Постанова

від 08.04.2025 по справі 260/650/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/650/24 пров. № А/857/34074/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідачаІщук Л. П.,

суддівОбрізка І. М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду (головуючий суддя Калинич Я.М., м. Ужгород) у справі № 260/650/24 за позовом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

08.02.2024 заступник керівника Закарпатської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся з позовною заявою до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення 28 сесії 8 скликання №2530 від 25.07.2023, яким Ясінянській селищній раді надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною орієнтовною площею 228 га, розташованих за межами населених пунктів на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, із зміною цільового призначення із земель запасу у землі рекреаційного призначення, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

22 квітня 2024 року відповідачем було подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного від 17 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску.

27 вересня 2024 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків, яка мотивована тим, що на запит обласної прокуратури 29.09.2023 року Ясінянською селищною радою Рахівського району Закарпатської області була надана відповідь, до якої відповідачем було долучено спірне рішення. У зв`язку з тим, що зі змісту самого спірного рішення не виявилось можливим встановити чи відповідає таке вимогам діючого земельного, природоохоронного та містобудівного законодавства України, чи дотримано відповідачем процедуру його ухвалення, а також категорію земельних ділянок загальною орієнтовною площею 228 га, розташованих за межами населених пунктів на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, щодо яких запланована зміна цільового призначення із земель запасу у землі рекреаційного призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, обласною прокуратурою в подальшому 09.11.2023, 29.11.2023, 19.12.2023 та 16.01.2024 скеровувались відповідні запити на адресу відповідача. Вважає, що сам по собі факт надходження спірного рішення від відповідача до обласної прокуратури не є днем виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на звернення до суду.

На підставі пункту 7 частини 1 статті 240 КАС України Закарпатський окружний адміністративний суд 03 грудня 2024 року позовну заяву залишив без розгляду.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження підстав для представництва. У випадку звернення прокурора із позовом в інтересах держави положення частини другої статті 122 КАС України слід застосовувати з урахуванням вимог частини третьої та четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру, які серед іншого, вимагають від прокурора перед зверненням до суду з позовом в інтересах держави довести, що відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави, а також попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень; крім того, лише у такій ситуації прокурор отримує право запитувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. Зазначає, що у зв`язку з тим, що зі змісту самого спірного рішення не виявилось можливим встановити чи відповідає останнє вимогам законодавства України, чи дотримано відповідачем процедуру його ухвалення, а також категорію земельних ділянок загальною орієнтовною площею 228 га, розташованих за межами населених пунктів на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, щодо яких запланована зміна цільового призначення із земель запасу у землі рекреаційного призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, обласною прокуратурою 09.11.2023, 29.11.2023, 19.12.2023 та 16.01.2024 скеровувались відповідні запити на адресу відповідача. Вважає, що в даному випадку невірним є висновок суду першої інстанції про те, що відлік тримісячного строку для прокурора розпочався 10.10.2023, оскільки такий відлік розпочинається не з моменту, коли прокурор дізнався про наявність порушень інтересів держави у відповідній сфері, а з моменту виникнення та підтвердження наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді.

Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч.2 ст. 312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст. 311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, свої висновки суд першої інстанції обґрунтовував тим, що регулярні звернення прокурора до відповідного органу з метою витребування ним документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Колегія суддів зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати можливість звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. (абз.2 ч.2 ст.122 КАС України).

Таким чином, законодавством регламентовано тримісячний строк звернення суб`єкта владних повноважень до суду, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що питанням, яке підлягає дослідженню, є момент, з якого прокурор був обізнаний чи повинен був дізнатись про наявність, на його думку, порушень з боку відповідача під час вчинення дій та прийняття рішення від 25.07.2023 №2530, а також про наявність підстав для представництва.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.09.2023 року на адресу Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області надійшов запит заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури №12-798 ВИХ-23, який був зареєстрований Ясінянською селищною радою за вхідним номером №2994-07.1-06.

В даному запиті позивач просив відповідача надати до йому належним чином завірені копії документів:

- текстових та картографічних матеріалів детального плану територій туристично-рекреаційного комплексу Свидовець, затвердженого розпорядженням голови Рахівської районної державної адміністрації від 15.05.2017 року №135;

- усього пакету документів, які стали підставою для ухилення селищною радою рішення 28 сесії 8 скликання №2530 від 25.07.2023 року;

- рішення 28 сесії 8 скликання №2530 від 25.07.2023 року.

29.09.2023 року Ясінянською селищною радою Рахівського району Закарпатської області була надана відповідь №07.1-05/1447, до якої було долучено рішення 28 сесії 8 скликання №2530 від 25.07.2023, з якого вбачається, що Ясінянській селищній раді надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною орієнтовною площею 228 га, розташованих за межами населених пунктів на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, із зміною цільового призначення із земель запасу у землі рекреаційного призначення, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Згідно з відтиском штемпелю вхідної кореспонденції така відповідь була отримана та зареєстрована Закарпатською обласною прокуратурою 09.10.2023 року №32443-23, що не заперечується апелянтом.

Отже, на запит обласної прокуратури 29.09.2023 Ясінянською селищною радою Рахівського району Закарпатської області була надана відповідь, до якої відповідачем було долучено тільки копію оскаржуваного рішення. При цьому, селищною радою не було надано інформації та документів ні про категорію земель, яка планується до зміни цільового призначення, ні текстових та картографічних матеріалів детального плану території туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець», з урахуванням якого Ясінянською селищною радою ухвалено оскаржуване рішення .

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Для обчислення строку звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень необхідно встановити, що саме стало підставою для пред`явлення позову та коли ці підстави виникли.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження підстав для представництва.

Колегія суддів приймає доводи апелянта, що зі змісту самого оскаржуваного рішення неможливо встановити чи відповідає таке вимогам земельного, природоохоронного та містобудівного законодавства України, чи дотримано відповідачем процедуру його ухвалення, а також категорію земельних ділянок, щодо яких запланована зміна цільового призначення.

Відтак, для належного обгрунтування підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді, обласною прокуратурою 09.11.2023, 29.11.2023, 19.12.2023 та 16.01.2024 скеровувались відповідні запити на адресу відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що факт надходження 09.10.2023 рішення №2530 від 25.07.2023 є днем виникнення підстав, що дають Закарпатській обласній прокуратурі право на пред`явлення позову, оскільки неможливо з`ясувати наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді і порушення інтересів держави, виходячи лише із змісту ( тексту ) такого рішення.

Верховний Суд у постанові від 05.07.2023 у справі № 380/15396/22 вказав, що у випадку звернення прокурора із позовом в інтересах держави положення частини другої статті 122 КАС України слід застосовувати з урахуванням вимог частини третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які серед іншого, вимагають від прокурора перед зверненням до суду з позовом в інтересах держави довести, що відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави, а також попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень; крім того, лише у такій ситуації прокурор отримує право запитувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду через пропуск строку звернення до суду, а тому ухвала суду підлягає скасуванню.

Згідно ч.3 ст.312 КАС України у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про залишення позову без розгляду, справа передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на викладене, слід передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 260/650/24 скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар