Ухвала

від 09.04.2025 по справі 160/10056/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

09 квітня 2025 р.Справа № 160/10056/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТАГРО» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТАГРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення та листа, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТАГРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.03.2025 № 5921/04-36-04-13-24 про відмову у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2025;

- лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.03.2025 № 25502/6/0436-0413-21 в частині недійсності довідки щодо підтвердження Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТАГРО» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік від 07.03.2025 № 19577/6/04-36-04-13-21.

Одночасно з позовною заявою було подано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТАГРО» про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.03.2025 № 5921/04-36-04-13-24 про відмову у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2025 та листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.03.2025 року № 25502/6/0436-04-13-21 в частині недійсності довідки щодо підтвердження Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТАГРО» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік від 07.03.2025 № 19577/6/04-36-04-13-21.

Заяву обґрунтовано тим, що 07.03.2025 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було видано довідку № 19577/6/04-36-04-13-21 про те, що ТОВ «ІНВЕСТАГРО» зареєстроване в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник єдиного податку четвертої групи. 01.04.2025 позивач отримав оскаржувані у цій справі рішення та лист відповідача, які вважає протиправними, оскільки станом на 07.03.2025 ТОВ «ІНВЕСТАГРО» було зареєстровано як платник єдиного податку четвертої групи, та позбавлення такого статусу можливе у порядку анулювання реєстрації платника єдиного податку. Внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення та складення листа, в якому зазначено про недійсність довідки від 07.03.2025 № 19577/6/04-36-04-13-21, необхідним є надання коригувань статусу податкового обліку та наступної звітності та декларування, як особі, яка не має статусу платника єдиного податку четвертої групи. У разі поновлення порушених прав визнання протиправними оскаржуваних рішень, для повернення статусу платника єдиного податку четвертої групи необхідно зробити коригування, а діяльність, що проводилася та не обліковувалася як платником єдиного податку четвертої групи, до ухвалення остаточного рішення у справі, має бути переглянута та визнана як діяльність, що проводилася суб`єктом, який мав статус платника єдиного податку четвертої групи, але не обліковував та не оподатковував його відповідно до такого статусу. Якщо підприємство має статус платника єдиного податку четвертої групи, то сплату земельного податку за пайовиків (громадян, що здають землю в оренду підприємству) здійснює підприємство як податковий агент. У разі відсутності такого статусу земельний податок сплачують пайовики. У такому випадку обов`язок сплати земельного податку може змінюватися на користь громадян, а потім на користь підприємства. У разі відсутності реєстрації платником єдиного податку четвертої групи необхідно скласти уточнюючий розрахунок до загальної податкової декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок та звітної податкової декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, для анулювання податкового зобов`язання в сумі 421536,25 грн на 2025 рік, розрахованого відповідно до п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України. Крім того, у разі відсутності реєстрації платником єдиного податку четвертої групи товариству потрібно подавати податкову декларацію з рентної плати з додатком № 5 рентна плата за спеціальне використання води. Зазначені обставини істотно ускладнять дії з поновлення прав ТОВ «ІНВЕСТАГРО».

08.04.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло заперечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на заяву ТОВ «ІНВЕСТАГРО» про забезпечення позову, у якому зазначено, що позивачем не доведено наявності передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Незгода позивача з діями (рішеннями) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову у визначений позивачем спосіб, чим фактично буде вирішено спір по суті.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною четвертою статті 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.

До заяви про забезпечення позову додано копію рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 5921/04-36-04-13-24 від 21.03.2025 про відмову у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2025 ТОВ «ІНВЕСТАГРО» у зв`язку з порушенням платником п.п. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України (наявністю податкового боргу станом на 01.01.2025).

Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.03.2025 № 25502/6/0436-0413-21 повідомлено ТОВ «ІНВЕСТАГРО» про прийняття на підставі п. 299.6 ст. 299 Податкового кодексу України рішення про відмову у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи у зв`язку з невідповідністю ТОВ «ІНВЕСТАГРО» вимогам, встановленим ст. 291 цього Податкового кодексу України. Також листом повідомлено позивача про відмову у прийнятті зазначених у ньому податкових декларацій та зазначено, що довідку щодо підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік від 07.03.2025 № 19577/6/04-36-04-13-21 вважати недійсною.

Очевидна протиправність оскаржуваного рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування (прийнято неповноважним органом, з перевищенням наданих повноважень тощо). Позивач посилається на обставини невідповідності рішення вимогам законодавства, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та наявність яких має встановлюватися судом під час розгляду адміністративної справи та ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог.

Суд зазначає, що факт протиправності оскаржуваного рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 5921/04-36-04-13-24 від 21.03.2025 потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх доказів у справі.

Відповідно до п. 299.6 ст. 299 Податкового кодексу України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Зі змісту оскаржуваного рішення № 5921/04-36-04-13-24 від 21.03.2025 та доданих до позовної заяви матеріалів судом не встановлено очевидних ознак протиправності вказаного рішення та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням.

За визначенням, наведеним у п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.03.2025 № 25502/6/0436-0413-21 не є індивідуальним актом (рішенням) суб`єкта владних повноважень. Вказаним листом поінформовано позивача про прийняте рішення за результатами розгляду документів ТОВ «ІНВЕСТАГРО» щодо переходу на спрощену систему оподаткування, відмову у прийнятті податкових декларацій (вчинені дії) та про те, що довідка щодо підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік від 07.03.2025 № 19577/6/04-36-04-13-21 вважається недійсною.

У даному випадку, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову не призведе до ускладнення або унеможливлення його виконання, або ефективного захисту або поновлення прав або інтересів позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що доводи позивача, якими обґрунтовано заяву про забезпечення позову, не можуть бути підставою для забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 152, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТАГРО» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду у строки, визначені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Рянська