного боргу, 21373,47 грн. 3% річних, 77960,95 грн. інфляційних втрат за договором на постачання теплової енергії № 537 від 17.03.2003 р.

          Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих йому послуг за договором № 537 від 17.03.2003 р. на суму 653783,97 грн. за період з 01.11.2004 р. по 01.08.2007 р.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов по суті позовних вимог не заперечує, однак зазначає, що сума у розмірі 111915,95 грн. була сплачена відповідачем в порядку виконавчого провадження. Так відповідач просить суд зменшити стягувану суму основного боргу та пропорційно суму річних та інфляційних втрат.

    Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

17.03.2003 р. між Орендним підприємством „Кримтеплокомуненерго” (Постачальник) та Комунальним підприємством «Молодіжне» (Споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії № 537 (а.с. 6-8)

Згідно з пунктом 1 Договору Постачальник бере на себе зобов'язання забезпечувати Споживача тепловою енергією у вигляді опалення та підігріву води в необхідних йому обсягах, а Споживач зобов'язується прийняти теплову енергію в об'ємах, визначених дійсним договором та оплатити її по встановленим тарифам в строки, передбачені договором. Сторони зобов'язуються керуватися чинними «Правилами користування тепловою енергією» та іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства України та АР Крим.

Відповідно до пункту 6.7 Договору підставою для оплати по другій групі споживачів є рахунки, виставлені Постачальником.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. (пункт 6.2 Договору)

Згідно до пункту 6.1 Договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються в грошовій або іншій, не забороненій чинним законодавством, формі згідно встановлених Постачальником тарифів, у залежності від груп споживачів в строк до 25 числа місяця наступного за розрахунковим.

Пунктом 6.4 Договору сторони передбачили, що споживачі, які не мають приладів обліку здійснюють щомісячну оплату за спожиту теплову енергію згідно тарифів, встановленим Радою Міністрів Ар Крим, за опалювальну площу з розрахунку на 1 кв. м та тарифу на гаряче водопостачання на 1 куб.м гарячої води.

Відповідно до пункту 6.2 Договору при зміні Урядом цін на енергоресурси, воду та матеріали, зміні податкового законодавства, відповідно автоматично змінюється ціна на теплову енергію, що відпускається другої групи споживачів, про що Постачальник повідомляє Споживача з посиланням на нормативний документ.

У виконання вказаного пункту Договору позивач належним чином інформував відповідача про зміну тарифів, про що свідчать додані до матеріалів справи реєстри про отримання повідомлень про зміну тарифів. (а.с. 100-101)

Відповідно до пункту 10.1 Договір укладений строком на 5 років та діє з 17.03.2003 р. по 16.03.2008 р.

Сторони не представили суду доказів припинення дії вказаного договору, у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.

Так, позивачем надавалися послуги з теплопостачання у відповідності до умов договору, що підтверджується доданими до матеріалів справи рахунками за теплопостачання. (а.с. 26-58)

Вказані рахунки були отримані відповідачем, про що свідчать підпис представника відповідача у реєстрах про отримання рахунків. (а.с. 65-99)

Проте, відповідачем вказані рахунки не були сплачені в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 653783,97 грн. за надані послуги за період з 01.11.2004 р. по 01.08.2007 р., що і стало підставою для звернення Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті  530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач  відповідно до статті  33 Господарського процесуального кодексу України  не представив доказів оплати заборгованості  за надані йому послуги згідно виставлених рахунків за договором № 537 від 17.03.2003 р.  При таких обставинах  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих йому позивачем послуг, через що  вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 653783,97 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 77960,95 грн., 3% річних у розмірі 21373,47 грн.

    Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Комунального підприємства «Молодіжне» інфляційних втрат у розмірі 77960,95 грн. за період з 25.12.2004 р. по 17.08.2007 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення з Комунального підприємства «Молодіжне» 3% річних у розмірі 21373,47 грн. за період з 25.12.2004 р. по 17.08.2007 р.  підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 13.11.2007 р.

          З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 82-85  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Молодіжне» (97501, АР Крим, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул.. Шкільна, 3, ідентифікаційний код 20695091) на користь Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гайдара, 3-А, ідентифікаційний код 03358593, р/р 260010196423 в АБ «Експрес-Банк» м. Сімферополь, МФО 384674)  заборгованість у розмірі 653783,97 грн., 21373,47 грн. річних, 77960,95 грн. інфляційних втрат, 7531,19 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.