Ухвала

від 07.04.2025 по справі 646/3258/19

НЕ ВКАЗАНО

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 квітня 2025 року

м. Харків

справа № 646/3258/19

провадження № 22-ц/818/340/25

Харківський апеляційнийсуд вскладі суддісудової палатиз розглядуцивільних справТичкової О.Ю.,розглянувши заяву ОСОБА_1 провиправлення описки в ухвалі Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОФОН-УА», директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОФОН-УА» Філатова Д.М., Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківські домофонні системи Плюс», директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківські домофонні системи плюс» Великої ОксаниМихайлівни, ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -

У С Т А Н О В И В :

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги зазначених в ухвалі Харківського апеляційного суду від 04.09.2024.

31 березня 2025 року до Харківського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Харківського апеляційного суду від 20.11.2024.

Перевіривши матеріали цивільної справи, подану заяву, судова колегія приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 25 квітня 2019 року "Про забезпечення функціонування української мови як державної", єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Частинами першою, третьою статті 14Закону України«Про забезпеченняфункціонування українськоїмови якдержавної» встановлено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Застаттею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики"судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьоїстатті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу. Рішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року № 2-р/2018ЗаконУкраїни "Про засади державної мовної політики" від 03 липня 2012 року № 5029-VI, зі змінами, визнаний неконституційним, втратив чинність з дняухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення.

Таким чином,Закон України "Про засади державної мовної політики"на момент складання позову, його подання та безпосередньо вирішення судом питання щодо відкриття провадження по справі, є нечинним. Отже чинне законодавство України не дозволяє подавати до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені недержавною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 9 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулась до суду апеляційної інстанції з заявою про виправлення описки в ухвалі Харківського апеляційного суду від 20.11.2024, яка викладена російською мовою.

Згідно з частиною третьою статті 182ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, викладені устатті 183 ЦПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 183ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на зазначене, судова колегія, вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Харківського апеляційного суду від 20.11.2024 залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 183, 357 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про виправленняописки вухвалі Харківськогоапеляційного судувід 20листопада 2024року посправі запозовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ДОМОФОН-УА»,директора Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ДОМОФОН-УА»Філатова Д.М.,Товариства зобмеженою відповідальністю«Харківські домофоннісистеми Плюс»,директора Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Харківськідомофонні системиплюс» ВеликоїОксаниМихайлівни, ОСОБА_2 прозахист правспоживачів залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Ю.Тичкова