Постанова

від 04.03.2025 по справі 917/814/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 917/814/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

учасники справи:

боржник - Приватне акціонерне товариство "АвтоКраз"

представник боржника - Бордюг С.Д., адвокат, довіреність № 53 від 15.11.2024,

арбітражний керуючий - розпорядник майна - Кізленко В.А. - особисто,

представник арбітражного керуючого - Конопля А.М. адвокат, довіреність б/н від 01.01.2025,

учасник провадження - Міністерство оборони України,

представник учасника - Градов А.Р., в порядку самопредставництва

кредитор - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"

представник кредитора - Візіренко Ж.С., адвокат, за довіреність № ДП24701/24-0038 від 24.01.2024 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Феррострой" - не з`явився,

кредитор - Компанія "ООО ПКП Альфатекс ЛТД" (OOO PKP ALPHATEX LTD)

представник кредитора - Шишлов О.М., адвокат, ордер (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитори - Приватне акціонерне товариство "Кременчукм`ясо",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт",

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІ.ЕР.ЕЙ",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна транспортна компанія",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АвтоКраз",

Акціонерне товариство "Гемопласт",

представник кредиторів - Джас І.В., адвокат, ордер,

кредитор - Приватне акціонерне товариство "Авторадіатор"

представник кредитора - Крижанівська О.М., адвокат, ордер,

кредитор - Акціонерне товариство "Київмедпрепарат"

представник кредитора - Задорожня Л.Г., адвокат, ордер,

кредитор - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України

представник кредитора - Куниця В.Ю., в порядку самопредставництва

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" Караченцева А.Ю.

представник кредитора - Коваль Л.Л., адвокат, довіреність № 09/12/25 від 03.03.2025,

кредитор - Державний ощадний банк України

представник кредитора - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційні скарги Компанії "ООО ПКП Альфатекс ЛТД" (OOO PKP ALPHATEX LTD) та

Приватного акціонерного товариства "Авто-радіатор"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

від 05.11.2024

у складі колегії суддів: Сотнікова С.В. головуючий, Яковлєва М.Л.,

Алданової С.О.,

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" (далі - ПрАТ "АвтоКраз", боржник);

визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ПрАТ "АвтоКраз" у розмірі 555 687 553,91 грн.;

введено процедуру розпорядження майном ПрАТ "АвтоКраз".

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 визнано кредиторами до боржника у справі № 917/814/16:

- Публічне акціонерне товариство "Полтавський авто агрегатний завод" на суму 35 003 524,00 грн, з яких 3 524,00 грн. - перша черга, 35 000 000,00 грн. - четверта черга;

- Акціонерне товариство "Київмедпрепарат" на суму 135 390 664,49 грн., з яких 3 524,00 грн. - перша черга, 135 387 140,49 грн. - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім АвтоКрАЗ" на суму 538 659 775,91 грн., з яких 3 524,00 грн. - перша черга, 538 656 251,91 грн. - четверта черга;

- Акціонерне товариство "Ужгородський турбогаз" на суму 16 903 524,00 грн., з яких 3 524,00 грн. - перша черга, 16 900 000,00 грн. - четверта черга;

- Публічне акціонерне товариство "Підприємство по виробництву медичних виробів із полімерних матеріалів "Гемопласт" на суму 22 703 524,00 грн., з яких 3 524,00 грн. - перша черга, 22 700 000,00 грн. - четверта черга;

- Приватне акціонерне товариство "Авторадіатор" на суму 6 112 663,31 грн., з яких 3 524,00 грн. - перша черга, 6 109 139,31 грн. - четверта черга;

- Приватне акціонерне товариство "Кременчукм`ясо" на суму 51 003 524,00 грн., з яких 3 524,00 грн. - перша черга, 51 000 000,00 грн. - четверта черга;

- Приватне акціонерне товариство "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ" на суму 48 458 954,40 грн., з яких 3 524,00 грн. - перша черга, 48 455 430,40 грн. - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" на суму 19 745 957,00 грн., з яких 3 524,00 грн. - перша черга, 19 742 433,00 грн. - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" на суму 139 033 524,00 грн, з яких 3 524,00 грн. - перша черга, 139 030 000,00 грн. - четверта черга;

- Приватне акціонерне товариство "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на суму 136 003 524,00 грн, з яких 3 724,00 грн. - перша черга, 136 000 200,00 грн. - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" на суму 246 260 411,28 грн., з яких 3 524,00 грн. - перша черга, 246 256 887,28 грн. - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" на суму 4 532 564,96 грн., з яких 3 524,00 грн. - перша черга, 4 529 040,96 грн. - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Ді.Ер.Ай." на суму 20 609 640,61 грн., з яких 3 524,00 грн. - перша черга, 20 606 116,61 грн. - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" на суму 2 913 524,00 грн., з яких: 3 524,00 грн. - перша черга, 2 910 000,00 грн. - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" на суму 2 879 888,96 грн., з яких 3 524,00 грн. - перша черга, 2 876 364,96 грн. - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна транспортна компанія" на суму 1 321 021,08 грн., з яких 3 524,00 грн. - перша черга, 1 317 497,08 грн. - четверта черга;

- Публічне акціонерне товариство "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" на суму 270 050 034,89 грн. - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" на суму 1 685 455 759,38 грн., з яких 1 481 925 380,23 грн. - четверта черга, 203 530 379,15 грн. - шоста черга;

окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт", що забезпечені заставою боржника на суму 802 530 048,05 грн;

відмовлено в іншій частині вимог Акціонерного товариства "Ужгородський турбогаз", Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний промислово-інвестиційний банк", Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит";

відмовлено у задоволенні заяв Приватного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", Товариства з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг", Публічного акціонерного товариства "Стаханівський завод технічного вуглецю", Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей", Forth Asset Management Limited, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" з грошовими вимогами до боржника, кредиторських вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 3 139 685,68 грн. заборгованості з повернення кредитних коштів, прострочених процентів за кредитом, простроченої комісії за управління кредитною лінією; 3 % за порушення зобов`язання: щодо повернення кредиту, щодо сплати прострочених процентів за основних боргом, щодо сплати прострочених процентів за простроченим боргом, щодо сплати комісії за управління кредиту, інфляційних втрат за порушення зобов`язання: щодо повернення кредиту, щодо сплати прострочених процентів за основних боргом, щодо сплати прострочених процентів за простроченим боргом, щодо сплати комісії за управління кредиту.

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023, зокрема, задоволено апеляційну скаргу компанії "ООО ПКП Альфатекс ЛТД";

скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 917/814/16 в частині визнання кредиторських вимог та відмовлено у включенні їх до реєстру вимог кредиторів боржника ТОВ "Торговий дім "АвтоКрАЗ", ПАТ "Підприємство по виробництву медичних виробів із полімерних матеріалів "Гемопласт", ПрАТ "Кременчукм`ясо", ПрАТ "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ", ТОВ "Міжгалузева машинобудівна корпорація", ТОВ "Нові промислові технології", ТОВ "Ді.Ер.Ай.", ТОВ "Хімреактив", ТОВ "Міжрегіональна транспортна компанія";

прийнято нове рішення, яким відмовлено у визнанні кредиторських вимог:

- ТОВ "Торговий дім "АвтоКрАЗ" на суму 3 524,00 грн. та 538 656 251,91 грн.;

- ПАТ "Підприємство по виробництву медичних виробів із полімерних матеріалів "Гемопласт" на суму 3 524,00 грн. та 22 700 000,00 грн.;

- ПрАТ "Кременчукм`ясо" на суму 3 524,00 грн. та 51 000 000,00 грн.;

- ПрАТ "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ" на суму 3 524,00 грн. та 48 455 430,40 грн.;

- ТОВ "Міжгалузева машинобудівна корпорація" на суму 3 524,00 грн. та 19 742 433,00 грн.;

- ТОВ "Нові промислові технології" на суму 3 524,00 грн. та 4 529 040,96 грн.;

- ТОВ "Ді.Ер.Ай." на суму 3 524,00 грн. та 20 606 116,61 грн.;

- ТОВ "Хімреактив" на суму 3 524,00 грн. та 2 876 364,96 грн.;

- ТОВ "Міжрегіональна транспортна компанія" на суму 3 524,00 грн. та 1 317 497,08 грн.;

змінено висновок суду у мотивувальній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 917/814/16 щодо AT "Банк "Фінанси та Кредит" на: "АТ "Банк "Фінанси та кредит" заяву з грошовими вимогами до ПрАТ "АвтоКрАЗ" було подано 09.11.2018, тобто з пропуском строку, визначеного Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

4. Постановою Верховного Суду від 16.10.2023, зокрема, скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 в частині задоволення апеляційної скарги компанії OOO PKP ALPHATEX LTD, скасування та зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2021,

справу № 917/814/16 в скасованій частині направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

5. Постанова Верховного Суду від 16.10.2023 мотивована тим, що в цьому випадку здійснювався розгляд кредиторських вимог, визнання та задоволення яких може прямо вплинути на рух та наслідки процедур банкрутства та задоволення вимог як боржника, так і кредиторів. Тобто оскаржуване рішення стосується не окремих процедурних питань, а встановлення кола осіб, які матимуть безпосередній вплив на процедури банкрутства у цій справі.

6. Водночас, скасування, зокрема, ухвали за результатами розгляду кредиторських вимог, судового рішення про визнання недійсними правочинів, виключає відповідно до статті 36 ГПК України повторний розгляд тим самим суддею вищевказаних кредиторських вимог чи питання про визнання недійсними правочинів у справі про банкрутство, і тому справа саме в цій частині підлягає розгляду іншим складом суду, а в іншій (не скасованій) частині, справа про банкрутство передається на розгляд судді (колегії суддів) , який попередньо її розглядав.

7. За висновками суду касаційної інстанції, з метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості при розгляді цієї справи, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади України, постанова Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі № 917/814/16 із зазначених вище підстав підлягає скасуванню, а справа направленню до апеляційного суду на новий розгляд.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

8. Ухвалою від 05.11.2024 Північний апеляційний господарський суд апеляційне провадження за апеляційною скаргою компанії "ООО ПКП Альфатекс ЛТД" (ООО PKP ALPHATEX LTD, Британські Віргінські Острови) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 917/814/16 - закрив.

9. Апеляційний господарський суд зазначив, що апеляційна скарга компанії "ООО ПКП Альфатекс ЛТД" (ООО PKP ALPHATEX LTD, Британські Віргінські Острови) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 917/814/16 підписана адвокатом Шишловим О.М., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги № 1040601 від 09.12.2021 (виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 10.01.2021). Договір про надання правової допомоги від 10.01.2021 не поданий суду для з`ясування обставин щодо його укладання адвокатом із іноземною юридичною особою, як і не подані належні докази її процесуальної дієздатності, зокрема, реєстру директорів компанії ООО PKP ALPHATEX LTD, тобто осіб, які мають право представляти іноземну юридичну особу в порядку самопредставництва. Водночас поданий адвокатом сертифікат від 30.11.2021 не є достатнім доказом, оскільки не містить відомості про уповноважених осіб.

10. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що адвокат Шишлов О.М. не є уповноваженим представником компанії ООО PKP ALPHATEX LTD та не має права підписувати апеляційну скаргу від імені зазначеної іноземної компанії.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

11. ТОВ "Феррострой" 19.11.2024 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 917/814/16.

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/814/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024.

13. Компанія "ООО ПКП Альфатекс ЛТД" (OOO PKP ALPHATEX LTD) 20.11.2024 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 917/814/16.

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/814/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.11.2024.

15. Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2024 об`єднано касаційні скарги ТОВ "Феррострой" та Компанії "ООО ПКП Альфатекс ЛТД" (OOO PKP ALPHATEX LTD) в одне касаційне провадження, відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами, датою проведення судового засідання визначено 14.01.2025.

16. ПрАТ "Авто-радіатор" 08.01.2025 засобами поштового зв`язку звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024, із включенням заперечень щодо ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024.

18. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/814/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024.

19. Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2025 задоволено заяву представника АТ "Укрексімбанк" адвоката Візіренко Ж.С. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

20. Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2025 відкладено розгляд касаційних скарг, датою проведення судового засідання визначено 04.02.2025.

21. Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2025 поновлено ПрАТ "Авто-радіатор" строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження у справі № 917/814/16 за касаційною скаргою ПрАТ "Авто-радіатор" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024.

22. Об`єднано в одне касаційне провадження касаційні скарги ТОВ "Феррострой", Компанії "ООО ПКП Альфатекс ЛТД" (OOO PKP ALPHATEX LTD) та ПрАТ "Авто-радіатор".

23. Ухвалою від 04.02.2025 Верховний Суд відклав розгляд касаційних скарг ТОВ "Феррострой", Компанії OOO PKP ALPHATEX LTD та ПрАТ "Авто-радіатор" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 917/814/16; повідомив учасників справи, що розгляд касаційних скарг ТОВ "Феррострой", Компанії OOO PKP ALPHATEX LTD та ПрАТ "Авто-радіатор" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 917/814/16 відбудеться 11.02.2025, 10:00.

24. Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2025 відкладено розгляд касаційних скарг, датою проведення судового засідання визначено 04.03.2025.

25. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2025 задоволено заяву ТОВ "Феррострой" про відмову від касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 917/814/16;

прийнято відмову ТОВ "Феррострой" від касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 917/814/16;

касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Феррострой" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 917/814/16 закрито.

26. Від ТОВ "ФК "Фінтакт" 05.01.2025 надійшов відзив на касаційну скаргу OOO PKP ALPHATEX LTD на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 917/814/16, в якому представниця Товариства просила відмовити Шишлову О.М. у задоволенні касаційної скарги від 20.11.2024 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 917/814/16 в повному обсязі;

залишити в силі ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 917/814/16 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою компанії "ООО ПКП Альфатекс ЛТД" (ООО PKP ALPHATEX LTD, Британські Віргінські Острови) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 917/814/16.

27. У відзиві зазначено , що станом на 09.12.2021 представником скаржника не були подані документи, які в підтверджували правосуб`єктність юридичної особи (іншими словами існування) ООО PKP ALPHATEX LTD, статут скаржника з визначеними повноваженнями керівника юридичної особи, документ на підтвердження обрання/призначення керівника ООО PKP ALPHATEX LTD, і, як наслідок, договір про надання правової допомоги представником скаржнику. Водночас Докази, долучені до касаційної скарги представником ООО PKP ALPHATEX LTD Шишловим О.М., не були долучені до апеляційної скарги від 09.12.2021 та до клопотання представника від 31.10.2024.

28. Від ТОВ "ФК "Фінтакт" 05.01.2025 надійшов відзив на касаційну скаргу ПрАТ "Авторадіатор", в якій представниця Товариства зазначила про наявність правової проблеми, яка стосується поширення вимог пункту 1 частини першої Постанови № 187 на кредитора-нерезидента, єдиним учасником та бенефіціаром якого є громадянин України, пов`язаний із рф та який сплачує до державного бюджету рф податки, що РНБО України у своєму рішенні визначив як спонсорування війни в Україні. Тому, на думку представниці Товариства, для розгляду касаційних скарг у цій справі, для об`єктивності розгляду, з урахуванням викладених обставин, на підставі статей 302, 303 ГПК України справа має бути передана на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.

Щодо заяв та клопотань, поданих учасниками справи

29. 17.12.2024 від Міністерства оборони України та 02.01.2025 від АТ "АвтоКрАЗ" надійшло клопотання про закриття провадження в справі про банкрутство, в якому представники Міністерства та Товариства просили закрити провадження у справі № 917/814/16 за заявою ПАТ "Ощадбанк" до ПрАТ "АвтоКрАЗ" про банкрутство.

30. Клопотання мотивовані тим, що Наказом Міністерства оборони України від 06.11.2022 № 244 встановлено, що підлягають примусовому відчуженню у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану усі акції, емітентом яких є ПрАТ "АвтоКрАЗ", що належать фізичним та юридичним особам. Внаслідок цього, частка держави у статутному капіталі ПрАТ "АвтоКрАЗ", станом на сьогодні, становить 100%. Вилучені активи набули статусу військового майна, їх управління передано Міністерству оборони України. Тому, на думку представника Товариства, ПрАТ "АвтоКрАЗ" відповідає всім критеріям, визначеним пп. 8-1 п. 1 ст. 90 КУзПБ, а провадження у справі № 917/814/16 про банкрутство ПрАТ "АвтоКрАЗ" підлягає закриттю судом касаційної інстанції.

31. Колегія суддів враховує, що відповідно до Законів України "Про оборону України" та "Про правовий режим воєнного стану", у зв`язку з військовою необхідністю, а також відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" усі акції, емітентом яких є ПрАТ "АвтоКрАЗ", які належать фізичним та юридичним особам, були передані у власність Держави, внаслідок чого частка держави у статутному капіталі ПрАТ "АвтоКрАЗ" станом на день розгляду справи судом касаційної інстанції становить 100%, а організаційно-правова форма товариства була змінена з "приватне акціонерне товариство" на "акціонерне товариство". При цьому вилучені активи набули статусу військового майна, їх управління передано Міністерству оборони України.

32. Зазначене підтверджується інформацією, наявною на сайті Ради національної безпеки і оборони України (https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/5872.html), а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також Рішенням НКЦПФР № 1320 від 06.11.2022 (наявне у відкритому доступі на сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за адресою - https://www.nssmc.gov.ua/document/?id=13214900).

33. Відповідно пункту 81 частини першої статті 90 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі, якщо відкрита справа про банкрутство господарських товариств, які відповідають сукупно таким критеріям:

є оператором критичної інфраструктури;

частки (акції, паї) господарського товариства були примусово відчужені під час дії воєнного стану;

державі у статутному капіталі господарського товариства прямо або опосередковано належить більше 50 відсотків часток (акцій, паїв), крім господарських товариств, які ліквідуються за рішенням боржника.

34. Аналіз зазначеного свідчить про те, що у цій справі наявні підстави для застосування пункту 8-1 частини першої статті 90 КУзПБ, оскільки зазначена норма є імперативною, а зміна статусу боржника є прямою підставою для її застосування.

35. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності об`єктів критичної інфраструктури під час дії воєнного стану" № 3723-ІХ від 22.05.2024, з огляду на повномасштабну війну на території України і забезпечення потреб ЗСУ, був прийнятий з метою врегулювання спорів (справ), предметом яких є право власності держави на об`єкти критичної інфраструктури, що перебувають у державній власності, та/або здійснення відновлення платоспроможності таких об`єктів або визнання їх банкрутом.

36. З огляду на те, що АТ "АвтоКрАЗ" є єдиним виробником вантажної техніки КрАЗ, а діяльність підприємства спрямована на виконання державних контрактів щодо виготовлення та поставки товарів оборонного призначення в тому числі і для потреб Міноборони та Збройних Сил України, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи представника Міністерства оборони України про те, що відчуження акцій Товариства в умовах війни сприятиме забезпеченню сил оборони надійними транспортними засобами, а безперервне і стабільне виробництво повинно бути пріоритетом.

37. Примусове відчуження під час воєнного стану часто спрямоване на захист національних інтересів, і держава має стратегічний інтерес у збереженні таких підприємств, а не в доведенні їх до банкрутства.

38. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на передчасність доводів заявників щодо можливості застосування частини першої статті 90 КУзПБ в цьому випадку безпосередньо Верховним Судом, зокрема, з огляду на таке.

39. Провадження у справі про банкрутство за своєю суттю є самостійним видом судового провадження, який характеризується особливим порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань банкрутства, суб`єктного складу учасників, способів захисту учасників справи про банкрутство, тривалістю судового провадження тощо.

40. Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є пропорційне і якомога максимальне задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Водночас однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

41. Тобто, процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес. Захист приватного інтересу полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

42. Водночас, провадження у справі про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

43. Також колегія суддів звертає увагу, що згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

44. Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний та касаційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

45. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

46. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволили б реалізувати його в повному обсязі та забезпечити ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції.

47. Повноваження суду щодо розгляду справ визначаються положеннями Господарського процесуального кодексу України. Водночас, повноваження апеляційного суду та касаційного суду щодо розгляду справи є більш обмеженими, ніж права і обов`язки, якими наділений місцевий суд.

48. Так, конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

49. Межі розгляду касаційним судом визначені положеннями статті 300 ГПК України, а загальний порядок і підстави для касаційного оскарження унормовані положеннями глави 2 розділу ІV ГПК України.

50. Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявні тотожні клопотання АТ "АвтоКрАЗ" (подане 15.08.2024; том 130, а. с. 107) та доповнення до зазначеного клопотання (том 131, а. с. 72 - 74, 76 - 79), які не були розглянуті судом апеляційної інстанції, в оскаржуваному судовому рішенні оцінка та висновки апеляційного суду щодо зазначених клопотань відсутні.

51. Зазначене вказує на те, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд справи, фактично безпідставно самоусунувся від розгляду зазначених процесуальних документів.

52. Враховуючи положення статей 42, 86, 169, 207, 236, 238, частини другої статті 281 ГПК України та з урахуванням відсутності інших апеляційних проваджень/справ щодо боржника на дату постановлення оскаржуваної ухвали, апеляційний господарський суд зобовязаний був розглянути зазначені клопотання, відобразити їх наявність у судовому рішенні та надати їм відповідну оцінку щодо наявності/відсутності підстав для їх задоволення в межах наявних у суду апеляційної інстанції повноважень.

53. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановити обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

54. Колегія суддів враховує, що право на судовий розгляд не є абсолютним ні в кримінальному, ні в цивільному та господарському процесах. Воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

55. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (Заяви N 29458/04 та N 29465/04, § 24) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

56. Отже, процедура перегляду судового рішення як в апеляційному, так і в касаційному порядку повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансованою з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій з метою реалізації принципу верховенства права, складовою частиною якого є принцип юридичної визначеності.

57. Тому, з огляду на визначені процесуальним законом межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, а також з огляду на неповноту вчинених апеляційним господарським судом процесуальних дій щодо розгляду відповідних заяв/клопотань боржника, що суперечить не лише вимогам, встановленим положеннями статей 42, 86, 169, 207, 236, 238, частини другої статті 281 ГПК України, а також встановленим Пунктом 1 статті 6 Конвенції, розгляд тотожних заяв/клопотань під час перегляду справи в суді касаційної інстанції неможливий, оскільки в цьому випадку, з урахуванням обмежень, встановлених статтею 300 ГПК України та прав і обов`язків, якими наділені місцевий суд і апеляційний суд відповідно до положень ГПК України та КУзПБ, Верховний Суд не діятиме як суд, встановлений законом.

58. Відтак, на стадії касаційного перегляду справи клопотання Міністерства оборони України та АТ "АвтоКрАЗ" про закриття провадження в справі про банкрутство судом касаційної інстанції, з огляду на процесуальний результат розгляду касаційних скарг (про що докладно нижче по тексту цієї Постанови) - підлягають залишенню без розгляд.

59. Від арбітражного керуючого Кізленка В.А. 10.02.2025 до Верховного Суду надійшло клопотання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.

60. У Клопотанні зазначено, що Міністерство оборони України 17.12.2024 та ПрАТ "АвтоКрАЗ" 02.01.2025 звернулися до Верховного Суду з заявами про закриття провадження у справі № 917/814/16.

61. Разом з тим, на думку арбітражного керуючого, такі заяви свідчать про наявність виключної правової проблеми, а Велика Палата Верховного Суду має відповісти на запитання, зокрема:

- чи передбачена процесуальним законодавством можливість скасування судом касаційної інстанції ухвали суду першої інстанції та закриття провадження у справі в разі, якщо така ухвала в апеляційному порядку не переглядалася;

- що відноситься до стадії процедури банкрутства в контексті частини другої статті 1-9 Перехідних Положень КУзПБ;

- чи поширює свою дію частина четверта статті 90 КУзПБ на випадки закриття провадження в справі про банкрутство на підставі частини 2 статті 1-9 Перехідних Положень КУзПБ;

- чи повинен Верховний Суд приймати та/або досліджувати докази, які надані з метою підтвердження підстав для закриття провадження у справі про банкрутство.

62. Пунктом 1 частини другої статті 45 Закону "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

63. Частиною п`ятою статті 302 ГПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

64. Справа за частиною п`ятою статті 302 ГПК України може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за наявності двох ознак: 1) справа містить виключну правову проблему; 2) вирішення такої виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування судами єдиної правозастосовної практики.

65. Велика Палата Верховного Суду у своїх судових рішеннях неодноразово зазначала, що зміст виключної правової проблеми полягає в тому, що у справі, питання про прийняття якої до розгляду вирішується Великою Палатою, вбачається різне застосування норм матеріального права, відсутні норми, які регулюють спірні відносини, або є прогалини в застосуванні спірних відносин. Крім того, згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.

66. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.

67. Виходячи з наведених критеріїв суд, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, має обґрунтувати її наявність за кількісним та якісним вимірами, зокрема, навести інші справи різних юрисдикцій у яких мала місце зазначена правова проблема, наявність різної судової практики її вирішення тощо.

68. Однак, у клопотанні не наведено ні кількісних ні якісних показників, які б свідчили про наявність інших справ з подібними правовідносинами та формування судами різної правової практики при їх вирішенні, а передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду була б необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

69. Також не обґрунтовані твердження щодо того, у чому полягає неможливість вирішення справи касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права в контексті підстав касаційного оскарження та у чому полягає невизначеність законодавчого регулювання правових питань щодо порядку прийняття рішення у такій категорії справ.

70. Враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

71. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (11.03.2025) від учасників справи не надійшло інших заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т. ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 04.03.2025.

72. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29.10.2024 № 4024-IX), Верховний Суд розглядає справу № 917/814/16 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Доводи скаржників

OOO PKP ALPHATEX LTD.

73. Скаржник доводив, що в порушення статей 234, 267 ГПК України, суд апеляційної інстанції зобов`язав кредитора вчинити дії без жодного належного мотивування, які саме документи необхідні суду та для підтвердження яких обставин, більш того вчинив дії які не передбачені ГПК у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду.

74. При цьому в матеріалах справи не було жодного клопотання та/або запереченні від учасників по справі про банкрутство, щодо необхідності перевірити обставини процесуальної правоздатності та процесуальної дієздатності компанії ООО PKP ALPHATEX LTD станом на 09.12.2021 та на цей час, так само повноваження адвоката на підписання апеляційної скарги.

75. Також скаржник зазначив, що закриваючи апеляційне провадження, апеляційний господарський суд незаконно, у тому числі послався на вимоги частини першої статті 170 ГПК України.

76. Водночас, суд апеляційної інстанції не врахував усі обставини (довгу історію - майже 3 роки) розгляду апеляційної скарги після її подання 09.12.2021, наявність чинних ухвал та постанов суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

77. При цьому, апеляційна скарга, була підписана належним представником, та ордер наданий на підтвердження правомочності адвоката, є достатнім документом, а процесуальний закон не вимагає від адвоката надавати договір про надання правової допомоги на підтвердження його правомочностей.

Приватне акціонерне товариство "Авторадіатор"

78. У касаційній скарзі зазначено, що ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 винесено з порушенням вимог процесуального законодавства, а саме: пунктів 3-4 частини п`ятої статті 13, статей 74, 114, 234 ГПК України. При цьому скаржник аргументував, що суд апеляційної інстанції повинен був визначити процесуальні строки, необхідні для підготовки документів за законодавством іноземної держави та, з огляду на ці строки, повинен був визначити відповідний процесуальний строк, який є достатнім для звернення ООО РКР ALPHATEX LTD до відповідних іноземних органів, сплати необхідних платежів та встановленого іноземним правом часу на виготовлення та надсилання відповідних документів.

79. Також у касаційній скарзі зазначено, що всупереч статті 170 ГПК України, статті 8, 26 Закону України "Про міжнародне приватне право", обов`язок зі встановлення змісту норм іноземного права та, як наслідок, з`ясування процесуальної правоздатності та процесуальної дієздатності ООО РКР ALPHATEX LTD Північний апеляційний господарський суд не виконав, з огляду на що ухвалу від 05.11.2024 винесено з порушеннями положення процесуального законодавства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

80. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

81. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати ми приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

82. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розі ляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріальною права.

83. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає касаційні скарги прийнятними щодо доводів скаржників, зазначених в пунктах 73 - 77 та 78 - 79 описової частини цієї постанови, та в межах, визначних касаційною скаргою.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

84. Предметом судового розгляду у цій справі є розгляд кредиторських вимог та відмова/включення їх до реєстру вимог кредиторів.

85. Під час перегляду судового рішення місцевого суду, апеляційний господарський суд, закриваючи апеляційне провадження, виходив із того, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати (пункт 2 частини першої статті 264 ГПК України), оскільки повноваження адвоката Шишлов О.М., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги № 1040601 від 09.12.2021, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 10.01.2021 та який представляє інтереси ООО РКР ALPHATEX LTD - не підтверджені.

86. Апеляційний господарський суд зазначив, що Договір про надання правової допомоги від 10.01.2021 не поданий суду для з`ясування обставин щодо його укладання адвокатом із іноземною юридичною особою, як і не подані належні докази її процесуальної дієздатності такої особи, зокрема, реєстру директорів компанії "ООО ПКП Альфатекс ЛТД", тобто осіб, які мають право представляти іноземну юридичну особу в порядку самопредставництва.

87. Надаючи оцінку доводам скаржників та відповідності рішення суду апеляційної інстанції положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів звертає увагу на таке.

88. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

89. За частиною першою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

90. Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

91. Судовий захист є одним з правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

92. Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч.1). Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2). Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку (ч.7).

93. Верховний Суд наголошує, що на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, провадження у справі про банкрутство має за мету задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. При цьому обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності кредиторів. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкурсу кредиторів.

94. Тобто, призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.

95. Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури.

96. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів) суттєве значення має й принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута. Перш за все, наведений принцип полягає у нагляді за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси, а також інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів тощо. Суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.

97. За змістом частини шостої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) за участю кредиторів-нерезидентів регулюється цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

98. При цьому учасник провадження справи у справі про банкрутство наділений право- та дієздатністю, передбаченою положеннями статті 44 ГПК України.

99. Водночас, відповідно до пункту 2 частини першої статті Закону "Про міжнародне приватне право" іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється, зокрема, в тому, що хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.

100. Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб (іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, іноземних держав (їх органів та посадових осіб) та міжнародних організацій) в Україні визначаються відповідно до права України. На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб`єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо) (частина перша, друга статті 74 Закону України "Про міжнародне приватне право").

101. Приписами статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом, зокрема, якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України.

102. За наявними матеріалами справи та інформацією в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що ухвалою попереднього судового засідання від 12.08.2019 місцевий господарський суд визнав ООО РКР ALPHATEX LTD кредитором у справі № 917/814/16 по відношенню до боржника.

103. Надалі ООО РКР ALPHATEX LTD було подано апеляційну скаргу на ухвали Господарського суду міста Києва від 12.08.2019 у справі №917/814/16 та зазначена юридична особа багаторазово приймала участь у розгляду справи і прийняття інших судових рішень у цій справі в судах усіх інстанцій.

104. При цьому, як на стадії розгляду кредиторських вимог, так і в подальшому під час розгляду справи судами апеляційної/касаційної інстанції жоден із судів не встановив відсутність процесуальної право- та дієздатності Компанії ООО РКР ALPHATEX LTD відповідно до статті 44 ГПК України та статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".

105. Колегія суддів враховує, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету (офіційної електронної адреси) та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває (частина сьома статті 120 ГПК).

106. Зі змісту оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду не вбачається, що суд встановив у порядку, визначеному положеннями статей 74, 76-77, 86 ГПК України будь-які зміни у статусі, місцезнаходженні чи інші обставини, які б свідчили про втрату Компанією ООО РКР ALPHATEX LTD правосуб`єктності відповідно до положень статті 44 ГПК України, статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".

107. Отже, у справі № 917/814/16 Компанія ООО РКР ALPHATEX LTD набула право- та дієздатність, передбачену положеннями статті 44 ГПК України та статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".

108. Закриваючи апеляційне провадження з огляду на відсутність у Компанії ООО РКР ALPHATEX LTD правосуб`єктності відповідно до положень статті 44 ГПК України, статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", апеляційний господарський суд не врахував, що апеляційне провадження здійснювалося щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2021.

109. При цьому суд апеляційної інстанції не обґрунтував, яким чином скасування Верховним Судом (постанова від 16.10.2023) постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 з подальшим направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду, а також інші обставини, вплинули на правосуб`єктність Компанії ООО РКР ALPHATEX LTD, і у зв`язку з чим у апеляційного господарського суду виникли обґрунтовані сумніви у такій правосуб`єктності юридичної особи.

110. Апеляційний господарський суд, визнаючи правосуб`єктність Компанії ООО РКР ALPHATEX LTD під час оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 в першому та повторному апеляційному провадженні, під час чергового (третього) апеляційного провадження, відкритого за апеляційною скаргою Компанії ООО РКР ALPHATEX LTD на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 (кредиторські вимоги) дійшов протилежних висновків щодо наявності у відповідної юридичної особи правосуб`єктності, не встановивши та не зазначивши при цьому підстав такого висновку, що суперечить не лише положенням ГПК України, але й пункту 1 статті 6 Конвенції.

111. Зі змісту оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду вбачається, що на виконання ухвали апеляційного суду від 21.10.2024 адвокат Шишлов О.М. подав заяву, до якої додав ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1040601 від 09.12.2021, копію Certificate of Good Standing від 30.11.2021 із апостилем від 02.12.2021 та інвойс від 24.10.2024.

112. Аналізуючи зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду, Верховний Суд доходить висновку, що, надаючи оцінку поданим до апеляційного суду документам, суд апеляційної інстанції, зокрема, помилково ототожнив процесуальну право- та дієздатність юридичної особи із обставинами, які відповідно до пункту 2 частини першої статті 264 ГПК України, є підставою для закриття апеляційного провадження.

113. Так, аналіз статей 56, 58 ГПК України дає підстави для висновку про те, що юридична особа, якій законом надано право звертатися до суду, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, яким у суді може бути адвокат.

114. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає ордер як самостійний документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги, не вимагаючи одночасного надання витягу з договору.

115. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частини перша, друга статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

116. Згідно з пунктами 3-5, 11, 12.8 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Ордер встановленої форми є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Ордер містить такі реквізити, зокрема обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги.

117. Відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер) (пункт 15 Положення).

118. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі № 9901/736/18, провадження № 11-989заі18, зазначила, що ордер, який видано відповідно до Закону, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).

119. Європейський суд з прав людини зазначає, що надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

120. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява № 48778/99).

121. Тому повернення заяв (скарг), за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги), ставить під загрозу дотримання судочинства.

122. Отже, враховуючи, що при зверненні до суду адвокат Шишлов О.М. подав ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1040601 від 09.12.2021 на підтвердження повноважень представляти інтереси кредитора, з огляду на наведені вище мотиви, колегія суддів вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про недійсність такого ордеру, його скасування тощо.

123. Тож, з огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про помилковість висновків апеляційного господарського суду, що Компанія ООО РКР ALPHATEX LTD втратила правосуб`єктність чи зазначена компанія не має процесуальної право- та дієздатності відповідно до положень ГПК України та статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".

124. Відтак, оскаржуване судове рішення не відповідає положенням статей 86, 236, 238 ГПК України, оскільки апеляційним господарським судом не було надано повної та всебічної оцінки як доводам заявника, так і наявним у матеріалах справи доказам.

125. За змістом ухвали від 21.10.2024 вбачається, що апеляційний господарський суд прийняв справу до провадження та ухвалив здійснювати апеляційний розгляд справи № 917/814/16 по суті спочатку відповідною колегією, а також призначив дату та час судового засідання. Також апеляційний суд зобов`язав компанію "ООО ПКП Альфатекс ЛТД" (ООО PKP ALPHATEX LTD, Британські Віргінські Острови) надати Північному апеляційному господарському суду протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали докази на підтвердження процесуальної правоздатності та процесуальної дієздатності компанії ООО PKP ALPHATEX LTD станом на 09.12.2021 та на час розгляду.

126. Положеннями статті 287 ГПК України унормовано перелік судових рішень, які підлягають перегляду судом касаційної інстанції. При цьому положення зазначеної норми не передбачають права скаржника на оскарження процесуальних ухвал, якими суд приймає справу до свого провадження та визначає дату судового засідання.

127. Відтак, в зазначеній частині касаційна скарга ПрАТ "Авто-радіатор" щодо оскарження ухвали апеляційного суду про призначення справи до розгляду від 21.10.2024 не підлягає розгляду та задоволенню, оскільки перегляд зазначеного оскаржуваного рішення в касаційному порядку не передбачено процесуальним законом.

128. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії"). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

129. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

130. В силу положень частини другої статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

131. Тому касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню із направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

132. З урахуванням зазначеного вище, клопотання арбітражного керуючого Кізленка В.А. про затвердження витрат і винагороди арбітражного керуючого також підлягає залишенню без розгляду.

Висновки за результатами касаційного провадження

133 Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

134. Відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

135. Враховуючи зазначене вище та з урахуванням положень пункту 2 частини першої статті 308, частини шостої статті 310 ГПК України, Верховний Суд доходить висновку, що касаційні скарга підлягають частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Компанії "ООО ПКП Альфатекс ЛТД" (OOO PKP ALPHATEX LTD) та Приватного акціонерного товариства "Авто-радіатор" задовольнити частково.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 917/814/16 скасувати.

3. Справу № 917/814/16 направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський