Рішення

від 13.11.2007 по справі 12689-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

12689-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

13.11.2007Справа №2-15/12689-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер» (43001, м. Луцьк, вул.. Володимирська, 57а, ідентифікаційний код 00382027)

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна» (95010, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Ковильна, 74, кв. 2; ідентифікаційний код 34459206)

Про стягнення 72431,64 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – не з'явився

Від відповідача – не з'явився

        Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна» про стягнення 72431,64 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару за дистриб'юторським договором № 42-Д від 26.06.2007 р., через що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна»  перед Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер»  складає 71595,08 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача  132,09 грн. річних  та 704,47 грн. пені.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

За такими обставинами суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

26.06.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Луцьккондитер» (Фірма) (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна»  (Дистриб'ютор) (відповідач) був укладений договір дистриб'юції № 42-Д. (а.с. 9-10) з протоколом розбіжностей (а.с. 11)

Згідно пункту  2.1 Договору Фірма на умовах, обумовлених даним Договором, передає у власність Дистриб'ютору кондитерські вироби (товар), відповідно до заявки, а Дистриб'ютор зобов'язується прийняти товар від Фірми та оплатити його загальну вартість на умовах даного Договору.

Згідно до пункту 3.5 Договору в редакції протоколу розбіжностей постачанню на умовах цього договору підлягає товар, до кінця терміну реалізації (строку придатності) якого залишилося не менш як 2/3. При поставці товару з меншим строком придатності, Дистриб'ютор має право відмовитися від прийняття товару, а при прийнятті такого товару та неможливості його подальшого продажу до закінчення строку придатності – повернути товар Фірмі без оплати його вартості та витрат Фірми у зв'язку з перевезенням, або інших витрат Фірми.

Відповідно до пункту 4.3.2 Договору Дистриб'ютор зобов'язується приймати товар по кількості та якості згідно з накладними, керуючись нормами чинного законодавства. Претензії по кількості товару пред'являються Дистриб'ютором в момент приймання товару. Претензії по якості пред'являються Дистриб'ютором та приймаються Фірмою протягом 20 календарних днів з моменту приймання товару Дистриб'ютором.

Пунктом 4.3.3 Договору передбачений обов'язок Дистриб'ютора проводити оплату в повному об'ємі на розрахунковий рахунок Фірми за товар у терміни, передбачені пунктом 5.2 Договору.

Відповідно до пункту 5.2 Договору Дистриб'ютор здійснює оплату за кожну партію товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару (підписаня сторонами накладних).

Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання умов договору здійснювалися поставки відповідного товару, загалом на суму 95631,38 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними. (а.с. 13-19).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписами уповноваженого представника відповідача у видаткових накладних, скріпленими печатками, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 12, 16)

Відповідачем була здійснена часткова оплата поставленої позивачем продукції у розмірі 24000,00 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 216 від 10.08.2007 р. (а.с. 20).

Крім того, відповідачем було частково повернено товар на загальну суму 36,30 грн. згідно накладної від 12.07.2007 р.

Відповідач не виконав свої обов'язки щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі 71595,08 грн., що і послужило підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер» із позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості за поставлений позивачем товар.  За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 71595,08 грн. заборгованості за поставлений товар, через що  вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна»  заборгованості у розмірі 71595,08 грн. підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 132,09 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна» 3% річних за період з 28.07.2006 р. по 31.08.2007 р. у розмірі 132,09 грн. суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

          Позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 704,47 грн.          Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.1  Договору сторони передбачили, що за прострочення виконання зобов'язання, передбаченого пунктом 5.2, Дистриб'ютор сплачує на користь Фірми неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Заявлена позивачем сума пені у розмірі 704,47 грн. за період прострочення з 28.07.2007 р. по 31.08.2007 р., підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з  відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

         З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс-Україна» (95010, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Ковильна, 74, кв. 2, код ЄДРПОУ 34459206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер» (43001, м. Луцьк, вул.. Володимирська, 57а, ідентифікаційний код 00382027, р/р 260043005646 в ТзОВ КБ «Західінкомбанк» м. Луцьк МФО 303484) 71595,08 грн. заборгованості, 132,09 грн. річних, 704,47 грн. пені, 724,32 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.