Рішення від 20.02.2025 по справі 911/1894/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/1894/24

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/1894/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю МАТЕРІА МЕДИКА Україна (03062, м. Київ, вул. Нивська, буд. 20)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНТА.ЛТД (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, узвіз Селянський, буд. 3А)

про стягнення 462 188, 61 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

04.02.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/1894/24, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 30 500, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 14.02.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю МАТЕРІА МЕДИКА Україна про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в частині встановлення додаткового строку на подання доказів, прийнято до розгляду заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та призначено судове засідання на 20.02.2025 о 14:45.

19.02.2025 на електронну пошту суду від відповідача надійшли заперечення проти задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які підписано електронним цифровим підписом.

В судове засідання 20.02.2025 представники сторін не з`явились, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, неявка в судове засідання 20.02.2025 представників сторін, належним чином повідомлених про дату та час розгляду заяви, не перешкоджає розгляду заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/1894/24, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду вказаної заяви без їх участі.

Розглянувши заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/1894/24, встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, виходячи із наступного.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.01.2025 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНТА.ЛТД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МАТЕРІА МЕДИКА Україна заборгованість у розмірі 462 188, 61 грн. та судовий збір у розмірі 6 932, 83 грн.

З заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, вбачається, що останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь 30 500, 00 грн.

При цьому, в тексті позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю МАТЕРІА МЕДИКА Україна зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу складає 30 000, 00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішення суду у справі №911/1894/24 ухвалено 30.01.2025, отже, граничний п`ятиденний строк для подання доказів у порядку частини 8 статті 129 ГПК України становить 05.02.2025 включно, відтак, заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/1894/24 подано у строк.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

В якості підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги №91 від 23.10.2023, додаткову угоду №1 від 11.06.2024 до договору про надання правової допомоги, рахунок №9 від 08.07.2024, платіжну інструкцію №1587 від 10.07.2024, Акт №9 від 17.07.2024 приймання-передачі правничої допомоги, рахунок №10 від 19.09.2024, Акт №10 від 19.09.2024 приймання-передачі правничої допомоги, платіжну інструкцію №2060 від 27.09.2024, лист Товариства з обмеженою відповідальністю МАТЕРІА МЕДИКА Україна за вих. №136 від 09.10.2024, рахунок №11 від 10.10.2024, Акт №11 від 10.10.2024 приймання-передачі правничої допомоги, платіжну інструкцію №2162 від 15.10.2024, рахунок №13 від 24.10.2024, Акт №13 від 24.10.2024 приймання-передачі правничої допомоги, платіжну інструкцію №2213 від 31.10.2024, рахунок №14 від 07.11.2024, Акт №14 від 07.11.2024 приймання-передачі правничої допомоги, платіжну інструкцію №2272 від 15.11.2024, Акт №15 від 05.12.2024 приймання-передачі правничої допомоги, рахунок №15 від 05.12.2024, платіжну інструкцію №2377 від 18.12.2024, додаткову угоду до договору №2 від 30.12.2024, рахунок №16 від 19.12.2024, рахунок №17 від 19.12.2024, Акт №16 від 19.12.2024 приймання-передачі правничої допомоги, Акт №17 від 30.01.2025 приймання-передачі правничої допомоги, платіжну інструкцію №2420 від 23.12.2024, платіжну інструкцію №2421 від 23.12.2024.

Також, в матеріалах справи міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АІ №1488249 від 03.11.2023 на ім`я Закірової Катерини Маратівни.

Так, 23.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю МАТЕРІА МЕДИКА Україна (далі Клієнт) та адвокатом Закіровою Катериною Маратівною (далі - Адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги №91 (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТ приймає на себе зобов?язання надавати правову допомогу КЛІЄНТУ у врегулюванні спору, який виник у КЛІЄНТА з ТОВ «ВЕНТА.ЛТД» (ідентифікаційний код 21947206).

Договір набуває чинності з дати підписання, яка зазначена на першій сторінці Договору та діє до 30.06.2024 року (п. 1.3. Договору).

Згідно пунктів 8.1., 8.2. Договору гонорар є формою винагороди АДВОКАТА за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги КЛЄНТУ. Загальна сума гонорару за договором дорівнює вартості усієї правової допомоги, що була надана та оплачена протягом дії договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю МАТЕРІА МЕДИКА Україна та адвокатом Закіровою Катериною Маратівною також підписано Додаток до Договору, відповідно до п. 2 якого оплата здійснюється протягом одного банківського дня з дати приймання-передачі наданої правової допомоги. Оплата за складання та подання позовної заяви здійснюється протягом трьох календарних днів з дати виставлення рахунку.

Разом з тим, між Товариством з обмеженою відповідальністю МАТЕРІА МЕДИКА Україна та адвокатом Закіровою Катериною Маратівною укладено Додаткову угоду №1 до Договору від 11.06.2024 та Додаткову угоду №2 до Договору від 30.12.2024.

Згідно п. 1 Додаткової угоди №2 до Договору від 30.12.2024 змінено пункт 1.3. Договору та викладено його в наступній редакції: « 1.3. Договір набуває чинності з дати підписання, яка зазначена на першій сторінці Договору та діє до 30.06.2025 року».

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю МАТЕРІА МЕДИКА Україна та адвокатом Закіровою Катериною Маратівною було підписані наступні Акти приймання-передачі правничої допомоги:

- Акт приймання-передачі правничої допомоги №9 від 17.07.2024 на суму 5 500, 00 грн.;

- Акт приймання-передачі правничої допомоги №10 від 19.09.2024 на суму 5 000, 00 грн.;

- Акт приймання-передачі правничої допомоги №11 від 10.10.2024 на суму 4 000, 00 грн.;

- Акт приймання-передачі правничої допомоги №13 від 24.10.2024 на суму 3 000, 00 грн.;

- Акт приймання-передачі правничої допомоги №14 від 07.11.2024 на суму 3 000, 00 грн.;

- Акт приймання-передачі правничої допомоги №15 від 05.12.2024 на суму 4 000, 00 грн.;

- Акт приймання-передачі правничої допомоги №16 від 19.12.2024 на суму 3 000, 00 грн.;

- Акт приймання-передачі правничої допомоги №17 від 30.01.2025 на суму 3 000, 00 грн.

Згідно із ч. 3-6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Такої позиції також притримується Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду на предмет розгляду справи та її обставини, об`єм поданих адвокатом документів до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що витрати порівняно зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) є не співрозмірними та завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНТА.ЛТД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МАТЕРІА МЕДИКА Україна розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 20 000, 00 грн.

При цьому витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 10 500, 00 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин, заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/1894/24 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/1894/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНТА.ЛТД (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, узвіз Селянський, буд. 3А, код ЄДРПОУ 21947206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МАТЕРІА МЕДИКА Україна (03062, м. Київ, вул. Нивська, буд. 20, код ЄДРПОУ 30308109) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини вимог заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/1894/24 відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 08.04.2025.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.