Рішення

від 02.04.2025 по справі 160/1432/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 рокуСправа №160/1432/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/800051/2 від 31 липня 2024 року.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» для здійснення митного контролю та митного оформлення було подано до Львівської митниці митну декларацію №24UA209160008000U5 товару за зовнішньоекономічним контрактом №07/11-03 від 07 листопада 2023 року - пофарбована тканина, полотняного переплетення, виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток з поліефіру 100%.

При поданні декларації на підтвердження митної вартості декларантом надано всі необхідні документи відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України з визначенням митної вартості товару за ціною контракту.

Однак, 31 липня 2024 року Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/800051/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209160/2024/000157 та відмовила в митному оформленні (випуску) товарів.

У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/800051/2 Львівська митниця зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та виявлено, що митне оформлення схожого товару у найближчий час здійснювалося за вартістю, більшою, ніж заявлена товариством з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія».

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» не погоджується з винесеним рішенням про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/800051/2 від 31.07.2024 року, яким відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів, оскільки на підтвердження митної вартості декларантом надано до митного органу повний пакет документів згідно із вимогами статей 53, 55, 257 Митного кодексу України, а відповідачем не вказано обґрунтованих підстав для того, щоб вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару відповідно до вимог частини 6 статті 54 Митного кодексу України, не надано жодних аргументованих доказів відповідно до вимог частини 7 статті 54 Митного кодексу України, коригування за резервним методом здійснено з порушенням чинного законодавства, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/1432/25 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

27 січня 2025 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.

28 січня 2025 року відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

04 лютого 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Львівської митниці надійшов відзив на позовну заяву вх.№5569/25, в якому представник відповідача вважає позов безпідставним та необґрунтованим з наступних підстав.

Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією від 31.07.2024 №24UА209160008000U5 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне:

Умови поставки оцінюваного товару згідно інвойсу FOB-CN-SHANGHAI, для підтвердження додаткових складових митної вартості надано: рахунки про надання транспортно-експедиційних послуг від 22.07.2024 №2773 та від 29.07.2024 №2882, які не містять відомості про такі складові митної вартості як експедиційні послуги до місця ввезення на митну територію України, та інформацію про здійснення/не здійснення страхування. Експедиційні послуги з організації перевезення надавались експедитором по всьому маршруту слідування вантажу. Отже, імовірно, що такі додаткові витрати не додано до митної вартості оцінюваного товару.

Рахунок від 22.07.2024 №2773 підлягає сплаті протягом 3 календарних днів (п.3.3. договору № 011222-215), на день митного оформлення 31.07.2024 декларант не надав відповідні платіжні документи.

Вищезазначені рахунки містять ознаки підробки, оскільки печатки з підписом у них очевидно створені шляхом неодноразового копіювання (перенесення) (розміщені ідентично, при тому що різниця у датах становить 7 днів), а підпис особи Кара О.В. ідентичний підпису Директора Рагнєва Ірина Леонідівна (згідно п.3.10. договору про перевезення № 011222-215).

У графах 16 та 23 автотранспортної накладної (СМR) зазначено, що перевезення здійснювалось безпосередньо перевізником PE MARTYNIUK PAVLO, однак рахунки про надання транспортно-експедиційних послуг, заявка, довідка трансп.витрат №2907/1 та договір про перевезення від 01.12.2022 №011222-215 надані ТОВ «Хіллдом Логістік», документи, що підтверджують взаємозв`язок експедитора та перевізника договори на перевезення (від 01.02.23 №010223-1, від 08.12.22 №081222, від 26.07.24 №260724-1) передбачають наявність Заявок, які є невід`ємною частиною договорів (п.1.2.), однак такі до митного оформлення не надавались, тобто документи надані не в повному обсязі. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог пункт 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу (документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів).

Декларантом не у повному обсязі надано контракт №011222-215 та всі додатки до такого, оскільки пунктом 8.1 передбачається, що даний контракт вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2023 року, або до повного його виконання обов`язків між сторонами.

У той же час контрактом не визначено поняття «повне виконання».

При цьому, із урахуванням того, що контракт укладено у м. Одеса, Україна то до такого застосовується законодавство України, а відтак строк дії договору обов`язково погоджується при укладенні сторонами (ч. 3 ст. 180 TK України). Однак, контракт №011222-215 не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів.

У рахунку №2882 розмір транспортних витрат розподілений не пропорційно відносно кілометражу (відстань по іноземній території Гданськ - Ягодин становить 675 км, а вартість міжнародного автоперевезення у рахунку заявлена 51800,00 грн., що становить 76,74 грн/км, разом з тим відстань по території України (Ягодин-Великі Мости) 144 км, а вартість перевезення 15380,00 грн., що становить 106,81 грн/км), відсутні відомості для перевірки розрахунку таких витрат (не піддаються обчисленню).

Відповідно до пункту 1.2 зовнішньоекономічного договору від 07.11.2023 №07/11-03 Постачальник постачає товар, зазначений у Специфікаціях, на адресу Покупця м. Дніпро, що суперечить заявленим умовам поставки оцінюваного товару - FOB-SHANGHAI.

Відповідно до пункту 14.3 контракту (зовнішньоекономічного договору) №07/11-03 усі зміни та доповнення дійсні лише за умови підписання обома сторонами. Проте у самому Договорі відсутній підпис Продавця, а у Додатках до Договору (Специфікації №3, 4, та Зміни до Специфікацій № 3, 4, де встановлюються ціни на товар, печатки та підписи представника покупця та представника продавця є ідентичними копіями одне одного, тобто документи не були підписані жодною із сторін власноручно, а лише створено копії із заміною відомостей щодо кількості та вартості товару.

У пункті 9.4 Договору №07/11-03 виявлено розбіжності щодо умов розірвання контракту, в українській версії встановлено термін дії певних обставин понад 2 місяці, однак у версії англійською мовою - понад 12 місяців.

За поданими платіжними документами від 15.03.2024 та від 22.03.2024 №Б/н неможливо відслідкувати оплату оцінюваної партії товару, оскільки вони не відображають повної картини розрахунків з контрагентом за контрактом, а суми оплат не відповідають сумі інвойсу, у розділі «призначення платежу» міститься загальне посилання на контракт, відповідно ідентифікувати платіж із конкретною поставкою неможливо.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом.

У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості.

Декларантом додатково надано: прайс-лист (інформація обмежена та персоніфікована); заявку до договору про перевезення; комерційну пропозицію; рахунки-проформи; договори про транспортне експедирування, проте заявок із зазначенням вартості послуг до жодного не надано.

Інших документів, згідно вимоги не надано, виявлені розбіжності не усунуто.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 Митного кодексу України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно статті 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МКУ) та метод 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст.62 МКУ) та метод 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 06.06.2024 №UА110130/2024/013197, де рівень митної вартості товару із схожими характеристиками (Тканини пофарбовані, полотняного переплетення, виготовлені з комплексних текстурованих ниток з поліефіру 100%, контракт прямий, умови поставки FOB-CN, обсяг партії 7 тон) становить 5,53 дол. США за кг.

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не здійснювалося.

Сума донарахованих митних платежів по оскаржуваному рішенню про коригування митної вартості становить 452156,57 грн.

Рішення про коригування митної вартості товарів від 31.07.2024 №UА209000/2024/800051/2 у графі 33 "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.12 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та переліку додаткових складових до ціни договору» містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом а також митний орган вказав митну декларацію, яка слугувала джерелом інформації.

Представник відповідача зазначив, що всі відомості відповідно до вимог статті 55 Митного кодексу України є в рішенні про коригування митної вартості товарів від 31.07.2024 №UА209000/2024/800051/2

Отже, на думку представника відповідача, рішення про коригування митної вартості від 31.07.2024 року №UА209000/2024/800051/2 прийнято відповідно до чинного законодавства України, містить обґрунтовані причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), а твердження представника позивача не відповідають обставинам справи.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія».

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» - позивач, код ЄДРПОУ 44811461, місцезнаходження: вул. Дніпросталівська, буд.11, місто Дніпро, 49051.

Судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» для здійснення митного контролю та митного оформлення було подано до Львівської митниці митну декларацію №24UA209160008000U5 товару:

«1. Пофарбована тканина, полотняного переплетення, виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток з поліефіру 100%. Тканина без покриття та без просочення, яке можна виявити неозброєним оком, шириною рулону 220 см, щільністю 80 gsm: Micro Fiber solid dyed color - 100188 метрів (337 рулонів/220413,6 м2). Пофарбована тканина, полотняного переплетення, виготовлена з синтетичних комплексних текстурованих ниток з поліефіру 100%. Тканина без покриття та без просочення, яке можна виявити неозброєним оком, шириною рулону 220 см, щільністю 120 gsm: Micro Fiber waterproof solid dyed color - 3118 метрів (11 рулонів/6859,6м2).

Загальна кількість - 103306 метрів (348 рулонів/227273,2 м2). Виробник: DALIAN EVEREST INDUSTRIAL CO., LTD. Країна виробництва - Китай (CN). Країна походження - Китай (CN)».

Товар було придбано на підставі зовнішньоекономічного контракту №07/11-03 від 07 листопада 2023 року (далі « Зовнішньоекономічний контракт»).

У даному Зовнішньоекономічному контракті товариство з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» є покупцем, а DALIAN EVEREST INDUSTRIAL CO. LTD (м. Далянь, Китай) є постачальником товару.

Предметом зовнішньоекономічного контракту є постачання постачальником на адресу покупця у номенклатурі та кількості, зазначених у специфікаціях до цього Контракту товар.

Товаром є тканина виробництва Китай.

Відповідно до пункту 1.3 зовнішньоекономічного контракту постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та сплатити на умовах, передбачених цим контрактом товар у кількості, асортименті та термінах, визначених у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно з пунктом 1.4 Зовнішньоекономічного контракту специфікації погоджуються та підписуються сторонами. У специфікаціях до цього контракту зазначаються: повне найменування товару, країна походження, вартість за одиницю, загальна вартість, номер і дата контракту, умови постачання, терміни поставки, умови оплати, найменування постачальника, найменування покупця, найменування та реквізити вантажовідправника погоджені сторонами умови.

У відповідності до умов зовнішньоекономічного контракту, товариством з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» та DALIAN EVEREST INDUSTRIAL CO. LTD (м. Далянь, Китай) уклали Специфікації:

- 05 березня 2024 року уклали Специфікацію №3. Цією специфікацією сторонами було погоджено найменування, асортимент, кількість, умови поставки та ціну товару, який позивач купив.

Загальна вартість товару за Специфікацією №3 до зовнішньоекономічного контракту складає 2100,00 дол. США. Умови оплати: передоплата у розмірі близько 20% вартості товару згідно з Проформою інвойс, оплата решти, близько 80% вартості відправлення, зазначеного в комерційному інвойсі, здійснюються по копії коносаменту протягом 60 днів з дати заходу товару в порт призначення але не пізніше 130 днів після виходу контейнеру з пункту призначення.

Умови поставки FOB SHANGHAI.

16 травня 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» та DALIAN EVEREST INDUSTRIAL CO. LTD (м.Далянь, Китай) внесли зміни до Специфікації №3 до зовнішньоекономічного контракту, якими остаточно узгоджено кількість та асортимент товару на суму 2182,60 дол. США.

Умови оплати та поставки не змінювались.

- 14 березня 2024 року уклали специфікацію №4. Цією специфікацією сторонами було погоджено найменування, асортимент, кількість, умови поставки та ціну товару, який позивач купив.

Загальна вартість товару за специфікацією №4 до зовнішньоекономічного контракту складає 39 200,00 дол. США. Умови оплати: передоплата у розмірі близько 20% вартості товару згідно з проформою інвойс, оплата решти, близько 80% вартості відправлення, зазначеного в комерційному інвойсі, здійснюються по копії коносаменту протягом 60 днів з дати заходу товару в порт призначення але не пізніше 130 днів після виходу контейнеру з пункту призначення.

Умови поставки FOB SHANGHAI.

16 травня 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» та DALIAN EVEREST INDUSTRIAL CO. LTD (м. Далянь, Китай) внесли зміни до специфікації №4 до зовнішньоекономічного контракту, якими остаточно узгоджено кількість та асортимент товару на суму 40 075,20 дол. США.

Умови оплати та поставки не змінювались.

Після внесення змін до специфікацій №3 та №4 товариство з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» та DALIAN EVEREST INDUSTRIAL CO. LTD (м. Далянь, Китай) вирішили об`єднати товар, який погоджено специфікаціями № 3 та № 4 зі змінами, в одну поставку та здійснити таку поставку товару на підставі одного комерційного інвойсу №24WM70924WM707 від 16 травня 2024 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» на виконання приписів частини 2 статті 53 Митного кодексу України на підтвердження заявленої митної вартості Львівській митниці надано документи, які підтверджують митну вартість товару:

- зовнішньоекономічний контракт №07/11-03 від 07 листопада 2023 року;

- прайс - лист виробника товару від 01.03.2024 року;

- специфікацію №3 від 05.03.2024 року до зовнішньоекономічного контракту № 07/11-03 від 07 листопада 2023 року;

- проформу - інвойс №24WM707 від 05.03.2024 року;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 15.03.2024 року;

- зміни від 16.05.2024 року до Специфікації №3 від 05.03.2024 року до зовнішньоекономічного контракту №07/11-03 від 07 листопада 2023 року;

-специфікацію №4 від 14.03.2024 року до зовнішньоекономічного контракту №07/11-03 від 07 листопада 2023 року;

- проформу - інвойс №24WM709 від 14.03.2024 року;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 22.03.2024 року;

- зміни від 16.05.2024 року до специфікації №4 від 14.03.2024 року до зовнішньоекономічного контракту №07/11-03 від 07 листопада 2023 року;

- рахунок - фактура (інвойс) №24WM70924WM707 від 16.05.2024 року;

- пакувальний лист №24WM70924WM707 від 16.05.2024 року;

- сертифікат якості від 26.04.2024 року;

- сертифікат якості від 16.05.2024 року;

- сертифікат про походження товару №24С2102М0647/00040 від 17.05.2024 року;

- експортну митну декларацію країни відправлення №223120240001770244.

- коносамент №ZH240500208;

- договір транспортного експедирування №011222-215 від 01.12.2022 року;

- заявку №8 від 13.05.2024 року до договору транспортного експедирування №011222 215 від 01.12.2022 року;

- рахунок - фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №2773 від 22.07.2024 року;

- рахунок - фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №2882 від 29.07.2024 року;

- довідку про транспортні витрати №2907/1 від 29.07.2024 року;

- автотранспортні накладні СМR №5187 від 29.07.2024 року;

- супровідний документ Т1 МRN 24РL322080NU6V0B63 від 26.07.2024 року;

- договір транспортної експедиції організації автомобільних перевезень вантажів №010223-1 від 01.02.2023 року;

- договір транспортної експедиції організації автомобільних перевезень вантажів №081222 від 08.12.2022 року;

- договір транспортної експедиції організації автомобільних перевезень вантажів №260724-1 від 26.07.2024 року.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності ознаки підробки та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, Львівською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

-зовнішньоекономічний договір, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

-якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні);

-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, заявки на транспортні послуги, акт виконаних робіт (наданих послуг));

-якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

-рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

-рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

-виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

-копію митної декларації країни відправлення;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом додатково надано: прайс-лист (інформація обмежена та персоніфікована); заявку до договору про перевезення; комерційну пропозицію; рахунки-проформи; договори про транспортне експедирування, проте заявок із зазначенням вартості послуг до жодного не надано.

Інших документів згідно вимоги не надано, на думку відповідача, виявлені розбіжності не усунуто.

Зазначені обставини у відповідності до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У відповідності до частини 2 статті 55 Митного кодексу України 31 липня 2024 року Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/800051/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209160/2024/000157 та відмовила в митному оформленні (випуску) товарів.

У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/800051/2 Львівською митницею зазначено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та виявлено, що митне оформлення схожого товару у найближчий час здійснювалося за вартістю, більшою, ніж заявлена позивачем.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією встановлено:

1) Надані рахунки про надання транспортно-експедиційних послуг від 22.07.2024 № 2773 та від 29.07.2024 № 2882, які не містять відомості про такі складові митної вартості як експедиційні послуги до місця ввезення на митну територію України, та інформацію про здійснення/не здійснення страхування, експедиційні послуги з організації перевезення надавались експедитором по всьому маршруту слідування вантажу. Додаткові витрати не додано до митної вартості оцінюваного товару;

- рахунок від 22.07.2024 №2773 підлягає сплаті протягом 3 календарних днів (п.3.3. договору № 011222-215), на день митного оформлення 31.07.2024 декларант не надав відповідні платіжні документи; вищезазначені рахунки містять ознаки підробки, оскільки печатки з підписом у них очевидно створені шляхом неодноразового копіювання (перенесення) (розміщені ідентично, при тому що різниця у датах становить 7 днів), а підпис особи ОСОБА_1 ідентичний підпису Директора Рагнєва Ірина Леонідівна (згідно п.3.10. договору про перевезення № 011222-215);

2) У графах 16 та 23 автотранспортної накладної (CMR) зазначено, що перевезення здійснювалось безпосередньо перевізником РЕ МARTYNIUK РАVLO, однак рахунки про надання транспортно-експедиційних послуг, заявка, довідка трансп. витрат №2907/1 та договір про перевезення від 01.12.2022 №011222-215 надані ТОВ «Хіллдом Логістік», документи, що підтверджують взаємозв`язок експедитора та перевізника договори на перевезення (від 01.02.23 №010223-1, від 08.12.22 №081222, від 26.07.24 №260724-1) передбачають наявність Заявок, які є невід`ємною частиною договорів (п.1.2.), однак такі до митного оформлення не надавались, тобто документи надані не в повному обсязі, таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу (документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів);

3) Декларантом не у повному обсязі надано контракт №011222-215 та усі додатки до такого, оскільки пунктом 8.1 передбачається, що даний контракт вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, або до повного його виконання обов`язків між сторонами. У той же час контрактом не визначено поняття «повне виконання». При цьому, із урахуванням того, що контракт укладено у м. Одеса, Україна, то до такого застосовується законодавство України, а відтак строк дії договору обов`язково погоджується при укладенні сторонами. Однак контракт №011222-215 не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів;

4) У рахунку №2882 розмір транспортних витрат розподілений не пропорційно відносно кілометражу (відстань по іноземній території Гданськ - Ягодин становить 675 км, а вартість міжнародного автоперевезення у рахунку заявлена 51800,00 грн., що становить 76,74 грн/км, разом з тим відстань по території України (Ягодин-Великі Мости) 144 км, а вартість перевезення 15380,00 грн., що становить 106,81 грн/км), відсутні відомості для перевірки розрахунку таких витрат;

5) Відповідно до пункту 1.2 зовнішньоекономічного договору від 07.11.2023 №07/11-03 постачальник постачає товар, зазначений у специфікаціях, на адресу покупця м. Дніпро, що суперечить заявленим умовам поставки оцінюваного товару - FOB SHANGHAI.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості».

Відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 Митного кодексу України, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно статті 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та метод 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст.62 МКУ) та метод 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація від 06.06.2024 року №UА110130/2024/013197, де рівень митної вартості товару із схожими характеристиками (Тканини пофарбовані, полотняного переплетення, виготовлені з комплексних текстурованих ниток з поліефіру 100%, контракт прямий, умови поставки FOB-CN, обсяг партії 7 тон) становить 5,53 дол. США за кг.

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не здійснювалося.

Сума донарахованих митних платежів по оскаржуваному рішенню про коригування митної вартості становить 452 156,57 грн.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» не погоджується з винесеним рішенням про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/800051/2 від 31.07.2024 року, яким відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів, оскільки на підтвердження митної вартості декларантом надано до митного органу повний пакет документів згідно із вимогами статей 53, 55, 257 Митного кодексу України, а відповідачем не вказано обґрунтованих підстав для того, щоб вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару відповідно до вимог частини 6 статті 54 Митного кодексу України, не надано жодних аргументованих доказів відповідно до вимог частини 7 статті 54 Митного кодексу України, коригування за резервним методом здійснено з порушенням чинного законодавства, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для зазначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" №599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

У ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, відповідач дійшов висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Щодо складових витрат митної вартості, пов`язаних із транспортуванням оцінюваного товару, суд виходить з наступного.

Поставка оцінюваного товару здійснювалась на умовах FOB SHANGHAI у контейнері №EGHU8445187.

Умови поставки FOB означають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар пройшов через поручні судна в порту відвантаження.

Щодо розподілу витрат на умовах FOB, то сплата, витрати експортних митних процедур, а також усіх мит, податків та інших зборів, що підлягають сплаті при експорті товару, є обов`язком продавця, у даній справі постачальника товару DALIAN EVEREST INDUSTRIAL CO. LTD (м. Далянь, Китай).

До митного оформлення було надано Довідку від ТОВ «Хілдом Логістікс» про транспортні витрати № 2907/1 від 29 липня 2024 року, в якій розподілена вартість перевезення вантажу у контейнері № ЕСРШ8445187. Відповідно до даної довідки:

«Вартість морського фрахту за межами митної території України: Шанхай, Китай-Гданськ, Польща в контейнері № ЕСРW8445187 складає 219 073,54 грн. без ПДВ.

Локальні витрати в порту призначення Гданськ, Польща: ВРР, збір за безпеку, документальний збір, оформлення Т1, перевезення порт Гданськ, Польща - склад Гданськ, Польща, перевантаження складають 50 287,33 грн. без ПДВ.

Міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України: Гданськ, Польща - Ягодин, Україна складає 51 800,00 грн. без ПДВ.

Страхування вантажу не здійснювалось».

Транспортно - експедиційне обслуговування на території України становить 1476,39 грн.

Загальна вартість наданих послуг за цим актом складає 271 132,54 грн. з ПДВ (сума ПДВ 295,28 грн).

01 серпня 2024 року склали акт надання послуг №2896, який підтверджує відомості у наданому до митного оформлення рахунку на оплату № 2882 від 29.07.2024 р. та Довідці про транспортні витрати. У даному акті є посилання на рахунок № 2882 від 29.07.2024 року та на контейнер №ЕСРW8445187.

Відповідно до даного акту виконавцем було виконано наступні послуги:

Міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України: Гданськ, Польща - м/п Ягодин на суму 51 800,00 грн.

Міжнародне автоперевезення по території України: м/п Ягодин - Великі Мости, Україна на суму 15 380,00 грн.

Транспортно - експедиційне обслуговування на території України становить 2 821,06 грн.

Загальна вартість наданих послуг за цим актом складає 70 565,27 грн. з ПДВ (сума ПДВ 564,21 грн).

З урахуванням викладеного, акт наданих послуг є первинним документом, а тому є належним доказом, що підтверджує витрати товариства з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» на транспортування оцінюваного товару.

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року справа №803/916/17, від 07 травня 2020 року справа №9400/2922/18).

Щодо оплати рахунків експедитора, суд виходить з наступного.

Львівська митниця в оскаржуваному рішення про коригування митної вартості не вказує, як саме на митну вартість оцінюваного товару вплинуло пропущення строків оплати за експедиторські послуги.

Вартість експедиторських послуг за перевезення оцінюваного товару була відображена у наданих до митного оформлення рахунках на оплату та довідці про транспортні витрати.

При цьому витрати були включені до митної вартості оцінюваного товару, оскільки такі витрати є складовими митної вартості у відповідності до вимог частини 10 статті 58 Митного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 815/137/17.

Щодо надання послуг експедиційного обслуговування, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Стаття 8 Закону містить перелік видів транспортно-експедиторських послуг, що надаються експедиторами за дорученням клієнтів, який є відкритим і завершується абзацом: «надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству».

Згідно зі статтею 9 Закону за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

При цьому до плати експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Наведені норми свідчать, що транспортно-експедиторські послуги є допоміжними та супутніми послугами під час транспортування товарів, при цьому вони не є складовою цього процесу, а плата експедитору за послуги з організації та забезпечення перевезень не є частиною витрат на транспортування товарів.

Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» є резидентом України, відповідно до вказаної норми місцем надання транспортно-експедиторських послуг є Україна.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що складовою митної вартості є витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, включення до митної вартості товарів плати за транспортно-експедиційні послуги буде суперечити пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України.

Щодо взаємозв`язку експедитора та перевізника, суд виходить з наступного.

Відповідач у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості також зазначає, що взаємозв`язок між експедитором ТОВ «Хілдом Логістікс» та фактичним перевізником ФОП ОСОБА_2 не підтверджено, хоча позивачем було надано відповідачеві документи, які підтверджують такий зв`язок, а саме:

- договір транспортної експедиції організації автомобільних перевезень вантажів №010223-1 від 01.02.2023 року;

- договір транспортної експедиції організації автомобільних перевезень вантажів № 081222 від 08.12.2022 року;

- договір транспортної експедиції організації автомобільних перевезень вантажів № 260724-1 від 26.07.2024 року.

Надання цих документів підтверджує Львівська митниця у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, зазначаючи наступне:

«На вимогу декларантом надано: договори про транспортне експедирування, проте заявок із зазначенням вартості послуг до жодного не надано».

Організацією перевезення товару позивача здійснювало ТОВ «Хілдом Логістікс» на підставі Договору №011222-215 про транспортні-експедиторські послуги з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 01.12.2022 року.

Відповідно до умов транспортного договору, позивач є замовником, а ТОВ «Хілдом Логістікс» - виконавцем.

Пунктом 1.1 Транспортного договору передбачено, що за цим договором Виконавець зобов`язується за відповідну плату та за рахунок Змовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.

Пунктом 2.1.2. Транспортного договору передбачено право Виконавця укладати від свого імені договори і угоди з портами, перевізниками, складами, судноплавними лініями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Отже, для виконання взятих на себе експедиторських зобов`язань за транспортним договором ТОВ «Хілдом Логістікс» має право укладати від свого імені договори з іншими особами для забезпечення організації перевезення товару позивача.

Для організації перевезення товару позивача відповідно до умов транспортного договору ТОВ «Хілдом Логістікс» звернулося до ФОП на підставі договору транспортної експедиції організації автомобільних перевезень вантажів №010223-1 від 01.02.2023 року.

Тому, перевезення автотранспортом товару позивачеві здійснював саме ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується наданою до митного оформлення автотранспортною накладною СМR, в якій наявна печатка ФОП ОСОБА_2 , як перевізника товару.

Отже, надання ТОВ «Хілдом Логістікс» позивачеві транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу здійснено шляхом залучення до їх виконання третіх осіб, що відповідає договірним умовам.

Залучення експедитором третьої особи перевізника повністю відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.09.2019 року в справі №826/66/14.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що до митного оформлення позивачем надано документи, які підтверджують відносини між експедиторами та перевізниками.

Крім того, товариством з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» на виконання приписів частини 2 статті 53 Митного кодексу України на підтвердження заявленої митної вартості Львівській митниці надано документи, які підтверджують митну вартість товару:

- зовнішньоекономічний контракт №07/11-03 від 07 листопада 2023 року;

- прайс - лист виробника товару від 01.03.2024 року;

- специфікацію №3 від 05.03.2024 року до зовнішньоекономічного контракту №07/11-03 від 07 листопада 2023 року;

- проформу - інвойс №24WM707 від 05.03.2024 року;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 15.03.2024 року;

- зміни від 16.05.2024 року до Специфікації №3 від 05.03.2024 року до зовнішньоекономічного контракту №07/11-03 від 07 листопада 2023 року;

-специфікацію №4 від 14.03.2024 року до зовнішньоекономічного контракту №07/11-03 від 07 листопада 2023 року;

- проформу - інвойс №24WM709 від 14.03.2024 року;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 22.03.2024 року;

- зміни від 16.05.2024 року до специфікації №4 від 14.03.2024 року до зовнішньоекономічного контракту №07/11-03 від 07 листопада 2023 року;

- рахунок - фактура (інвойс) №24WM70924WM707 від 16.05.2024 року;

- пакувальний лист №24WM70924WM707 від 16.05.2024 року;

- сертифікат якості від 26.04.2024 року;

- сертифікат якості від 16.05.2024 року;

- сертифікат про походження товару №24С2102М0647/00040 від 17.05.2024 року;

- експортну митну декларацію країни відправлення №223120240001770244.

- коносамент №ZH240500208;

- договір транспортного експедирування №011222-215 від 01.12.2022 року;

- заявку №8 від 13.05.2024 року до договору транспортного експедирування №011222 215 від 01.12.2022 року;

- рахунок - фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №2773 від 22.07.2024 року;

- рахунок - фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №2882 від 29.07.2024 року;

- довідку про транспортні витрати №2907/1 від 29.07.2024 року;

- автотранспортні накладні СМR №5187 від 29.07.2024 року;

- супровідний документ Т1 МRN 24РL322080NU6V0B63 від 26.07.2024 року;

- договір транспортної експедиції організації автомобільних перевезень вантажів №010223-1 від 01.02.2023 року;

- договір транспортної експедиції організації автомобільних перевезень вантажів №081222 від 08.12.2022 року;

- договір транспортної експедиції організації автомобільних перевезень вантажів №260724-1 від 26.07.2024 року.

Крім того, на вимоги Львівської митниці, товариством з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» додатково було надано: прайс-лист (інформація обмежена та персоніфікована); заявку до договору про перевезення; комерційну пропозицію; рахунки-проформи; договори про транспортне експедирування.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» надано всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, які необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.

Натомість, всупереч частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Умовами частини 2 статті 57 Митного кодексу України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

Частиною 8 статті 57 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд зазначає, що досліджені судом первинні документи, а також додатково подані позивачем до митного органу документи, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості Львівською митницею не доведена.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення митного органу є необґрунтованим, висновки відповідача базуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації.

З урахуванням наведеного вище, рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/800051/2 від 31 липня 2024 року, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія».

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 6782,35 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) АТ "Райффайзен Банк" №96 від 20 січня 2025 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» (код ЄДРПОУ 44811461) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 6782,35 грн. (шість тисяч сімсот вісімдесят дві гривні тридцять п`ять копійок).

Щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, у розмірі 8000,00 грн., суд виходить з наступного.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вичерпний перелік видів судових витрат.

Так, згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати по підготовці справи до розгляду.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами 1-7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

31 березня 2025 року на адресу суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» надійшло клопотання вх.№16635/25, в якому представник позивача просить стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» (код ЄДРПОУ 44811461) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.;

Представник позивача зазначив, що 06 липня 2023 року між позивачем та адвокатським об`єднанням «Смарт Юрист» було укладено договір про надання правової допомоги №259 відповідно до якого правова допомога надається адвокатами Адвокатського об`єднання Соколовим Дмитром Ігоровичем та ОСОБА_3 . Договором передбачено, що надана правова допомога оплачується в розмірах та на умовах погоджених сторонами в Додатках.

На виконання умов Договору, 06 січня 2025 року позивач та Адвокатське об`єднання уклали Додаток № 16 до Договору, відповідно до якого Адвокатське об`єднання на умовах Договору зобов`язується надати Позивачу наступні послуги з надання правової допомоги:

1. Підготовка та подача до Дніпровського окружного адміністративного суду адміністративного позову до Львівської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971343) про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/800051/2 від 31 липня 2024 року;

2. Супровід адвокатами Адвокатського об`єднання у суді першої інстанції справи за позовом КЛІЄНТА до Львівської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971343) про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/800051/2 від 31 липня 2024 року.

Вартість послуг за Додатком №16 до Договору складає 8 000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 Додатку №16 до договору клієнт, оплачує надані послуги з правничої допомоги після пред`явлення рахунку на оплату.

17 березня 2025 року адвокатське об`єднання «Смарт юрист» виставило позивачеві рахунок № 440 на оплату послуг, що передбачені Додатком №16 від 06.01.2025 до Договору.

27 березня 2025 року позивач сплатив Адвокатському об`єднанню «Смарт юрист» 8 000,00 грн. за послуги згідно договору №259 від 06 липня 2023 року та рахунку №440 від 17.03.2025 р., що підтверджується платіжною інструкцією №490.

Відповідно до частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

З огляду на положення частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

04 лютого 2025 року представник Львівської митниці у відзиві на позовну заяву вх.№5569/25 зазначив заперечення проти задоволення клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, зазначивши наступне.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно пункту 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України в разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача зазначив, що дана справа є справою незначної складності, містить один епізод спірних правовідносин. Обсяг матеріалів опрацьованих адвокатом, а саме документів, що подавалися декларантом позивача до митного оформлення є незначним.

Разом з тим, у позовній заяві адвокатом наведено норми права, що застосовуються до даних правовідносин, а висновки щодо застосування зазначених норм взяті з висновків судів у справах з аналогічним предметом спору, що в свою чергу вказує на відсутність необхідності значного часу для підготовки позовної заяви.

Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що сума витрат на надання правничої допомоги, яку заявляє представник позивача у позовній заяві до відшкодування, є завищеною.

Судом встановлено, що на підтвердження заявлених до стягнення сум витрат на правову допомогу, представником позивача надано:

- копію договору про надання правничої допомоги № 259 від 06 липня 2023 року;

- копію ордеру на надання правничої допомоги №1309803 від 14.08.2024 року;

- копію додатку №16 від 06 січня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 259 від 06 липня 2023 року;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3073 від 18.05.2016 року на ім`я ОСОБА_4 ;

- копію рахунку на оплату № 440 від 17 березня 2025 року;

- копію акту № 16 приймання-передачі наданих послуг від 17 березня 2025 року;

- копію звіту про надану правничу допомогу від 17 березня 2025 року;

- платіжну інструкцію №490 від 27 березня 2025 року на суму 8000,00 грн.

Як вбачається з наданих позивачем документів, витрати на професійну правову допомогу в цій справі позивачем та його представником оцінено в розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З урахуванням наданих доказів та заперечень представника відповідача, суд приходить до висновку, що понесені витрати позивача на правову допомогу адвоката є завищеними, а розмір витрат не співмірним зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а тому суд вважає за необхідне стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» (код ЄДРПОУ 44811461) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень нуль копійок).

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/800051/2 від 31 липня 2024 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» (код ЄДРПОУ 44811461) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6782,35 грн. (шість тисяч сімсот вісімдесят дві гривні тридцять п`ять копійок).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Перша українська виробнича компанія» (код ЄДРПОУ 44811461) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник