Ухвала

від 09.04.2025 по справі 908/866/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.04.2025 Справа № 908/866/25

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої Олени Сергіївни, розглянувши заяву, що надійшла через систему «Електронний суд» (вхід. №936/08-07/25 від 01.04.2025) від

заявника: Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Центр 5», код ЄДРПОУ 08562973

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40308189,

про видачу судового наказу про стягнення суми 71350,00 грн,

Без повідомлення (виклику) заявника і боржника

УСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 01.04.2025 здійснено автоматичний розподіл вказаної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/866/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.

Судовий наказ відповідно до положень статті 232 ГПК України є судовим рішенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутись особа, якій належить право вимоги.

Згідно зі статтею 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Розглянувши матеріали заяви Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Центр 5», суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

В частині 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлено в розмірі 3028,00 гривень.

Відповідно до підпункту 21 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу встановлена в розмірі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що заява про видачу судового наказу надійшла до суду в електронній формі через систему Електронний суд, розмір судового збору, який підлягає до сплати за подання даної заяви із застосуванням коефіцієнту для пониження ставки судового збору, складає 242,24 грн (3028,00х0,1х0,8).

Документа, що підтверджує сплату судового збору, до заяви Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Центр 5» не додано. Підстави звільнення заявника від сплати судового збору у заяві не зазначено та відповідних підтверджуючих документів до неї не додано.

Також приписами ст. 150 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу. Так, у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; до заяви про видачу судового наказу, зокрема, додається копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Зміст зазначених процесуальних норм слід розуміти буквально, а саме, що за наслідками розгляду відповідної заяви поданої в порядку розділу II ГПК України, судом може бути видано один судовий наказ про стягнення грошової заборгованості за одним договором. Розділом II ГПК України, яким встановлено порядок здійснення судочинства в порядку наказного провадження, не передбачено можливості об`єднання в одній заяві про видачу судового наказу вимог до того ж самого боржника, що виникли більш ніж за одним договором, тобто вимог, що виникли з різних підстав та не пов`язані поданими доказами.

Отже, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, що виникла за певним конкретним договором та на підставі доказів, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються вимоги заявника.

Водночас із поданої заяви вбачається, що Державною установою «Табір для тримання військовополонених «Центр 5» заявлено вимоги про стягнення заборгованості за двома різними договорами, а саме: договором купівлі-продажу бензину А-95 № 0901-СК-Д/Г-31 від 20.12.2024 та договором купівлі-продажу дизпалива № 0902-СК-Д/Г-32 від 20.12.2024, що не відповідає вимогам ст. 148 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Крім того, заявником при зазначенні найменування боржника допущено помилку, а саме: замість ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» зазначено ТОВ «ІНКАМ-ФІНАНС» (з дефісом).

На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу.

Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Згідно зі ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Особам, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 ГПК України).

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Керуючись ст.ст. 148, 150, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній установі «Табір для тримання військовополонених «Центр 5» у видачі судового наказу за заявою вхід. №936/08-07/25 від 01.04.2025 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» суми 71350,00 грн.

Ухвала підписана 09.04.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С.Боєва