Ухвала від 09.04.2025 по справі 147/803/16-ц

Справа № 147/803/16-ц

Провадження № 6/147/5/25

УХВАЛА

іменем України

09 квітня 2025 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Редіною А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області подання заступника начальника Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Репенка Олександра Сергійовича про привід боржника ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

01 квітня 2025 року заступник начальника Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Репенко О. С. звернувся до суду з поданням про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 .

Подання мотивоване тим, що на виконанні відділу ДВС перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №147/803/16-ц від 25.07.2016, що виданий Тростянецьким районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, проживаючого за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 на утримання доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п`ятсот) грн. на кожну дитину, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 13.06.2016 року і до досягнення старшою донькою повноліття. В ході примусового виконання даного виконавчого документа виявлено обставини, які унеможливлюють повне виконання рішення суду, а саме: боржник не з`явився на виклики державного виконавця та ухиляється від явки за викликом до уповноваженого органу з питань пробації для відпрацювання 120 годин суспільно корисних робіт в порядку виконання постанови Тростянецького районного суду Вінницької області від 22.11.2022 за ч.1 ст.183-1 КУпАП. Боржник на виклик державного виконавця не з`явився, та на телефонні дзвінки не відповідає. Тому, для належного виконання даного виконавчого документа необхідно застосувати до боржника привід.

09.04.2025 від ОСОБА_5 надійшло клопотання про долучення до справи додаткових документів, а саме: розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 26.02.2025, виклик державного виконавця від 12.02.2025 та лист Тростянецької селищної ради від 199.02.2025 про місце реєстрації та проживання ОСОБА_1 .

Ініціатор подання в судове засідання не з`явився. В прохальній частині подання міститься клопотання про розгляд справи без участі представника відділу ДВС.

Інші учасники справи повідомлені належним чином у судовому порядку в судове засідання не прибули.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть учать у справі, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку про відмову у задоволенні подання з наступних мотивів.

Встановлено, що 01 квітня 2025 року заступник начальника Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Репенко О. С. звернувся до суду з поданням про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 , до якого долучив:

1.копію виконавчого листа Тростянецького районного суду Вінницької області від 25.07.2016 виданого у справі №147/809/16-ц;

2.копію постанови відділу ДВС від 11.08.2016 про відкриття виконавчого провадження №51906569;

3.копії викликів державного виконавця від 26.02.2025 та від 10.03.2025;

4.копію листа органу пробації від 06.03.2025.

Додатково державним виконавцем додано:

1. розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 26.02.2025;

2. виклик державного виконавця від 12.02.2025;

3. лист Тростянецької селищної ради від 199.02.2025 про місце реєстрації та проживання ОСОБА_1 .

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

У ч. 1 ст. 438 ЦПК України зазначено, що розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Тобто, перш ніж звертатися до суду з поданням про оголошення приводу/розшуку боржника, державний виконавець самостійно вживає заходів щодо встановлення місця проживання /перебування боржника.

Так, державним виконавцем не надано доказів, які б свідчили про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження чи інших офіційних документів державного виконавця.

Мотивуючи дане подання, державний виконавець вказує на те, що боржник не з`явився до відділу ДВС на виклик державного виконавця. Проте, суду не надано жодних доказів того, що боржнику ОСОБА_1 було відомо про вказані виклики державного виконавця.

Так, до подання, у якості підтвердження направлення боржнику виклику державного виконавця, додано копії викликів державного виконавця із вимогою про явку ОСОБА_1 до виконавця. Проте, такі копії оцінюється судом критично, оскільки неможливо встановити чи дійсно ці виклики направлялися боржнику.

Не надано суду і підтвердження здійснення викликів боржника за номером телефону.

Згідно із п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Обов`язок доказування факту ухилення боржника від явки до державного виконавця покладений саме на останнього.

Однак, всупереч зазначеному, заступником начальника Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) Репенком О. С. факт умисного ухилення боржника ОСОБА_1 від явки до ВДВС не доведений належними та переконливими доказами. А сам по собі факт невиконання покладених на боржника зобов`язань не може бути підставою для застосування до боржника примусового приводу.

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Тобто, належним підтвердженням отримання особою виклику або ознайомлення з його змістом іншим шляхом є розписка особи про отримання виклику, в тому числі і в поштовому повідомленні, будь-які інші дані, що підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом, або відмови у їх триманні.

Перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про привід/розшук боржника-фізичної особи або дитини, державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місця знаходження боржника - фізичної особи або дитини, а саме: отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи; отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника; перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій; отримання інформації щодо місця роботи боржника; отримання інформації про боржника з інших джерел.

Варто зауважити, щоу матеріалах справи відсутні докази вжиття державним виконавцем передбачених законом заходів щодо встановлення місця проживання (перебування) боржника з метою ефективного здійснення виконавчих дій по виконанню рішення суду або докази того, що вжиті заходи були безрезультатні і не здобуто ніякої інформації про місцезнаходження боржника ОСОБА_1 .

Подання держаного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність примусовому приводу боржника.

Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, здійснює привід у виконавчому провадженні.

Закон України «Про виконавче провадження» вказує про право державного виконавця на звернення до суду із поданням про примусовий привід боржника. Таке подання державного виконавця погоджується з начальником відділу державної виконавчої служби, в якому зазначаються прізвище, ім`я та по батькові боржника, його місце проживання або/та роботи, місцезнаходження органу державної виконавчої служби і час, на який необхідно здійснити привід боржника.

Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з`явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.

Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім`я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання (перебування), роботи, служби чи навчання, підстави застосування приводу, час, коли необхідно особу доставити і місце доставки особи, суб`єкт, якому доручається здійснити привід.

Так, звертаючись з поданням про примусовий привід боржника, державним виконавцем не зазначено дату та час, на які необхідно здійснити примусовий привід боржника, не вказано для яких саме виконавчих дій чи інших заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», необхідна присутність боржника.

Оцінивши обставини справи та наявні докази, суд, вважає, що підстави для застосування до боржника примусового приводу відсутні, оскільки державним виконавцем не надано суду достатніх і достовірних доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 належним чином повідомлений про наявність відкритого виконавчого провадження, що він дійсно отримував виклики державного виконавця, однак свідомо, навмисно, без поважних причин не прибув до державного виконавця, що свідчило б про його пряме ухилення від явки до державного виконавця та навмисне невиконання судового рішення.

За таких підстав, суд вважає подання державного виконавця про примусовий привід боржника ОСОБА_1 передчасним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд зазначає, що привід боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст.8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висловлену у п.33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України», за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

На підставі викладеного та керуючись ст. 258-260, 353, 354, 438 ЦПК України, ст. 18, 36 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні подання заступника начальника Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Репенка Олександра Сергійовича про привід боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Відмова не позбавляє виконавця права звернутися з поданням повторно, усунувши недоліки, зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. Г. Борейко