Рішення

від 08.04.2025 по справі 460/15900/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 квітня 2025 року м. РівнеСправа №460/15900/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи за позовом:

ОСОБА_1 доРівненського обласного центру медико-соціальної експертизи, Комунального підприємства "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" Рівненської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи (далі Рівненський ОЦМСЕ, відповідач-1), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення щодо встановлення позивачу ІІ групи інвалідності на строк до 01.12.2025; зобов`язати встановити позивачу ІІ групу інвалідності без зазначення строку повторного огляду (безстроково) з дня його огляду та встановлення йому інвалідності відповідно до положень статті 7 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 14.11.2024 (дата огляду 21.11.2024) після проходження повторного огляду позивачу встановлена друга група інвалідності, захворювання, так пов`язане із захистом Батьківщини (з розладами психіки та внутрішніх органів), яка встановлена на строк до 01.12.2025. В свою чергу, як вбачається з довідки Комунального підприємства Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення Рівненської обласної ради від 04.07.2024 № 2402, визначено, що вiдповiдно до Міжнародної класифікації хвороб-10, дiагноз F-60.3 Емоцiйно нестiйкий розлад особистостi є тяжким порушення характерологічної конституції та поведiнкових тенденцiй iндивiда, що не є прямими наслiдками захворювання, травми чи iншого гострого ураження головною мозку або iнших психiчних порушень. Ступінь втрати органом його функцій належить до компетенції медико-соціальної експертної комісії. При цьому, згідно з отриманим роз`ясненням Департаменту цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації від 14.10.2024 № 577/04-16/Б, щодо звернення до Міністерства охорони здоров`я України стосовно наявності тимчасової чи стійкої втрати працездатності з приводу наявних захворювань дiагнози F60.3 та F06.6 є стiйкими та необоротними розладами психiки. Отже, враховуючи вимоги статті 7 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні, медичні показники та обставини отриманого позивачем захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини, Рівненська міжрайонна спеціалізована психоневрологічна медико-соціальна експертна комісія Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи повинна була врахувати повну стійку втрату органом його функцій, що призвело до інвалідності, та встановити групу інвалідності без зазначення строку повторного огляду (безстроково). Таким чином, МСЕК Рівненського ОЦМСЕ повинна була врахувати положення статті 7 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні, щодо встановлення групи інвалідності особам, захворювання яких пов`язане з захистом Батьківщини, та наявного встановленого діагнозу: емоційно нестійкий розлад особистості F 60.3 (з розладами психіки), органічно емоційний-лабільний розлад F 06.6, посттравматичний стресовий розлад F 43.1 з супутніми захворюваннями, відповідно до якого настала повна стійка втрата органом його функцій, що призвело до інвалідності, та встановити групу інвалідності без зазначення строку повторного огляду, тобто безстроково так як наявні дiагнози F60.3 та F06.6 є стiйкими та необоротними розладами психiки. Позивач вважає, що суд вправі вирішити питання встановлення йому групи інвалідності без зазначення строку повторного огляду, тобто безстроково, так як питання визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності вже вирішено повноваженнями відповідної комісій та не вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань.

Ухвалою від 03.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, позивачу поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з цим позовом та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу відповіді на відзив.

Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зазначив, що позивач невірно трактує статтю 7 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні, оскільки відповідно до ч. 16 ст. 7 вказаного Закону визначено, що особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково). Особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи... Зауважив, що діагноз ОСОБА_1 : Емоційно-нестійкий розлад особистості, різко виражений зі схильністю до патологічних реакцій, стан декомпенсації не дає підстав для застосування норм статті 7 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні. Що стосується критеріїв встановлення групи інвалідності довічно, то вони містяться у постанові Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 10 Про затвердження переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду, однак діагноз ОСОБА_1 не значиться у переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів та систем організму..., зазначених у постанові Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 10. Разом з тим, при проведенні медико-соціальної експертизи, Рівненська міжрайонна спеціалізована психоневрологічна МСЕК керувалася також постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 Питання медико-соціальної експертизи; Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом МОЗ України від 05.09.2011 № 561, постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 10 Про затвердження переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду, ст.7 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні тощо. Таким чином, Рівненська міжрайонна спеціалізована психоневрологічна МСЕК визнала ОСОБА_1 особою з інвалідністю другої групи терміном до 01.12.2025 в законний спосіб, відповідно до чинного законодавства, з врахуванням усіх фактів, що мають значення для винесення експертного рішення. Отже, твердження ОСОБА_1 щодо неправомірності винесеного рішення Рівненською міжрайонною спеціалізованою психоневрологічною МСЕК є законодавчо необґрунтованим, а лише його припущенням. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою від 22.01.2025 залучено до участі у справі як другого відповідача Комунальне підприємство Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення Рівненської обласної ради (далі КП Рівненський ОЦПЗН, відповідач-2). Встановлено відповідачу-2 строк для подання відзиву.

Відповідач-2 подав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог та повністю підтримав позицію відповідача-1. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Встановлені судом обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до довідки від 05.04.2023 №5612-5002691683 взятий на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 11).

З 01.03.2022 проходив військову службу в Збройних Силах України по мобілізації та 18.02.2023 звільнений в запас відповідно до пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу за пунктом б (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку), що підтверджується записами військового квитка НОМЕР_1 (а.с. 18-25).

В січні 2023 року військово-лікарською комісією КЗ Рівненський ОЦПЗН на підставі статті 18а графи ІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військової служби (а.с. 28-29).

Згідно з витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань від 28.05.2023 № 1399 захворювання солдата ОСОБА_1 , 1980 року народження: Емоційно нестійкий розлад особистості, різко виражений зі схильністю до патологічних реакцій, стан декомпенсації, що підтверджується військово-обліковою та медичною документацією ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ (а.с. 30).

21.06.2023 позивачу з 19.06.2023 встановлено третю групу інвалідності на строк до 01.07.2024, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 21.06.2023 серія 12ААГ № 278482, підстава видачі довідки: акт огляду МСЕК № 13 (а.с. 31-32).

13.06.2024 після проходження повторного огляду позивачу з 10.06.2024 встановлено третю групу інвалідності на строк до 01.07.2025, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 13.06.2024 серія 12ААГ № 905389, підстава видачі довідки: акт огляду МСЕК № 777 (а.с. 36-37).

14.11.2024 у зв`язку з погіршенням стану здоров`я позивач звернувся до Рівненської міжрайонної спеціалізованої психоневрологічної медико-соціальної експертної комісії Рівненського ОЦМСЕ із заявою про проведення дострокового переогляду комісією МСЕК (а.с. 40-41).

21.11.2024 після проходження повторного огляду позивачу з 14.11.2024 встановлено другу групу інвалідності на строк до 01.12.2025, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 21.11.2024 серія 12ААГ № 912159, згідно з якою причина інвалідності: захворювання, Так, пов`язане із захистом Батьківщини (з розладами психіки та внутрішніх органів); підстава видачі довідки: акт огляду МСЕК № 1308 (а.с. 38-39).

На запит позивача КП Рівненський ОЦПЗН видано довідку від 04.07.2024 № 2402, якою повідомлено, що вiдповiдно до Мiжнародної класифікації хвороб-10, дiагноз F-60.3 Емоцiйно нестiйкий розлад особистостi є тяжким порушення характерологічної конституції та поведiнкових тенденцiй iндивiда, що не є прямими наслiдками захворювання, травми чи iншого гострого ураження головною мозку або iнших психiчних порушень. Ступінь втрати органом його функцій належить до компетенції медико-соціальної експертної комісії (а.с. 74).

На заяву позивача КП Рівненський ОЦПЗН повідомлено листом від 04.12.2024 №4565 про те, що: діагнози F60.3 та F06.6 є стійкими та необоротними розладами психіки (а.с. 71).

Вважаючи, що під час останнього медичного огляду МСЕК повинна була врахувати положення статті 7 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні щодо встановлення групи інвалідності безстроково, а тому рішення щодо встановлення групи інвалідності на певний строк є протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд враховує таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначає Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами (п. 1 ст. 1-2 Закону № 2011-XII).

Право військовослужбовців на охорону здоров`я та медичну допомогу визначене в статті 11 Закону №2011-XII, згідно з абзацом 1 пункту 1 якої охорона здоров`я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 1 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні від 06.10.2025 №2961-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон №2961-IV) медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Статтею 3 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об`єднань осіб з інвалідністю.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03.12.2009 № 1317 Питання медико-соціальної експертизи, якою затверджено, зокрема, Положення про медико-соціальну експертизу, яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин та втратило чинність з 01.01.2025 (далі Положення про медико-соціальну експертизу).

Відповідно до п. 1 Положення про медико-соціальну експертизу це Положення визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу).

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п. 4 Положення про медико-соціальну експертизу).

Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу (п. 15 Положення про медико-соціальну експертизу).

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (п. 17 Положення про медико-соціальну експертизу).

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою (п. 19 Положення про медико-соціальну експертизу).

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями, на час виникнення спірних правовідносин визначав Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (втратив чинність з 01.01.2025; далі Порядок №1317).

Відповідно до п. 3 Порядку №1317 медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Згідно з п. 12 Порядку №1317 причинний зв`язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов`язків військової служби встановлюється на підставі постанови військово-лікарської комісії, оформленої як довідка військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії за формою, затвердженою Міноборони, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

За змістом п. 21 Порядку №1317 у разі встановлення інвалідності і ступеня втрати здоров`я комісія розробляє на підставі плану медичної та професійної реабілітації або індивідуального реабілітаційного плану індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються обсяги та види реабілітаційних заходів з конкретизацією трудових рекомендацій, методи та строки їх здійснення, допоміжні засоби реабілітації та відповідальні за виконання. Комісія відповідає за якість розроблення індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю та здійснює у межах своїх повноважень контроль за її виконанням.

Відповідно до п. 20 Положення про медико-соціальну експертизу комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

Механізм встановлення груп інвалідності регулює Інструкція про встановлення груп інвалідності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561 (далі Інструкція №561).

Відповідно до пункту 1.10 Інструкції №561 при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Розділ ІІ Інструкції №561 визначає класифікацію основних видів порушення функцій, основних критеріїв життєдіяльності та ступенів їх вираженості.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції №561 критерії життєдіяльності людини: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

Ступінь обмеження життєдіяльності - величина відхилення від норми діяльності людини. Ступінь обмеження життєдіяльності характеризується одним або поєднанням декількох зазначених найважливіших його критеріїв. Виділяють три ступені обмеження життєдіяльності: помірно виражене, виражене, значне.

Значне обмеження життєдіяльності виникає внаслідок значних порушень функцій органів чи систем організму, що призводить до неможливості або значного порушення здатності чи можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності, та супроводжується необхідністю в сторонньому догляді (сторонній допомозі).

Критерії встановлення інвалідності визначені пунктом 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 (п.2.3 Інструкції №561).

Причини інвалідності встановлюються згідно з пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 (п.2.4 Інструкції №561).

Так, згідно з п. 26 Порядку №1317 особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

Таким чином, кожній групі інвалідності відповідають певні ступені розладу функцій органів і систем організму та обмеження життєдіяльності людини, на підставі оцінки яких МСЕК встановлює особі I, II чи III групу інвалідності.

За змістом абз. 17-25 п. 27 Порядку №1317 підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи: обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб; обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб; обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома; обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб; обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб; обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб; обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

Як встановлено судом з матеріалів справи, при встановленні причинного зв`язку захворювання військово-лікарською комісією встановлено, що захворювання ОСОБА_1 Емоційно нестійкий розлад особистості, різко виражений зі схильністю до патологічних реакцій, стан декомпенсації пов`язане із захистом Батьківщини, що відображено у витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань від 28.05.2023 № 1399 (а.с. 30).

21.06.2023 позивачу з 19.06.2023 встановлено третю групу інвалідності на строк до 01.07.2024 (а.с. 31-32), 13.06.2024 (після проходження повторного огляду) позивачу встановлено третю групу інвалідності з 10.06.2024 на строк до 01.07.2025 (а.с. 36-37), а 21.11.2024 (після проходження повторного огляду на підставі заяви від 14.11.2024) позивачу встановлено другу групу інвалідності з 14.11.2024 на строк до 01.12.2025.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 21.11.2024 серія 12ААГ № 912159 причина інвалідності: захворювання, Так, пов`язане із захистом Батьківщини (з розладами психіки та внутрішніх органів); підстава видачі довідки: акт огляду МСЕК № 1308 (а.с. 38-39).

За змістом довідки від 04.07.2024 № 2402, виданої КП Рівненський ОЦПЗН, вiдповiдно до Мiжнародної класифікації хвороб-10, дiагноз F-60.3 Емоцiйно нестiйкий розлад особистостi є тяжким порушення характерологічної конституції та поведiнкових тенденцiй iндивiда, що не є прямими наслiдками захворювання, травми чи iншого гострого ураження головною мозку або iнших психiчних порушень. Ступінь втрати органом його функцій належить до компетенції медико-соціальної експертної комісії (а.с. 74).

На звернення позивача до Міністерства охорони здоров`я України Департаментом цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації листом від 14.10.2024 року № 577/04-16/Б повідомлено, що згідно інформації КП "РОЦПЗН" РОР дiагнози F60.3 та F06.6 є стiйкими та необоротними розладами психiки (а.с. 73).

Згідно з довідкою від 04.12.2024 № 4565, виданою КП Рівненський ОЦПЗН, діагнози F60.3 та F06.6 є стійкими та необоротними розладами психіки (а.с. 71).

У довідці від 09.12.2024 №4769 (а.с. 70) КП Рівненський ОЦПЗН зазначив, що відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб і споріднених проблем охорони здоров`я десятого перегляду (МКХ-10):

- діагноз F06.6 Органічний емоційно лабільний розлад з вираженим тривожно-депресивним компонентом є тяжким, стійким та необоротним розладом психіки, який є наслідком органічного ураження тканин головного мозку (черепно-мозкової травми, гострої і хронічної інтоксикації, наслідком патології раннього періоду розвитку, судинного захворювання головного мозку). Захворювання характеризується сильною виснажливістю організму, стомлюваністю, агресивністю, розладами сну, відсутністю самовладання, дратівливістю, а також підвищеною реакцією на яскраве світло, різкі запахи і гучні звуки, больовими відчуттями в м`язах або у всьому тілі;

- діагноз F60.3 Емоційно нестійкий розлад особистості, різко виражений зі схильністю до патологічних реакцій, стан стійкої декомпенсації є тяжким, стійким та необоротним розладом психіки, який характеризується тяжким порушенням характерологічної конституції та поведінкових тенденцій індивіда. Для емоційно нестійкого розладу особистості характерні схильність до імпульсивних дій без огляду на наслідки, спалахи емоцій, непередбачуваність настрою. Відмічається конфліктність, особливо коли оточуючі критикують чи намагаються зупинити імпульсивні вчинки.

У позовній заяві позивач, покликаючись до вищевказаних довідок, доводить, що тяжкість, стійкість та необоротність захворювань (діагнози F06.6 та F60.3), які слугували підставою для встановлення йому групи інвалідності, є безумовною підставою для встановлення йому групи інвалідності без зазначення строку повторного огляду.

Відповідно до п.2.5 Інструкції №561 повторний огляд інвалідів проводиться згідно з пунктом 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317.

Відповідно до п. 22 Порядку №1317 повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров`я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки.

Повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду.

Особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі наявності вроджених вад розумового чи фізичного розвитку, анатомічних дефектів, стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у місці проживання особи з інвалідністю, а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Подібний зміст містить також частина тринадцята статті 7 Закону №2961-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з якою особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково). Особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду.

Аналіз вищевикладених правових норм свідчить на користь того, що група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у випадках, визначених абзацом 3 пункту 22 Порядку №1317, а також визначених ч. 13 ст. 7 Закону №2961-IV, зокрема, у разі наявності стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму.

Зі змісту довідок від 04.07.2024 № 2402, від 04.12.2024 № 4565, від 09.12.2024 №4769, виданих КП Рівненський ОЦПЗН, а також листа Департаменту цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації від 14.10.2024 року № 577/04-16/Б суд встановив, що захворювання F06.6 Органічний емоційно лабільний розлад з вираженим тривожно-депресивним компонентом та F60.3 Емоційно нестійкий розлад особистості, різко виражений зі схильністю до патологічних реакцій, стан стійкої декомпенсації є тяжким, стійким та необоротним розладом психіки, що вказує на наявність ознак стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму (в даному випадку - функцій головного мозку, нервової системи особи), що в розумінні положень ч. 13 ст. 7 Закону №2961-IV є підставою для встановлення групи інвалідності без зазначення строку повторного огляду.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що положення ч. 13 ст. 7 Закону №2961-IV розповсюджуються на позивача. Проте, МСЕК не було враховано вищевказаних обставин при прийнятті рішення за наслідками огляду позивача 21.11.2024, що дає суду підстави критично оцінити спірне рішення як таке, що не є належним чином мотивоване, отже не відповідає критеріям обґрунтованості.

Суд зазначає, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень МСЕК, суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Крім того, відповідно до положень КАС України адміністративні суди не можуть підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Законом України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

При цьому, вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних МСЕК, яке суд не може перебирати на себе, оскільки це, з поміж іншого, вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 804/800/16, від 17.03.2020 у справі № 240/7133/19, від 30.04.2021 у справі № 160/12235/19.

Разом з тим, суд враховує положення пунктів 23, 24, 25 Положення, згідно з якими у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення. Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ. Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Таким чином, у разі незгоди особи з рішенням МСЕК така особа має право оскаржити його до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій вона проходила огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я, що слугує підставою для проведення повторного огляду. При цьому, така особа не обмежена правом висловити свою незгоду з рішенням МСЕК у спосіб його оскарження в судовому порядку.

Що ж до покликань відповідача-2 на неподання позивачем заяви про проведення повторного огляду відповідно до п. 23 Положення, як на підставу правомірності спірного рішення, стверджуючи, що у такому випадку позивач погодився з таким рішенням, то суд вважає їх необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що пунктом 25 Положення визначено право особи оскаржити рішення комісії безпосередньо до суду.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи, що під час судового розгляду справи суд дійшов висновку про необґрунтованість спірного рішення МСЕК від 21.11.2024, а позивач висловлює незгоду з цим рішенням, то таке рішення підлягає скасуванню із зобов`язанням суб`єкта владних повноважень повторно здійснити огляд позивача та прийняти рішення з питання встановлення позивачу ІІ групи інвалідності без зазначення строку повторного огляду (безстроково) відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» за наслідками такого огляду, з урахуванням висновків суду.

У зв`язку з чим, позовна вимога в частині зобов`язання суб`єкта владних повноважень встановити позивачу ІІ групи інвалідності без зазначення строку повторного огляду (безстроково) відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» з дня його огляду, задоволенню не підлягає.

В ухвалі від 22.01.2025 суд дійшов висновку, що належним відповідачем за позовними вимогами зобов`язального характеру у цій судовій справі після 01.01.2025 є Комунальне підприємство «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради.

Відтак, дії зобов`язального характеру щодо повторного огляд позивача та прийняття відповідного рішення має вчинити Комунальне підприємство «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, а доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять. Отже за результатами судового розгляду справи судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України не розподіляються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення медико-соціальної експертної комісії Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи від 21.11.2024, прийняте за наслідками огляду ОСОБА_1 .

Зобов`язати Комунальне підприємство Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення Рівненської обласної ради повторно здійснити огляд ОСОБА_1 та прийняти рішення за наслідками такого огляду з питання встановлення ІІ групи інвалідності без зазначення строку повторного огляду (безстроково) відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Рівненський обласний центр медико-соціальної експертизи (вул. Словацького, буд. 10, м. Рівне, Рівненська обл., 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21093490) Відповідач - Комунальне підприємство "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" Рівненської обласної ради (вул. Дубенська, 64, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33010. ЄДРПОУ/РНОКПП 22563423)

Повний текст рішення складений 08 квітня 2025 року.

Суддя Н.О. Дорошенко