Рішення
від 08.04.2025 по справі 601/3198/24
ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/3198/24

Провадження № 2/601/52/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,

з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременець цивільну справу № 601/3198/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей Почаївської міської ради Кременецького району про позбавлення батьківських (материнських) прав,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні її дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У позовній заяві позивач посилається на те, що він перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачкою. В шлюбі у них народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За позовом ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу, Кременецьким районним судом було вирішено стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей. Відповідачка по справі абсолютно не цікавилась дітьми, не займалась їхнім вихованням, а отримуванні від позивача кошти використовувала на свої потреби. ОСОБА_2 не забезпечувала дітей усім необхідним, що в свою чергу негативно впливало на їх духовний та емоційний розвиток. За таких обставин, 25.09.2014 року службою у справах дітей було ініційовано притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП за неналежне виконання батьківських обов`язків. З кінця грудня 2014 року діти стали проживати з позивачем. У догляді за ними йому допомагала його мати. Даний факт абсолютно не повпливав на відповідачку. Більше того, з цього часу вона навіть не навідувалась до дітей і взагалі перестала цікавитись ними. 29.01.2015 року позивач звернувся із письмовою заявою у службу у справах дітей для вирішення питання щодо визначення місця проживання своїх малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом зі ним, як їх батьком. Відповідно до висновку Кременецької РДА від 04.02.2015 року за №01-225/02-3.13 визначено місце проживання малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з батьком - ОСОБА_1 за адресом: АДРЕСА_1 . З цього часу (кінець 2014 року) і до сьогоднішнього дня зі сторони ОСОБА_2 відсутні будь-які спроби встановити контакт з дітьми, незважаючи на те, що їй достовірно відомо місце проживання, навчання та контактні номера телефонів дітей, її повністю влаштовує проживання дітей зі позивачем та виконання ним своїх батьківських обов`язків. Згідно рішення Кременецького районного суду від 08 листопада 2019 року припинено стягнення із позивача аліментів та звільнено його від сплати заборгованості по аліментах. Тому позивач просить суд позбавити відповідачку батьківських (материнських) прав відносно її дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судове засідання представник позивача - адвокат Семененко Л.М. подала заяву в якій позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити з підстав, що вказані у заяві та справу слухати у її відсутності та відсутності позивача.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, хоча про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином. Причини її неявки суду невідомі. Відповідачкою відзиву на позов до суду не подано.

Представник служби у справах дітей Почаївської міської ради Кременецького району Зубкевич М.С. в судове засідання подала заяву в якій просить справу слухати у її відсутності, не заперечує проти задоволення позову та підтримала наданий висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав по відношенню до її дітей.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі частини 4 статті 223 та частини 1 статті 281 ЦПК України, оскільки відповідачка належним чином повідомлялась про день, час і місце судового засідання, не з`явилась в судове засідання без поважних причин і не повідомила причини неявки та не подала відзив.

31.10.2024 ухвалою суду відкрито провадження по даній справі та призначено розгляд за правилами загального провадження.

12.11.2024 представником позивача подано заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

13.11.2024 ухвалою суду вищевказане клопотання задоволено.

10.12.2024 представником позивача подано клопотання про заміну третьої особи.

09.12.2024 ухвалою суду замінено по даній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - службу у справах дітей Кременецької міської ради на належну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - службу у справах дітей Почаївської міської ради Кременецького району.

27.12.2024 ухвалою суду зобов`язано службу у справах дітей Почаївської міської ради Тернопільської області надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських (материнських) прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно її неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

13.03.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25.11.2010, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .

Батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25.11.2010.

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 та свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 21.01.2009, шлюб між сторонами розірвано 21 січня 2009 року.

Згідно актів обстеження на факт проживання від 06.02.2015 і від 05.05.2015 та висновку Кременецької РДА Тернопільської області від 04.02.2015 року за №01-225/02-3.13, визначено місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 08.11.2019 припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Звільнено ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах, що утворилися по виконавчому листу № 2-249, виданому 26 березня 2009 року Кременецьким районним судом Тернопільської області, у розмірі 60 054 гривні 26 копійок, за період з 01 травня 2015 року по 01 липня 2019 року та від сплати заборгованості по аліментах, що утворилися по виконавчому листу № 2-50, виданому 10 січня 2011 року Кременецьким районним судом Тернопільської області, у розмірі 36 225 гривень 60 копійок, за період з 01 травня 2015 року по 01 липня 2019 року.

Згідно довідки № 98 від 16.10.2024, виданої Почаївською міською радою Кременецького району, в с. Старий Почаїв по вул. Кіндратюки, 1 зареєстровані, але не проживають: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 18.07.2006 року по даний час та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 18.11.2009 року по даний час.

Згідно актів обстеження на факт проживання від 04.09.2024; від 18.09.2024; від 17.10.2024, за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації постійно проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом із неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які перебувають на його утриманні. З 02.09.2024 ОСОБА_1 мобілізований до лав Збройних сил України.

Із заключення ЛКК № 400 від 23.11.2020 слідує, що ОСОБА_2 , 1985 року народження, стоїть на «Д» обліку у лікаря-психіатра, потребує постійного лікування у зв`язку з тривалою хворобою.

Згідно акту обстеження умов проживання № 05 від 16.01.2025, проведено обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_1 та встановлено, що для дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 створені усі необхідні умови для проживання та виховання, у сім`ї відносини хороші, панує сприятлива атмосфера.

Із характеристики № 10 від 28.01.2025, наданої старостою Старопочаївського старостинського округу слідує, що ОСОБА_2 зареєстрована на проживає в АДРЕСА_2 . На даний час діти перебувають на утриманні та виховані в м. Почаєві в колишнього чоловіка та свекрухи. Не приймає участі у вихованні дітей. Громадський порядок не порушує.

Згідно характеристики учня 9-В класу ОЗ Почаївської ЗОШ І-ІІІ ст. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за час навчання в опорному закладі зарекомендував себе як старанний, вихований, культурний, дисциплінований учень. Хлопчик проживає в неповній сім`ї. Мати не проживає разом із дітьми і знаходиться під постійним спостереженням служби сім`ї та молоді через неадекватність у поведінці. Тому вихованням дітей займається батько. Сім`я мешкає у приватному будинку, умови проживання дітей на високому рівні. ОСОБА_4 не пропускає школу без поважних причин, але часто хворіє вірусними інфекція. Батько підтримує дитину, консультується з лікарями, забезпечує якісне медичне лікування та харчування. Єдиною людиною яка утримує дітей є батько.

Із висновку служби у справах дітей Почаївської міської ради Тернопільської області, що затверджено рішенням виконавчого комітету Кременецької міської ради № 41 від 07 лютого 2025 року, слідує, що служба у справах дітей Почаївської міської ради та комісія з питань захисту прав дитини Почаївської МТГ вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (частина перша статті 6 СК України).

Дитина - це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше (стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Приписами чинного законодавства, яке регулює сімейні правовідносини, зокрема відносини батьків та дітей, визначене коло взаємних прав і обов`язків батьків і дітей.

Вочевидь, переважна кількість батьківських прав та обов`язків стосується дитини до досягнення нею повноліття, проте й після досягнення дитиною повноліття правовий зв`язок між батьками та їхніми дітьми не припиняється, батьківські права продовжують існувати.

Так, права та обов`язки батьків і повнолітньої дитини визначені розділом ІІІ СК України. Зокрема, у статтях 202, 203 СК України передбачено обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, зокрема, шляхом сплати аліментів, та брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Відповідно до частини другої статті 202 СК України якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов`язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Окремі права зберігаються між батьками та їх дітьми навіть після смерті одного з них і пов`язані зі спадкуванням (книга 6 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України); зокрема, за приписами статті 1261 ЦК України батьки віднесені до першої черги спадкоємців за законом у разі смерті їх дітей.

У частині третій статті 1224 ЦК України передбачено, що не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.

Також СК України надає батькам, які не були позбавлені батьківських прав стосовно своїх дітей, права та обов`язки щодо їх внуків та правнуків, зокрема право на їх виховання та спілкування (стаття 257 СК України), право на утримання та піклування з боку внуків, правнуків (стаття 264 СК України), право на спадкування за законом у порядку другої черги (стаття 1262 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Виходячи зі змісту статті 164 СК України, наявність підстав для позбавленням батьківських прав не пов`язується із досягненням дитиною повноліття. У частині другій цієї статті зроблено застереження лише щодо позбавлення батьківських прав матері, батька лише у разі досягнення ними повноліття.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У статті 166 СК України визначені правові наслідки позбавлення батьківських прав. Так, у частині першій наведеної статті передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

У постанові Верховного Суду від 29 січня 2024 року (справа № 185/9339/21) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду висловлює такі висновки про застосування норми права: «приписи СК України та інших законодавчих актів не містять заборони позбавлення батьківських прав стосовно сина/дочки після досягнення ними повноліття.

При досягненні повноліття особа втрачає правовий статус дитини в розумінні закону, проте сімейні відносини між батьком/матір`ю та сином/дочкою після досягнення дитиною повноліття не припиняються, між ними зберігається правовий зв`язок як батьків та дитини. Це відповідно означає й існування між ними взаємних особистих немайнових та майнових прав і обов`язків, які є чинними впродовж усього життя, а окремі з них - навіть після смерті одного з них. Тож навіть після досягнення дитиною повноліття батьки, які не позбавлені батьківських прав стосовно такої дитини, зберігають певні права та обов`язки відносно неї, які ґрунтуються на факті їх кровного кровному спорідненні. Із повноліттям дитини «з`являються» права батьків на утримання і піклування з боку повнолітніх сина/дочки та виникають відповідні кореспондуючі їм обов`язки. Батьки, не позбавлені батьківських прав, є спадкоємцями за законом своєї дитини.

Таке нормативне регулювання сімейних відносин між батьками та повнолітніми сином/дочкою є втіленням моральних засад суспільства, за яких батько та матір, які належно виконували свої обов`язки щодо власної дитини протягом тривалого часу (від народження і до досягнення дитиною повноліття, а в певних випадках навіть після досягнення повноліття), мають право на утримання від повнолітніх сина/дочки, а також на спадкування за законом. Відповідно, позбавлення матері чи батька батьківських прав стосовно їхньої дитини, за умови доведеності факту невиконання ними своїх батьківських обов`язків, унеможливлює існування, зокрема, права на утримання та спадкування, в майбутньому.

У разі подання позову про позбавлення батьківських прав щодо неповнолітньої дитини суд не може відмовити у такому позові з тієї підстави, що під час розгляду цивільної справи і вирішення спору по суті дитина досягла повноліття.

Незважаючи на досягнення дитиною повноліття, суд має встановити обґрунтованість чи необґрунтованість передбачених статтею 164 СК України підстав позову про позбавлення відповідача батьківських прав та ухвалити відповідне судове рішення».

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню свої дітей: повнолітньої дочки ОСОБА_3 та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , а саме: не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, їх навчання, підготовку до самостійного життя; не спілкується із дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, суд вважає, що із відповідачки слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 19, 42, 81, 133, 263, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК, ст.ст. 19, 164, 165, 166, 169 Сімейного кодексу України, суд, -

вирішив:

Ухвалити заочне рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей Почаївської міської ради Кременецького району про позбавлення батьківських (материнських) прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських (материнських) прав у відношенні її дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .

Третя особа - служба у справах дітей Почаївської міської ради Кременецького району, місцезнаходження: вул. Шевченка, 33 м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 44833035.

Головуючий:

СудЛановецький районний суд Тернопільської області
Дата ухвалення рішення08.04.2025
Оприлюднено11.04.2025
Номер документу126476566
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав

Судовий реєстр по справі —601/3198/24

Рішення від 08.04.2025

Цивільне

Кременецький районний суд Тернопільської області

Білосевич Г. С.

Ухвала від 12.03.2025

Цивільне

Кременецький районний суд Тернопільської області

Білосевич Г. С.

Ухвала від 27.12.2024

Цивільне

Кременецький районний суд Тернопільської області

Білосевич Г. С.

Ухвала від 12.12.2024

Цивільне

Кременецький районний суд Тернопільської області

Білосевич Г. С.

Ухвала від 09.12.2024

Цивільне

Кременецький районний суд Тернопільської області

Білосевич Г. С.

Ухвала від 13.11.2024

Цивільне

Кременецький районний суд Тернопільської області

Білосевич Г. С.

Ухвала від 31.10.2024

Цивільне

Кременецький районний суд Тернопільської області

Білосевич Г. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні