Справа № 545/253/25
Провадження № 2/545/651/25
З А О Ч Н Е
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.04.2025 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Потетія А.Г.
з участю секретаря Мамишевої А.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Щербанівської об`єднаної територіальної громади Полтавського району, третя особа: Приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Яковенко Софія Ігорівна, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом до Щербанівської об`єднаної територіальної громади Полтавського району, третя особа: Приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Яковенко Софія Ігорівна, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та прохала суд визнати за нею в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку площею 1,97 га, що розташована на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5324086200:00:013:0075, що належала спадкодавцю, ОСОБА_2 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 141160 від 28 грудня 2004 року, на підставі розпорядження Полтавської райдержадміністрації від 17 серпня 2004 року № 553. Посилалася на те, що в позасудовому порядку вирішити даний спір не можливо, в зв`язку з чим позивач змушена звертатися до суду з даним позовом.
Представник позивача адвокат Мілевська І.А. та позивач позовні вимоги підтримали та прохали суд їх задовольнити, щодо винесення заочного рішення не заперечували.
Представник відповідача Щербанівської об`єднаної територіальної громади Полтавського району в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі, викликався належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Третя особа Приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Яковенко Софія Ігорівна до суду не з`явилася, попередньо надала заяву про розгляд справи у її відсутність, при розгляді справи по суті покладається на розсуд суду.
За вказаних обставин, суд розглядає справу відповідно до ст.280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зіст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.04.2024 року.
11.09.2024 приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Яковенко С.І. була відкрита спадкова справа №34/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями після померлої ОСОБА_2 є рідні дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка надала нотаріусу заяву про відмову від належної частки у спадщині з будь-яких підстав на користь онуки померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка також надала до нотаріуса заяву про відмову від належної частки у спадщині з будь-яких підстав на користь онуки померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Інших заяв про прийняття спадщини чи відмову від спадщини не було.
Родинний зв`язок позивача із померлою бабусею ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 01.11.1976 року та копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 від 06.08.1955 року.
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 1,97 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5324086200:00:013:0075, що розташована на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області.
08.01.2025 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Яковенко С.І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5324086200:00:013:0075, що розташована на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтво про право на спадщину, оскільки за даними зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 11.09.2024 року №78305371 значиться інформація про наявність заповіту від імені ОСОБА_2 , посвідченого Тростянецькою сільською радою (правонаступник Щербанівська сільська рада) Полтавського району Полтавської області 10.12.2004 року за реєстровим № 187, дата та місце народження невідомо, який зареєстровано у Спадковому реєстрі 20.07.2006 року Полтавською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Даний заповіт не знайдено, відсутній його оригінал чи дублікат. Окрім того, нотаріусом повідомлено, що свідоцтво про право на спадщину не може бути видане у зв`язку з тим, що у нотаріуса відсутня можливість встановити волю спадкодавця та в результаті закликати до спадкування спадкоємців за законом.
Згідно відповіді на нотаріальний запит №02.29/2590 від 10.10.2024 Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області наступного змісту: «гр. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), громадянка України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 до смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт, який був складений Тростянецькою сільською радою Полтавського району Полтавської області 10.12.2004 за реєстровим №187 не знайдено», тому у нотаріуса відсутня можливість ознайомитись із змістом заповіту та встановити дійсну волю заповідача.
З метою розшуку можливих спадкоємців за заповітом на майно померлої ОСОБА_2 , нотаріусом, було подано оголошення до офіційного друкованого видання «Урядовий кур?єр» (дата публікації - 14.11.2024), у якому просила з?явитись таких спадкоємців до неї в термін до 10.12.2024. Станом на день винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій - спадкоємці із заповітом, посвідченим Тростянецькою сільською радою Полтавського району Полтавської області 10.12.2004 за реєстровим №187 до нотаріуса не з`являлись.
Щодо спадкоємців, які могли б мати право на обов`язкову частку у спадщині згідно відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманих нотаріусом шляхом безпосереднього доступу станом на 11.09.2024, встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у шлюбі із ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 . Окрім того, згідно заяви від 08 січня 2025 року гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, інші спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, згідно статті 1241 Цивільного кодексу України відсутні.
Дану спадкову земельну ділянку ОСОБА_1 - прийняла.
Таким чином, із-за відсутності доступу до заповіту позивач не має можливості реалізувати право на оформлення спадщини після смерті своєї бабусі за заповітом. Тому звертається до суду за захистом своїх спадкових прав.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Згідно положень пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст. 392 цього Кодексу власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Згідно положень ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності. Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268-1270 ЦК України.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, та оскільки права позивача як спадкодавця за законом порушені, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст.12,13,81,89, 258-260 ЦПК України, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі- ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку площею 1,97 га, що розташована на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5324086200:00:013:0075, що належала спадкодавцю, ОСОБА_2 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 141160 від 28 грудня 2004 року, на підставі розпорядження Полтавської райдержадміністрації від 17 серпня 2004 року № 553.
Судові витрати понесені позивачем по даній справі віднести за її рахунок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. Г. Потетій
Суд | Полтавський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2025 |
Оприлюднено | 11.04.2025 |
Номер документу | 126470642 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Полтавський районний суд Полтавської області
Потетій А. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні