Рішення від 10.02.2025 по справі 908/2744/24

номер провадження справи 24/213/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2025 Справа № 908/2744/24

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Приватне підприємство фірма «Дарьял» ( 69002, місто Запоріжжя, вулиця Фортечна, 53, код ЄДРПОУ 20496109).

до відповідача Концерн «Міські теплові мережі» ( 69091, місто Запоріжжя, вулиця Героїв полку «Азов» , 137, код ЄДРПОУ 32121458).

про визнання недійсним договору.

Суддя : Азізбекян Т.А.

За участю секретаря судового засідання Коваль А.К.

Представники:

Від позивача Пориченський К.А. ( самопредставництво, паспорт НОМЕР_1 ).

Від відповідача Калініна Заєць Ю.М. ( дов. № 912/20-25 від 19.12.2024 року)

Фарзаєва К.А. (дов. № 911/20-25 від 19.12.2024 року).

ВСТАНОВЛЕНО:

15 жовтня 2024 року до канцелярії Господарського суду Запорізької області від Приватного підприємства фірми «Дарьял» надійшов позов з вимогами до Концерну «Міські теплові мережі» про визнання недійсним договору № 76204301 від 01.11.2021 року, що є публічним договором приєднання Концерну «Міські теплові мережі» з Приватним підприємством фірма «Дарьял».

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею призначена Азізбекян Т.А.

Ухвалою від 16.10.2024 року відкрито провадження у справі № 908/2744/24 ( № провадження 213), за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 18.11.2024 року о 10-40.

Ухвала суду від 16.10.2024 року була розміщена на сайті «Судова влада України».

В судовому засіданні 18.11.2024 року за участю з уповноваженим представником позивача було прийнято рішення про відкладення підготовчого засідання на 18.12.2024 року о 10-30.

Станом на 02.12.2024 року в системі «Електронний суд» Концерном «Міські теплові мережі» сформований відзив на позовну заяву.

04 грудня 2024 року від позивача до канцелярії Господарського суду Запорізької області надійшла відповідь на відзив.

В судовому засіданні 18.12.2024 року за участю з уповноваженими представниками сторін прийнято рішення про оголошення протокольної перерви на 15.01.2025 року о 10-30.

Станом на 09.01.2025 року від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання 15.01.2025 року без участі уповноваженого представника Приватного підприємства фірми «Дарьял», позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судовому засіданні 15.01.2025 року за участю з уповноваженим представником відповідача прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та призначення господарської справи № 908/2744/24 до судового розгляду по суті на 10.02.2025 року о 14-30.

В судовому засіданні 10.02.2025 року за участю з уповноваженими представниками сторін розпочато розгляд судової справи № 908/2744/24 по суті.

Уповноважені представники виступили із вступним словом, суд оголосив про початок з`ясування обставин та дослідження доказів.

Під час з`ясування обставин та дослідження доказів, уповноважені представники повідомили суду обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення на позов.

Після завершення з`ясування обставин та дослідження доказів, суд перейшов до судових дебатів в межах яких уповноважені представники сторін виступили із заключним словом.

В судовому засіданні 10.02.2025 року суд оголосив про завершення розгляду справи № 908/2744/24 по суті, та повідомив про вихід до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення.

По виходу з нарадчої кімнати 10.02.2025 року судом оголошена вступна і резолютивна частини судового рішення, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач в обґрунтування заявленого позову вказує, що Концерн «Міські теплові мережі» 02.10.2021 року на офіційному веб сайті оприлюднив «Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії», що є публічним договором приєднання. В системі електронного документообігу з обміну електронними документами з контрагентами «M.E.Doc» від Концерну «Міські теплові мережі» був надісланий рахунок в електронній формі за надані послуги відповідно до договору № 76204301 від 01.11.2021 року за вересень 2024 року за послуги постачання теплової енергії на загальну суму 295 728,19 грн. Адреса надання послуг за договором № 76204301 від 01.11.2021 року : багатоквартирний будинок у АДРЕСА_1 . Станом на 01.11.2021 року Приватне підприємство - фірма «Дарьял» був власником підвалу за нотаріально посвідченим договором № 109/10 від 25.11.2010 року купівлі продажу об`єкту права комунальної власності. За висновками позивача , Концерн «Міські теплові мережі» вчинив договір № 76204301 від 01.11.2021 року , який є публічним договором приєднання не з співвласником багатоквартирного будинку , що суперечить (порушує) частину 5 статті 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги». Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач заперечує проти заявленого позову вказуючи, що співвласники багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 в місячний термін не визначились з моделлю організації договірних відносин, визначених положеннями Закону України «Про житлово комунальні послуги». За поясненнями відповідача, приміщення позивача знаходиться у багатоквартирному будинку, система опалення даного приміщення відокремлена від системи опалення житлового будинку, оснащена вузлом обліку теплової енергії та підключена до вузла комерційного обліку. За висновками Концерну вказане приміщення є опалювальним, оскільки знаходиться в багатоквартирному будинку і відсутні документи на підтвердження відключення приміщення від мережі опалення. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали господарської справи № 908/2744/24 та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство фірма «Дарьял» зареєстрована за адресою: 69002, Запорізька область , місто Запоріжжя , вулиця Фортечна, будинок 53.

02.10.2021 року Концерн «Міські теплові мережі» оприлюднив на офіційному веб- сайті органу місцевого самоврядування та на власному офіційному веб сайті індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.

23.11.2021 року Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 10.11.2021 року «Про деякі питання нарахування ( визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу внесено зміни до Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води.

На виконання Рішення Запорізької міської ради від 27.07.2022 року № 43 «Про врегулювання питань надання послуги з постачання гарячої води в місті Запоріжжі» та керуючись Законом України «Про житлово комунальні послуги», «Правилами надання послуги з постачання гарячої води», «Правилами надання послуги з постачання теплової енергії» з урахуванням статті 652 Цивільного кодексу України Концерн «Міські теплові мережі» 01.09.2022 року оприлюднив на власному офіційному веб сайті угоду про розірвання індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води та змінену редакцію індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства.

Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг застосовуються до всіх власників (користувачів) житлових та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків які не обрали модель договірних відносин з Концерном.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Раніше укладені договори з Концерном «Міські теплові мережі» достроково припиняються з дати набрання чинності нових договорів але припинення ( втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.

За умовами Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 02 жовтня 2021 року, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: - обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; - обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Відповідно до розділу 11 Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 02 жовтня 2021 року, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла ( вузлів) комерційного обліку або розрахунковим шляхом відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315. У разі організації вузла обліку не на межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням теплових втрат від межі розділу до місця встановлення приладу обліку.

Позивачем до матеріалів позовної заяви в межах господарського провадження у справі № 908/2744/24 надані такі документи: - рахунок за надані послуги відповідно до умов договору № 76204301 за вересень 2024 року на загальну суму 295 728,19 грн.; - договір № 109/10 купівлі продажу об`єкта права комунальної власності від 25.11.2010 року , за умовами якого орган приватизації передав право власності покупцю Приватному підприємству фірмі «Дарьял», на комунальне майно міста Запоріжжя, шляхом приватизації способом викупу на підставі рішення Запорізької міської ради від 30.11.2007 № 23 ( зі змінами згідно рішення від 24.09.2008 № 27) та відповідно до наказу Органу приватизації від 28.09.2010 року № 429.

Пунктом 1.2 договору № 109/10 від 25.11.2010 року зафіксовано,що об`єктом приватизації є нежитлове приміщення № 28, підвалу літера А-3 загальною площею за внутрішніми замірами 113,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно Витягу з Державного реєстру правочинів дата видачі 25.11.2010 року, нотаріальне посвідчення договору купівлі продажу відбулось 25.11.2010 року.

Оцінивши надані документальні докази, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Главою 5 Господарського процесуального кодексу України зафіксовано, що доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктом 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У відповідності до положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу ( групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Положеннями статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено ,що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до положень статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивачем заявлені позовні вимоги про визнання недійсним договору № 76204301 від 01.11.2021 року, що є публічним договором приєднання Концерну «Міські теплові мережі» з Приватним підприємством фірми «Дарьял».

Правовою підставою заявлених позовних вимог позивач вказує, що договір № 762204301 від 01.11.2021 року , який є публічним договором приєднання , на підставі статей 203 , 215 Цивільного кодексу України повинен бути визнаний судом недійсним, оскільки вчинений Концерном «Міські теплові мережі» не з співвласником багатоквартирного будинку в порушення частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги».

Також, посилаючись на положення статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» підвал багатоквартирного будинку не відноситься до нежитлового приміщення, являється допоміжним.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зафіксовано,що у багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення.

Нежитлове приміщення ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

За приписами статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласник багатоквартирного будинку власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, при цьому спільне майно багатоквартирного будинку представляє собою приміщення загального користування ( у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

У відповідності до пункту 8 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком представляє собою вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності приміщень загального користування у тому числі допоміжні, несучі, огороджувальні та несуче огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку , яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.

За висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 598/175/15-ц, для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їх розташування , так і загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку використання. Суд першої інстанції зобов`язаний встановити винятковий статус спірних приміщень як ізольованих приміщень в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду та є самостійним об`єктом нерухомого майна, саме зі стадії проектування.

Критеріями для визначення статусу приміщення як допоміжного є : - забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку; - забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Верховний Суд в постанові № 922/1406/21 від 31.05.2023 року зазначив, що чинним законодавством України встановлено загальне правило наявності у всіх нежитлових приміщеннях багатоквартирного житлового будинку статусу допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру ( магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо) залишаються такими , що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Отже, при вирішенні спору ключовим є визначення правового статусу спірних приміщень, встановлення того, чи відносяться об`єкти до допоміжних чи є нежитловими приміщеннями у структурі житлового будинку з моменту проектування будинку.

Відповідно до положень статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства , його моральним засадам.

За правилами статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсний ( оспорюваний правочин).

Позивач вказує,що договір № 76204301 від 01.11.2021 року, який є публічним договором приєднання, на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України повинен бути визнаний судом недійсним, тому що вчинений Концерном не з співвласником багатоквартирного будинку в порушення статті 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги».

Також, позивач зазначає що ПП Фірма «Дарьял» є індивідуальним споживачем за договором № 600620 купівлі продажу в гарячій воді від 01.12.2006 року.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про житлово комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами.

За правилами статті 6 вказаного Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово комунальних послуг є: - споживачі ( індивідуальні та колективні); - управитель; - виконавці комунальних послуг.

Законом України «Про житлово комунальні послуги» зафіксовано,що надання житлово комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, при цьому договори про надання житлово комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин ( індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач ( співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Розділом УІ вказаного Закону «Прикінцеві та перехідні положення» закріплено,що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01 травня 2019 року.

Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Проаналізувавши викладені правові норми, враховуючи фактичні обставини у справі, суд не знаходить достатніх правових підстав для задоволення позову , оскільки укладення Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 02.10.2021 року , як публічного договору приєднання вимагається положеннями Закону України «Про житлово комунальні послуги», та є обов`язковою умовою для надання Концерном «Міські теплові мережі» відповідних послуг з постачання теплової енергії в гарячій воді.

Крім того, позивачем документально не доведений статус Приватного підприємства Фірми «Дарьял», яке є власником нежитлового приміщення № 28, підвалу літера А-3 загальною площею за внутрішніми замірами 113,0 кв.м. в складі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , як неспіввласника цього будинку, в розумінні статті 382 Цивільного кодексу України та положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

За результатами розгляду господарської справи № 908/2744/24 у позові слід відмовити.

Витрати з оплати судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ :

У позові відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення ,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги ,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 09.04.2025 р.