Ухвала

від 08.04.2025 по справі 539/2409/22

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/2409/22

Провадження №1-в/524/60/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2025 Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

з участю представника ВК - ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_6

розглянувши матеріали клопотання засудженого ОСОБА_6 про приведення у відповідність до вимог закону вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.04.2024,

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_6 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука з клопотанням, в якому просить привести у відповідність вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.04.2024, а саме у зв`язку з набуттям чинності Закону України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів»від 18.07.2024№3886-ІХ просить виключити з вироку посилання на епізоди за ч.4 ст. 185 КК України вчинені 06.05.2022 року, 07.05.2022 року, 09.05.2022 року,13.05.2022 року,12.06.2022 року, 16.06.2022 року, оскільки вартість викраденого ним майна не перевищує суми з якої настає кримінальна відповідальність.

У судовому засіданні засуджений та його захисник адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримали, просили задовольнити. Засуджений також повідомив, що аналогічне клопотання установи де він відбуває покарання вже розглядалось судом і у його задоволенні було відмовлено. Ухвалу суду він отримав і не вона стороною захисту не оскаржувалась.

Прокурор та представник колонії ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення заяви засудженого. Прокурор зазначила, що ДУ «ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «КРЕМЕНЧУЦЬКА ВИХОВНА КОЛОНІЯ» раніше зверталась до суду з таким же клопотанням. За результати розгляду Автозаводським районним судом м. Кременчука у задоволенні клопотання було відмовлено. Апеляційну скаргу, подану нею на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука було повернуто через пропуск процесуального строку на оскарження судового рішення в апеляційному порядку.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку:

Під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч.2 і 3 ст.74 КК України (п.13 ч.1 ст.537 КПК України).

Згідно п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п.10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до ч.3 ст.57, ч.1 ст.58, ч.1 ст.62 КК України), 11, 13, 13-2 ч.1 ст.537 цього Кодексу.

09.08.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024.

Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та станом на 2022 рік становило 2481 грн.

Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2 ст. 4 КК України).

Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст. 3 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Судовим розглядом встановлено, що вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.04.2024 ОСОБА_6 засуджено за ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_6 , крім іншого, засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України, за те, що він викрав чуже майна шляхом крадіжки за епізодами: від 06.05.2022, вартістю 766,67грн., 07.05.2022, вартістю 1350 грн., 09.05.2022, вартістю 584,84 грн., 13.05.2022, вартістю 360 грн., 12.06..2022, вартістю 1800 грн., 16.06.2022, вартістю 1781 грн., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення. Отже, вказані діяння перестали бути кримінально караними.

Разом із цим, як вбачається з вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.04.2024 ОСОБА_6 засуджено за вчинення декількох епізодів злочинної діяльності, які кваліфіковані за однією частиною однієї статті КК України. При цьому деякі діяння перестали бути кримінально караними, а деякі ні ( епізод від 18.06.2022 року).

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_6 не призначалось покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, що узгоджується з роз`ясненнями, які містяться у пункті 20 Постанови Пленуму Верховного суду України N 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд вважає? що на даний час немає підстав для звільнення ОСОБА_6 від покарання призначеного вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.04.2024.

Крім того, суд враховує, що начальник державноїустанови «Кременчуцькавиховна колонія»звертавсядо судуз аналогічнимклопотанням щодоприведення увідповідність довимог законувироку Лубенськогоміськрайонного судуПолтавської областівід 09.04.2024року. 09.01.20205 року Автозаводським районним судом м. Кременчука постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання начальника державної установи «Кременчуцька виховна колонія». Ухвала суду набрала законної сили.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання засудженого.

Керуючись ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, ст.. 74 КК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про приведення вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.04.2024 у відповідність до вимог закону - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_7