Рішення
від 04.04.2025 по справі 908/2535/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/159/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2025 Справа № 908/2535/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві судового засідання Концур Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/2535/24

за позовом: Запорізької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915 (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю СВИНТУС, ідентифікаційний код юридичної особи 45253915 (вул. Павлокічкаська, буд. 11, кв. 90, м. Запоріжжя, 69106)

до відповідача 2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача 3: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 )

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: державний реєстратор виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопка Юрій Володимирович (вул. Радянська, буд. 1, Запорізький район, Запорізька область, село Широке, 70413);

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: державний реєстратор виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області Глущенко Олена Ігорівна (вул. Святошинська, буд. 29, Бучанський район, Київська область, місто Вишневе, 08132);

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Бачурін Олексій Юрійович (бул. Центральний, буд. 27, м. Запоріжжя, 69005)

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: державний реєстратор виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (код ЄДРПОУ 26013402 (вул. Центральна, 1, с. Широке, Запорізький район, Запорізька область, 70413) ОСОБА_3

про визнання незаконним та скасування рішення

За участю уповноважених представників сторін:

Від позивача: Доніна Н.О., посвідчення № 1442 від 04.12.2023, виписка ЄДР;

інші учасники: не з`явились

СУТЬ СПОРУ:

19.09.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла позовна заява Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю СВИНТУС, в якій позивач просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопки Юрія Володимировича від 01.12.2021 року (індексний номер 61979676) про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 28,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060);

2. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області Глущенко Олени Ігорівни від 12.07.2023 (індексний номер 68393464), на підставі якого до даних Державного реєстру внесені зміни щодо підстав реєстрації за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, 53В, загальною площею 28,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060);

3. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачуріна Олексія Юрійовича від 09.08.2023 (індексний № 68795455), на підставі якого зареєстровано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю СВИНТУС ЄДРПОУ 45253915 (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 60, кв. 258) на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 28,6 кв. м, припинивши право власності на вказане нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060);

4. Стягнути з відповідачів гр. ОСОБА_1 , ТОВ Свинтус сплачену суму судового збору в розмірі 7 267, 20 грн. (сім тисяч двісті шістдесят сім гривень 20 копійок) на користь Запорізької міської ради ЄДРПОУ 04053915, (місцезнаходження: 69126, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206), по 3 633, 60 грн. (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок) з кожного.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 справу № 908/2535/24 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 справу № 908/2535/24 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою суду від 24.09.2024 призначено підготовче судове засідання по справі № 908/2535/24 на 23.10.2024.

В судовому засіданні 23.10.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/2535/24. Оголосив склад суду.

Суд з`ясував про відводи. Відводів не заявлено.

Відповідачі в судове засідання не з`явились.

Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення по суті спору, зазначила, що відзиву чи пояснень від відповідачів на адресу позивача не надходило.

Ухвалою суду від 23.10.2024 відкладено підготовче засідання по справі на 06.11.2024 о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 06.11.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

Відповідачі в судове засідання не з`явились. Про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи відповідачі повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник позивача зазначила про зміни у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю СВИНТУС, змінився керівник підприємства/підписант - Богуславська К.Є. та адреса підприємства - вул. Павлокічкаська, буд. 11, кв. 90, м. Запоріжжя, 69106.

Ухвалою суду від 06.11.2024 відкладено підготовче засідання по справі на 20.11.2024 о 11 год. 40 хв.

В судовому засіданні 20.11.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

07.11.2024 від представника відповідача-1 через канцелярію суду надійшла заява про ознайомлення із матеріалами справи.

07.11.2024 дані про адвоката Лучко О.М. внесені до відомостей про учасника справи для доступу до справи № 908/2535/24 в електронному кабінеті.

08.11.2024 від представника позивача через підсистему Електронний суд надійшла заява, в якій містились відомості про відправку копії позовної заяви на нову адресу підприємства. Заява позивача прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

20.11.2024 від представника відповідача-1 через канцелярію суду надійшла заява про залучення до участі у справі третіх осіб, в заяві також остання просила розглянути клопотання за відсутності представника.

Представник позивача залишила клопотання відповідача-1 про залучення до участі у справі третіх осіб на розсуд суду.

Ухвалою суду від 20.11.2024 залучено до участі у справі № 908/2535/24 в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопку Юрія Володимировича (вул. Радянська, буд. 1, Запорізький р-н, Запорізька обл., село Широке, 70413) та в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів державного реєстратора виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області Глущенко Олену Ігорівну (вул. Святошинська, буд. 29, Бучанський район, Київська область, місто Вишневе, 08132); в якості третьої особи-3 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачуріна Олексія Юрійовича (вул. Олександрівська, буд. 84, м. Запоріжжя, 69002).

20.11.2024 від представника відповідача-1 через канцелярію суду надійшла заява про закриття провадження у справі. Вказане клопотання мотивоване тим, що вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішень державних реєстраторів стосуються насамперед перевірки законності дій суб`єкта владних важень, наведене свідчить про публічно-правовий характер такого спору, а тому цей спір підлягає розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.

В даному випадку спір виник з приводу порушення права власності територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на земельну ділянку, на якій розміщено тимчасову споруду. Заявлено вимоги не тільки про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, але і про припинення права власності на спірне нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060). Відповідні записи в Державному реєстрі створюють для позивача перешкоди у реалізації ним прав власника спірної земельної ділянки, в тому числі неможливості вчинення дій щодо демонтажу павільйону.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.24 у справі № 914/1785/22.

Таким чином, цей спір є спором про право щодо реалізації повноважень власника земельної ділянки та усунення порушень з боку інших осіб, відповідно не є спором, що підлягає розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 прийнята у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» до ГУ ДПС у Київській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення коштів і моральної шкоди та стосується протиправного не подання до ГУ ДКС України у Київській області висновку із зазначенням заявленої підприємством суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2014 року.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 прийнята у справі за Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» до Державної податкової служби України (м. Київ) в особі Управління про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень в межах справи № 908/129/22 про банкрутство Товариства та стосується вимог Товариства до Управління про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2021 № 0100930703, № 0100940703, № 0100950703, № 0100960703, № 0101050717, № 0101060717, № 0101030717, прийнятих на підставі акта перевірки від 24.06.2021 № 5470/08-01-07-03/00382094.

Отже, Постанови Великої Палати Верховного Суду у справах № 320/12137/20, № 908/129/22, прийняті не у подібних правовідносинах, а з іншого предмету спору порівняно з вимогами по цій справі. З вказаних підстав судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання про закриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 183 ГПК України, за наслідками судового засідання, судом відкладено підготовче засідання на 05.12.2024 о 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 05.12.2024 здійснювалось фіксування судового процесу.

Відповідач-1 ухвалу суду від 20.11.2024 не виконав. Доказів направлення документів на адресу позивача та третіх осіб не надав.

Ухвала суду від 20.11.2024 направлена на адресу відповідачів повернулась до суду з відміткою Укрпошти - за закінченням терміну зберігання.

29.11.2024 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач просила уточнити найменування третьої особи-3, а саме з Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вул. Олександрівська, буд. 84, м.Запоріжжя, 69002) на Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради (бул. Центральний, буд. 27, м.Запоріжжя, 69005). Суд прийняв додаткові пояснення позивача до розгляду, уточнив найменування третьої особи-3.

За наслідками судового засідання, строк підготовчого провадження було продовжено на 30 днів згідно з ч. 3 ст. 177 ГПК України та відкладено підготовче засідання на 20.12.2024 о 10 год. 00 хв.

16.12.2024 до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. Згідно з заявою позивач зазначив таке.

05.12.2024 Запорізька міська рада дізналась про черговий незаконний правочин стосовно нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича (стара адреса вул. Лізи Чайкіної), 53В, загальною площею 28,6 кв. м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060), а саме: 22.10.2024 право власності на даний обєкт перейшло від ТОВ СВИНТУС до Шкробота Максима Олександровича, РНОКПП НОМЕР_2 на підставі рішення про передачу майна у власність фізичної або юридичної особи, що вийшла зі складу засновників (учасників) юридичної особи, серія та №3, виданого 15.10.2024, видавник: ТОВ СВИНТУС, та акту приймання-передачі від 15.10.2024, підписаного з двох сторін Шкроботом М.О.

Враховуючи зазначені обставини, керуючись ст.46 Господарського процесуального кодексу України, Запорізька міська рада просила прийняти заяву про збільшення позовних вимог.

У заяві позивач просить:

У якості відповідача по справі залучити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ).

1. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопки Юрія Володимировича від 01.12.2021 року (індексний номер 61979676) про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 28,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060);

2. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області Глущенко Олени Ігорівни від 12.07.2023 (індексний номер 68393464), на підставі якого до даних Державного реєстру внесені зміни щодо підстав реєстрації за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 28,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060);

3. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачуріна Олексія Юрійовича від 09.08.2023 (індексний № 68795455), на підставі якого зареєстровано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю СВИНТУС ЄДРПОУ 45253915 (69106, Україна, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Павлокічкаська, будинок, 11, квартира, 90) на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 28,6 кв. м, припинивши право власності на вказане нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060);

4. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Шаповалова Олександра Євгеновича від 28.10.2024 (індексний № 75775486), на підставі якого зареєстровано право власності за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ) на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 28,6 кв. м, припинивши право власності на вказане нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060);

5. Стягнути з відповідачів гр. ОСОБА_1 , ТОВ Свинтус, ОСОБА_2 сплачену суму судового збору в розмірі 10 900,80 грн на користь Запорізької міської ради ЄДРПОУ 04053915, (місцезнаходження: 69126, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206).

16.12.2024 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, згідно з якою, враховуючи недобросовісні та неправомірні дії відповідачів, з метою недопущення зловживання правами, Запорізька міська рада просить у якості забезпечення позову, керуючись ст. ст. 136-139 Господарського процесуального кодексу України, накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 28,6 кв. м.

16.12.2024 за результатами авторозподілу заяву визначено до розгляду судді Науменку А.О.

Заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 20.12.2024 о 10 год. 00 хв., про що всі учасники справи повідомлені належним чином.

18.12.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів щодо направлення заяв ОСОБА_2

18.12.2024 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшли заперечення проти позову без доказів направлення іншим учасникам справи. У запереченнях зазначено, що Запорізька міська рада ніяким чином в позові не навела, які її права порушені, безпідставно пред`явила позов, нічим не довівши своє порушене право, просить в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 20.12.2024 здійснювалось фіксування судового процесу.

Представник позивача підтримала подані заяви, просила суд залучити до участі у справі відповідача Шкробота М.О., прийняти заяву про уточнення та збільшення позовних вимог та задовольнити забезпечення позову. Позивач надав докази направлення заяв сторонам у справі. Судом заяви позивача розглянуті та задоволені.

20.12.2024 присутнім представникам сторін суд оголосив вступні та резолютивні частини ухвал про залучення до участі у справі відповідача та третьої особи та про забезпечення позову у даній справі.

Відповідно до ст. 46 ГПК України:

1. Сторони користуються рівними процесуальними правами.

2. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

5. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Як зазначає позивач, 05.12.2024 Запорізька міська рада дізналась про черговий незаконний правочин стосовно нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя вул.. Мирослава Симчича (стара адреса вул. Лізи Чайкіної), 53В, загальною площею 28,6 кв. м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060), а саме: 22.10.2024 право власності на даний об`єкт перейшло від ТОВ СВИНТУС до Шкробота Максима Олександровича, РНОКПП НОМЕР_2 на підставі рішення про передачу майна у власність фізичної або юридичної особи, що вийшла зі складу засновників (учасників) юридичної особи, серія та № 3, виданий 15.10.2024, видавник: ТОВ СВИНТУС, та акту приймання-передачі від 15.10.2024, підписаного з двох сторін Шкроботом М.О.

Як свідчить додана до заяви Інформація з Державного реєстру речових прав на не рухоме майно № 406770145 від 05.1.2024, яка також перевірена судом, 22.10.20024 державним реєстратором Шаповаловим О.Є. Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області зареєстровано право власності на торговий павільйон, 28,6 кв.м. по АДРЕСА_3 в за Шкроботом Максимом Олександровичем (РНОКПП НОМЕР_3 ). Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 75775486 від 28.10.2024. Документи, подані для державної реєстрації: рішення про передачу майна у власність фізичній або юридичній особі, що вийшла із складу засновників (учасників) юридичної особи, серія та номер:3, виданий 15.10.2024, видавник ТОВ Свинтус; акт приймання-передачі, серія та номер: б/н, виданий 15.10.20214, видавник: ТОВ Свинтус/Шкробот Максим Олександрович.

Відповідно до ст. 48 Залучення до участі у справі співвідповідача. Заміна неналежного відповідача:

1. Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

2. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

4. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

5. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

На підставі вищевикладеного, згідно зі ст. 48 ГПК України, беручи до уваги докази реєстрації права власності на спірне майно за Шкроботом М.О., суд задовольнив клопотання позивача та залучив до участі у справі відповідача 3 - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ).

При цьому, суд звернув увагу, що за клопотанням нового відповідача розгляд справи може бути початим спочатку.

Відповідно до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 ГПК України.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд, на підставі ст. 50 ГПК України, залучив до участі у справі в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: державний реєстратор виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ( АДРЕСА_6 ).

Крім того, суд задовольнив заяву позивача щодо доповнення позовних вимог вимогами про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Шаповалова Олександра Євгеновича від 28.10.2024 (індексний № 75775486), на підставі якого зареєстровано право власності за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ) на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 28,6 кв. м, припинивши право власності на вказане нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060).

Частиною першою статті 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (ч. 3 ст. 46 ГПК України).

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, зміна предмету позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що обставини порушення права власності територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на земельну ділянку, на якій розміщено тимчасову споруду, які підстави позову не змінились, а додалась у ланцюгу чергова перереєстрація права власності, що зумовлює пред`явлення таких же вимог новому відповідачеві в межах спірних правовідносин, доповнення позовних вимог, суд визнав заяву позивача зміною предмета позову та задовольнив її приймаючи до розгляду змінені позовні вимоги.

Судом розглядаються позовні вимоги в зміненій редакції:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопки Юрія Володимировича від 01.12.2021 року (індексний номер 61979676) про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 28,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060);

2. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області Глущенко Олени Ігорівни від 12.07.2023 (індексний номер 68393464), на підставі якого до даних Державного реєстру внесені зміни щодо підстав реєстрації за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 28,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060);

3. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачуріна Олексія Юрійовича від 09.08.2023 (індексний № 68795455), на підставі якого зареєстровано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю СВИНТУС ЄДРПОУ 45253915 (69106, Україна, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Павлокічкаська, будинок, 11, квартира, 90) на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 28,6 кв. м, припинивши право власності на вказане нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060);

4. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Шаповалова Олександра Євгеновича від 28.10.2024 (індексний № 75775486), на підставі якого зареєстровано право власності за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ) на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 28,6 кв. м, припинивши право власності на вказане нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060);

5. Стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ТОВ Свинтус, ОСОБА_2 сплачену суму судового збору в розмірі 10 900,80 грн на користь Запорізької міської ради ЄДРПОУ 04053915, (місцезнаходження: 69126, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206).

20.12.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження з огляду на сплив його строку. Справу № 908/2535/24 призначено до розгляду по суті. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 20.01.2025 на 10 год. 40 хв. Суд звернув увагу, що за клопотанням нового відповідача розгляд справи може бути початим спочатку.

Станом на 20.01.2025 до суду повернулися ухвали направлені на адреси відповідачів 1,2,3, третіх осіб 1, 3. Ухвали отримані позивачем, третіми особами 2, 3, 4 та Широківською сільрадою. Ухвала також була опублікована на сайті суду.

03.01.2025 до суду від позивача надійшла заява про долучення доказів направлення заяви про уточнення позовних вимог Департаменту адміністративних послуг ЗМР, Широківській сільраді та Виконавчому комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області.

16.01.2025 до суду від ОСОБА_2 поштою надійшла заява про закриття провадження у справі. Вказана заява мотивована тим, що згідно зі статтею 20 ЦПК України та статтею 21 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які піддягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цими кодексами. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб`єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі. Статтею 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають, зокрема, справи, які виникають у зв`язку з провадженням господарської діяльності. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а. по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізичні особа. Вирішення спору за правилами господарського судочинства в частині позовних вимог до ОСОБА_2 порушуватиме принцип повноти, всебічності та об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки дослідження того ж самого предмета, а також тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій. Виходячи з того, що вимоги, які заявлені до ОСОБА_2 повинні розглядатися виключно в рамках цивільного судочинства, а справа в частині вимог до ОСОБА_2 підлягає закриттю.

У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено.

Відповідно до ст. 4 ГПК України:

1. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

2. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

6. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Судом враховано, що спірний об`єкт відносно якого здійснено оспорювану державну реєстрацію права власності є торговим павільйон літ. А, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 28,6 кв. м., що також зазначено у технічному паспорті. З експлікації приміщень вказаного торгового павільйону вбачається призначення торговий зал. Відповідно до акту обстеження території № 0042 КП «Муніципальна варта» від 26.10.23 здійснення перевірка стану благоустрою за адресою: АДРЕСА_3 , та встановлено факт розміщення за вказаною адресою металевої конструкції для здійснення підприємницької діяльності.

Таким чином, даний спір за своєю правовою природою виник саме з господарських відносин сторін, оскільки точиться навколо об`єкту, призначеного для здійсненням господарської діяльності, та усунення перешкод власника у володінні земельною ділянкою.

Аналогічний спір за правилами господарського судочинства розглянутий у справі № 914/1785/22 за участю фізичної особи, у справі винесено постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.09.24.

З цих же мотивів судом відмолено у аналогічному клопотанні Шкоробота М.О. про закриття провадження по справі, що міститься у запереченні на позов від 10.02.25.

17.01.2025 до суду від ОСОБА_4 надійшла заява про відкладення слухання справи на іншу дату.

17.01.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів у справі без доказів направлення іншим сторонам. У вказаному клопотанні ОСОБА_1 просить витребувати у державний реєстратор виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопки Юрія Володимировича, державного реєстратора виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області Глущенко Олени Ігорівни, державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Бачуріна Олексія Юрійовича матеріалів реєстраційних справ, на підставі яких здійснено оспорювану державну реєстрацію прав. Вказане клопотання судом розглянуто в судовому засіданні 26.03.25, у його задоволенні судом відмовлено.

В судовому засіданні 20.01.2025 не здійснювалось фіксування судового процесу, у зв`язку з неявкою представників сторін.

Судом 20.12.2024 залучено до участі у справі відповідача 3, який має право на захист своїх прав та інтересів в суді, обізнаності із матеріалами справи та вимогами позивача і доводами сторін по справі, у т.ч. на право розгляду справи спочатку тощо.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно зі статтею 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

За змістом статті 182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до частин 2, 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Закриваючи підготовче провадження та призначаючи справу до судового розгляду по суті, суд мотивував тим, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені частиною 2 статті 182 ГПК України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, строки підготовчого провадження у даній конкретній справі спливають, відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання чи оголошення в ньому перерви.

Завданнями ж розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Судом було закрито підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті, однак розгляд справи по суті станом на час постановлення даної ухвали не розпочався.

При здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21 зроблено висновок, що відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України, суди першої інстанції за наявності певних обставин справи можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Згідно з вказаною постановою:

…З врахуванням наведених правових висновків, Верховний Суд в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20 також зазначив про те, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження після його закриття, виходячи з фактів неотримання відповідачем копій ухвали від 09.06.2020 про відкриття провадження у справі, ухвали від 15.07.2020 про відкладення розгляду справи, ухвали від 11.08.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, які (ухвали) повернулися до господарського суду, що підтверджується наявними у справі доказами. При цьому господарськими судами було враховано клопотання відповідача про відновлення підготовчого провадження, яке (клопотання) обґрунтовується тим, що про судову справу відповідач дізнався тоді, коли підготовче провадження вже було закрито, що позбавило його можливості надати відзив на позовну заяву та скористатися іншими правами, наданими сторонам на стадії підготовчого провадження.

Отже, відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті….

З метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, забезпечення об`єктивного, повного та всебічного розгляду справи, з`ясування обставин справи та подальшого розгляду, необхідність з`ясування обізнаності всіх сторін із розглядом справи, поданням уточненого позову та інших документів та доказів у справі, у т.ч. для реалізації залученим відповідачем права на подання доказів у справі, і зокрема, подання клопотання про розгляд справи спочатку, суд ухвалив повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/2535/24 з 12.02.2025.

В судовому засіданні 12.02.2025 здійснювалась фіксація судового процесу.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/2535/24. Оголосив склад суду.

Представники сторін у судове засідання 12.02.2025 крім позивача, не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

03.02.2025 від третьої особи-3 поштою до суду надійшов відзив.

10.02.2025 від відповідача-3 надійшли заперечення на позов.

11.02.2025 від відповідача-2 через канцелярію суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. У вказаному клопотанні заначено, що відповідачеві-2 відомо, що третя особа-1 у справі, а саме ОСОБА_5 , призваний на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленого п. 3 ч. 1 ст. 227 цього кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

11.02.2025 відповідач-2 подала до суду клопотання про витребування доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього кодексу, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні.

За наслідками судового засідання, судом відкладено підготовче засідання на 03.03.2025 о 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 03.03.2025 здійснювалась фіксація судового процесу.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/2535/24. Оголосив склад суду.

Представники сторін у судове засідання 03.03.2025 крім позивача, не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

В судовому засіданні представник позивача зазначила про подання запиту до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану щодо з`ясування факту смерті третьої особи-1 по справі - ОСОБА_5 , однак на час судового засідання відповідь на адресу позивача не надходила.

Позивач зазначила, що не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, заперечила проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Суд зазначив, що клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі буде розглянуто судом перед початком розгляду справи по суті, після надання відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану стосовно третьої особи-1 по справі ОСОБА_5 .

Клопотання відповідача-3 та відповідача-1 про закриття провадження у справі буде вирішено судом під час розгляду справи по суті.

За наслідками судового засідання, суд, запитавши думку представника позивача, на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 26.03.2025 о 11 год. 40 хв.

12.03.25 через Електронний суд від позивача надійшло клопотання про долучення листа ВДРАЦС у Запорізькій області від 03.03.2025 № 842/06.10-01-31. Клопотання мотивоване тим, що 12.02.2025 під час судового засідання представниця позивача дізналась, що 11.02.2025 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшли два клопотання: про витребування через Генеральний штаб ЗСУ інформації щодо залучення ОСОБА_5 щодо безпосередньої участі у заходах з оборони України, без зазначення конкретного місця перебування; та про зупинення провадження у справі № 908/2535/24 на час перебування ОСОБА_5 у складі ЗСУ або інших формувань. Запорізька міська рада звернулась до ВДРАЦС у Запорізькій області та отримала відповідь від 03.03.2024 №842/06.10-01-31, згідно з якою, Актовим записом №277, складеним 13.08.2024 Полтавським відділом ДРАЦС у Полтавському районі Полтавської області Східного мкжреріонального управління МЮУ підтверджується факт смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_4 . На підставі викладеного, відповідно до статті 42 ГПК України просила долучити до матеріалів справи копію вказаного листа.

В судовому засіданні 26.03.2025 здійснювалась технічна фіксація судового процесу на комплексу «Акорд».

На початку судового засіданні судом задоволено клопотання позивача про долучення листа ВДРАЦС у Запорізькій області від 03.03.2024 №842/06.10-01-31, відповідно до якого підтверджується факт смерті ОСОБА_5 .

Також судом розглянуто клопотання від 11.02.2025 відповідача-2 про зупинення провадження у справі та витребування доказів від тієї ж жати.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

З огляду на факт смерті ОСОБА_5 , а також ті обставин, що він був залучений в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, підстави для зупинення провадження у справі відсутні, а необхідності у витребуванні пов`язаної з цим питанням інформації від Генерального штабу ЗСУ не має.

Також судом розглянуто клопотання відповідача-2 про витребування доказів від 17.01.2025.

Частинами 1-3 статті 81 ГПК України передбачено таке.

1. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

2. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтовано заходи, яких особа, яка подає клопотання, самостійно вжила для отримання витребуваних доказів (відповідні заяви, листи) та докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Представник позивача зазначила, що ним самостійно зібрано докази щодо підстав вчинення оспорюваних реєстраційних дій та подано до суду.

Після розгляду вказаних клопотань, судом відкрито засідання з розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі просила їх задовольнити.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Після закінчення судових дебатів в поряду ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення, повідомив про відкладення його проголошення до 04.04.25 о 10:30.

03.04.25 від представника ТОВ «Свинтус» Лучко О.М. надійшла заява про відкладення слухання справи.

З огляду на сплив строку проголошення рішення, передбаченого ст. 219 ГПК України, 04.04.25 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Запорізькою міською радою під час здійснення заходів з контролю за належним використанням земель комунальної власності було встановлено, що 01.12.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопкою Юрієм Володимировичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 61979676, на підставі якого зареєстровано право власності на торговий павільйон літ. А загальною площею 6,5 кв. м., об`єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2521472523060 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича (стара адреса - вул. Лізи Чайкіної), буд. 53-В за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Зазначене підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (ДРРП) від 12.09.2024.

Для первісної реєстрації права власності Овчаренко О.В. державному реєстратору було надано: технічний паспорт № НОМЕР_5 , виданий 24.05.2021 ТОВ «Центральне БТІ» на об`єкт нерухомого майна громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (торговий павільйон) площею 6,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ; акт №0524-21, виданий 29.07.2021 ТОВ «Центральне БТІ» (м.Київ) про інвентаризацію торгового павільйону за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно з актом на підставі замовлення гр. ОСОБА_1 проведена технічна інвентаризація торгового павільйону, за результатом якої встановлено, що на земельній ділянці площею 0,0008 га за адресою АДРЕСА_3 (проведено уточнення місця розташування об`єкту на місцевості) розташовано торговий павільйон літ. А загальною площею 6,5 кв.м. (1991 року побудови). Має фактичну поштову адресу: АДРЕСА_3 та не потребує прийняття в експлуатацію, про що свідчить технічний паспорт №0524-21/53б від 24.05.2021. Також, в акті зазначено, що доцільно встановити належному на праві власності Овчаренко О.В. об`єкту поштову адресу: АДРЕСА_3 .

Власником земельної ділянки за орієнтовною адресою: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, буд. 53в є територіальна громада м. Запоріжжя, в особі Запорізької міської ради. Запорізька міська територіальна громада в особі Запорізької міської ради не приймала рішення про передачу в оренду земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, буд. 53В, також не надавала дозвіл на розроблення проекту землеустрою за вказаними адресами, зокрема, Запорізька міська рада не приймала рішень про передачу земельної ділянки в оренду гр. Овчаренко. Межі земельної ділянки, на якій розташовано спірний об`єкт не визначались.

В Акті №0524-21, виданому 29.07.2021 ТОВ «Центральне БТІ» зазначено, що об`єкт має фактичну поштову адресу: м.Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, буд. 53Б та не потребує прийняття в експлуатацію, про що свідчить технічний паспорт від 24.05.2021. Щодо присвоєння адреси, то в акті зазначено, що об`єкт «має фактичну поштову адресу», що не відповідає дійсності, та не може розглядатись як адреса, присвоєна об`єкту нерухомого майна, відповідно до чинного законодавства, адже процедура присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна детально регламентована Законом «Про регулювання містобудівної діяльності» та постановою Кабінету міністрів України від 7 липня 2021 р. № 690 «Про затвердження Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна» та не передбачає присвоєння адреси шляхом складання акту виконавцем технічної інвентаризації.

За поясненнями позивача, відповідно до рішення Запорізької міської ради від 18.05.2011 №38 «Про присвоєння та зміни поштових адрес об`єктам нерухомого майна в місті Запоріжжя», зі змінами та доповненнями, районним адміністраціям по Жовтневому, Заводському, Комунарському, Ленінському, Орджонікідзевському, Хортицькому, Шевченківському району було надано доручення присвоювати та змінювати поштові адреси новоствореним (новозбудованим) та існуючим об`єктам нерухомого майна за місцем їх розташування; з 28.11.2012 - присвоювати та змінювати поштові адреси об`єктам нерухомого майна та об`єктам незавершеного будівництва (рішення Запорізької міської ради від 28.11.2012 №61, зі змінами та доповненнями). З 29.08.2018 рішенням Запорізької міської ради від 29.08.2018 №50 «Про присвоєння та зміни поштових адрес об`єктам нерухомого майна в м. Запоріжжя і затвердження Положення про департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради» департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради було доручено присвоювати та змінювати поштові адреси об`єктам нерухомого майна в м. Запоріжжя. З 01.07.2019 у відповідності до Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367, рішення про присвоєння або зміну адреси об`єкта будівництва, об`єкта нерухомого майна приймає уповноважений орган містобудування та архітектури.

Таким чином, на підставі рішення Запорізької міської ради від 26.06.2019 № 48 «Про внесення змін до Положень виконавчих органів Запорізької міської ради та визнання таким, що втратило чинність рішення Запорізької міської ради від 29.08.2018 №50 «Про присвоєння та зміни поштових адрес об`єктам нерухомого майна в м. Запоріжжя і затвердження Положення про департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради» в частині» департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради (ДАтаМ) приймає рішення про присвоєння або зміну адреси об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна на території міста Запоріжжя, керуючись Порядком присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затвердженого постановою КМУ від 07.07.2021 №690 і користується архівними рішеннями, які були прийняті за період 2011-2019 іншими уповноваженими органами.

З 01.12.2020 присвоєння та зміни адрес об`єктам нерухомого майна здійснюється ДАтаМ у відповідності до ст. ст. 26-3, 26-4, 26-5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Згідно із листом ДАтаМ від 06.09.2024 №04.01-08/3384 за інформацією ДАтаМ та архівними даними, переданими виконавчими органами Запорізької міської ради, які здійснювали присвоєння та зміну поштових адрес об`єктам нерухомості в місті Запоріжжя, відсутня інфіормація щодо розпорядчих документів про присвоєння поштової адреси торговому павільйону літ. А за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича (вул. Лізи Чайкіної), буд. 53-В. Містобудівні умови та обмеження для проектування обєкта будівництва громадянкою ОСОБА_1 в ДАтаМ не отримувались, звернень з даного питання від ОСОБА_1 не надходило. Вона навіть не зверталась для отримання паспорту прив`язки, що прямо передбачено нормами законодавства як обов`язкова передумова розміщення тимчасової споруди. Неприсвоєння поштової адреси додатково підтверджується також листом районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 06.09.2024 №1855/01-22/18.01-1224. Таким чином, адреса: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, буд. 53В ніколи не присвоювалась жодному об`єкту нерухомості на території міста Запоріжжя. Отже, відповідачка не надала виконавцю технічної інвентаризації жодних документів, які підтверджують її право на вказаний об`єкт та на право користування земельною ділянкою.

11.07.2023 за заявою ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені зміни в частині технічних характеристик об`єкта нерухомості, а саме збільшена площа з 6,5 кв.м. до 28,6 кв.м. Реєстрація змін розділу проведена державним реєстратором Виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, індексний номер рішення 68393464. Підстава для змін: довідка про показники об`єкта нерухомості від 28.06.2023 б/н, видана ПП «Геоінвент+» на об`єкт нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, буд. 53в; - технічний паспорт ТІ01:8271-3351-1801-4281, виданий ПП «Геоінвент+» від 03.07.2023 на об`єкт нерухомості будівля громадського призначення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, буд. 53в, документ отримано з ЄДЕССБ. Відповідно до довідки про показники об`єкта нерухомості від 28.06.2023 б/н, видана ПП «Геоінвент+» проведена технічна інвентаризація нежитлової будівлі літ.А за адресою: вул. Лізи Чайкіної, 53В. Також в довідці зазначено, що загальна площа збільшилась з 6,5 до 28,6 кв.м. внаслідок обшиття міжколонного простору, в результаті уточнення лінійних розмірів та виправлення арифметичної помилки підрахунку площ. Як зазначається, такі зміни не підлягають узгодженню та введенню в експлуатацію, згідно постанови КМУ від 07.06.2017 №406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» (далі Перелік). Посилання на пункт Переліку у довідці відсутнє, між тим Перелік містить 25 пунктів, які не передбачають внесення виправлень та уточнення площі об`єкта внаслідок «ніби то виявлених» арифметичних помилок та обшиття міжколонного простору. Крім того, План громадського будинку (сторінка 3 технічного паспорту №0524-21/53б, виданий 24.05.2021 ТОВ «Центральне БТІ») містить лише зображення прямокутника з нанесеними замірами, простота креслення якого виключає можливість технічної помилки, а технічний паспорт виданий ПП «Геоінвент+» від 03.07.2023 ТІ01:8271- 3351-1801-4281 взагалі не містить креслень або схем. Запорізька міська рада вважає, що оскільки первісно розділ про об`єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та подальша реєстрація права власності на нього здійснені незаконно та безпідставно, з порушенням норм чинного законодавства всі подальші дії і рішення державних реєстраторів щодо зазначеного об`єкта нерухомості також підлягають скасуванню (анулюванню).

Відповідно до протоколу установчих зборів № 1 від 20.07.2023 ОСОБА_6 разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., РНОКПП НОМЕР_2 заснували Товариство з обмеженою відповідальністю «Свинтус», ЄДРПОУ - 45253915, основний задекларований вид господарської діяльності надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

09.08.2023 державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачуріним Олексієм Юрійовичем зареєстровано перехід права власності на торговий павільйон: прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №68795455, на підставі якого зареєстровано право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича (вул. Лізи Чайкіної), буд. 53- в, об`єкт житлової нерухомості, торговий павільйон літ. А, загальною площею 28,6 кв. м. на підставі акту приймання-передачі №2581-2582 від 02.08.2023, посвідченого приватним нотаріусом запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. та Протоколу установчих зборів засновників №1 від 20.07.2023, Протоколу загальних зборів №2 від 02.08.2023 за Товариством з обмеженою відповідальністю «СВИНТУС». Зазначене підтверджується в тому числі Інформаційною довідкою з ДРРП № 393145466 від 02.09.2024.

Як вказує Запорізька міська рада, відповідачі не звертались до міської ради з жодного питання щодо отримання дозвільних документів, що підтверджується листами департаменту (апарату) виконавчого комітету міської ради від 11.09.2024 № 13-19/910 та та від 05.09.2024 № 89. Також необхідно зазначити, що Запорізька міська рада не була обізнана про наміри отримати будь-ким у користування земельну ділянку комунальної власності для розміщення тимчасової споруди та зареєструвати право власності на неї, як на об`єкт нерухомості. Адже за зовнішніми ознаками за орієнтовною адресою: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної , буд. 53В розташована саме тимчасова споруда. Запорізька міська рада вбачала, що самовільне встановлення об`єкту за орієнтовною адресою: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної , буд. 53В є встановленням тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.

За інформацією, отриманою від Департаменту муніципального управління Запорізької міської ради листом від 30.11.2023 №03-10/1188, згідно з Актом обстеження території 0042 від 26.10.2023 КП «Муніципальна варта» Запорізької міської ради здійснена перевірка стану благоустрою території за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, 53В. За результатами обстеження встановлено, що за вищезазначеною (орієнтовною) адресою виявлено факт розміщення металевої конструкції для здійснення підприємницької діяльності. Згідно з інформацією департаменту управління активами міської ради (лист від 19.10.2023 № 2971/01/01-07/5034), відповідно до наявних даних (ArcGIS_DATAM 2022- ArtMap) на земельну ділянку по вул. Лізи Чайкіної, 53 кадастровий номер відсутній. Інформація про прийняті рішення по зазначеній земельній ділянці в Департаменті відсутня. Згідно з інформацією ДАтаМ (лист від 20.10.2023 № 03-07/4119) за вищезазначеною адресою паспорт прив`язки тимчасової споруди не зареєстровано, інформація щодо наявності дозвільних документів на розміщення тимчасової споруди - відсутня. Містобудівні умови та обмеження не реєструвались, земельна ділянка в оренду (право користування) не передавалась за зазначеною адресою, перебуває в комунальній формі власності та паспорт прив`язки на ТС відсутній.

26.10.2023 старшим інспектором КП «Муніципальна варта» був складений акт обстеження території 0042, яким виявлено факт розміщення металевої конструкції для здійснення підприємницької діяльності. Враховуючи, що земельна ділянка в оренду не передавалась, паспорт прив`язки не оформлявся, жодних дозвільних документів не встановлено матеріали були передані для підготовки рішення виконкому.

03.11.2023 №629/23 прийнято рішення виконавчого комітету від «Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: вул. Лізи Чайкіної, 53В (на підставі акту обстеження території від 26.10.2023 №0042)», яким встановлено усунути наслідки порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту шляхом демонтажу металевої конструкції для здійснення підприємницької діяльності, яка розміщена без відповідних дозвільних документів, на об`єкті благоустрою м. Запоріжжя за адресою: вул. Лізи Чайкіної, 53 В.

За поясненнями позивача, 17.11.2023 Департаментом муніципального управління ЗМР було організовано виконання вищевказаного рішення міськвиконкому, але під час здійснення демонтажу власник об`єкту чинив опір та викликав поліцію, після приїзду якої надав їй Витяг з Державного реєстру речових прав, згідно якого зареєстровано право власності за ТОВ «СВИНТУС» на торговий павільйон загальною площею 28,6 кв.м., літ А, за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Лізи Чайкіної, будинок 53-В, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68795455 від 09.08.2023 Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради. Таким чином, виконати рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 03.11.2023 № 629/23, не виявилось можливим, оскільки згідно з нормами Конституції України та Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Враховуючи зазначене, Запорізька міська рада обрала судовий порядок захисту та відновлення свого права комунальної власності на земельну ділянку шляхом подання позову про скасування державної реєстрації на незаконний об`єкт. Станом на вересень 2024 КП «Муніципальна варта» здійснена повторна перевірка розміщення об`єкта торгівлі, - встановлено, що об`єкт функціонує, здійснюється підприємницька діяльність.

У зв`язку з наведеними обставинами подано позов у цій справі.

Після відкриття провадження у справі, судом було встановлено, що 22.10.2024 право власності на спірний об`єкт перейшло від ТОВ СВИНТУС до Шкробота Максима Олександровича, РНОКПП НОМЕР_2 на підставі рішення про передачу майна у власність фізичної або юридичної особи, що вийшла зі складу засновників (учасників) юридичної особи, серія та №3, виданий 15.10.2024, видавник: ТОВ СВИНТУС, та акту приймання-передачі від 15.10.2024.

Як свідчить додана до заяви від 16.12.24 про уточнення та збільшення позовних вимог Інформація з Державного реєстру речових прав на не рухоме майно № 406770145 від 05.12.2024, державним реєстратором Шаповаловим О.Є. Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області 22.10.2024 зареєстровано право власності на торговий павільйон, 28,6 кв.м. по АДРЕСА_3 в за Шкроботом Максимом Олександровичем ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ). Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 75775486 від 28.10.2024. Документи, подані для державної реєстрації: рішення про передачу майна у власність фізичній або юридичній особі, що вийшла із складу засновників (учасників) юридичної особи, серія та номер:3, виданий 15.10.2024, видавник ТОВ Свинтус; акт приймання-передачі, серія та номер: б/н, виданий 15.10.20214, видавник: ТОВ Свинтус/Шкробот Максим Олександрович.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.12.24 заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі № 908/2535/24 задоволено. З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/2535/24 законної сили, накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, що належить Шкроботу Максиму Олександровичу, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 - торговий павільйон літ. А, за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 28,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060).

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша та друга статті 321 ЦК України).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов).

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Схожі висновки викладені, зокрема, у пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов`язані із позбавленням володіння (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 7.27 постанови від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц виклала висновок про те, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном.

Згідно зі статтею 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна, одночасно переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.

Відповідно до частини першої, одинадцятої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. Якщо об`єкт нерухомого майна розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності.

Наведені норми регулюють відносини набуття власником об`єкта нерухомого майна прав на земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт. Ці норми не регулюють відносини набуття особою прав на земельну ділянку, на якій знаходиться належне такій особі майно, яке не є нерухомим.

Оскільки належний відповідачеві-3 об`єкт - торговий павільйон, 28,6 кв.м. по АДРЕСА_3 , є тимчасовою спорудою, яка не відноситься до нерухомого майна, норми статей 377 ЦК України та 120 ЗК України до спірних відносин сторін не застосовуються.

Для первісної реєстрації права власності ОСОБА_1 державному реєстратору були надані наступні документи: - технічний паспорт № НОМЕР_5 , виданий 24.05.2021 ТОВ «Центральне БТІ» на об`єкт нерухомого майна громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (торговий павільйон) площею 6,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ; - акт №0524-21, виданий 29.07.2021 ТОВ «Центральне БТІ» (м.Київ) про інвентаризацію торгового павільйону за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно з актом на підставі замовлення Овчаренко О.В. проведена технічна інвентаризація торгового павільйону, за результатом якої встановлено, що на земельній ділянці площею 0,0008 га за адресою АДРЕСА_3 (проведено уточнення місця розташування об`єкту на місцевості) розташовано торговий павільйон літ. А загальною площею 6,5 кв.м. (1991 року побудови). Зазначено, що він має фактичну поштову адресу: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, буд. 53б та не потребує прийняттю в експлуатацію, про що свідчить технічний паспорт від 24.05.2021. Також, в акті зазначено, що доцільно встановити належному на праві власності Овчаренко О.В. об`єкту поштову адресу: АДРЕСА_3 .

Документи, на підставі яких була здійснена первісна державна реєстрація права власності за гр. Овчаренко О.В. не відповідають вимогам чинного законодавства, а об`єкт, щодо якого реєструвалось право власності не є об`єктом нерухомості.

Відповідно до п. 2 «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 №127 (Інструкція №127) (нормативний акт, який визначав порядок проведення технічної інвентаризації на час виготовлення зазначеного технічного паспорту та акту), замовник технічної інвентаризації (далі - замовник) - власник об`єкта нерухомого майна (у тому числі земельної ділянки), об`єкта незавершеного будівництва; замовник будівництва; особа, яка має право на спадщину (за запитом нотаріуса); особа, яка має інші речові права на об`єкт нерухомого майна, у тому числі на земельну ділянку, на якій розташовано такий об`єкт; орган, уповноважений управляти майном (у тому числі житлово будівельні, дачні та гаражні кооперативи, садові товариства). Таким чином, замовник мав надати виконавцю технічної інвентаризації документи, що підтверджують його право власності (або інше речове право) на об`єкт нерухомого майна та на земельну ділянку, на якій таке майно розташовано.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст. Зокрема, відповідні ради розпоряджаються землями територіальних громад; передають земельні ділянки комунальної власності у власність або користування громадян та юридичним особам. Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з п. б ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до п. 2 Інструкції №127, земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Відповідачем 1 не надано суду доказів права Овчаренко О.В. на користування земельною ділянкою, на якій розміщено спірний торговий павільйон.

Власником земельної ділянки за орієнтовною адресою: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, буд. 53в є територіальна громада м. Запоріжжя, в особі Запорізької міської ради. Запорізька міська рада вказує, що не приймала рішення про передачу в оренду земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, буд. 53В, також не надавала дозвіл на розроблення проекту землеустрою за вказаними адресами, зокрема, Запорізька міська рада не приймала рішень про передачу земельної ділянки в оренду Овчаренко О.В., її межі ніколи не визначались.

В Акті №0524-21, виданому 29.07.2021 ТОВ «Центральне БТІ» зазначається, що будівля не відноситься до самочинного будівництва відповідно до «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна».

Також, в акті зазначено, що об`єкт має фактичну поштову адресу: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, буд. 53Б та не потребує прийняття в експлуатацію, про що свідчить технічний паспорт від 24.05.2021 року.

Однак, у Інструкції не міститься положень, які визначають критерії віднесення тих чи інших об`єктів до самовільних та визначення необхідності введення об`єкта в експлуатацію або дозволяє цього не робити.

Питання щодо реалізації права на будівництво та прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію визначаються нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Щодо присвоєння адреси, то в акті зазначено, що об`єкт «має фактичну поштову адресу», що не відповідає дійсності, та не може розглядатись як адреса, присвоєна об`єкту нерухомого майна, відповідно до чинного законодавства, адже процедура присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна детально регламентована Законом «Про регулювання містобудівної діяльності» та постановою Кабінету міністрів України від 7 липня 2021 р. № 690 «Про затвердження Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна» та не передбачає присвоєння адреси шляхом складання акту виконавцем технічної інвентаризації.

Так, частинами 1, 3, 5 статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що адресою об`єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Адреса не присвоюється:

1) тимчасовим спорудам;

2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі або споруди або їх складовою частиною;

3) іншим об`єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна (далі - Порядок присвоєння адрес).

Адреса присвоюється, змінюється, коригується, анулюється:

- виконавчим органом сільської, селищної, міської ради;

- у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;

- місцевою державною адміністрацією;

- у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.

За поясненнями позивача, відповідно до рішення Запорізької міської ради від 18.05.2011 №38 «Про присвоєння та зміни поштових адрес об`єктам нерухомого майна в місті Запоріжжя», зі змінами та доповненнями, районним адміністраціям по Жовтневому, Заводському, Комунарському, Ленінському, Орджонікідзевському, Хортицькому, Шевченківському району було надано доручення присвоювати та змінювати поштові адреси новоствореним (новозбудованим) та існуючим об`єктам нерухомого майна за місцем їх розташування; з 28.11.2012 - присвоювати та змінювати поштові адреси об`єктам нерухомого майна та об`єктам незавершеного будівництва (рішення Запорізької міської ради від 28.11.2012 №61, зі змінами та доповненнями). З 29.08.2018 рішенням Запорізької міської ради від 29.08.2018 №50 «Про присвоєння та зміни поштових адрес об`єктам нерухомого майна в м. Запоріжжя і затвердження Положення про департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради» департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради було доручено присвоювати та змінювати поштові адреси об`єктам нерухомого майна в м. Запоріжжя. З 01.07.2019 у відповідності до Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367, рішення про присвоєння або зміну адреси об`єкта будівництва, об`єкта нерухомого майна приймає уповноважений орган містобудування та архітектури. Таким чином, на підставі рішення Запорізької міської ради від 26.06.2019 № 48 «Про внесення змін до Положень виконавчих органів Запорізької міської ради та визнання таким, що втратило чинність рішення Запорізької міської ради від 29.08.2018 №50 «Про присвоєння та зміни поштових адрес об`єктам нерухомого майна в м. Запоріжжя і затвердження Положення про департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради» в частині» департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради (ДАтаМ) приймає рішення про присвоєння або зміну адреси об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна на території міста Запоріжжя, керуючись Порядком присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затвердженого постановою КМУ від 07.07.2021 №690 і користується архівними рішеннями, які були прийняті за період 2011-2019 іншими уповноваженими органами. З 01.12.2020 присвоєння та зміни адрес об`єктам нерухомого майна здійснюється ДАтаМ.

Згідно з листом ДАтаМ від 06.09.2024 №04.01-08/3384 за інформацією ДАтаМ та архівними даними, переданими виконавчими органами Запорізької міської ради, які здійснювали присвоєння та зміну поштових адрес об`єктам нерухомості в місті Запоріжжя, відсутня інформація щодо розпорядчих документів про присвоєння поштової адреси торговому павільйону літ. А за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича (вул. Лізи Чайкіної), буд. 53-В. Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва громадянкою ОСОБА_1 в ДАтаМ не отримувались, звернень з даного питання від ОСОБА_1 не надходило, для отримання паспорту прив`язки не зверталась, що передбачено нормами законодавства як обов`язкова передумова розміщення тимчасової споруди.

Відсутність присвоєння поштової адреси підтверджується також листом районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 06.09.2024 №1855/01-22/18.01-1224.

Таким чином, адреса: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, буд. 53В - ніколи не присвоювалась жодному об`єкту нерухомості на території міста Запоріжжя. Отже, відповідач 2 не надала виконавцю технічної інвентаризації жодних документів, які підтверджують її право на вказаний об`єкт та на право користування земельною ділянкою. Відповідно, під час звернення до виконавця технічної інвентаризації, він не мав, відповідно до п. 2 розділу X Інструкції (технічна інвентаризація не проводиться), підстав для проведення технічної інвентаризації, адже із заявою про проведення технічної інвентаризації звернулася неналежна особа.

Зазначення у первісному технічному паспорті №0524-21/53б, виданому 24.05.2021 ТОВ «Центральне БТІ», 1991 року забудови фундаменту жодним чином не змінює незаконний статус об`єкта, адже відповідно до норм чинного законодавства торговий павільйон, якщо б будувався як об`єкт нерухомості, відносився б до об`єктів, які підлягають введенню в експлуатацію, якщо побудовані до 05.08.1992. Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення. До 05 серпня 1992 року законодавство не передбачало процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою КМ України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію. Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4- 35//18/1).

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 557/1209/16-ц.

Торговий павільйон не відноситься до індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 11 зазначеного Закону Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Пунктами 1-4 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV (норми Закону в редакції, що діяла на момент прийняття рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме на 01.12.2021 року) передбачено, що підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень є, зокрема, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

На підставі абз.1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1952-IV за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону № 1952-IV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Проте, державним реєстратором залишено поза увагою факт того, що подані документи не відповідали вимогам, встановленим цим Законом, та не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, тобто наявна невідповідність наданих документів заявленим правам, які мала намір зареєструвати відповідач 2. Тож, державним реєстратором Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопкою Ю.В. здійснено державну реєстрацію прав власності на об`єкт нерухомості на підставі документів, які не відповідають вимогам законодавства та не підтверджують наявність таких прав.

Однією із засад державної реєстрації прав є те, що внесення відомостей до Державного реєстру прав відбувається виключно на підставах та в порядку, визначених Законом (п.4 ч. 1 ст. 3 Закону № 1952-IV).

Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (Порядок № 1127), визначено умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону державної реєстрації прав, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV та пунктом 12 Порядку № 1127 передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Крім того, п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV визначено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації; у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації; що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Пунктом 2 частини першої статті 23 Закону № 1952-IV визначено підставу для зупинення розгляду заяви, зокрема, у разі неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013.

Згідно із п. 77 Порядку № 1127 встановлено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому ст. 332 Цивільного кодексу України, щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції проводиться також за наявності відомостей про державну реєстрацію права власності на такий об`єкт відповідно до законодавства до проведення його реконструкції. Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 цього Порядку.

Відповідно до абз.1 п. 78 Порядку № 1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі прийняття його в експлуатацію до запровадження єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, що є невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності, проводиться за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію такого об`єкта, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Відповідно до абз. 1 п. 79 Порядку № 1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси, крім випадку, передбаченого абз.2 цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Всупереч визначеному законодавством переліку документів для реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна відповідачка надала інші документи щодо об`єкту нерухомості, який був невідомо коли і ким побудований (але спорудження цього об`єкта не можна вважати будівництвом) та які не підтверджують заявлені нею права, чим порушила законодавчо встановлений порядок.

Таким чином, державний реєстратор прийняв рішення про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за відсутності відомостей про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та за відсутності відомостей про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Державна реєстрація права власності була здійснена фактично не на об`єкт нерухомого майна, а на тимчасову споруду.

Отже, у порушення норм чинного законодавства, ОСОБА_1 , без правовстановлюючих документів, фактично самовільно зайняла земельну ділянку, встановила на ній незаконно тимчасову споруду, а державні реєстратори прийняли рішення про незаконну реєстрацію права власності, зміну технічних характеристик об`єкта нерухомості та його відчуження на користь ТОВ «СВИНТУС», а в подальшому Шкроботу М.О., чим порушили права територіальної громади, як власника земельної ділянки.

Відповідачі не звертались до міської ради з питання щодо отримання дозвільних документів, що підтверджується листами Департаменту архітектури та містобудування Департаменту (апарату) виконавчого комітету міської ради від 11.09.2024 № 13-19/910 та від 05.09.2024 № 89.

За інформацією, отриманою від Департаменту муніципального управління Запорізької міської ради листом від 30.11.2023 №03-10/1188, згідно з Актом обстеження території 0042 від 26.10.2023 КП «Муніципальна варта» Запорізької міської ради здійснена перевірка стану благоустрою території за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, 53В. За результатами обстеження встановлено, що за вищезазначеною (орієнтовною) адресою виявлено факт розміщення металевої конструкції для здійснення підприємницької діяльності. Згідно з інформацією департаменту управління активами міської ради (лист від 19.10.2023 № 2971/01/01-07/5034), відповідно до наявних даних (ArcGIS_DATAM 2022- ArtMap) на земельну ділянку по вул. Лізи Чайкіної, 53 кадастровий номер відсутній. Інформація про прийняті рішення по зазначеній земельній ділянці в Департаменті відсутня.

Згідно з інформацією ДАтаМ (лист від 20.10.2023 № 03-07/4119) за вищезазначеною адресою паспорт прив`язки тимчасової споруди не зареєстровано, інформація щодо наявності дозвільних документів на розміщення тимчасової споруди - відсутня. Містобудівні умови та обмеження не реєструвались, земельна ділянка в оренду (право користування) не передавалась за зазначеною адресою, перебуває в комунальній формі власності та паспорт прив`язки на ТС відсутній.

Враховуючи, що земельна ділянка в оренду не передавалась, паспорт прив`язки не оформлявся, жодних дозвільних документів не встановлено матеріали були передані для підготовки рішення виконкому. 03.11.2023 №629/23 прийнято рішення виконавчого комітету від «Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: вул. Лізи Чайкіної, 53В (на підставі акту обстеження території від 26.10.2023 №0042)», яким встановлено усунути наслідки порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту шляхом демонтажу металевої конструкції для здійснення підприємницької діяльності, яка розміщена без відповідних дозвільних документів, на об`єкті благоустрою м. Запоріжжя за адресою: вул. Лізи Чайкіної, 53 В. 17.11.2023 Департаментом муніципального управління Запорізької міської ради було організовано виконання вищевказаного рішення міськвиконкому, але під час здійснення демонтажу власник об`єкту чинив опір та викликав поліцію, після приїзду якої надав їй Витяг з Державного реєстру речових прав, згідно якого зареєстровано право власності за ТОВ «СВИНТУС» на торговий павільйон загальною площею 28,6 кв.м., літ А, за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Лізи Чайкіної, будинок 53-В, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68795455 від 09.08.2023 Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради. Таким чином, виконати рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 03.11.2023 № 629/23, не виявилось можливим.

На даний час відповідач 3 фактично продовжує використовувати спірну земельну ділянку позивача без установлених законом підстав, на цій ділянці знаходиться торгівельний павільйон, який не є нерухомим майном, а тому належним способом захисту порушеного права у цьому спорі є, у тому числі, й негаторний позов (стаття 391 ЦК України). Такий висновок відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені у його постанові від 21 червня 2023 року у справі №914/2075/21.

Підсумовуючи зазначене суд приходить до висновку, що державна реєстрація права приватної власності відповідача 3 на спірне майно, як на нерухоме майно, підлягає скасуванню з огляду на те, що здійснено державну реєстрацію неіснуючих майнових прав на об`єкти, які не є нерухомим майном. Такі права, відповідно до вимог статті 4 Закону № 1952-IV не підлягають державній реєстрації. Існування запису про державну реєстрацію права власності відповідача 3, з огляду на приписи статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України, обмежує право власності територіальної громади м. Запоріжжя на земельну ділянку, розташовану в м. Запоріжжя, вулиця Лізи Чайкіної, будинок 53-В на вул. Стрийській, 47, в частині її права розпоряджатись своїм майном на власний розсуд. Адже звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок шляхом демонтажу (знесення) майна, яке на них встановлене, можливо лише після скасування запису про державну реєстрацію речових прав (права приватної власності) на це майно.

Відповідно до ч. 5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.24 у справі № 914/1785/22 вказано:

«…Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації прав власності

51. Позивачем також заявлені позовні вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності відповідачів та ПП «Мотор» на нежитлові приміщення загальною площею 230,1 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 47, з припиненням їх права власності на це майно.

52. Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

53. Стаття 2 Закону № 1952-IV передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру.

54. Відповідно до частин першої та четвертої статті 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

55. Суд першої інстанції у своєму рішенні від 05 липня 2023 року у цій справі встановив, що нежитлові приміщення загальною площею 230,1 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 47 , є тимчасовими спорудами, які не відносяться до нерухомого майна. При цьому місцевий суд послався на рішення Господарського суду Львівської області від 07 серпня 2009 року у справі № 13/58 (19/34), яким відмовлено ПП «Захід-клас» у позові про визнання права власності на зазначені приміщення, оскільки встановлено, що Львівська міськрада не надавала земельні ділянки в оренду для будівництва об`єктів нерухомості, ПП «Захід-клас» не спростовано той факт, що спірні будівлі є тимчасовими спорудами, та не подано доказів, що вони відносяться до нерухомого майна. Місцевий суд врахував висновки Львівського апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 02 лютого 2009 року у справі № 19/202, про те, що ФОП Михайлів Є. Є. не довів належними та допустимими доказами факту належного прийняття вказаних приміщень в експлуатацію, не надав дозволів на виконання будівельних робіт, а подані ним висновки свідчать про розміщення стаціонарної малої архітектурної форми, право власності на яку не оформляється. Також місцевий суд надав оцінку поданому позивачем акту обстеження земельних ділянок на вул. Стрийській, 47 у м. Львові від 11 лютого 2022 року № 10, яким встановлено відсутність на цих ділянках об`єктів нерухомого майна, проте підтверджено знаходження на них торгових павільйонів на бетонній площадці, які складаються з панелей типу «Сендвіч» та металопластикового профілю зі склопакетним заскленням.

56. Апеляційний суд у постанові від 25 січня 2024 року зазначених висновків місцевого суду та встановлених ним обставин не спростував, нових обставин у цій справі, підтверджуючих, що спірні приміщення є нерухомим майном, не встановив, проте дійшов суперечливих висновків про фактичне існування об`єктів нерухомого майна на зазначених земельних ділянках у зв`язку з державною реєстрацію прав власності на них.

57. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права (наприклад, постанови від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц).

58. Отже, посилання апеляційного суду лише на обставину державної реєстрації майна як нерухомого в обґрунтування висновку про його юридичне та фактичне існування на спірних земельних ділянках є помилковим. Тому Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками місцевого суду про те, що нежитлові приміщення загальною площею 230,1 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 47 , є тимчасовими спорудами, які не відносяться до нерухомого майна.

59. Разом із тим у практиці Великої Палати Верховного Суду закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно [див., зокрема, пункт 98 постанови від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20)]. Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (підпункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (підпункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (підпункт 6.13) та інші).

60. Отже, державна реєстрація права приватної власності відповідачів на нежитлові приміщення загальною площею 230,1 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 47, як на нерухоме майно - це офіційне визнання та підтвердження державою факту набуття ними права власності на таке майно.

61. Відповідні записи в Державному реєстрі створюють для позивача перешкоди у реалізації ним прав власника спірних земельних ділянок, зокрема відчуження або передачі у користування цих земельних ділянок іншим особам, оскільки відповідно до статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна, одночасно переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.

62. Процедура внесення державним реєстратором відомостей до Державного реєстру регламентована Законом № 1952-IV. За загальним правилом, у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав чи їх обтяжень, державний реєстратор повинен керуватися нормами Закону № 1952-IV, чинними на момент вчинення ним дій на підставі такого судового рішення [див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пункті 127 постанови від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20)].

63. Абзацами другим та четвертим частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV у чинній редакції передбачено, зокрема, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

64. За змістом пункту 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV у чинній редакції державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

65. Отже, якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача на земельну ділянку було порушено незаконною реєстрацією права власності на нерухоме майно за відповідачами, з якими позивач не перебував у зобов`язальних відносинах, державний реєстратор на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке набрало законної сили, проводить державну реєстрацію припинення права власності відповідачів, що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правоможності розпоряджатись своїми земельними ділянками (схожі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 496/1059/18).

66. При цьому в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV у чинній редакції, відомості про право власності відповідачів не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. Натомість державний реєстратор вчиняє нову реєстраційну дію - внесення до Державного реєстру відомостей про припинення права власності відповідачів на нерухоме майно на підставі судового рішення [див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 132, 133 постанови від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20)].

67. У частині першій статті 14 Закону № 1952-IV зазначено, що розділ Державного реєстру та реєстраційна справа закриваються в разі: 1) знищення об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості; 2) поділу, об`єднання об`єктів нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна; 3) виключення об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з проектної документації на будівництво у зв`язку із змінами проектної документації на будівництво; 4) скасування державної реєстрації земельної ділянки; 5) набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ; 6) визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ, - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. Закритий розділ Державного реєстру та реєстраційна справа не підлягають поновленню.

68. Відповідно до частини сьомої статті 14 Закону № 1952-IV у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі.

69. Враховуючи, що державна реєстрація прав приватної власності ПП «Ярина Плюс» на нежитлові приміщення загальною площею 230,1 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 47, як на нерухоме майно була здійснена помилково, а зазначене майно не є нерухомим, така державна реєстрація підлягає скасуванню із закриттям відповідного розділу Державного реєстру…».

Застосовуючи правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.24 у справі № 914/1785/22, суд приходить до висновку, що позов у цій справі підлягає задоволенню відносно відповідача 3 та з належним формулюванням інтерпретації позовної вимоги, а саме - скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А за адресою: м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича, 53В, загальною площею 28,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060) з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

При цьому суд враховує правові висновки щодо ефективного способу захисту та викладення резолютивної частини рішення, що зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.24 у справі № 496/1059/18:

«…8.13. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

8.14. У підпунктах 11.82-11.85 постанови від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 та підпунктах 8.43-8.46 постанови від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

8.15. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, по захист якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 5.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23) та від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 (підпункт 8.47))…

…8.37 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що оспорювання ланцюга договорів купівлі-продажу майнових прав (або інших правочинів) не є ефективним способом захисту в тому випадку, коли особа відступила право вимоги, яке їй не належить (у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт), а також коли відбулось відступлення припиненого права вимоги (тобто майнового права вимоги, якого не існує на момент укладення відповідного договору в будь-якого суб`єкта), що не створює жодних правових наслідків для особи - власника майна, яке було обтяжено іпотекою (див. пункти 139-141 постанови від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20)…

…8.39 Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне конкретизувати висновки об`єднаної палати КГС ВС, викладені в постанові від 06.08.2021 у справі № 910/20607/17, та зазначити, що для ефективного захисту прав володіючого власника нерухомого майна, щодо якого до Реєстру незаконно внесено запис про право іпотеки іншої особи, з якою власник не перебував у зобов`язальних відносинах, має застосовуватись негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні власником прана розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України), з яким власник може звернутись, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про скасування державної реєстрації права іпотеки зазначеної особи…

…Щодо належної інтерпретації вимоги про усунення перешкод у вигляді зареєстрованого обтяження іпотекою

8.42. Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

8.43. Диспозитивність - це один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача.

8.44. Разом із цим надміру формалізований підхід до заявлених позовних вимог суперечить завданню цивільного судочинства, яким відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

8.45. Якщо позивач заявляє вимогу, яка за належної інтерпретації може ефективно захистити його порушене право, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань, оскільки це призведе до необхідності повторного звернення позивача до суду за захистом його прав (які за наведених умов могли бути ефективно захищені), що не відповідатиме принципам верховенства права та процесуальної економії (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 117-118 постанови від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

8.46. У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80, 81, 83), від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 (підпункт 11.12) та від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

8.47. ОСОБА_1 обґрунтовує заявлені ним вимоги про вилучення Записів з Реєстру наявністю в нього права власності на Земельну ділянку та незаконністю реєстрації за Товариством права іпотеки на підставі Договору, що створює для позивача перешкоди в реалізації правоможності власника на розпорядження цим нерухомим майном.

Виходячи з мети позову ОСОБА_1 , який спрямовано на усунення перешкод у здійсненні ним права розпорядження Земельною ділянкою, а також наведених у позові обґрунтувань заявлену позивачем вимогу вилучити Записи з Реєстру слід інтерпретувати як вимогу про скасування державної реєстрації права іпотеки Товариства на Земельну ділянку. У цьому висновку Велика Палата Верховного Суду звертається mutatis mutandis до власних висновків, викладених у підпункті 11.13 постанови від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 та пункті 36 постанови від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18…».

З урахуванням висновків Верховного Суду, оспорювання всього ланцюга реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 28,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060), в тому числі державної реєстрації за Овчаренко Оксаною Володимирівною права власності на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 28,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060); державної реєстрації змін щодо підстав реєстрації за Овчаренко Оксаною Володимирівною права власності на об`єкт (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060); державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю СВИНТУС на об`єкт (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060), які вичерпали свою дію, є неефективним способом захисту права, окрім вимог щодо останньої і актуальної державної реєстрації права власності за Шкроботом Максимом Олександровичем, з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

Виходячи з мети позову Запорізької міської ради, який спрямовано на усунення перешкод у здійсненні ним права розпорядження земельною ділянкою, вимогу про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Шаповалова Олександра Євгеновича від 28.10.2024 (індексний № 75775486), на підставі якого зареєстровано право власності за Шкроботом Максимом Олександровичем на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 28,6 кв. м, припинивши право власності на вказане нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060), суд інтерпретує належним чином як вимогу про скасування державної реєстрації права власності Шкробота Максима Олександровича на об`єкт нерухомого майна з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню відносно відповідача-3.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 3 633 грн 60 коп. (2 422 грн 40 коп. за немайновою позовною вимогою та 1 211 грн 20 коп. за заявою про забезпечення позову) покладається на відповідача-3 в частині вимог, заявлених відносно нього.

Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати державну реєстрацію права власності Шкробота Максима Олександровича, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ) на об`єкт нерухомого майна - торговий павільйон літ. А за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 28,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2521472523060) з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

3. Стягнути з Шкробота Максима Олександровича, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ) на користь Запорізької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915 (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105) 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп. судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 09.04.2025.

Суддя А.О. Науменко

СудГосподарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення04.04.2025
Оприлюднено10.04.2025
Номер документу126465510
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку

Судовий реєстр по справі —908/2535/24

Ухвала від 30.04.2025

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

Рішення від 04.04.2025

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

Ухвала від 03.03.2025

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

Ухвала від 12.02.2025

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

Ухвала від 21.01.2025

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

Ухвала від 20.01.2025

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

Ухвала від 20.12.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

Ухвала від 20.12.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

Ухвала від 20.12.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

Ухвала від 17.12.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Науменко А.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні