Ухвала

від 09.04.2025 по справі 910/4335/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.04.2025Справа № 910/4335/25

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДС+" про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДС+" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, провулок Біологічний, будинок 2А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІОНІС КУЛЬТ" (02121, місто Київ, вул. Світла, будинок 3Д) про стягнення 565 007,15 грн.,

Без виклику представників сторін

В С Т А Н О В И В:

07.04.2025 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДС+" надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІОНІС КУЛЬТ" про стягнення 565 007,15 грн.

Разом з позовом представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДС+" подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову представник зазначив, що загальна сума заборгованості, що виникла у ТОВ «ДІОНІС КУЛЬТ» перед ТОВ «ДДС+» за договором поставки від 21.08.2023 № К3370, становить: 565 007,15 грн.

Згідно з п.7.6.2. Протоколу розбіжностей до Договору, у випадку прострочки покупцем оплати за поставлений товар понад один місяць, Покупець на вимогу Постачальника, зобов`язаний повернути весь нереалізований та не оплачений товар, протягом 5 - ти календарних днів з моменту отримання Покупцем письмової вимоги від Постачальника.

19.02.2025 року Постачальник звернувся до Покупця з такою вимогою, повернути згідно даного пункту товар. Після спливу 5-ти календарних днів, після отримання Покупцем претензії, Постачальник прибув до магазина та складу покупця, де практично відсутній поставлений Постачальником товар. Також на полицях магазину, був відсутній товар, який постачається іншими компаніями. Полиці магазину майже пусті. Згідно з сайту Судова влада, Єдиного державного реєстру судових рішень та Реєстру боржників, стало відомо, що на сьогоденній день існує тільки за 2025 рік у відношенні ТОВ «ДІОНІС КУЛЬТ» відкрито 5 виконавчих проваджень, в провадженні господарського суду м. Києва відкрито 9 справ, де відповідачем є ТОВ «ДІОНІС КУЛЬТ», справи про стягнення заборгованості за договорами поставки загальна вартість сум позовів становить більше 1 366 285 грн. - що свідчить про недобросовісну поведінку ТОВ «ДІОНІС КУЛЬТ» як учасника господарського обороту.

Крім того, ТОВ «ДДС+» наголошує, що неповернення ТОВ «ДІОНІС КУЛЬТ» коштів за поставлений товар або самого поставленого товару за вимогою ТОВ «ДДС+» підтверджує недобросовісність відповідача та викликає обґрунтовані сумніви щодо належного виконання ним зобов`язання.

З огляду на що ТОВ «ДДС+» вважає, що є достатні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти у розмірі: 565007,15 грн., що знаходяться на всіх банківських та розрахункових рахунках ТОВ «ДІОНІС КУЛЬТ» або накладення арешту на майно ТОВ «ДІОНІС КУЛЬТ» у розмірі зазначеної суми. Невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, за захистом яких ТОВ «ДДС+» звертається до суду.

Враховуючи вищевикладене представник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІОНІС КУЛЬТ» 02121, м. Київ, вул. Світла, буд, 3-Д, п/р № НОМЕР_1 в АТ КБ ПриватБанк МФО 305299, код ЄДРПОУ 45361493, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно (рухоме та нерухоме), яке належать відповідачу -Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІОНІС КУЛЬТ», в межах суми заявлених позовних вимог - 565 007,15 грн. та судового збору на подання позовної заяви яка складає - 8475,11 грн., 1514 грн. подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

08.04.2025 зазначена заява передана судді Демидову В.О. у відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, приходить до таких обґрунтованих висновків.

Предметом даного спору є вимога стягнення заборгованості за Договором поставки № К 3370 від 21.08.2023 у розмірі 565007,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДДС+» ( далі -Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІОНІС КУЛЬТ» (далі Покупець) був укладений Договір поставки № К 3370 ( далі Договір) та протокол розбіжностей до Договору поставки.

Представник позивача зазначає, що на виконання умов Договору по видатковим накладним, у період з 01.12.2023 року по 27.12.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю ДДС+» було здійснено поставку Товару на загальну суму 3 942 696,46 грн., загальна сума повернутого товару 36 705,01 грн, що підтверджується видатковими накладеними.

Поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю « ДДС+» товар був оплачений ТОВ «ДІОНІС КУЛЬТ» у розмірі 3 372 936,10 грн., сума за несплачений товар становить 533 055,35 грн.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 3 зазначеної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на підстави вважати, що при невжитті заходів по забезпеченню позову виконання рішення буде ускладнено чи унеможливлено, адже може виявитись відсутність майна та будь-яких коштів на рахунках відповідача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Стосовно твердження представника, що відносно відповідача відкрито 5 виконавчих проваджень, суд зазначає наступне.

Відповідно до відкритих відомостей з Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 08.04.2025 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІОНІС КУЛЬТ" було відкрито 4 виконавчі провадження, які завершено.

Станом на 08.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІОНІС КУЛЬТ" відсутнє в Єдиному реєстрі боржників.

З огляду на викладене суд доходить до висновку, що станом на 08.04.2025 відсутні відкриті виконавчі провадження відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІОНІС КУЛЬТ".

У той же час наявність в провадженні господарського суду м. Києва відкритих 9 справ не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Разом з тим суд наголошує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Водночас, позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову, та які би свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

З огляду на відсутність доказів у даній справі які б свідчили, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, відповідні твердження позивача є нічим іншим, як припущеннями, та вжиття заходів до забезпечення позову по арешту грошових коштів та майна відповідача не здатні покращити ефективність виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 136, 137, 139, 140, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю "ДДС+" про забезпечення позову.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню у порядку, встановленому ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 09.04.2025.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ