Рішення від 31.03.2025 по справі 914/2145/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2025 Справа № 914/2145/23

За позовом: Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Уно Торг, м. Маріуполь, Донецька область,

про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 1 005 060, 78 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Амбіцької І.О.

Представники сторін:

від прокуратури: Цинайко Наталія Іванівна,

від позивача: Кузів Ірина Семенівна - представник,

від відповідача: не з`явився.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/2145/23 за позовом Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Уно Торг про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 2 392 627, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 у справі № 914/2145/23 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 392 627, 00 грн заборгованості та стягнуто з відповідача на користь Львівської обласної прокуратури 35 889, 40 грн судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 у справі № 914/2145/23, рішення суду першої інстанції від 12.02.2024 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

15.08.2024 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду прийнято постанову у справі № 914/2145/23, якою постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 скасовано повністю, рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 у справі № 914/2145/23 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення 1 398 400, 00 грн, у решті - залишено в силі. Справу № 914/2145/23 в частині позовних вимог керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Уно Торг про стягнення 1 398 400, 00 грн (перша черга будівництва) направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 03.09.2024 головуючим суддею при новому розгляді даної справи визначено суддю Манюка П.Т.

Ухвалою суду від 05.09.2024 справу № 914/2145/23 прийнято до провадження та підготовче судове засідання призначено на 30.09.2024.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 27.01.2025 прийнято заяву прокурора про зменшення розміру позовних вимог, відтак позовними вимогами є вимоги про стягнення загальної суми в розмірі 1 005 060, 78 грн та підготовче судове засідання відкладено на 10.02.2025.

Ухвалою суду від 10.02.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу для розгляду по суті на 03.03.2025. Ухвалою суду від 03.03.2025 судове засідання призначено на 31.03.2025.

У судове засідання 31.03.2025 прокурор з`явився, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 31.03.2025 представник позивача з`явився, позовні вимоги прокурора підтримав.

У судове засідання 31.03.2025 представник відповідача не з`явився, у письмових поясненнях просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 31.03.2025 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позиція прокурора та позивача.

Пустомитівська окружна прокуратура Львівської області в інтересах держави в особі Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області (надалі позивач) звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Уно Торг (надалі відповідач, замовник) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 1 005 060, 78 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що 26.09.2019 відповідач отримав дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ 112192691577 та розпочав будівництво об`єкта у м. Пустомити, на вул. Паркова, 4.

15.04.2021 відповідачем завершено будівництво об`єкта у м. Пустомити, на вул. Паркова, 4 та отримано сертифікат готовності № ІУ122210330720.

Як стверджує прокурор, відповідачем не сплачено кошти пайової участі (при першій черзі будівництва), оскільки відповідач помилково вважав, що у нього як у замовника будівництва, обов`язок щодо укладення договору про пайову участь виник би безпосередньо перед здачею в експлуатацію об`єкта будівництва. Однак, 01.01.2020 набрав чинності Закон України № І32-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі Закон № 132-ІХ), відповідно до якого статтю 40 Закону України № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VI) виключено, а сплату пайової участі скасовано. З огляду на вищевказане, відповідачем не було здійснено оплату пайової участі.

Як вказує прокурор, оскільки з 01.01.2020 встановлений статтею 40 Закону № 3038-VI обов`язок щодо укладення відповідного договору перестав існувати, тому законодавцем було здійснене нормативне регулювання таких правовідносин прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-ІХ, зокрема абзацом 2 пункту 2 Розділу П "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-ІХ визначено розмір та порядок пайової участі замовників будівництва у таких випадках. Зокрема, у випадку будівництва об`єктів, яке розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу П "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № І32-ІХ визначено обов`язок щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Відтак, розрахунок розміру пайового внеску прокурором зроблено на підставі абз. 2 п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ, з врахуванням величини загальної площі квартир об`єкта будівництва згідно з актом готовності об`єкта до експлуатації від 20.04.2021 та показників опосередкованої вартості спорудження житла у Львівській області станом на 01.10.2020 згідно з наказом Мінінфраструктури від 16.12.2020 № 311 (3 777, 46 кв.м. * 13 160, 00 грн) * 2 % = 1 005 060, 78 грн.

Прокурор стверджує про порушенням відповідачем як замовником будівництва вимог ст. 40 Закону України № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», а після 01.01.2020 вимог п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 132-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», невиконанням ним свого обов`язку щодо сплати пайової участі у розвиток інфраструктури міста у зв`язку з будівництвом житлового комплексу (першої черги) в період з 2019 року по 2021 рік, тому кошти у заявленій в позовній заяві сумі є безпідставно збереженими та підлягають стягненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Зазначені обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі Пустомитівської міської ради і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Позиція позивача.

Представник позивача у письмових поясненнях та в судових засіданнях підтримав заявлені прокурором позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція відповідача.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними з мотивів відсутності у відповідача обов`язку щодо сплати коштів пайової участі. Крім того, заявлений прокурором розрахунок пайової участі є необґрунтованим, з огляду на те, що прокурор здійснив розрахунок використовуючи показник опосередкованої вартості спорудження житла у Львівській області станом на 01.10.2020 року.

На думку відповідача, прокурор повинен був здійснювати розрахунок станом на 01.01.2020 року, адже розрахунок пайової участі для об`єктів, будівництво яких було розпочате до 01.01.2020 року, має здійснюватися на підставі нормативно-правових актів та на підставі тих вихідних даних, що існували станом на січень 2020 року.

З огляду на вищевказане, відповідач вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги прокурора (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судами при попередньому розгляді справи № 914/2145/23 було встановлено, що 17.07.2012 Пустомитівська міська рада, керуючись, зокрема ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняла рішення № 488 «Про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Пустомити та с. Наварія» (з урахуванням змін згідно з рішеннями від 31.05.2016 № 190 (частково скасоване рішенням від 31.01.2017 № 471, від 12.06.2018 № 1109), яким затвердила «Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвиток інфраструктури м. Пустомити та с. Наварія» (додаток 1), форму типового договору про пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Пустомити та с. Наварія (додаток 2), типову форму розрахунку до договору (додаток 3), зразок звернення про укладення типового договору (додаток 4).

Статтею 1 Закону України № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» визначені правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні, встановлено, що замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону № 3038-VI (в редакції станом на вересень 2019 року) договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» граничний розмір пайової участі становив: 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Згідно з усталеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 08.10.2019 у справі № 911/594/18 і від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, перерахування замовником об`єкта будівництва у передбачених законом випадках коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до відповідного місцевого бюджету є обов`язком, а не правом забудовника. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, є обов`язковим на підставі закону. Строк, визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для укладення договору пайової участі - протягом 15 днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов`язку, і закінчення цього строку не припиняє цього обов`язку замовника та не звільняє замовника від обов`язку укласти договір. Адже невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою.

Тобто відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Однак на момент прийняття в експлуатацію збудованого спірного об`єкту відповідачем (перша черга - 12.03.2021, друга черга 20.04.2021), статтю 40 Закону № 3038-VI було виключено на підставі Закону № 132-ІХ (з 01.01.2020).

Натомість законодавець врегулював відповідні правовідносини у пункті 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-ІХ та установив, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку, зокрема:

- розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування (підпункт 1 частини 2);

- замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва (підпункт 3 частини 2);

- пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію (підпункт 4 частини 2).

При цьому договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання (частина 1).

У постанові Верховного Суду від 15.08.2024 у справі № 914/2145/23 зазначено, що "системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва."

У вказаній постанові Верховним Судом підтверджено необхідність проведення розрахунку пайової участі станом на час прийняття об`єкту в експлуатацію з врахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла у Львівській області саме на той час, відтак доводи відповідача про необхідність проведення вказаного розрахунку станом на січень 2020 року не відповідають вимогам законодавства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МК Девелопмент» (далі ТзОВ «МК Девелопмент») було замовником об`єкта «Будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Парковій, 4 у м. Пустомити Пустомитівського району Львівської області (перша та друга черга будівництва)».

26.09.2019 ТзОВ «МК Девелопмент» отримало дозвіл на будівництво об`єкта (перша черга) та у вересні цього ж року розпочало будівельні роботи, які тривали до лютого 2021 року.

10.08.2020 ТзОВ «МК Девелопмент» отримало дозвіл на будівництво об`єкта (друга черга) та у серпні цього ж року розпочало будівельні роботи, які тривали до квітня 2021 року.

У подальшому, 12.03.2021 ТзОВ «МК Девелопмент» підготувало акт готовності об`єкта будівництва (перша черга) до експлуатації, у якому зазначено, зокрема, що кошторисна вартість будівництва становить 34 960 000, 00 грн, кошти пайової участі не сплачуються з огляду на ч. 3 п. 13 Закону № 132-ІХ та 20.04.2021 ТзОВ «МК Девелопмент» підготувало акт готовності об`єкта будівництва (друга черга) до експлуатації, у якому зазначено, зокрема, що кошторисна вартість будівництва становить 33 861 000, 00 грн, кошти пайової участі не сплачуються, враховуючи ч. 3 п. 13 Закону № 132-ІХ.

З відомостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та матеріалів справи вбачається, що ДАБІ України на підставі актів від 12.03.2021 та 20.04.2021 видала сертифікати:

- від 15.04.2021 № ІУ122210330720, яким засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта (перша черга) проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації;

- від 11.05.2021 № ІУ122210424380, яким засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта (друга черга) проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації.

У Акті готовності до експлуатації від 12.03.2021 (будівництво багатоквартирних житлових будинків на вул. Паркова, 4 у м. Пустомити (перша черга) у пункті 5 зазначено: «Будівельні роботи виконано у строк: початок робіт вересень 2019; закінчення робіт лютий 2021». На підставі вказаного акту забудовнику 15.04.2021 видано Сертифікат № IY122210330720, яким підтверджено готовність об`єкта, за вищевказаною адресою, до експлуатації.

У п.12 акту готовності до експлуатації від 12.03.2021 також вказано, що кошти пайової участі не сплачувались на підставі ч. 3 п. 13 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132- IX.

В подальшому, 30.12.2021 відбулась зміна, зокрема найменування ТзОВ «МК Девелопмент» на ТзОВ «Уно Торг», що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як встановлено судом, договір пайової участі між ТзОВ «МК Девелопмент» та позивачем не укладено, пайовий внесок у зв`язку з будівництвом об`єкта (перша та друга черга) товариством не сплачено, однак, об`єкт будівництва введено в експлуатацію, що стало причиною виникнення спору у цій справі. Відповідачем не укладено з органом місцевого самоврядування договору пайової участі станом на 26.09.2019, як цього вимагала ст. 40 Закону № 3038-УІ (норма чинна на той момент), він не звернувся до міської ради щодо розрахунку такої плати станом на 10.01.2020 (абз. 2 п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ), ні на 12.03.2021 (готовність об`єкта до експлуатації).

У постанові від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21 Верховний Суд також вказав, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

Така позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22.

15.08.2024 постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 914/2145/23 частково задоволено касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури. Зокрема, повністю скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024. Також, скасовано рішення Господарського суду від 12.02.2024 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 1 398 400, 00 грн (щодо сплати пайової участі у зв`язку з будівництвом першої черги), а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд дійшов висновку щодо застосування абз. 2 п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ у спірних правовідносинах відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та/або після 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом обов`язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво, але до введення об`єкта в експлуатацію такого обов`язку не виконав, можливо навіть свідомо уникаючи сплати пайової участі.

Розрахунок пайової участі у зв`язку з будівництвом другої черги об`єкта здійснений на підставі абз. 2 п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ, з врахуванням величини загальної площі квартир об`єкта будівництва згідно з актом готовності об`єкта до експлуатації від 20.04.2021 та показників опосередкованої вартості спорудження житла у Львівській області станом на 01.10.2020 згідно з наказом Мінінфраструктури від 16.12.2020 № 311 (3777,46 кв.м. * 13 160,00 грн) * 2 % = 994 227, 00 грн). Такий розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним, оскільки він відповідає приписам абз. 2 п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З огляду на те, у постанові від 15.08.2024 у справі № 914/2145/23 Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, правильно виснував про наявність підстав для стягнення з відповідача заявлених безпідставно збережених коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України, позаяк матеріали справи підтверджують наявність у відповідача обов`язку щодо сплати пайової участі у зв`язку з будівництвом першої та другої черги об`єкта на підставі абз. 2 п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ, який виконаний відповідачем не був.

Разом з тим, незважаючи на те, що суд першої інстанції загалом дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів пайової участі, місцевий господарський суд не врахував, що відповідність (обґрунтованість) розрахованого прокурором розміру (величини) пайової участі має істотне значення для розгляду та вирішення цього спору.

Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 15.08.2024 у справі № 914/2145/23 звертає увагу на те, що, визначаючи розмір належної до стягнення суми грошових коштів, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду (подібний висновок щодо обов`язку суду перевірити розрахунок заявлених позовних вимог викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Також суд бере до уваги висновки зазначені у вищевказаній постанові Верховного Суду, а саме те, що заявляючи про стягнення 1 398 400, 00 грн пайової участі у зв`язку з будівництвом першої черги об`єкта, прокурор виходив із загальної кошторисної вартості будівництва, зазначеної в акті від 12.03.2021 (34 960 000, 00 грн), та встановленого нормою ч. 6 ст. 40 Закону № 3038-VI граничного розміру пайової участі для житлових будинків у 4 % (аналогічно рішенню міськради від 17.07.2012 № 488). Така ж сума відображена і в наявному в матеріалах справи розрахунку міськради, наданому на запит прокурора, виконаного на підставі рішення від 17.07.2012 № 488 та акта від 12.03.2021. Однак, за висновками Верховного Суду, ст. 40 Закону № 3038-VI до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 5 ст. 310 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

З цього приводу господарський суд вказує наступне.

Після надходження справи на новий розгляд, прокурором було здійснено перерахунок, а саме з врахуванням вищевказаної постанови Верховного Суду ним було проведено новий розрахунок розміру пайової участі, відповідно першої черги будівництва багатоквартирних житлових будинків, що знаходяться за адресою: вул. Паркова, 4 у м. Пустомити Львівської області.

Так, згідно з актом готовності об`єкта до експлуатації від 12.03.2021 першої черги будівництва багатоквартирних житлових будинків, загальна площа квартир становить 3 818, 62 кв.м. Опосередкована вартість спорудження житла у Львівській області станом на 01.10.2020, згідно з наказом Мінінфраструктури від 16.12.2020 № 311 становить 13 160, 00 грн за 1 кв.м.

Отже, розмір пайової участі ТзОВ «Уно Торг» (ТзОВ «МК Девелопмент») у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у зв`язку з будівництвом об`єкта багатоквартирних житлових будинків, що знаходяться за адресою: вул. Паркова, 4 у м. Пустомити (перша черга будівництва) становить 1 005 060, 78 грн. (розрахований за формулою 3 818,62 кв.м. * 13 160,00 грн * 2 % = 1 005 060, 78 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокурором вірно здійснено розрахунок (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) розміру пайової участі ТзОВ «Уно Торг» (ТзОВ «МК Девелопмент») у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у зв`язку з будівництвом багатоквартирних житлових будинків, що знаходяться за адресою: вул. Паркова, 4 у м. Пустомити (перша черга будівництва) що становить 1 005 060, 78 грн.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правомірність звернення прокурора із позовом у цій справі відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підтверджено постановою Верховного Суду від 15.08.2024 у справі № 914/2145/23, відтак повторного дослідження не потребує.

Відшкодування витрат прокурора, пов`язаних зі сплатою судового збору (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Повернення прокурору зайво сплаченого судового збору у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог, буде здійснено ухвалою суду, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» після надходження до суду відповідного клопотання прокурора.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позовні вимоги задовільнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уно Торг» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 20, код ЄДРПОУ 41952245) на користь Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області (81100, Львівська область, м. Пустомити,вул. М. Грушевського, 46, код ЄДРПОУ 04372187) заборгованість у розмірі 1 005 060, 78 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уно Торг» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 20, код ЄДРПОУ 41952245) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19, код ЄДРПОУ 02910031) 15 075, 91 грн судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 09 квітня 2025 року

СуддяМанюк П.Т.