Рішення

від 31.03.2025 по справі 640/25559/19

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №640/25559/19

провадження № П/380/2143/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року

Зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Волявська В.С.,

за участю:

представника відповідача Засімчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія АНТЛІЯ» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія АНТЛІЯ» (місцезнаходження: вул.Зрошувальна, 7, м. Київ,02099; код ЄДРПОУ 38526951) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.12.2019 №1382615571, № 1372615571.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Тому Окружний адміністративний суд міста Києва супровідним листом від 23.02.2023 №03-19/14709/23 «Про скерування за належністю справи» на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ надіслав адміністративну справу №640/25559/19 до Київського окружного адміністративного суду. У подальшому Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав судові справи Львівському окружному адміністративному суду.

Справа надіслана Київським окружним адміністративним судом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 31.01.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №7868.

Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу №640/25559/19 передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Братичак У.В.

Ухвалою судді від 04.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/25559/19. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ТОВ «Інженерна компанія АНТЛІЯ» жодних вимог податкового законодавства, на які вказує відповідач, не порушувало, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які засвідчують реальність здійснюваних Товариством господарських операцій з контрагентами.

Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що Головним управлінням ДПС у місті Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інженерна компанія АНТЛІЯ» з метою дотримання вимог податкового законодавства України при визначені по взаємовідносинах з ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» (код 40553806) за травень 2017 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2017 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств та з ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС» (код 40028021) за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства.

Внаслідок проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем норм п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст. 44, пп.134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2016 та 2017 роки на суму 72 697 грн, в тому числі за: 2016 рік на суму 58 256 грн, 2017 рік на суму 14 441 гривня, а також п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету (ряд.18 Декларації) за травень 2017 року у сумі 16 045 гривень.

Повідомляє, що спірні податкові повідомлення-рішення приймалися відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, внаслідок виявлення під час перевірки порушення позивачем норм Податкового кодексу України, що виразилося у податковому обліку нереальних господарських операцій з контрагентами.

Враховуючи вищенаведене, просить відмовити у задоволенні позову.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій повторно викладено обґрунтування, наведені у позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити без участі сторони.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія АНТЛІЯ» (код ЄДРПОУ 38526951), зареєстроване як юридична особа, дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 26.12.2012, номер запису: 10651020000016646.

Видами діяльності підприємства є: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (основний); 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 25.29 Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури; 28.12 Виробництво гідравлічного та пневматичного устатковання; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідачем на підставі направлення від 28.10.2019 № 138/26-15-14-07-01-18, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, відповідно до підпункту п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 23.10.2019 № 2275, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНА КОМПАНІЯ АНТЛІЯ» (код 38526951) з метою дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «ІНЖЕНЕРНА КОМПАНІЯ АНТЛІЯ» (код 38526951) при визначені по взаємовідносинах з ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» (код 40553806) за травень 2017 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2017 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств та з ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС» (код 40028021) за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства.

Копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 23.10.2019 № 2275 вручено під розписку 28.10.2019 директору ТОВ «ІНЖЕНЕРНА КОМПАНІЯ АНТЛІЯ» Солодарю Василю Васильовичу.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 08.11.2019 № 43/26-15-05-07-01-10/38526951 та встановлено наступні порушення позивачем вимог ПК України:

1) п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст. 44, пп.134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 та 2017 роки на суму 72 697 грн, в тому числі за:

- 2016 рік на суму 58 256 грн;

- 2017 рік на суму 14 441 грн;

2) п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижена сума податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету (ряд.18 Декларації) за травень 2017 року у сумі 16 045 грн.

На підставі вищевказаного Акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 09.12.2019 №1382615571, яким збільшено ТОВ «ІНЖЕНЕРНА КОМПАНІЯ АНТЛІЯ» суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 24068,00 грн;

- від 09.12.2019 №1372615571, яким збільшено ТОВ «ІНЖЕНЕРНА КОМПАНІЯ АНТЛІЯ» суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 109046,00 грн.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2.); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4.); подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (підпункт 16.1.5.).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому, згідно з вимогами пунктів 44.3 та 44.4 статті 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

У свою чергу, відповідно до статей 19, 20 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, окрім іншого: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Контролюючі органи мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4 пункту 20.1); визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.19 пункту 20.1).

Згідно з пунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК України платниками податку на прибуток - резидентами є: суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

За приписами пунктів 137.1-137.3 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому пунктом 141.1 статті 141 цього Кодексу.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1 1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Згідно з підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість, є операції платників податку з, зокрема:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з, окрім іншого:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати витрати та податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, за приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.11. статті 201 Кодексу, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

При цьому, відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Отже, до уваги можуть братись лише ті первинні документи, які складені відповідно до норм закону та на підставі фактичного здійснення господарської операції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для формування витрат та податкового кредиту.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не придбавались/не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у платника податків права на формування витрат та відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування платником податку витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 03.09.2019 у справі №810/3790/17 вбачається, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами справи, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, на формування податкового обліку позивача, зокрема, мали вплив взаємовідносини з контрагентами ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС» та ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС».

Документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Інженерна компанія АНТЛІЯ» проводилася з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» (код 40553806) за травень 2017 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2017 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств та з ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС» (код 40028021) за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства.

Щодо доводів позивача про незаконність проведення перевірки в цілому, суд зазначає таке.

Документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України).

Таким чином, направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження є обов`язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.

Зазначені у підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України обставини є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому, факти, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин, платник податків зобов`язаний подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження, а у контролюючого органу є право на їх відповідну оцінку. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 340/553/22.

Так, судом з матеріалів справи встановлено, що відповідачем перед призначенням перевірки було надіслано позивачу лист №127405/10/26-15-14-07-01-15 від 05.07.2019 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС» за червень-серпень 2016 року та ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» за травень 2017 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності робіт, придбаних у ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС» та ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС», придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеними платниками податків.

Підставою для надіслання відповідного повідомлення контролюючим органом серед іншого зазначено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «ІНЖЕНЕРНА КОМПАНІЯ АНТЛІЯ» (код 38526951) даних податкового кредиту у загальній сумі 172554 грн по взаємовідносинах з ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС», що містяться у податковій декларації з ПДВ за червень 2016 року у сумі 32696 грн, за липень 2016 року у сумі 20429 грн, за серпень 2016 року у сумі 46317 грн, ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» за травень 2017 року у сумі 16045 грн та за 2016 рік за 2017 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств. Виявлені відповідачем факти також перелічені та повною мірою обґрунтовані у згаданому листі.

Водночас, у відповідь на повідомлення про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) позивачем надіслано контролюючому органу лист №303 від 22.07.2019, у якому останній фактично відмовився від надання відповідних пояснень та підтверджуючих документів.

Таким чином, за встановлених обставин та вказаного вище правового регулювання, суд дійшов висновку, що у відповідача були достатні правові підстави для призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІНЖЕНЕРНА КОМПАНІЯ АНТЛІЯ», а доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.

Щодо господарських правовідносин позивача з ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС».

Так, в ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що між ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС», в особі директора Бабича Валентина Валентиновича (надалі Виконавець) та ТОВ «Інженерна компанія АНТЛІЯ», в особі директора Солодара Василя Васильовича (надалі Замовник), укладено договір про надання послуг від 01.05.2016 №10-05/16.

Відповідно до умов цього договору, Виконавець зобов`язується в строки та на умовах, викладених в цьому договорі, надати послуги з монтажу, збірки шаф керування пусконалагоджувальних робіт, введення в експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання та системи водопідготовки (далі Роботи) згідно рахунків-фактур, які є його невід`ємною частиною.

Замовник зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити вартість робіт відповідно до умов даного договору.

На виконання умов договору Виконавцем були виписані рахунки на оплату послуг та сторонами договору були підписані акти надання послуг. Акти наданих послуг № 604 дата виписки 30.09.2016, № 755 дата виписки 08.08.2016, № 756 дата виписки 31.08.2016, № 757 дата виписки 31.08.16, № 909 дата виписки 12. 09.2016, №909 дата виписки 12. 09.2016, №498 дата виписки 31.10.2016. Акти надання послуг, виконання робіт затверджено і підписано зі сторони виконавця від імені Бабича Валентина Валентиновича, зі сторони покупця ОСОБА_1 та скріплені печатками сторін.

ТОВ «Інженерна компанія АНТЛІЯ» перераховано ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС» грошові кошти (у перевіреному періоді за отримані товари/послуги, а також здійснено авансовані платежі) всього на суму 277900,00 грн.

Інших документів, що безпосередньо стосуються взаємовідносин ТОВ «ІК АНТЛІЯ» із ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС» (окрім оборотно-сальдових відомостей по рахунках 631, 281та карток по цих рахунках ТОВ «ІК АНТЛЯ» по зазначеному контрагенту-постачальнику) до перевірки не надано.

ТОВ «ІК АНТЛІЯ» взаємовідносини із ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС» відображало на рахунку 631.

В бухгалтерському обліку по рахунку 631 по контрагенту ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС» у ТОВ «ІК АНТЛЯ» була дебіторська заборгованість у сумі 110471,00 гривня.

Обороти за перевірений період із ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС» по дебету рахунку 631 становлять 277 900,00 грн, по кредиту рахунку 631 становлять 388 371,00 грн.

Господарські операції в періоді з 30.07.2016 по 31.12.2016 відображено наступними бухгалтерськими проводками:

Дт. 902 Кт. 631 - 10 883,33 грн. (списання на собівартість пусконалагоджувальних робіт насосної установки АНТ-Модуль - 3 MHI404/COR-ACS, введення обладнання в експлуатацію 4SR4/35-PD та діагностики насосного обладнання);

Дт. 903 Кт. 631 - 311 559,17 грн. (списання на собівартість реалізованих робіт і послуг пусконалагоджувальних робіт насосних установок, пусконалагоджувальних робіт ІТП, монтажу насосних установок, виготовлення модуля опалення, виготовлення модуля ГВП);

Дт. 84 Кт. 631 - 1 200,00 грн. (списання на інші операційні витрати пусконалагоджувальних робіт MV1204-1/16/Е/3-400-50-2 насосу багатоступневого для водопостачання);

Дт. 6442 Кт. 631 - 41666,67 грн. (відображено податковий кредит з ПДВ при придбанні товарів/послуг);

Дт. 631 Кт. 311 - 277 900,00 грн. (оплата за товари/послуги, в тому числі авансові платежі).

Під час перевірки ТОВ «ІК АНТЛЯ» не надавалась інформація та відповідні документи щодо подальшого використання у фінансово-господарській діяльності отриманих від ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС» товарів та послуг.

Станом на 31.12.2016 згідно картки рахунку бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з постачальника та підрядниками» у ТОВ «ІК АНТЛЯ» по контрагенту ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКЕ» відсутня кредиторська/дебіторська заборгованість за виконані роботи, надані послуги.

На спростування висновків податкового органу, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та підтвердження реальності взаємовідносин зі вказаним вище контрагентом, позивачем надані суду наступні документи у копіях: договір надання послуг від 01.05.2016 № 10-05/16, рахунки на оплату, акти звірки взаєморозрахунків, акти надання послуг, виписки по рахунку, оборотно-сальдові відомості.

Разом з тим, вищенаведені первинні документи, виписані на адресу позивача від імені ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС», підписані директором ОСОБА_2 , якого вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 03.04.2018 у справі №760/20771/17 в рамках кримінального провадження №32017000000000055, визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205-1 та частиною першою статті 205 КК України (фіктивне підприємництво; підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців). Встановлено, що ОСОБА_2 своїми діями, які виразились у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 205 КК України.

Вказаним вище вироком Солом`янського районного суду м. Києва відносно засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «Профбудкомплекс» ОСОБА_2 , встановлено, що невстановлені слідством особи, які діяли за попередньою змовою з ОСОБА_2 в період з 21.04.2016 по 30.12.2016, при невстановлених у ході досудового розслідування обставинах, з використанням банківської системи «Клієнт - Банк» сприяли перерахуванню грошових коштів, які надходили від підприємств реального сектору економіки на банківські рахунки ТОВ «Профбудкомплекс» та ТОВ «Т.Д.В. Компані», з метою подальшого переведення у готівку та ухилення від сплати податків, оскільки вказані операції не відображалися в документах податкової звітності.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, в групі осіб за попередньою змовою, перебуваючи на території м. Києва, у період 2016 року створив шляхом реєстрації суб`єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) ТОВ «Профбудкомплекс» (код 40028021) та ТОВ «Т.Д.В. Компані» (код за 37441275), реквізити та рахунки якого використовувались для прикриття незаконної діяльності, що полягає у безпідставному переведенні безготівкових коштів у готівку.

27.09.2017 між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Ватутіним О.М. та обвинуваченим ОСОБА_2 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з вказаною угодою ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1 та ч. 1 ст. 205 КК України.

За приписами частини шостої статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вказане свідчить про те, що первинні документи від імені контрагента, виписані на адресу позивача, не відповідають вимогам Кодексу та Закону № 996-XIV щодо їх законності, а також свідчить про відсутність правових підстав вважати їх належними первинними документами, що підтверджують факт реального вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС», рахунки та документи якого використовувались лише для прикриття незаконної діяльності.

Крім того, контролюючим органом також враховано, що за результатами аналізу баз даних ДПС України, даних податкової звітності ТОВ «Профбудкомплекс» та інформації з зовнішніх джерел - остання звітність з податку на додану вартість подана за вересень 2016 року, починаючи з жовтня 2016 до контролюючих органів звітність не подавалась.

Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік (та декларації з податку на прибуток за 2016 рік до контролюючих органів ТОВ «Профбудкомплекс» не подавались.

Розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), ТОВ «Профбудкомплекс» до контролюючих органів за 2016 не подано.

Свідоцтво платника ПДВ від 01.04.2016 № 200255096 анульовано 14.03.2019 за рішенням контролюючого органу по причині 39 - вiдсутнiсть поставок та ненадання декларацiй.

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Профбудкомплекс» (код 40028021) протягом 2016 року документально оформлено придбання наступних товарів (робіт, послуг): маркетингові та консультаційні послуги, лампи, труби, крани, транспортні послуги з доставки продукції, маркетингові послуги, виконання комплексу електромонтажних робіт, планово-періодичне обслуговування базових станцій, алкогольні напої, продукти харчування, моторні мастила, будівельні матеріали та інші.

За даними ЄРПН одночасно протягом 2016 року ТОВ «Профбудкомплекс» (код 40028021) мало взаємовідносини з 197 контрагентами та здійснювало продаж товарів, робіт, послуг: газоблок 600х200х200 D500 B 2,5 G S1, оздоблення фасаду з утепленням стін на об`єкті: «Військове містечко № 252, будівля № 63», модернізація екранованої структурованої мережі 3-го поверху у приміщенні ГО ПАТ «ПроКредит Банк» за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 107 А, діагностика насосного обладнання, будівельні роботи по Договору 12/04Д від 12.04.2016, інформаційні послуги та інші, крім робіт і послуг пусконалагоджувальних робіт насосних установок, пусконалагоджувальних робіт ІТП, монтажу насосних установок, виготовлення модуля опалення, виготовлення модуля ГВП.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується доводами відповідача про те, що здійснення операцій такого обсягу за короткий проміжок часу не є можливим за відсутності трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення діяльності, що свідчить про діяльність товариства спрямованої на здійснення господарської діяльності без настання правових наслідків, для забезпечення податкової вигоди третіх осіб шляхом формального оформлення первинних документів.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд не вбачає реальності фактичного здійснення операцій між позивачем та ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС».

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС».

Між ТОВ «ІК АНТЛІЯ», в особі директора Солодара Василя Васильовича (надалі Замовник) та ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» (код 40553806), в особі директора Поплавського Володимира Володимировича (надалі Виконавець), укладено договір про надання послуг від 01.05.2017 №02-05/17.

Відповідно до умов вказаного договору, Виконавець зобов`язується в строки та на умовах, викладених в цьому договорі, надати послуги з монтажу, ремонту, збірки шаф керування, насосних установок, систем автоматизації та управління ІТП, пусконалагоджувальних робіт, введення в експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання та системи водопідготовки, виготовлення модулів опалення, системи підпитки опалення та ГВП (далі - Роботи) згідно рахунків-фактур, які є його невід?ємною частиною.

Замовник зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити вартість робіт відповідно до умов даного договору.

Номенклатура, кількість, ціна, загальна вартість робіт - визначена у рахунках-фактурах.

Ціна, умови оплати та терміни надання Робіт визначаються на основі рахунків-фактур, які є невід?ємною частиною цього договору.

Відповідно до вимог цього договору отримання Замовником Робіт здійснюється згідно актів виконаних робіт, оформлених Виконавцем. Підпис Замовника у актах виконаних Робіт є підставою вважати, що Замовник отримав Роботи в повному обсязі та належної якості.

Даний договір підписано зі сторони Замовника директором Солодарем Василем Васильовичем та скріплено відбитком печатки ТОВ «ІК АНТЛІЯ», зі сторони Виконавця директором Поплавським Володимиром Володимировичем та скріплено відбитком печатки ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» (код 40553806).

На виконання умов договору Виконавцем були виписані рахунки на оплату послуг та сторонами договору були підписані акти надання послуг, а саме: № 258 дата виписки 31.05.2017.

Рахунок на оплату має відбиток печатки ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» та підписані від імені директора ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» невстановленою особою (відсутнє прізвище та ініціали). Акти надання послуг, виконання робіт затверджено і підписано зі сторони виконавця Поплавським Володимиром Володимировичем, зі сторони покупця ОСОБА_1 та скріплені печатками сторін.

ТОВ «ІК АНТЛІЯ» перераховано ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» грошові кошти (у перевіреному періоді за отримані товари/послуги, а також здійснено авансові платежі на загальну суму 43959,37 грн.

Інших документів, що безпосередньо стосуються взаємовідносин ТОВ «ІК АНТЛІЯ» із ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» (окрім оборотно-сальдових відомостей по рахунках 631, 281 та карток по цих рахунках ТОВ «ІК АНТЛІЯ» по зазначеному контрагенту постачальнику) до перевірки не надано.

ТОВ «ІК АНТЛІЯ» взаємовідносини із ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» відображало на рахунку 631.

Обороти за перевірений період із ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» по дебету рахунку 631 становлять 96271,52 грн, по кредиту рахунку 631 становлять 43 959,37 грн.

Господарські операції відображено наступними бухгалтерськими проводками:

Дт. 902 Кт. 631 - 80226,27 грн (списання на собівартість робіт по зборці та ввід в експлуатацію насосних установок згідно договору №02-05/17 від 01.05.2017);

Дт. 6442 Кг. 631 - 16045,25 грн (відображено податковий кредит з ПДВ при придбанні товарів/послуг);

Дт. 631 Кт. 311 - 43 959,37 грн (відображена оплата за роботи/послуги по договору №02-05/17 від 01.05.2017, по договору №02-05/17 від 01.05.2017).

Під час перевірки ТОВ «ІК АНТЛІЯ» не надавалась інформація та відповідні документи щодо подальшого використання у фінансово-господарській діяльності отриманих від ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» робіт та послуг.

Станом на 31.12.2017 згідно картки рахунку бухгалтерського обліку по рахунку 631 «Розрахунки з постачальника та підрядниками» у ТОВ «ІК АНТЛЯ» по контрагенту ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» обліковується кредиторська заборгованість за виконані роботи, надані послуги у сумі 52 312,15 грн.

Крім цього, за травень 2017 року ТОВ «ІК АНТЛІЯ» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 108 100 гривень.

Перевіркою встановлено, що у перевіреному періоді відбувалися взаємовідносини ТОВ «ІК АНТЛІЯ» із ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» (код 40553806) за травень 2017 року на загальну суму 96 271,52 грн, в тому числі: без ПДВ 80 226,27 грн, ПДВ 16 045,25 грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за травень 2017 року встановлено його завищення у сумі 16 045 гривень.

ТОВ «ІК АНТЛІЯ» отримано від ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» податкову накладну, а саме: ПН № 113 дата виписки 31.05.2017. Податкова накладна зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних та підписана від імені директора ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» за травень 2017 року Поплавським Володимиром Володимировичем.

На спростування висновків податкового органу, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та підтвердження реальності взаємовідносин зі вказаним вище контрагентом, позивачем надані суду наступні документи у копіях: договір надання послуг від 01.05.2017 № 02-05/17, рахунок на оплату, акт надання послуг.

Разом з тим, вищенаведені первинні документи, виписані на адресу позивача від імені ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС», свідоцтво з ПДВ якого анульоване 30.05.2018 в зв`язку з відсутністю поставок та ненаданням декларацiй.

За результатами аналізу поданої звітності встановлено, що господарська діяльність ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме:

- остання звітність з податку на додану вартість подана 19.05.2017 за квітень 2017 року, починаючи з травня 2017 податкову звітність до органів ДФС не подавало і не подає;

- за 2016 та 2017 роки Декларація з податку на прибуток та фінансовий звіт до ДПІ за місцем обліку не подано. Таким чином, неможливо встановити наявність основних засобів для здійснення господарських операцій.

Розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» до контролюючих органів за 2017 не подано.

- Директор/засновник в період взаємовідносин ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 03.01.2017 по 18.12.2018 (відповідно до ІТС «Податковий блок»;

- Директор/засновник в період взаємовідносин ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 18.12.2018 по даний час (відповідно до ІТС «Податковий блок»).

Відсутність факту виплати заробітної плати та/або винагороди за договорами ЦПХ, свідчить і про відсутність у ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» (код 40553806) трудових ресурсів необхідних для постачання товарів, що згідно до наданих для перевірки документів реалізовані ТОВ «ІК АНТЛІЯ» у періоді травень 2017 року.

Відповідно до інформації, що міститься у базах даних органів державної фіскальної служби, з моменту державної реєстрації до 31.12.2017 ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» не нараховувало та відповідно не сплачувало до бюджету податки і збори пов`язані із нарахуванням та виплатою заробітної плати та/або винагороди за договорами ЦПХ, а саме:

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, iз доходів платника податку у вигляді з/п (код 11010400);

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, iз доходів платника податків інших ніж з/п (код 11010100);

- військового збору (код 11011000).

Під час досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 15.01.2018 до ЄРДР за № 32018090000000002, допитано (протокол допиту від 02.04.2018) ОСОБА_3 засновника, керівника та головного бухгалтера ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» (код 40553806), який надав покази, що ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» зареєстрував за грошову винагороду на прохання знайомого. Особисто підприємницької діяльності не вів, тільки підписав документи на реєстрацію підприємства (не читаючи їх). Договорів на придбання та реалізацію ТМЦ, робіт, послуг, особисто не укладав та не підписував.

Всі первинні документи від імені ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» (код 40553806) підписано від імені громадянина ОСОБА_3 , що значився на момент взаємовідносин з ТОВ «ІК АНТЛІЯ» керівником вказаного товариства.

Згідно з протоколу допиту свідка ОСОБА_3 вбачається, що такий не мав жодного відношення до створення та діяльності ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС», та надав пояснення, що жодного відношення до діяльності вказаного товариства не має.

Таким чином, неможливо встановити осіб, які могли здійснювати фінансово-господарську діяльність на імені ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС».

Перевіркою досліджені питання фактичного виконання робіт/надання послуг ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» для ТОВ «ІК АНТЛІЯ», а також можливості придбання таких робіт/послуг вказаним контрагентом для подальшого їх продажу ТОВ «ІК АНТЛІЯ», та встановлено наступне.

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» протягом травня 2017 року документально оформлено придбання наступних товарів (робіт, послуг): мармурові сляби поліровані Rosaline 30 mm, плити мармурові поліровані Verde Gvatemala 20мм, плитка мармурова Crema Vision300*600*20 мм, плитка мармурова Emperador 300*600*20 мм, плитка мармурова Rosaline 300*600*20 мм, мармурові сляби поліровані Forest green 20 mm, штукатурка МП-75 для машинного нанесення 30кг (Солєдар), грунтівка Бетоконтакт 20кг, грунтівка Грундірміттель 5кг, шпаклівка Мульти-Фініш 25кг, штукатурка МП-75 для машинного нанесення 30кг (Солєдар), килими та килимове покриття, тpуба Rozma composite PPR/AL/PPR PN 20 20, тpуба Rozma composite PPR/AL/PPR PN 20 32, труба GF 20, труба GF 32, колiно 50/90", муфта 75, муфта 90, муфта перехідна 75х32, муфта перехідна 90х40, муфта перехідна 90х50, муфта перехідна 90х63, трійник 90, тpійник 40/25/40, трійник перехідний 75х40, муфта РH 20х1/2', муфта РH 25х1/2', муфта РЗ 32х1', муфта з НГ 20х1/2, муфта з НГ 25х3/4, муфта РВ 50х1-1/2', штукатурка Ротбанд 30 кг, пол лам. Kronopol Ferrum Sigma WS 32 кл. 8 мм дуб Ларіса (2,397 м2), шифер плоский 3,0х1,5х10, Platinium Mars 32 кл. 10 мм Горіх Арес (1,864м2), шпаклівка НР Фініш 25кг, що мають код УКТЗЕД.

Крім того, за даними ЄРПН одночасно протягом травня 2017 року ТОВ «ПРОМ ІМПОРТ ЛАОС» здійснювало продаж товарів, робіт, послуг (відновлювальний ремонт виробу: Proccesor XS-950 for TCAS (процесор (XS-950) для системи повітряної безпеки повітряного судна) Серійний №XSE07238, комплекти заготовки піддонів в асортименті, піддони дерев`яні в асортименті, дошка обр. 22 мм хв.порід, ремінь полікліновий, генератор КАМАЗ, МАЗ 28В 60А (вир-во БАТЭ), дизпаливо, комплекти ксенонового світла в асортименті, комплект ламп Philips LongLife Eco H11, мотузка альп. в асортименті, карабіни стальні в асортименті, страхова система "Промальп", болт закладний у сборі, болт клемний у сборі, прокладка ЦП та ОП, шпала дерев`яна старопридатна, демонтаж/монтаж теплових завіс, пусконалагоджувальні роботи, кабель в асортименті, послуги консультаційні щодо господарської дільності, сверла в асортименті, фрези в асортименті, плашки та метчики в асортименті, пневмосвердлильна машина ІП-1027, пневморізьбозавертна машина РЗМП 22-8-160, пояс монтажника страхувальний, влаштування металокаркасу та сандвіч-панелей цеху листового тіста, ввід в експлуатацію насосу КНС на базі 2-х насосів PRO V05DA, ввід в експлуатацію насосу 4SR12/29-PD, ввід в експлуатацію насосу MVI807-1/16/E/3-400-50-2 насос "WILO" багатоступеневий для водопостачання, ввід в експлуатацію насосу HELIX FIRST V2205-5/16/E/S/400-50 насос "WILO" багатоступеневий для водопостачання та інші товари та роботи (послуги), крім робіт по зборці та ввід експлуатацію насосних установок.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується доводами відповідача про те, що здійснення операцій такого обсягу за короткий проміжок часу не є можливим за відсутності трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення діяльності, що свідчить про діяльність товариства спрямованої на здійснення господарської діяльності без настання правових наслідків, для забезпечення податкової вигоди третіх осіб шляхом формального оформлення первинних документів.

Документи, що свідчили б про можливість залучення субпідрядників для виконання даних робіт, у т.ч. письмові дозволи (погодження) від замовників робіт на залучення третіх осіб для їх виконання, для перевірки не надані. Участь у виконанні робіт третіх осіб не підтверджена первинними документами.

Враховуючи об`єми задекларованих операцій, різноплановість проданих робіт/товарів, відсутності достатньої кількості трудових ресурсів для виконання операцій, встановлено неможливість здійснення операцій, що задекларовані у податковій звітності. Все це свідчить про документальне оформлення операцій при їх фактичному невиконанні.

Таким чином, контролюючим органом під час здійснення перевірки правомірно були встановлені обставини, які у сукупності свідчать про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Пром Імпорт Лаос».

Фактично ТОВ «Інженерна компанія Антлія» було проведено господарські операції з контрагентом-постачальником шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цим контрагентом.

Порушення по взаємовідносинах з ТОВ «Профбудкомплекс» та ТОВ «Пром Імпорт Лаос» вплинули на визначення об`єкта оподаткування з податку на додану вартість.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол допиту свідка є джерелом доказів, у розумінні статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, яке підлягає обов`язковій оцінці судом у сукупності, разом з іншими доказами, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналогічну позицію підтримано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.12.2018 у справі №814/4261/15 (адміністративне провадження №К/9901/27373/18), у якій зазначено, що «…для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивачем податковий кредит сформований на підставі податкових накладних підписаних від імені ТОВ «Прод-Тор» ОСОБА_3. У протоколі допиту ОСОБА_3, значиться, що останній заперечує свою участь у створенні та діяльності ТОВ «Прод-Тор» та вказує, що первинних документів не підписував та інформацією стосовно цього підприємства не володіє».

Відповідно правову позицію також підтримав Верховний Суд в постанові від 25.08.2022 у справі № 826/16217/18, зазначивши, що «..судами попередніх інстанцій, окрім вироку у справі № 757/26000/17-к, не досліджено та не встановлено обставини встановлені у кримінальних провадженнях, не з`ясовано чи були допитані свідки щодо причетності до ведення господарської діяльності від імені цього підприємства, не досліджено наявність або відсутність вироків у кримінальних провадженнях зазначених у акті перевірки, а також не досліджено які посадові особи підписували первинні документи за відповідними господарськими відносинами».

При цьому суд зазначає, що платник податків повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

Несприятливі наслідки недостатньої бережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин.

Наведена позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 14.03.2019 у справі № 825/2042/14 та від 14.03.2019 у справі № 808/2159/17.

Окрім того, як зазначив Верховний Суд в постанові від 29.03.2017 у справі №826/11082/14, первинні документи, які стали підставою для формування суб`єктом господарювання податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту є безпідставними.

У постанові від 14.03.2017 у справі №826/757/13 Верховний Суд вказав, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

У рішенні від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670 Верховний Суд констатував, що первинні документи є неналежними, адже підписані особою, яка значилась директором товариства, проте фактично ніякого відношення до діяльності товариства не мала, що встановлено в межах розслідування кримінальної справи за фактом вчинення злочинів, передбачених частиною другою статті 205, частинами першою та третьою статті 358 Кримінального кодексу України.

Таким чином, враховуючи також вищезгадані правові позиції Верховного Суду, слід дійти висновку, що інформація, щодо контрагентів ТОВ «Профбудкомплекс» та «Пром Імпорт Ларс» свідчить про неможливість вчинення господарських операцій з ТОВ «ІК Антлія» у перевіреному періоді та те, що виписані первинні бухгалтерські документи не відповідають вимогам частини другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і не можуть приймати участі у податковому обліку, і як наслідок надавати право на формування податкового кредиту, тому що є такими, що складені з порушенням ст. 201 ПК України.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими ПК України у взаємозв`язку з положеннями Закону №996-XIV пов`язує виникнення у позивача права на податковий облік витрат та податковий кредит, тож судом не встановлено підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень відповідача.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані сторонами, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 07.04.2025.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна