Рішення

від 25.03.2025 по справі 761/10826/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/10826/24

Провадження № 2/761/2020/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Тихій П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

22.03.2024 р. ТОВ «ФК «Ріальто» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 230425-57767-3 від 25.04.2023 р. (далі - кредитний договір) у сумі 20000,00 грн.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 25.04.2023 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 5000,00 грн, строком на 100 днів, шляхом переказу на платіжну картку, емітовану ПАТ «Банк Восток», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,00 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,00 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідачки на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідачки з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким вона ознайомилась перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту.

Позивачем було перераховано на картковий рахунок відповідача кредит у розмірі 5000,00 грн.

Незважаючи на взяті на себе зобов`язання, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 21.03.2024 р. має заборгованість у розмірі 20000,00 грн, яка складається з:

- 5000,00 грн - заборгованість за кредитом;

- 15000,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.2 кредитного договору за ставкою 3,00 % за кожен день користування кредитом за період з 25.04.2023 р. по 03.08.2023 р. включно.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не вбачається можливим, представник позивача вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 29.04.2024 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих ним заявах по суті справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшло його письмове клопотання, зі змісту якого вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові та інших поданих ним заявах по суті справи, а також розглянути справу за його відсутності.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 25.04.2023 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 5000,00 грн, строком на 100 днів, шляхом переказу на її платіжну картку, емітовану ПАТ «Банк Восток» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,00 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,00 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідачки на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

З матеріалів справи, а саме з наданої ПАТ «Банк Восток» виписки по рахунку приватного клієнта, вбачається, що 25.04.2023 р. позивачем перераховано на картковий рахунок відповідача кредит у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на 21.03.2024 р. відповідач має заборгованість у розмірі 20000,00 грн, яка складається з:

- 5000,00 грн - заборгованість за кредитом;

- 15000,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.2 кредитного договору за ставкою 3,00 % за кожен день користування кредитом за період з 25.04.2023 р. по 03.08.2023 р. включно.

Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу Інтернет ТОВ «ФК «Ріальто» (далі по тексту - Правила), які розміщені на сайті monetka.ua або monetka.com.ua.

Відповідно пункту 2.4.1 договору позичальник зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

У п.п.5.2-5.2.2 кредитного договору, визначено, що позичальник, підписуючи даний договір, засвідчив, що ознайомлений, повністю розуміє та погоджується з усіма умовами та змістом договору, додатків до нього та Правил і зобов`язується їх дотримуватись; інформація, надана товариством, забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги за цим договором без нав`язування її придбання.

Враховуючи, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір, умови якого позивачем були виконані, шляхом надання відповідачу кредитних коштів, останній взяті на себе за договором зобов`язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 20000,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за кредитом; 15000,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.2 кредитного договору за ставкою 3,00 % за кожен день користування кредитом за період з 25.04.2023 р. по 03.08.2023 р. включно.

Разом з тим, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, на підтвердження факту надання і отримання професійної правничої допомоги, а також факту її оплати, представником позивача подано до суду договір про надання юридичних послуг, акт приймання-передачі наданих послуг, витяг з реєстру до нього та платіжну інструкцію, відповідно до яких загальний розмір отриманої професійної правничої допомоги у цій справі складає 9000,00 грн.

Частинами 3, 4 статті 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним зі складністю справи і обсягом наданих адвокатом послуг, суд приходить до висновку, що розмір реальних витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 4500,00 грн.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн, а всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 26922,40 грн (20000,00 грн + 2422,40 грн + 4500,00 грн).

Керуючись ст.ст. 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» 26922 (двадцять шість тисяч дев`ятсот двадцять дві) грн 40 коп., з яких: 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.2 кредитного договору за період з 25.04.2023 р. по 03.08.2023 р. включно; 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. - витрати по сплаті судового збору; 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.

В решті вимог позов задоволенню не підлягає.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: