Рішення

від 08.04.2025 по справі 320/32420/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2025 року справа №320/32420/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАБАКО ДІМ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАБАКО ДІМ" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 23.05.2023 № 00357150901.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 відкрито спрощене провадження по справі без проведення судового засідання (суддя Харченко С.В.).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 суддю Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. було звільнено у зв`язку з поданням заяви про відставку, проведено повторний автоматизований розподіл справи №320/32420/23, за результатами якого, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 прийнято справу до провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач не погоджується з прийнятим рішенням та вказує на порушення процедури його прийняття, оскільки відповідачем безпідставно відмовлено та залишено без розгляду заперечення на акт перевірки з підстав порушення 10 денного терміну на їх подання. Стверджує, що заперечення на акт перевірки були подані своєчасно, однак протиправно не були розглянуті відповідачем. Відтак, процедура порушення прийняття податкового повідомлення-рішення є самостійною підставою для його скасування. Крім того, позивач зазначає, що контролюючим органом здійснено три перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України з одного і того ж питання, за результатами яких контролюючий орган дійшов протилежних висновків стосовно дотримання позивачем вимог законодавства України у відповідній сфері діяльності.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти позовних вимог. Зазначає про підстави проведення фактичної перевірки, вказує на встановлені порушення при перевірці, а також наголошує на коректності винесеного податкового повідомлення-рішення.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що ГУ ДПС у м. Києві не спростовує тверджень позивача, щодо права платника податків на розгляд заперечень, щодо порушення принципу «належного урядування» шляхом виправлення своїх помилок через притягнення платника до відповідальності за раніше не виявлене правопорушення, а також відповідачем не підтверджено факту наявності недостовірних відомостей.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі наказу від 21.04.2023 № 1701-п «Про призначення фактичної перевірки», Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАБАКО ДІМ" з питань дотримання вимог Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 481).

За результатами вказаної фактичної перевірки складено акт від 01.05.2023 №3166/Ж5/26-15-09-01/43873464 (далі Акт №3166).

Перевіркою встановлено невідповідність відомостей відображених у звітах про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за формою № 1-ОТ за травень місяць 2022 року, червень місяць 2022 року, липень місяць 2022 року, серпень місяць 2022 року, вересень місяць 2022 року, жовтень місяць 2022 року, листопад місяць 2022 року, грудень місяць 2022 року, січень місяць 2023 року, лютий місяць 2023 року, березень місяць 2023 року, чим порушено вимоги частини третьої статті 16 Закону № 481.

Акт № 31666 отримано представником ТОВ «ТАБАКО ДІМ» 02.05.2023, про що наявна розписка на останній сторінці цього акту.

Позивачем подано заперечення від 16.05.2023 № 16/05/2023-1 на акт № 31666. У запереченнях платником податків було заявлено бажання прийняти участь у розгляді заперечень та про обов`язок контролюючого органу повідомити про дату, час та місце їх розгляду.

Листом ГУ ДПС у м. Києві від 06.06.2023 № 22178/І/26-1509-01-07 повідомлено, що вказані заперечення залишено без розгляду у зв`язку із пропуском строку їх подання.

На підставі акту перевірки № 31666 винесено податкове повідомлення-рішення від 23.05.2023 № 00357150901 форми «С», яким позивачу донараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 187 000,00 грн.

На вищевказане ППР до ДПС України було подано скаргу від 13.06.2023 №13/06/2023-2, за результатом розгляду якої рішенням ДПС України від 16.08.2023 №22967/699-00-06-03-02-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 23.05.2023 № 00357150901 без змін.

При цьому, в податковому повідомленні-рішення зазначено, що заперечень та додаткових пояснень не було надано.

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним та безпідставним, прийнятим з порушенням процедури, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Приписами п.80.1 та 80.2 ст.80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Абзацами першим та другим п. 86.7 ст. 86 ПКУ визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п. п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ порядку, розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу (абзац перший п. п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ).

Відповідно до п.п.86.7.1 п.86.7 ст. 87 ПКУ акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно із п.п.86.7.2 п.86.7 ст. 87 ПКУ у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Відповідно до п.п.86.7.5 п.86.7 ст. 87 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.

Так, судом встановлено, що акт перевірки від 01.05.2023 № 31666/Ж5/26-15-09-01/43873464, отримано представником позивача 02.05.2023, що не заперечується відповідачем.

Отже, перебіг встановленого п. 86.7 ст. 86 ПК України десятиденного строку розпочинається з дня, наступного за днем отримання, тобто з 03.05.2023.

Суд звертає увагу, що враховуючи норми п.п.86.7.1 п.86.7 ст. 87 ПКУ, яким передбачено, що строк на подання заперечень обчислюється саме робочими днями, останнім днем десятиденного строку на подання заперечень згідно п. 86.7 ст. 86 ПК України було 16.05.2023.

Заперечення на акт перевірки надіслані на адресу контролюючого органу засобами поштового зв`язку 16.05.2023 (поштове відправлення № 0105494560573).

Суд зазначає, що ПК України процес прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень передбачає дотримання ним певної процедури та умов прийняття останніх.

Судом встановлено, що позивачем реалізовано своє право на подання заперечень на акт перевірки в межах строків, встановлених ПК України для їх подання.

Між тим, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, що підтверджують розгляд контролюючим органом заперечень на акт перевірки позивача в порядок та спосіб, встановлений ПК України.

Суд наголошує, що відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог не навів жодного спростування щодо доводів позивача в цій частині, обмежившись загальними нормами порядку призначення та проведення фактичної перевірки.

Підсумовуючи наведене суд констатує, що матеріали адміністративної справи не містять належних та достатніх доказів виконання відповідачем вимог пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України.

Так, прийнявши ППР без розгляду поданих в строк заперечень на акт перевірки, відповідач фактично нівелював право позивача на подання таких заперечень та врахування його позиції при прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Тобто, спірне рішення прийнято відповідачем з порушенням закону, а тому лише з цих підстав є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналогічну правову позицію щодо застосування пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України висловлено в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №826/3576/15, від 09.04.2019 у справі №826/19830/16, від 17.02.2020 у справі №808/7101/15, від 28.09.2020 у справі №520/2305/19, від 14.01.2021 у справі №808/9011/15.

Разом цим, суд додатково зазначає, що надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У справі, що розглядається, слід враховувати, що прийняття рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Лише їх дотримання може бути належною підставою для прийняття правомірного рішення. Невиконання вимог вищенаведених норм призводить до визнання такого спірного рішення незаконним та відсутності правових наслідків такого.

Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.10.2020 року у справі №814/4155/15, від 24.02.2022 у справі 560/8920/20.

Приймаючи до уваги те, що оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом без розгляду заперечень позивача на акт перевірки, суд вважає, що останнє є незаконним із відсутністю правових наслідків такого рішення.

При цьому, суд не досліджує наявність/відсутність порушення як такого, оскільки ГУ ДПС у м. Києві порушено процедуру прийняття податкового повідомлення-рішення, що, в свою чергу, є самостійною підставою для його скасування.

На додаток до викладеного, суд вважає за необхідне зауважити, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Щокін проти України» констатував наступне: закон має бути доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості і точності, порушує вимогу «якості закону». У разі ж коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для особи підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

За таких умов, зважаючи на принцип «якості закону» у поєднанні з пріоритетністю позиції платника податку у відносинах з контролюючими органами (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України) в аспекті наведених вище висновків ЄСПЛ, тлумачення контролюючим органом пункту 86.7 статті 86 ПК України у запропонований ними спосіб має несприятливий та обмежувальний наслідок для платника податків.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене та оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.05.2023 № 00357150901 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 2805,00 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 23.05.2023 № 00357150901.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАБАКО ДІМ" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2805,00 грн. (дві тисячі вісімсот п`ять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.