Рішення

від 09.04.2025 по справі 160/6264/25

НЕ ВКАЗАНО

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 рокуСправа №160/6264/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.04.2021 року по 05.02.2025 року;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 26.04.2021 року по 05.02.2025 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 26.04.2021 року по 05.02.2025 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003року №1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та сплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів на суму заборгованості частини недоотриманого грошового забезпечення з 26.04.2021 року по день фактичної виплати заборгованості.

Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.04.2021 року по 05.02.2025 року та протиправністю дій військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 26.04.2021 року по 05.02.2025 року

21.03.2025 року від представника військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представником відповідача зазначено наступне. позовній заяві позивач стверджує, що: «При виключенні його із списків військової частини НОМЕР_1 , відповідач протиправно, не в повному обсязі виплатив індексацію грошового забезпечення починаючи з 26.04.2021 року по 05.02.2025 року». Однак, до позовної заяви взагалі не додано жодних доказів, на підставі яких можна було б встановити наявність або відсутність цих обставин. Водночас, дане твердження позивача не відповідає дійсності, оскільки під час проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 протягом спірного періоду, за умови, що величина індексу споживчих цін перевищувала поріг індексації в розмірі 103 відсотка, йому нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення згідно вимог законодавства України, зокрема, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. На підтвердження такого, представник відповідача зазначив про надання до суду картки особового рахунку військовослужбовця, у яких міститься детальна інформація щодо нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення за період проходження ним військової служби у 2021-2025 роках, в тому числі й індексації грошового забезпечення. Таким чином, у даному випадку не вбачається протиправності дій військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному обсязі позивачу індексації грошового забезпечення за період з 26.04.2021 по 05.02.2025. Тому представник відповідача вважає, що позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню. До того ж, грошові доходи позивача не підлягали індексації у період з 01.01.2023 по 31.12.2023, тому протягом цього часу йому не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення. для вирішення питання про наявність підстав для здійснення перерахунку та доплати позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно визначити, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці такого підвищення. Так, останнього разу підвищення тарифних ставок (посадових окладів) військовослужбовців відбулося у березні 2018 року, а саме з 01.03.2018 дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Тому позивач матиме право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Буквальний спосіб тлумачення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 свідчить про те, що для їхнього застосування потрібно встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. При цьому, згідно доданих до позовної заяви матеріалів, позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 лише з 26.04.2021 по 05.02.2025. Тобто, за весь цей період йому нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення вже з урахуванням підвищення посадових окладів, яке відбулось у березні 2018 року, а розмір доходу до такого підвищення невідомий. Зважаючи на це, у військової частини НОМЕР_1 відсутня можливість визначити розмір підвищення доходу позивача шляхом розрахунку різниці між сумами грошового забезпечення в березні 2018 року та лютому 2018 року, що в свою чергу унеможливлює перевірку наявності підстав для врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення. Таким чином, не вбачається протиправності дій військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні та виплаті Позивачу індексації грошового забезпечення. Тому, підстави для зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 26.04.2021 по 05.02.2025, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 відсутні. Тож, позовні вимоги у частині: «Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та сплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів на суму заборгованості частини недоотриманого грошового забезпечення з 26.04.2021 року по день фактичної виплати заборгованості» також не підлягають задоволенню, як похідні від означених основних вимог.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025 року зазначена вище справа розподілена та 26.02.2025 року передана судді Пруднику С.В.

03.03.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 : письмові та вмотивовані пояснення щодо не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.04.2021 року по 05.02.2025 року та не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 26.04.2021 року по 05.02.2025 року. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 03.03.2025 року. Судом попереджено військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу тавинесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвалисуду.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 26.04.2021 року по 05.02.2025 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.02.2025 року №35, позивача було виключено із списків військової частини НОМЕР_1 .

Як зазначає позивач у поданій до суду позовній заяві, при виключенні його із списків військової частини НОМЕР_1 , відповідач протиправно, не в повному обсязі виплатив індексацію грошового забезпечення починаючи з 26.04.2021 року по 05.02.2025 року.

За період з 26.04.2021 року по 05.02.2025 року - під час обчислення індексації відповідачем не враховано вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведенняіндексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Крім того, позивач у поданій до суду позовній заяві зазначив, що проходячи військову службу в іншій військовій частині, ввн також зіткнувся з порушенням його законних прав щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, та був змушений звертатись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року у справі №160/17033/21 було визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_3 , щодо не вірного застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - грудень 2015 року при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 29.04.2013 р. по 28.02.2018 р. Зобов`язано військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року за період з 29.04.2013 р. по 28.02.2018р., з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач вважає, що військовою частиною НОМЕР_1 було порушено його права передбачені Конституцією України, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно достатті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII(далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частинами другою-третьоюстатті 9 Закону №2011-XII, до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

ПреамбулоюЗакону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII(далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цейЗаконвизначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановленихКонституцією Українигарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно достатті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-XIIвизначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннямистатті 4 Закону №1282-XIIвизначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону №1282-XIIвизначено, що у разі виникнення обставин, передбаченихстаттею 4 цього Законугрошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 3 частини першоїстатті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-IIIвизначено, щоЗаконами Україниз метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, що, згідно зіст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1078).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку, у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1078) він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції, яка діє з 15 березня 2018 року) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Тобто, він є базовим для обчислення індексу споживчих цін.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці 1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

При цьому, у разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим.

Згідно з постановою № 704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.

З огляду на зазначене, березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача та, відповідно, і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.

Тим часом, відповідно до абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21(з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі №420/6982/21з подібними правовідносинами, з урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

У цих справах Верховний Суд внаслідок системного і цільового способу тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дійшов висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців третього шостого пункту 5 Порядку № 1078, Верховний Суд зазначив, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу п`ятого пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Разом з тим, з вищеописаних доказів судом установлено, що у березні 2018 року позивач не перебував на військовій службі у відповідача.

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 26.04.2021 року по 05.02.2025 року.

Тобто, саме з квітня 2021 року позивач почав отримувати грошове забезпечення у у військовій частині НОМЕР_1 .

Разом з тим, необхідно враховувати, що визначальним для обчислення індексації різниці є встановлення моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, а не індивідуального збільшення посадового окладу працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі №560/13302/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 03 травня 2023 року у справі №160/10790/22, від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22, право на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині виникло саме у зв`язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01 березня 2018 року на підставі Постанови №704, та виходячи із приписів абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078, з березня 2018 року, останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку № 1078.

Натомість за обставин цієї справи посадовий оклад позивача, у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою № 704, яка вже діяла на момент призначення останнього у квітні 2021 року на посаду.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у позивача не виникло права для нарахування й виплати йому індексації різниці відповідно до приписів абзаців четвертого шостого пункту 5 Порядку № 1078.

Аналогічний за змістом правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постанові від 04.04.2024 року у справі №160/2481/23.

Відтак, позовні вимоги щодо визнати протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.04.2021 року по 05.02.2025 року, визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 26.04.2021 року по 05.02.2025 року; зобовязання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 26.04.2021 року по 05.02.2025 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003року №1078 не підлягають до задоволення.

Позовні вимоги щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та сплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів на суму заборгованості частини недоотриманого грошового забезпечення з 26.04.2021 року по день фактичної виплати заборгованості також не підлягають задоволенню, як похідні від вищезгаданих основних вимог.

Частиною першоюстатті 77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в порушення ч.2ст. 77 КАС Українидоведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами не спростовано правомірність виплати індексації грошового забезпечення, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до положеньст. 139 КАС Українипитання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник